Реалізація науково-методичної проблемної теми

М. В. Рубінс, методист Березнівського районного методичного кабінету, Рівненська обл.


Організація роботи над науково-методичною проблемою — найефективніший шлях трансформації педагогічної ідеї в практику. А оскільки світ ідей змінюється швидше, ніж покоління, то ця тема є актуальною та перспективною. Адже завдання, визначені державними освітянськими документами щодо вдосконалення управління навчальними закладами, неможливо реалізувати без трансформації ідей науки й упровадження інноваційних технологій навчання та виховання. У зв’язку із цим першочергового значення набуває проблема створення таких педагогічних колективів, де сприятливий психологічний мікроклімат, панує атмосфера творчості й відповідальності, де здатні адаптуватися до змін, де завжди вчаться нового.

 

Однак, як зазначав великий режисер зі світовим іменем К. Станіславський, «колектив із декількох десятків чоловік не може об’єднатися, держатися й міцніти лише на основі особистої взаємної симпатії всіх членів. Для цього люди дуже різні, а почуття симпатії нестійке і зрадливе. Щоб об’єднати людей, потрібна більш ясна і міцна основа — це ідея».
 
Такою об’єднавчою силою в педагогічних колективах, яка допомогла би переорієнтуватися на новий підхід в організації навчально-виховного процесу (суть якого зведено до створення умов для розвитку, саморозвитку та самореалізації особистості із відповідними компетентностями), є організація роботи над єдиною педагогічною проблемою.
 
 
АЛГОРИТМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМНОЇ ТЕМИ
 
Таблиця 1
 
ДІАГНОСТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ЕТАП (з 01 вересня 2011 по 31 серпня 2012 року)
 
Мета Зміст Завдання
1. Комплексна діагностика особистісної готовності вчителів до інноваційної діяльності.
 
2. Опанування теоретичними основами проблеми. 
 
3. Забезпечення теоретичної та психологічної готовності педагогів до впровадження проблемного питання.
 
4. Підготовка педагога до прогнозування педагогічної діяльності в інноваційному просторі.
 
5. Формування єдиного освітнього середовища для успішної адаптації учасників навчально-виховного процесу
1. Забезпечення вчителів методичною літературою, ознайомленняз концептом проблемного питання.
 
2. Перевірка індивідуальної прийнятності вчителями суті проблемного питання (тести, анкети, міні-твори тощо).
 
3. Технологічний аналіз
відібраної інформації.
 
4. Визначення термінів
реалізації проблемного
питання
1. Визначення проблеми, обґрунтування її актуальності.
 
2. Вивчення динаміки педагогічних орієнтацій учителя.
 
3. Вивчення літератури, нормативної бази із цієї проблеми.
 
4. Освоєння нових педагогічних технологій.
 
5. Удосконалення професійних умінь учителя.
 
6. Аналіз і самоаналіз особистого досвіду кожного вчителя:
  • розвиток у вчителів навичок критичного мислення як компоненту професійності;
  • уміння організувати свою самоосвітню роботу;
  • рівень мотивації до безперервної освіти.
7. Вироблення особистісної позиції щодо глибини освоєння та способу подальшого впровадження проблемного питання.
 
8. Визначення й розробляння модулів із формування вчителя як конкурентоспроможного фахівця
 
  
 
Результат:
  • активне теоретичне опрацювання проблемного питання, поінформованість;
  • розуміння концептуальних і процесуальних особливостей упровадження проблеми;
  • прогнозування цілей і завдань методичної роботи.
 
Таблиця 2
 
ФОРМУВАЛЬНИЙ ЕТАП (з 01 вересня 2012 по 31 серпня 2014 року)
 
Мета Зміст Завдання
1. Формування нового досвіду
творчої діяльності.
 
2. Конструктивне
опрацювання змістового,
процесуального,
діагностичного компоненту
освітньої моделі.
 
3. Побудова особисто
пристосованої оболонки
нововведення з огляду на власний потенціал.
 
4. Розробляння
модифікованої адаптованої
моделі впровадження
проблемного питання
 
1. Забезпечення досяжності
смислової ідеї та концепту,
умов відтворення шляхів
реалізації проблеми.
 
2. Відтворення досвіду
сформованої фахової
діяльності та засвоєння
досвіду діяльності в нових
умовах.
 
3. Осмислення очікуваних
результатів (розробляння
критеріїв і показників).
 
4. Виокремлення
технологічних процедур
1. Проведення теоретичної
та методичної підготовки
керівників 
шкільних
методичних об’єднань
учителів початкових класів.
 
2. Опрацювання послідовності
правил і норм виконання 
технологічних процедур з упровадження моделі.
 
3. Виокремлення напрямів
і способів застосування моделі

в навчальному закладі.
 
4. Моделювання системи
методичної роботи з педагогами.
 
5. Розробляння принципів
інтерактивної роботи в системі
підготовки
конкурентоспроможного вчителя.
 
6. Виявлення суперечностей,
що потребують якісних змін.
 
7. Організація навчання
педагогів, зацікавлених
та психологічно
готових до роботи
над цієї проблемою.
 
8. Проведення експертизи
результатів поточного етапу
інноваційного процесу.
 
9. Розвиток сучасного
педагогічного стилю
педагога
 
 
Результат:
  • створення первинної конструктивної моделі реалізації проблемного питання в освітній практиці;
  • формування вміння організовувати свою самостійну роботу: відбирати інформацію, критично її осмислювати, застосовувати в конкретних ситуаціях;
  • діяльнісне освоєння нової моделі чи окремих структурних компонентів;
  • формування бажаної інноваційної ініціативи.
 
 
Таблиця 3
 
УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП (з 01 вересня 2014 по 31 серпня 2016 року)
 
Мета Зміст Завдання
1. Накопичення й систематизація
даних щодо впровадження
проблемного питання.
 
2. Розробляння остаточних
варіантів навчально-
методичного забезпечення
з проблеми.
 
3. Підведення й оприлюднення
загальних підсумків
упровадження проблемного
питання, підготовка наукових
публікацій із цієї проблеми
1. Відпрацювання діючої
моделі.
 
2. Удосконалення фахового
рівня в межах моделі.
 
3. Вивчення
результативності
й ефективності
впровадження проблеми
в педагогічну практику
завдяки методичним
формам різної
спрямованості
1. Аналіз позитиву й негативу в ході реалізації проблемного
питання.
 
2. Проведення моніторингу результатів упровадження
моделі.
 
3. Вивчення оптимального варіанту взаємозв’язку
компонентів моделі та їх особливості.
 
4. Аналіз динаміки особистісних переорієнтацій педагогів.
 
5. Підтримка високої результативності.
 
6. Узагальнення досвіду роботи над проблемою, презентація
нових ідей.
 
7. Розробляння методичних рекомендацій з формування
вчителя як конкурентоспроможного фахівця на основі
матеріалів з проблеми дослідження
 
 
Результат:
  • кількісний і якісний аудит систематизованої інформації процесуального характеру про результати впровадження проблемного питання;
  • створення оптимальної ідеї педагогічного експерименту;
  • здатність продукувати власний педагогічний досвід;
  • висока мотивація до безперервної освіти.
 
 
Продукт реалізації проблемної теми:
  • методичні рекомендації з підвищення рівня ділового етикету під час проведення нарад, ділових зустрічей;
  • проект програми «Культура повсякденного життя» для учнів початкової школи та методичний посібник для вчителів;
  • стаття «Теорія системного підходу до навчання учнів культури в умовах сталого розвитку».
Dounload PDF

Відгуки читачів