Ознайомлення з мистецтвом художньої фотографії («Художня культура», 9-й клас)

С. П. Данильченко, учитель художньої культури ЗОШ І—ІІІ ст. № 33, м. Чернігів


Мета:

-навчальна: сформувати поняття про художню фотографію як мистецтво, визначити її різновиди та особливості;

-розвивальна: розвивати аналітичне мислення, творчі здібності, уміння та навички;

-виховна: виховувати естетичний смак.

Обладнання: відеофільм «Художня фотографія»; слайд-презентація за темою уроку.

Тип уроку: комбінований урок.

Примітка. Ознайомлення з мистецтвом художньої фотографії відбувається з використанням краєзнавчих матеріалів.

 

Хід уроку
 
1. Організація пізнавальної діяльності
 
2. Актуалізація опорних знань
  • Назвіть вид образотворчого мистецтва, основними виражальними засобами якого є колір.
  • Пригадайте жанри живопису.
Відповіді учнів.
 
3. Ознайомлення з новим матеріалом
 
 
Бесіда
 
У ч и т е л ь. Здавалося б, фотографія існувала завжди, проте це звичне для нас явище налічує дещо понад півтора століття. Історія фотографії цікава, часом драматична і повчальна. «Пращуром» сучасних фотографічних апаратів можна назвати камеру-обскуру. Середньовічні феодали облаштовували у своїх замках темні кімнати. У стіні такої кімнати залишався отвір на вулицю. За законами оптики все, що відбувається на вулиці, можна було спостерігати на стіні, щоправда, догори дриґом. Незабаром камеру-обскуру зменшили до розмірів ящика. У XVI столітті Леонардо да Вінчі у «Трактаті про живопис» залишив опис камери-обскури, що вимальовувала простір перед собою.
 
1 - й д о с л і д н и к. Термін «фотографія» вперше використав 1839 року англійський астроном Дж. Ф. В. Гершель. Першим фотографічним методом була дагеротипія. Перші дагеротипи представив 1835 року Л. Ж. Даґер. Офіційною датою народження фотографії вважають 7 січня 1839 року, коли на засіданні Паризької академії наук її секретар Д. Ф. Ж. Араґо виступив із повідомленням про винахід Л. Ж. Даґером дагеротипу. Але Ж. Н. Ньєпс був першим, хто отримав фотографічне зображення на світлочутливій речовині за допомогою камери-обскури.
 
Дагеротипи були складними й коштували дорого, тому що фотографували на вологі колоїдні пластинки. 1871 року англієць Р. Медокс винайшов спосіб фотографування на сухих світлочутливих бромо-желатинових пластинках. Техніка фотографії розвивалася швидко. Ч. Дарвін використав для ілюстрування книги «Зовнішні прояви емоцій у людини та тварин» (1872) уже не гравюри, а фотографії. Цікавий факт: з-поміж безлічі дагеротипів, що збереглися, більшість — портрети.
 
2 - й д о с л і д н и к. Першим фотографом у нашому місті — Чернігові — був відставний військовий лікар Саверій Шлегель (він служив у Молдавії серед майбутніх декабристів). Приблизно на початку 1850-х років він оселився в Чернігові, одружився із простою селянкою та відкрив фотомайстерню у своїй квартирі на розі Мстиславської.
 
Єдиним способом фотографування на той час була дагеротипія: знімки робили лише сонячної днини шляхом нанесення на скляний негатив світлочутливої речовини — колодію. Вочевидь, Шлегель чудово опанував винахід Даґера, оскільки його досвід вивчав для оприлюднення у фахових французьких журналах російський практик і теоретик фотосправи О. І. Покровський-Жоравко.
 
Київський фотопідприємець І. Чеховець запропонував Шлегелю виготовити фотокартки для серії «Светописная Русь». Так з’явилися перші світлини Чернігова, що сьогодні є особливо цінними для колекціонерів.
 
Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття фотографічних закладів у Чернігові побільшало. Путівник 1896 року називає фотомайстерні Марра на Гончій та Р. А. Чернецького на початку Борисоглібської (нині Серьожнікова), про який згадував чернігівський старожил В. Пухтинський: «Його будинок, особливо парадні двері, був настільки цікавий в архітектурному відношенні, що його намалював відомий російський художник Георгій Лукомський. Репродукцію цієї картини було надруковано в одному з художніх журналів». У передреволюційні роки у центрі міста працювала фотомайстерня Гольдфайна («він одержав золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі»).
 
У ч и т е л ь. Спробуймо порівняти фотографію та живопис. З початку зародження фотографії точилися суперечки, зокрема щодо специфічних зображувальних засобів нового мистецтва. Виявилися спільні риси та різниця між фотографією та живописом. «Світлопись» порівнювали з живописом. Фотографічне зображення завжди конкретне, але мистецтво — це не тільки фотомеханічне копіювання дійсності. Воно потребує інтерпретування матеріалу або об’єкта фотографування.
 
Щойно техніка фотографування дала змогу отримувати задовільні зображення, виникло два підходи щодо його використання: документальне копіювання натури; наслідування живопису, а іноді й бажання підмінити його.
 
1853 року В. Ньютон зауважив: «Фотографічне зображення може й повинно змінювати так, щоб знімок відповідав визнаним законам красних мистецтв». Фотографи, яких не задовольняло просте копіювання дійсності, хотіли, щоб знімок «підкреслював красу», а не тільки «показував правду».
 
Учитель ознайомлює учнів з основними виражальним засобами та жанрами фотографії.
 
4. Презентація фоторепортажів
 
5. Підбиття підсумків уроку
 
Актуалізація набутих знань
  • ??Що називають художньою фотографією?
  • ??Що є основою створення художньої фотографії?
  • ??Що є спільного між живописом та художньою культурою?
 
Відповіді учнів.
Dounload PDF

Відгуки читачів