Реалізація моделі громадсько-активної школи в контексті сучасних стратегій розвитку освіти

Л. В. Климко, методист координації методичної роботи та управління навчальними закладами Рівненського ОІППО, консультант-координатор Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» в Рівненській області

Серед актуальних тем освітнього менеджменту є упровадження державно-громадського управління як нової демократичної моделі управління розвитком навчального закладу.

Нову модель управлінської діяльності відзначають відкритість, демократичність, поєднання державних засобів управління з громадською участю та впливом громади на освітній процес. Саме такою моделлю управління розвитком навчального закладу і є громадсько-активна школа. Ця модель дозволяє школі стати громадсько-активною без змін її основних функцій.


Серед актуальних тем освітнього менеджменту є упровадження державно-громадського управління як нової демократичної моделі управління розвитком навчального закладу.
 
Нову модель управлінської діяльності відзначають відкритість, демократичність, поєднання державних засобів управління з громадською уча стю та впливом громади на освітній процес. Саме такою моделлю управління розвитком навчального закладу і є громадсько-активна школа. Ця модель дозволяє школі стати громадсько-активною без змін її основних функцій.
 
Що таке громадсько-активна школа?
 
Громадсько-активна школа — це звичайний загальноосвітній навчальний заклад, в якому чималої уваги надано: налагодженню партнерських відносин між школою та територіальною громадою; доступності ресурсів школи для громади; визначенню потреб і ресурсів громади для школи; залученню батьків учнів школи й інших членів громади до процесу управління; зміцненню родин і відносин між мешканцями громади.
 
Підґрунтям громадсько-активних шкіл є твердження про те, що школа не може існувати окремо від потреб громади, саме вона може стати ініціатором розвитку місцевої громади, адже ставить перед собою мету не просто надавати освітні послуги учням, а розвивати громаду, залучати батьків і мешканців до розв’язання соціальних чи інших проблем, які існують як у школі, так і в громаді.
 
Освітньою філософією діяльності таких шкіл є концепція громадсько-орієнтованої освіти, яка сприяє створенню можливостей для членів спільноти стати партнерами в реалізації потреб громади.
 
Кожна громадсько-активна школа розвивається по-своєму, тому що кожен навчальний заклад має визначені структуру, колектив, погляди адміністрації та потреби місцевої громади. Попри це, кожна така школа має певні спільні характеристики, які допоможуть зрозуміти та визначити рівень її розвитку. Щоб описати їх, використовують стандарти, а саме: лідерство, партнерство, соціальну інклюзію, послуги, волонтерство, навчання упродовж життя, розвиток громади, залучення батьків, шкільну культуру. Кожен стандарт чітко описано, має певні критерії, ключові індикатори та шкалу оцінювання, які дають змогу визначити пріоритетні напрями діяльності навчального закладу. Правила користування стандартами описано в методичних рекомендаціях «Адаптація міжнародних стандартів якості діяльності громадсько-активних шкіл в освітньому просторі регіону» (2010 р.).
 
Яку користь принесе навчальним закладам використання міжнародних стандартів якості діяльності громадсько-активних шкіл?
 
Саме стандарти і є засобом оцінювання, самооцінювання, а не контролю діяльності громадсько-активних шкіл. Вони допоможуть керівникам навчальних закладів визначити досягнення та зосередитись на покращенні результатів.
 
Стандарти можуть використовувати як чинні громадсько-активні школи, так і школи, які мають намір працювати як громадсько-активні. Стандарти допоможуть: визначити переваги та недоліки діяльності школи; виокремити потреби під час навчально-виховного процесу; зосередити роботу з іншими установами та зацікавленими особами щодо подальшої співпраці; оцінити роботу з громадою; озвучити загальні принципи діяльності.
 
Використання стандартів дасть змогу: визначити рівень розвитку та пріоритети майбутніх дій; слідкувати, щоб уся громада була задіяна у програмах, спрямованих на розв’язання проблем і задоволення потреб; залучати батьків до участі у житті школи, до процесу прийняття рішень щодо якості освіти для їхніх дітей.
 
Стандарти дають можливість: отримувати інформацію від учнів і батьків, що допоможе створити міцну співпрацю з місцевою громадою; продемонструвати високоякісну роботу місцевій громаді та всім інституціям; розглянути бачення учнів щодо наведених індикаторів; створювати разом особистісно зорієнтовні проекти для покращення навчання у співпраці з партнерами; брати на себе відповідальність, проводити процес самооцінювання, переглядати та збирати інформацію.
 
Все це зумовлює актуальність організації та розбудови громадсько-активних шкіл в Україні, зокрема і в Рівненській області.
 
Для модернізації освітнього простору Рівненщини, створення нової інноваційної практики проводять: заняття обласної школи управлінської майстерності; заняття обласних шкіл керівників районних, міських шкіл новопризначеного керівника ЗНЗ «Шлях до успіху» та шкіл резерву керівних кадрів «Мій шанс»; заняття творчої групи керівників спеціалізованих навчальних закладів; проблемні семінари з актуальних аспектів управлінського забезпечення функціонування та розвитку ГАШ; навчально-практичні тренінги для керівників ЗНЗ; інструктивно-методичні наради керівників ЗНЗ; презентації моделей громадсько-активних шкіл.
 
Громадсько-активні школи Рівненщини беруть діяльну участь у виставках-презентаціях «Інноватика в освіті України»; Всеукраїнських, міжнародних науково-практичних і регіональних інтернет-конференціях.
 
Про діяльність навчальних закладів, які працюють за моделлю громадсько-активної школи, постійно інформують журнали «Управління школою», «Завучу. Усе для роботи», «Директор школи» й інші періодичні фахові видання.
 
Було розроблено методичні рекомендації щодо організаційно-методичних засад державно-громадського управління в системі загальної середньої освіти й адаптації міжнародних стандартів якості діяльності громадсько-активних шкіл в освітньому просторі регіону.
 
Ми підготували та видали посібники з досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів Рівненської області, зокрема: «Громадсько-активні школи на Рівненщині: кроки до дій»; «Моделювання педагогічного середовища — основа пізнавальної формувальної діяльності»; «Державно-громадське управління школою».
 
У межах реалізації програми «Школа як осередок розвитку громади» Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» на базі кабінету було створено інформаційно-ресурсний центр, який збалансовано поєднав наукові та практичні розробки, спрямовані на надання інформаційної, навчальної та консультаційної підтримки нових моделей навчальних закладів. Чільне місце серед них займає громадсько-активна школа як інноваційна система управління навчальним закладом.
 
Досвід роботи громадсько-активних шкіл Рівненщини визнано Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» як один із кращих. Тому для реалізації проекту «Розвиток громад в Україні шляхом упровадження програми “Школа як осередок розвитку громади”» (2014–2016 рр.) було відібрано три пілотні області, серед яких і Рівненська.
 
Мета проекту — подальший розвиток і забезпечення життєздатності програми «Школа як осередок розвитку громади» шляхом об’єднання ресурсів із програмами розвитку освіти на місцевому рівні як ключового елемента розвитку місцевих громад.
 
Проект спрямовано на досягнення двох головних цілей, які було визначено в результаті аналізу попередніх проектів, а також із урахуванням сучасних змін у напрямі децентралізації управління: якісне вдосконалення програми «Школа як осередок розвитку громади» та забезпечення життєздатності її шляхом об’єднання ресурсів із програмами розвитку освіти на місцевому рівні.
 
Для реалізації поставлених цілей було здійснено низку стратегій. Відбір пілотних районів відбувався за такими критеріями: готовність співпрацювати з місцевою громадою; надавати підтримку іншим навчальним закладам для впровадження моделі громадсько-активної школи; наявність позитивних відносин між основними цільовими групами: шкільною адміністрацією, педагогами, учнями, батьками, представниками місцевої громади, відділами, управліннями освіти, місцевими органами влади; готовність школи працювати з громадою над розроб лянням спільних проектів і програм; підтримання координатора громадсько-активної школи; участь відділів, управлінь освіти у створенні та підтриманні програм розвитку громадсько-активних шкіл; досвід роботи шкіл у форматі громадськоактивної школи; використання міжнародних стандартів якості діяльності громадсько-активної школи.
 
Як результат, із області було відібрано три райони, а саме: Березнівський, Дубенський і Рівненський — для пілотного впровадження місцевих ініціатив із написання програм розвитку для втілення на засадах спільного фінансування, наданого в тому числі з бюджетів місцевих адміністрацій.
 
Відбір шкіл здійснювали на конкурсній основі. Критерії щодо відбору пілотних шкіл були такими: досвід роботи за моделлю громадсько-активної школи; використання міжнародних стандартів якості діяльності громадсько-активних шкіл; готовність відігравати роль ресурсних центрів для місцевої громади та надавати підтримку іншим навчальним закладам для впровадження та поширення моделі громадсько-активної школи; співпраця з місцевою громадою; участь відділів, управлінь освіти у створенні та підтриманні програм розвитку громадсько-активних шкіл.
 
За результатами конкурсу для шкіл із Рівненської області на участь у проекті «Розвиток громад в Україні шляхом упровадження програми “Школа як осередок розвитку громади”» пілотними визнано Кам’янську ЗОШ І–ІІІ ступенів Березнівської районної ради, Сатиївську ЗОШ І–ІІІ ступенів Дубенської районної ради, Заборольську ЗОШ І–ІІІ ступенів та Оржівський НВК «школа-колегіум» Рівненської районної ради. Ці навчальні заклади будуть ресурсними центрами для місцевих громад і надаватимуть підтримку іншим школам для впровадження та поширення моделі громадсько-активної школи.
 
Для загальноосвітніх навчальних закладів Всеукраїнський фонд «Крок за кроком» спільно з обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та Центром освітніх ініціатив (м. Львів) організували та провели навчально-практичні тренінги. Учасники тренінгів познайомилися із упровадженням міжнародних стандартів якості діяльності громадсько-активних шкіл як інструментом самооцінювання; набули базових знань і навичок з управління проектами; навчалися створювати програми розвитку навчальних закладів для переведення їх на модель громадсько-активної школи. За результатами семінарів у межах упровадження проекту «Розвиток громад в Україні шляхом впровадження програми “Школа як осередок розвитку громади”» чималої уваги було надано програмі розвитку навчального закладу та проекту для отримання міні-гранту (відповідно до результатів семінару «Моніторинг та оцінюван ня»).
 
У програмі розвитку навчального закладу мало бути зазначено таке: майбутнє бачення розвитку навчального закладу; які цінності перебувають в основі розвитку навчального закладу; стратегічні цілі, основні напрями діяльності навчального закладу; конкретні завдання, майбутні проекти, заплановані для досягнення стратегічних цілей; яким чином програму розвитку навчального закладу пов’язано зі стратегією розвитку освіти області; короткий опис залучення громади до розробляння програми розвитку навчального закладу.
 
За результатами самооцінювання на засадах міжнародних стандартів було створено та впроваджено плани розвитку в чотирьох громадах Березнівського, Дубенського та Рівненського районів області. Фінансоу підтримку надаватимуть за принципом спільного фінансування, яке забезпечуватиме фонд, а також місцева адміністрація.
 
Модель громадсько-активної школи підносить і школу, громаду і кожну особистість над реаліями сьогоднішнього життя, відкриває нові шляхи розвитку за рахунок ініціативи, активності, творчості.
   
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 2795
 
Догори