Вкладка - ШЛЯХИ МОДЕРНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ В ОСВІТНІХ ОКРУГАХ РАЙОНУ

Л. М. Хоцька, методист відділу освіти Житомирської РДА Житомирської обл.


Реформування освітньої галузі в Україні зумовило необхідність модернізувати систему управління навчальними закладами, зокрема в напрямі розвитку демократичних підходів. Для розв’язання проблем в освіті є актуальною необхідність упровадження адекватних систем, стилів управління та відкритих моделей, інноваційних технологій і методик. Тому сучасна система управління сферою освіти має розвиватися як державно-громадська, ураховувати регіональні особливості, тенденції до зростання автономії навчальних закладів, конкурентоспроможності освітніх послуг.

 

Наука управління школою (навчальним закладом), тим більше освітнім округом, достатньо молода. У її теорії існує багато «білих плям». У чому ж полягає суть поняття «управління»? Сьогодні все частіше використовують поняття «педагогічний менеджмент», «внутрішньошкільний менеджмент», «менеджмент освітнього округу».
 
Нова модель системи управління освітнім округом має бути демократичною та відкритою. У ній передбачено забезпечення державного управління з урахуванням громадської думки, унаслідок чого змінюються навантаження, функції, структура та стиль центрального й регіонального управління.
 
У районі функціонує три освітні округи: Денишівський, Василівський, Сінгурівський.
 
Денишівський освітній округ налічує 6 загальноосвітніх навчальних закладів, із яких 4 — ЗНЗ І–ІІІ ступенів, 2 — ЗНЗ І–ІІ ступенів; 6 ДНЗ, із яких 3 — з повним режимом перебування; інші 3 — з короткотривалим режимом перебування без організації харчування, працюють на базі ЗНЗ. Освітній округ налічує 800 учнів ЗНЗ, 213 вихованців ДНЗ, 137 педагогів. Освітній округ працює за художньо-естетичним напрямом.
 
Василівський освітній округ налічує 6 загальноосвітніх навчальних закладів, із яких 4 — ЗНЗ І–ІІІ ступенів, 1 — ЗНЗ І–ІІ ступенів, 1 — ЗНЗ І ступеня; 6 ДНЗ, із яких 1 — ДНЗ з повним режимом перебування, інші 4 — з короткотривалим режимом перебування без організації харчування, працюють на базі ЗНЗ, 1 — ДНЗ на базі сільської ради. В освітньому окрузі 715 учнів ЗНЗ, 129 малят у ДНЗ, 138 педагогів.
 
Створюючи освітні округи, намагаємося доцільно використовувати заклади позашкільної освіти, які мають унікальні можливості щодо реалізації особистісно зорієнтованого навчання школярів, урахування їхніх індивідуальних природних здібностей. Так, до складу Василівського освітнього округу входить ДЮКСП «Орбіта», тому округ працює за спортивним напрямом.
 
Сінгурівський освітній округ налічує 7 загальноосвітніх навчальних закладів, із яких 2 — ЗНЗ І–ІІІ ступенів, 5 — ЗНЗ І–ІІ ступенів; 7 ДНЗ, із яких 2 — ДНЗ із повним режимом перебування, інші 5 — з короткотривалим режимом перебування без організації харчування, працюють на базі ЗНЗ. В освітньому окрузі працюють 136 педагогів, які навчають 702 учня ЗНЗ і виховують 230 малят у ДНЗ. До складу Сінгурівського освітнього округу входить МНВК і Сінгурівський районний будинок культури, тому округ працює за технологічним та художньо-естетичним напрямом. Також до складу освітнього округу входить Троянівська сільська бібліотека.
 
Розвиток демократичних підходів в управлінні освітнім округом полягає у створенні умов для надання якісних освітніх послуг. Як же ми управляємо освітнім округом на демократичних засадах?
 
Відділ освіти здійснює науковий, навчально-методичний, психолого-педагогічний супровід діяльності освітніх округів, а управління освітнім округом реалізує Рада округу, яка є колегіальним органом, що забезпечує координацію діяльності суб’єктів округу.
 
Ураховуючи сучасні тенденції в управлінні, проводимо децентралізацію влади, передаємо повноваження на місця, отже, в управлінні освітніми округами домінує демократичний стиль, який характеризується високим ступенем децентралізації повноважень. За такого делегування повноважень підтримуємо власну ініціативу працівників. Методист, який відповідає за організацію роботи в освітніх округах району, лише створює необхідні організаційні умови для їх роботи, що зумовлюють кінцевий результат, забезпечує працівників необхідною інформацією, виступає в ролі фасилітатора. Тому керівник чи управлінець-методист, перебуваючи в ролі консультанта або експерта, оцінює отримані результати. Ефективність такого стилю управління залежить від прагнень педагогічних працівників, їхньої кваліфікації, відданості справі, а також від справедливості керівника під час оцінювання результатів. При цьому заохочення й покарання залишаються на другому плані в порівнянні з тим внутрішнім задоволенням, яке отримують педагоги від реалізації свого потенціалу і творчих можливостей.
 
Вищі моральні почуття притаманні лише людині. Тому, керуючись припущеннями, що люди мотивовані потребами більш високого рівня, як демократичні лідери прагнемо зробити обов’язки більш привабливими, створити ситуацію, у якій вчителі певною мірою мотивують себе, оскільки виходять із того, що їхня праця за своєю природою сама є для них винагородою.
 
Раду освітнього округу очолює голова, який працює на громадських засадах. Цю посаду обіймає директор опорної школи округу. До функцій директора своєї школи ще додають надзвичайно вагомі, об’ємні та складні функції голови Ради освітнього округу й директора опорної школи, визначені Положенням про освітній округ. У таких умовах підхід до управління потребує відповідних змін.
 
Щоб результативно управляти взаємодією всіх суб’єктів округу, синхронізувати їх діяльність і спрямувати її на створення єдиного освітнього простору, голова використовує технологію координаційного управління. Суть координаційного управління полягає в корекції, узгодженні дій суб’єктів округу. Дії ж суб’єктів освітнього округу, у свою чергу, базуються на добросовісності, рівноправності, партнерстві, співпраці, кооперації. Суб’єкти освітнього округу дотримуються інтерактивного підходу, який передбачає взаємні зв’язки між діями суб’єктів округу, долучених до загальної системи.
 
Організація методичної роботи в освітньому окрузі на демократичних засадах має свої особливості. У процесі планування методичної роботи уникаємо нав’язування своєї волі педагогам, охоче прислухаємося до думки інших, багато питань виносимо на обговорення колективу. Тому в районі немає єдиної схеми, єдиної структури, моделі методичної роботи, оскільки педагоги мають можливість творчого підходу до планування: ми не стримуємо, а заохочуємо їхню власну ініціативу. За такого підходу участь у методичних заходах сприяє задоволенню педагогів, яке вони отримують, реалізуючи свій потенціал, творчі задуми й можливості.
 
Мета роботи методиста — виявлення таких форм роботи з педагогічними кадрами, які позитивно впливають на зростання професійної майстерності педагогів, визначення шляхів оптимізації методичної роботи в умовах освітнього округу.
 
Одним із демократичних підходів до організації методичної роботи є діагностичний підхід. Щоб науково-методичний супровід був дієвим, особистісно зорієнтованим, методисту необхідно володіти такою інформацією:
  • рівень професійної компетентності педагогів округу;
  • мотивація педагога до підвищення професійної компетентності.
Для цього створюємо банк даних на діагностичній основі. Для проведення діагностики використовуємо такі методики: «Оцінка професійної спрямованості особистості вчителя» (Є. Ільїн), «Діагностика емоційної спрямованості особистості» (Н. Фетискін, В. Козлов), «Бар’єри педагогічної діяльності» (Л. Мітіна), «Фактори, що впливають на розвиток і саморозвиток педагогів», «Рівень професійної компетентності педагогічних кадрів» (Г. Ковальська).
 
Інноваційні форми роботи з педагогічними кадрами, проведення діагностики сприяють формуванню професійної, емоційної спрямованості та зростанню професіоналізму працівників, тому звертаємо увагу на створення таких організаційно-структурних одиниць методичної роботи: методична рада округу, окружні методичні об’єднання, окружні семінари, методичні тренінги, семінари-практикуми, відкриті заняття, моделювання, ярмарки педагогічних ідей, науково-практичні конференції, майстер-класи, презентація творчих портфоліо та проектів, педагогічні мости, видавнича діяльність, індивідуальні й тематичні консультації, інформаційно-методичний банк для управління роботою освітніх округів та інші інноваційні форми роботи з педагогічними кадрами.
 
Основні завдання і зміст методичної роботи з педагогічними кадрами освітніх округів на демократичних засадах охоплюють такі напрями:
1) вивчення теорії методики навчання й виховання, етнопедагогіки, психології, досягнень науки з певного напряму, оволодіння сучасною методологією;
2) систематичне інформування педагогів про нові орієнтації щодо змісту, методики виховання, вивчення державно-нормативних документів про освіту, підготовка рекомендацій відповідно до Державних стандартів освіти;
3) аналіз умов для забезпечення відповідного психофізичного стану педагогічних працівників;
4) створення організаційних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників, підвищення їхньої психологічної компетентності; спонукання та сприяння виробленню в педагогів умінь і навичок самоосвітньої роботи з метою безперервного підвищення своєї кваліфікації й удосконалення педагогічної майстерності, загальнопедагогічної та методичної культури;
5) вивчення стану якості забезпечення навчально-виховного процесу кадрами з відповідною педагогічною освітою;
6) проведення методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, вивчення, узагальнення й поширення педагогічного досвіду;
7) упровадження в навчально-виховний процес новітніх теоретичних розробок, перспективного досвіду, сучасних педагогічних технологій;
8) активізація й розвиток творчих здібностей педагогів, формування в них зацікавленості сучасними науковими ідеями, дослідницькою та експериментальною роботою;
9) поглиблення, переосмислення, переорієнтація, трансформація раніше набутих філософсько-педагогічних знань відповідно до розвитку національної системи освіти, апробація та введення інноваційних технологій;
10) допомога у творчому розроблянні планів роботи, виховних заходів тощо;
11) координація діяльності методичних об’єднань і методичних комісій округів.
 
Форми роботи з педагогічними кадрами досить різноманітні. Плануючи роботу в освітніх округах на демократичних засадах, ураховуємо специфіку кожного округу, кожного навчального закладу, підбираємо ті форми роботи, які будуть ефективними саме із цією категорію педагогічних працівників, застосовуємо інноваційні форми роботи, які передбачають безпосередню участь кожного вчителя.
 
У процесі використання таких форм роботи підлеглі беруть активну участь у прийнятті рішень і користуються широтою свободи, виконуючи поставлені перед ними завдання.
 
Належну увагу в освітніх округах приділяємо створенню умов для саморозвитку та самореалізації учнів (робота з обдарованими учнями).
 
«Від творчого вчителя — до творчого учня» — девіз кожного загальноосвітнього навчального закладу, освітнього округу, району, області. Зростання педагогічної майстерності розраховано на проекцію творчої діяльності вчителя на освітні досягнення учня, що базується на чітких уявленнях учителя про суть його місії щодо учня. Отже, зростання ролі творчої особистості вчителя набуває особливої актуальності в умовах діяльності освітнього округу.
 
Робота з обдарованими учнями — це той напрям роботи, який вимагає демократичних підходів в управлінні.
 
Із цією метою широко використовуємо проведення моніторингових досліджень, зокрема щодо стану здоров’я учнів, рівня навчальних досягнень, охоплення учнів профільним навчанням, кількості учасників і переможців олімпіад, конкурсів, змагань. У районі створено банк обдарованих учнів «Обдарованість», який щорічно поновлюємо. На основі цього банку створюють банки обдарованих учнів психологічні служби опорних закладів округу. У кожному навчальному закладі працює психолог та соціальний педагог, які визначають обдарованих учнів і, головне, здійснюють їх психологічний супровід упродовж усього часу перебування їх у навчальному закладі.
 
Наступність у роботі навчальних закладів різних типів набуває особливої актуальності у світлі впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти та проекту Закону «Про освіту». На базі кожного загальноосвітнього закладу функціонує ДНЗ, крім того, функціонують у 3 округах 6 стаціонарних ДНЗ.
 
У районі розроблено цикл тренінгів з адаптації. Уперше проводимо семінар у березні. На тренінговому занятті визначаємо основні проблеми першокласників, які виникають у період адаптації, розглядаємо питання роботи з тривожними, гіперактивними, агресивними дітьми, уточнюємо питання готовності дітей до шкільного навчання, опрацьовуємо методичну та психологічну літературу.
 
Метою семінару в дошкільному закладі є порівняльний аналіз методики роботи в дошкільному закладі й у початковій школі, підтримання наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.
 
Тренінг «Введення в шкільне життя» має на меті проведення циклу підготовчих занять із першокласниками для покращення адаптаційних процесів. Розглядаємо питання використання інновацій у 1 класі.
 
І як підсумок, у жовтні, коли вчителі вже працюють з 1 класами, проводимо семінар-тренінг «Визначення рівня адаптованості першокласників до шкільного життя».
 
Надпотужний напрям діяльності — це виховна система освітнього округу. Метою освітніх округів у напрямі виховання підростаючого покоління є створення єдиної виховної системи освітнього округу. Щоб реалізувати складну мету виховання, застосовуємо системний підхід, який передбачає роз’яснювальну, просвітницьку роботу, створення наукового й методичного супроводу, відповідну підготовку педагогів.
 
Координація виховної роботи полягає у (в):
  • вивченні пізнавальних, комунікативних, творчих, художньо-естетичних інтересів і нахилів учнів;
  • організації участі учнів у гуртках, секціях, клубах за інтересами;
  • залученні до роботи з дітьми підприємств, установ, що діють на території округу;
  • організації правового виховання учнів на засадах толерантності, науковості й доступності;
  • проведенні різнопланової роботи з профілактики шкідливих звичок серед дітей, підлітків і молоді із залученням до організації виховної роботи висококваліфікованих фахівців, співпраці з громадськими організаціями.
 
Одним із напрямів діяльності є координація інформаційно-бібліографічного забезпечення. Головне завдання цього напряму — створення умов для впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій, програмних засобів під час викладання базових дисциплін, підключення до мережі Інтернет. Усі загальноосвітні заклади освітніх округів підключені до мережі Інтернет. Другим завданням є перерозподіл бібліотечного фонду підручників, науково-методичної, художньої літератури суб’єктів округів (за потребою) у межах округу. Таким чином організуємо концентрацію й ефективне використання бібліотечного фонду.
 
У планах — створення єдиного інформаційного простору освітнього округу.
 
Менеджер, котрий хоче працювати якомога ефективніше, не може дозволити собі застосовувати якийсь один стиль управління протягом усієї своєї кар’єри. Керівник мусить навчитися користуватися різними стилями, методами й типами впливу, які найбільш доречні для конкретної ситуації. Кращий стиль керівництва той, який орієнтований на реальність. Із власного досвіду роботи ефективним уважаю стиль керівництва, що змінюється залежно від ситуації. Тому жодний стиль керівництва не можна вважати найефективнішим, відповідно і найкваліфікованіші менеджери — це ті, які можуть поводитися по-різному, залежно від обставин. Сучасна ситуація характеризується кардинальними змінами в політичній, економічній, соціальній і культурній сферах діяльності, що зумовлює необхідність пошуку нових підходів та методів до організації навчально-виховного процесу, перетворення жорсткого управління на мобільне, гнучке.
 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
1. Савченко О. Я. Виховний потенціал початкової освіти [Текст] / О. Я. Савченко. — К., 2009. — 225 с.
2. Сазоненко Г. С. Педагогіка успіху [Текст] / Г. С. Сазоненко — К., 2004. — 680 с.
3. Управління інноваційним розвитком загальноосвітнього навчального закладу : моделі, соціокультурні процеси, технології [Текст]. — К., 2011. — 559 с.
4. Хриков Є. М. Управління навчальним закладом [Текст] / Є. М. Хриков. — К. : Знання, 2006. — 365 с.
Dounload PDF

Відгуки читачів