Умільці України. Заняття в старшій групі

Л. О. Лобчук, вихователь-методист, ДНЗ «Золотий ключик», м. Бровари, Київська обл.


Мета: з’ясувати знання дітей про декоративно-прикладні промисли України (гончарство, вишивка, ткацтво, народна іграшка); розповісти про традиції українського народу, звичаї, легенди; закріпити знання про глину, її призначення, користь керамічного посуду; вправляти в розрізненні опішнянського, косівського, васильківського розписів та візерунків рушників різних регіонів України; поглибити поняття про пластичність, виразність і декоративність народної іграшки; розвивати увагу, уяву, мовлення дітей, уміння відповідати на запитання повними реченнями, дрібну моторику рук у процесі виготовлення ляльки-мотанки; сприяти формуванню поваги до праці народних майстрів і розуміння краси декоративно-прикладного мистецтва.

Матеріал: відеопроектор; ноутбук; заготовки до дидактичної гри «Збери візерунок»; легенда про вишиванку; вірш про сирні іграшки; заготовки для виготовлення ляльки-мотанки; розписані дітьми сердечка; виставка дитячих робіт у міні-музеї.

 

Попередня робота: проведено заняття, на яких ознайомлено дітей з гончарним ремеслом, вишивкою, лялькою-мотанкою; переглянуто відеопрезентації («Опішнянська кераміка», «Косівська кераміка», «Майстри Васильківщини»,  «Ткацтво», «Вишиваю рушничок», «Яворівська іграшка», «Лялька-мотанка»); вивчено прислів’я, загадки, вірші, легенди, приказки, твори; проведено заняття, на яких з дітьми виготовлено вироби з глини (куманці, барильця, тарілки, коників, чашки); розписано ці вироби під опішнянську, косівську, васильківську кераміку; розписано дітьми вироби із дерева слобожанським, петриківським розписами; самостійно придумано візерунки.
 
 
Хід заняття
 
1-ша дитина
Україна моя починається
Там, де доля моя усміхається,
І, як небо, як даль солов’їна,—
Не кінчається Україна.
 
2 - га дитина
Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Зветься величаво — Україною,
Земле зачарована моя.
 
Вихователь. Так, діти, ми щасливі, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі. А зробили її такою наші працьовиті люди.
 
Ще у давнину вони вміли власноруч робити багато потрібних речей.
 
  • Бесіда
— Чим займалися наші предки?
— Кого називали умільцями?
— А що таке ремесло?
— Як дійшли до наших днів секрети народного мистецтва?
— Чого в українській землі багато і його можна добути не докладаючи зусиль?
— Глини в Україні великі поклади і багато різних сортів. Якими кольорами природа наділила глину?
— Що виготовляють з білої глини?
— А з глини інших кольорів?
— Де ще використовують глину?
— Як називають людей, які працюють з глиною?— Як називають вироби з глини?
— Чим корисний керамічний посуд?
— Діти, професія гончара в Україні завжди була шанованою. Як це можна зрозуміти?
— Як гончарі називали глину?
— Що можна сказати про глиняні вироби?
— А що говорить народна мудрість?
— Які найбільші осередки, де працюють гончарі, ви знаєте?
— А щоб виріб був красивий, що з ним робили?
— Чим характерний опішнянський розпис?
— Косівський?
— Васильківський?
— Які призначення глиняних виробів ви знаєте? Я перевіряю це за допомогою відеовікторини. (Відеовікторина.)
— Молодці! Упоралися із цим завданням! У нашій Україні процвітали й інші ремесла.
— Як називали людей, які ткали килими?
— Що вони ще ткали, крім килимів?
— На чому ткали?
— А чому саме з льону?
— Щоб сорочки, рушники і скатертини були красивими, їх вишивали.
— Хто це робив?
— Розкажіть нашим гостям, чому українці носять вишиванки і чому цей одяг став національним. (Діти розповідають легенду про вишиванку.)
— Справді, діти, сорочку носили щодня, вона була святковою і щоденною, її берегли як зіницю ока. Адже вона була не просто одягом, а деяким містичним оберегом, що охороняв людину від бід і негараздів.
— Які прикмети та приказки стосовно вишивання сорочок ви знаєте?
— Одягайте частіше вишиту сорочку і відчувайте, як вона дає вам силу, здоров’я, красу і ніжність.
 
А зараз я прошу вас мені допомогти. Я випадково розрізала візерунки рушників і розписів. Допоможіть їх скласти і з’ясувати, де вишиванка, а де — розпис.
 
 
  • Гра «Збери візерунок»
— Навіщо нам потрібні рушники?
— Якими кольорами найчастіше вишивають рушники і що вони означають?
— Наше життя, діти, — це біле полотно, на якому доля мережить свій візерунок. Нехай на полотні вашого життя переплітаються радісні червоні, жовті, зелені й блакитні кольори, вічними будуть символи здоров’я, достатку, щастя та злагоди.
 
 
  • Фізкультхвилинка
— Діти, ви такі молодці, так багато знаєте! У подарунок я вам приготувала ще одне відео. Чи ви любите гратися? Чим ви граєтеся?
— А чи завжди були іграшки такими, як зараз?
— З чого їх виготовляли?
— А зараз умощуйтеся зручненько, ми визначимо, з чого зроблено ці іграшки, помилуймося їх красою. (Перегляд відео «Українська народна іграшка», слухання вірша про сирні іграшки.)
— Справжнім оберегом, діти, в українській родині були ляльки-мотанки. Вони мали символічний характер.
— Що ви знаєте про цю ляльку?
— Ми сьогодні завершимо мотати ляльку-мотанку. Сідайте за столи і працюйте. (Робота під музику.)
— Молодці! Ви дуже старалися, тому виготовили гарні мотанки.
 
Ми з дітьми порадились і хочемо подарувати кожному з вас, наші гості, ляльку-мотанку! Вона зроблена з любов’ю і позитивними думками, тому, сподіваюся, ця річ принесе добро й оберігатиме вас, за потреби. На завершення заняття я хочу запросити гостей до нашого мініузею. Усі експонати тут виготовлені чи розписані руками дітей. Якщо вас щось зацікавить, то діти вам усе розкажуть.
 
— А ще я хочу подякувати вам, діти, ви дуже багато попрацювали, стали справжніми майстрами і навіть придумали свій розпис. Ось ці сердечка, що ви розписували, я хочу подарувати вам на згадку про наше заняття.
   
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 5269
 
Догори