Великий Кобзар.

Музично-літературний ранок

Л. В. Конопацька, спеціаліст вищої категорії, вихователь-методист, ДНЗ № 6, смт Широке, Дніпропетровська обл.


Мета: ознайомити дітей з творчістю Великого Кобзаря, його творами; поглиблювати знання дітей про життєвий та творчий шлях Т. Г. Шевченка; продемонструвати силу і красу Шевченкового слова; розвивати акторські здібності в декламуванні віршів: «Встала весна», «Зацвіла в долині, «І досі сниться», «І на оновленій землі» та інших; учити співати пісні, покладені на вірші Т. Г. Шевченка («Зоре моя вечірняя», «Зацвіла в долині», «Тече вода»); виховувати повагу і любов до творчості видатного сина українського народу Т. Г. Шевченка.

Матеріал: портрет Т. Г. Шевченка; рушники; коровай; записи українських пісень, покладених на слова Т. Г. Шевченка; українська хата; лава; доріжки; свічка у підсвічнику; репродукції картин Т. Г. Шевченка; діти в українських костюмах; виставка творів поетів; фотографії та ілюстрації життя і творчості поета; репродукції картин Т. Г. Шевченка; «Кобзар».

 

Хід заходу
 
Вихователь . Дорогі діти! Щороку на початку весни ми вшановуємо пам’ять видатного українського поета Т. Г. Шевченка, знаного у всьому світі. Сьогодні, 9 березня, наш музично-
літературний ранок присвячений річниці з дня народження Тараса Григоровича.
 
Ведуча
Щовесни, коли тануть у сніги,
І на рясті просяє веснянка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуємо пам’ять Шевченка.
 
— Сьогодні ми звертаємося до поета, який став для України Великим Кобзарем. Шевченків «Кобзар» — велика книга любові до України, українського народу, зі своїми заповітними віршами і безсмертними піснями.
 
Дитина
Кобзарем його ми звемо,
Так від роду і до роду
Кожний вірш свій і поему
Він присвячував народу.
 
Вихователь. Запалимо свічку! Нехай цей вогонь запалить іскорку віри, надії, любові до рідної землі, свого народу. На стіні ви бачите портрет Т. Г. Шевченка, прикрашений вишитим рушником. Він для нас, як найдорожча людина, як член нашої великої української сім’ї.
 
Звучить пісня «Рушничок» (сл. В. Лучука).
 
— Народився Т. Шевченко на українській землі в селі Моринці на Черкащині у сім’ї бідного селянина. У Тараса була велика сім’я: батько Григорій, мати Катерина, три сестрички, двоє братиків і дідусь Іван.
 
Тарас дуже любив свою старшу сестру Катрусю, яка була йому за няню, слухався її. Вона завжди давала відповіді на його цікаві запитання, розповідала казки, співала пісні.
 
Тарас в 11 років залишився круглою сиротою. Сирота — це дитина, у якої немає батьків. Почалися важкі дитячі роки. Він почав працювати при церкві, зокрема носив воду, мив підлогу, топив піч. За це йому дозволяли бути присутнім на уроках в церковній школі. Так Тарас навчився читати і писати, а ще малювати. Він малював скрізь: на папері, на стіні, на дверях. Малював і олівцем, і фарбами, кусочками вугілля. Він не тільки любив малювати, але й писати вірші. У 13 років пішов служити до пана Енгельгардта, який згодом переїхав до Петербурга, забравши Шевченка з собою. Він жив і працював у пана в Петербурзі. Коли була вільна хвилинка, Тарас ходив малювати у Літній сад. Там він познайомився з відомими художниками: Жуковським і Брюлловим. Вони подружилися. Художники викупили Тараса з кріпацтва, коли продали велику картину (портрет Жуковського). У 24 роки Т. Г. Шевченко став вільною людиною і вступив до Петербурзької Академії мистецтв, де навчався малювати. Він малював портрети, картини, ілюстрував свої вірші. Відомі його картини «Автопортрет», «Катерина» та ін. (Діти розглядають репродукції картин.)
 
— У своїх віршах поет писав про рідну Україну, про тяжке життя українського народу. Усі свої вірші він писав українською мовою, тому їх легко читати і запам’ятовувати. Вірші Т. Г. Шевченка ввійшли до збірки «Кобзар», яку видали окремо книгою 1840 року. (Ведуча демонструє «Кобзар».) Раніше пісні співали і грали на кобзі. Виконавців називали кобзарями. Тому свою книгу він назвав «Кобзар». Ця збірка відома всьому світу.
 
— Діти, які вірші Т. Г. Шевченка ви знаєте? (Діти читають напам’ять вірші Т. Шевченка.)
 
— Про що писав у своїх віршах Т. Г. Шевченко? (Про любов до матері, про свою сім’ю, про рідний край і природу)
 
— Найніжніше любив Тарас Григорович дітей. Шевченко був учителем: усе своє життя він боровся за те, щоб дати дітям знання, освіту, був просвітителем народу. Одним з найкращих дарунків для дітей була його книжка — «Буквар южнорусский» (1861) — посібник для початкового навчання. «Учитесь, читайте, і свого не цурайтесь»,— закликав поет. Він щиро бажав, щоб люди жили справедливо, у мирі й злагоді.
 
Тарас часто згадував свою рідну землю, яку він дуже любив. І коли на небі з’являлася перша вечірня зоря, йому пригадувалося рідне село і зоряне небо над ним.
 
Звучить пісня «Зоре моя вечірняя...».
 
— Багато віршів, написаних Шевченком, покладено на музику. Український композитор М. Лисенко написав музику більше, ніж до ста творів Т. Г. Шевченка. Багато пісень стали народними. Зараз у виконанні дитячого колективу прозвучать дві пісні. Музику до цих пісень написав відомий український композитор А. Філіпенко. Послухайте їх, вслухайтеся в музику. Як вона звучить? Яка за характером?
 
Звучать пісні «Тече вода...», «Зацвіла в долині...».
 
— Тяжке життя відбилося на здоров’ї Т. Г. Шевченка. Хвороба підкралася до нього. Помираючи, він просив, щоб його поховали в його любій Україні, серед степу широкого. Його друзі виконали цей заповіт.
 
Читання вірша Т. Г. Шевченка «Заповіт».
 
— У пам’яті народу він завжди житиме вічно. Його вірші звучать усюди, їх учать у дитячих садках і школах. Йому поставлено пам’ятники, його ім’ям названо парки і вулиці, школи і вищі навчальні заклади. Є музеї Т. Г. Шевченка.
 
— Дорогі діти! Ми впевнені, що ви з вдячністю і любов’ю сприйняли вірші Великого Кобзаря, який звертається до вас як до своїх нащадків. Читайте його твори — і тоді ваша мова чистою, багатою, чарівною і солов’їною. Живіть у дружбі й мирі. Шануйте своїх батьків і близьких. Любіть Україну, як любив її Т. Г. Шевченко!
 
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 3403
 
Догори