Проблеми психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами в умовах ЗНЗ

А. П. Москалюк, Молодавська ЗОШ, м. Дубно, Рівненська обл.


Часто реалії життя ставлять систему освіти в такі умови, коли вона має бути готовою до адекватної відповіді усім «викликам» сьогодення. Одним із таких викликів сучасності є тенденція до зростання кількості дітей з психофізичними вадами та відхиленнями у розвитку.

 

Курс на формування справді європейського, толерантного за своїми цінностями суспільства вимагає від нас цінувати кожну особистість з усіма її особливостями, дбати про її розвиток і можливість самореалізації.
 
Навчання в одному класі дітей різної категорії розвитку та з різними нозологіями є для вчителя доволі проблематичним. Така ситуація вимагає високої педагогічної майстерності, наявності знань із суміжних для педагога галузей знань, зокрема психології особистості дитини; вимагає безупинної роботи над собою, постійного оновлення власних знань, збагачення арсеналу методів та прийомів навчання.
 
Мета: надати інформацію про особливості життєдіяльності дітей з особливими потребами; з’ясувати рівень обізнаності педагогів про дану категорію дітей; визначити переваги і труднощі вчителів у роботі з індивідуального навчання.
 
Обладнання: аркуші білого та кольорового ксероксного паперу, фломастери, різнокольорові стікери, маркери.
 
Тривалість заняття: 1 година.
 
 
ХІД ПРОВЕДЕННЯ
 
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
 
Знайомство
 
Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи.
 
Назвати ім’я, місце роботи, представити себе, починаючи зі слів «Не хочу хвалитися, але я…»; вказати досвід роботи з індивідуального навчання.
 
Правила групи
Звертаю увагу педагогів на правила, заздалегідь вивішені на дошці.
  •  Гра-розминка «Крапки»
Мета: налаштувати педагогів на роботу за темою.
 
Учасники об’єднуються в пари. Перший учасник, загадавши якийсь образ, малює його на аркуші паперу у вигляді крапок і передає сусідові, завдання якого поєднати крапки, спробувати відтворити задуманий образ.
 
Вправу виконують невербально. Потім усі обговорюють задумані образи.
 
Обговорення
  • Чи вдалося колезі відтворити задумане вами?
  • ????Які труднощі трапилися вам під час виконання завдання?
 
Висновок. Від самого початку перший учасник мав повністю відобразити свій задум, але я обмежила ваші дії (попросила зобразити його лише крапками). Як наслідок, успіх залежав від того, хто допоміг завершити роботу.
 
Тому і роль вчителя у реабілітації з дітьми з особливими потребами є важливою, вирішальною.
 
 
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
 
Мозковий штурм «Що означає поняття «інвалід»?»
 
Мета: з’ясувати рівень обізнаності учасників про життєдіяльність людей, дітей з особливими потребами.
 
— На основі власних спостережень, життєвого та педагогічного досвіду запишіть, яку людину (дитину) в суспільстві вважають інвалідом.
 
Учасники приклеюють записані характеристики на дошці.
— У науковій літературі це поняття визначають так: ????
 
Інвалід — особа, яка має порушення здоров’я зі стійкими розладами функцій організму, обумовлене захворюванням, наслідками, травмами чи дефектами, що призводять до обмеженої життєдіяльності, і потребує соціального захисту.
 
  • ????Інформаційне повідомлення «Діти з особливими потребами: суспільний погляд»
Мета: надати загальну інформацію про ставлення до людей з особливими потребами в різних державах.
 
Необхідно зазначити, що в нашій країні та за кордоном починають використовувати більш гуманну і гнучку термінологію. Так, наприклад, в англійській мові термін «інвалід» не використовують, бо він вважається таким, що дискримінує права людей з нетиповим зовнішнім виглядом та потребами. Уникають також вживання найменувань: сліпий, глухий, заїка. Їх замінюють такими словосполученнями, як «людина з ослабленим слухом, зором, мовним розвитком». Всесвітня Організація Охорони Здоров’я рекомендує у позначенні дітей-інвалідів використовувати терміни «дитина з особливими потребами», «дитина з освітніми труднощами», оскільки такі визначення є більш гуманними.
 
  • Вправа «Роздуми про життя дітей з особливими потребами»
Мета: проаналізувати ставлення оточення до дітей з особливими потребами, висловити свою думку.
 
Учасникам роздають висловлювання вчителів, учнів, батьків про дітей з особливими потребами.
 
Це перш за все особистість, яка розвивається і формується з особливостями, що притаманні саме їй.
 
Дитина з особливими потребами сприймає навколишній світ особливо… Саме тому вона, як ніхто інший, потребує розуміння, підтримки з боку оточення
 
Діти з особливими потребами — це маленькі люди, які потребують суспільної допомоги, щоб почуватися потрібними і не ізольованими від зовнішнього світу. Це звичайні діти зі своїми мріями, бажаннями
 
Це — велике горе для сім’ї
 
Діти, які потребують толерантного ставлення до себе з боку держави, суспільства
 
Діти, які хочуть жити звичайним життя, як їх однолітки, але низка умов не дозволяє їм це зробити
 
У кожної з них є душа, чиста, довірлива
 
Я відчуваю до них жаль і, чесно кажучи, інколи думаю, що було б краще, якби вони не народжувалися. Я здогадуюся, як їм важко адаптуватися до суспільства, у якому вони живуть. Щодня вони відчувають свою непотрібність. Це страшно, але це правда. У наш час кожен думає про себе
 
Це — особистість, яка потребує великої любові, уваги до себе, піклування, яка не зовсім розуміє свій стан і не вміє використати свої можливості
 
Це — квітка, що розквітла на морозі. Їй так хочеться сонця, тепла, а його навколо так мало. І добре, коли хтось небайдужий подарує дитині хвилини бажаного щастя.
 
Діти, яким не пощастило в житті, які обділені природою, можливо, занедбані державою
 
Вони потребують допомоги від інших. Їх треба вважати такими людьми, як і ми
 
Діти, які не мають свого майбутнього
 
Потрібно допомогти їм знайти своє місце у житті. Вчити жити повноцінними життям
 
Діти, до яких потрібно мати певний підхід у зв’язку з їх особливостями розвитку
 
Для нас дитина з особливими потребами — це дитина, яка потребує більше уваги, турботи, любові. Разом з тим, така дитина своїм існуванням, своєю присутністю виховує усіх нас: свою родину, класний колектив, усіх знайомих. Поряд з нею ми вчимося співчуттю, толерантності, людяності
 
Батькам необхідно створити такій дитині умови, за яких вона змогла б стати повноцінним членом суспільства. Тому дитину потрібно вчити жити серед людей, не зважаючи на свої фізичні вади, певну обмеженість. Важливо не обмежувати таку дитину у спілкуванні, а намагатися залучити її до активного суспільного життя
 
Обговорення
  • ???? Зачитайте вислів, який вразив найбільше.
  • ???? З яким твердженням згодні?
  • ???? Що, можливо, викликало обурення?
  • ???? Самопрезентація «Фортеця»
 
Мета: проаналізувати власні успіхи в організації індивідуального навчання, визначити труднощі, дати педагогічний прогноз.
 
Учасникам роздають бланки із зображенням фортеці.
 
Потрібно дати відповіді на запропоновані
запитання, вписати їх на баштах фортеці:
1. Напишіть дві речі, які ви робите добре.
2. Напишіть про ваш найбільший успіх у житті.
3. Напишіть про ваш найбільший успіх у роботі з дитиною з особливими потребами.
4. Напишіть, які труднощі у роботі з нею у вас виникають найчастіше.
5. Напишіть, чого навчає вас робота з дитиною з особливими потребами.
6. Напишіть, якою ви бачите свою подальшу роботу з цією дитиною.
 
Кожен учасник презентує свою «фортецю».
 
 
ІІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ РОБОТИ
 
На стікерах запишіть свої враження від сьогоднішньої зустрічі, побажання, зауваження.
Dounload PDF

Відгуки читачів