Витівки зимоньки. Комплексне заняття з дітьми молодшого дошкільного віку

Т. В. Тимошенко, спеціаліст вищої категорії, вихователь-методист, ДНЗ (ясла-садок) № 349, м. Харків


Мета: учити дітей помічати зміни в природному середовищі, пов’язані з настанням зими; продовжити ознайомлення дітей із перебігом та послідовністю сезонних змін у природі; збагачувати знання про життя звірів узимку; розвивати вміння бачити в природному оточенні красу, викликати цікавість до аплікації; збагатити активний словник дітей епітетами, порівняннями, образними висловами; допомагати вчитися формувати свої враження; удосконалювати дикцію; залучати дітей до рухливих ігрових вправ; удосконалювати координацію рухів; розвивати вміння рухатися під музику; викликати в малюків радість, піднесений настрій від зимових розваг, ігор та спогадів про них; сприяти розвитку творчих здібностей; виховувати прагнення до самовираження в творчості, дбайливе ставлення до природи.

 

Матеріал:
  • демонстраційний: макети дерев; ялинки; «кучугур»; сніжинки; лава з пеньочками; іграшкові білка; заєць; ведмідь; вовк; костюм зими; «чарівна паличка»; зразок аплікації; схема до складання розповіді; мольберт;
  • роздавальний: кольоровий картон; вата; нарізаний «дощик»; заготівки з кольорового паперу; таці; клей; підставки під пензлі; пензлі; серветки; клейонки.
 
Попередня робота: спостереження у природі за явищами зимової природи; бесіда з дітьми про диких тварин; розучування пісні «Зимові подарунки».
 
Хід заняття
 
Зала прикрашена як «казковий ліс». Діти з вихователем, одягненим у костюм Зими, заходять до зали. 
 
Вихователь. Діти, до нас завітали гості! Привітаймося з ними та подаруймо їм радісний настрій!
 
Діти (співають)
— Здравстуйте, ручки, плесь-плесь-плесь!
(Плескають у долоні.)
— Здравстуйте, ножки, топ-топ-топ!
(Тупають ногами.)
— Здравстуй, мій носику, би-и-и!
(Пальчиком торкаються носа.)
— Здравстуйте, гості!
(Дарують гостям повітряний поцілунок.)
 
Вихователь. Діти, чому я вдягла таку цікаву сукню?
(Припущення дітей: Ви — Снігуронька, Зима.)
— Так, я сьогодні буду Зимою. (Вихователь надягає корону та бере до рук «чарівну» паличку.)
— А ще в мене є чарівна паличка. Зараз я вас перетворю на помічників Зими — сніжинок.
 
 
Етюд «Сніжинки»
 
Гра-загадка «Снігопад»: вихователь торкається когось із дітей «чарівною» паличкою.
 
Вітер дме, задуває,
Снігом землю засипає.
Ти скажи мені, сніжинко... (ім’я дитини),
Що взимку буває?
(Діти називають ознаки зими.)
 
Вітер дме, задуває,
Снігом землю засипає.
Ти скажи мені, сніжинко... (ім’я дитини),
Чого взимку не буває?
(Припущення дітей.)
 
— Зимонька перевірила вас, сніжинки! Будете моїми помічниками. Полетіли зі мною!
 
«Підлітають» до дерева, на якому сидить іграшкова білочка. Розглядають білку.
 
— Хто це? (Білка)
— Де мешкає? (У дуплі)
— Що це в білочки таке велике? (Хвіст)
— Послухайте, що я вам розповім. Білочка — це красива, спритна тварина із китицями на вухах та довгим пухнастим хвостом. Хвіст для білочки виконує роль парашута, коли тварина стрибає з гілочки на гілочку. Мешкає білочка в дуплі, любить поласувати насінням з ялинкових шишок, горішками, ягодами, жолудями, грибами — ось така ласунка! Узимку робить собі запаси, ховає зернятко — горішки під камінням, у нірці, у дуплі. Змінює колір шубки на сірий.
 
Полетіли далі!
 
«Підлітають» до лігва іграшкового вовка.
 
— Хто це? (Вовк)
— Де мешкає? (У лігві)
— Чим живиться? (Припущення дітей.)
— Так його знають усі. Він — звичний хижак.
 
Але не такий він уже і злодій. Він може живитися ягодами, бруньками дерев. Але від м’яса не відмовиться. А ще ці тварини — дуже турботливі батьки.
— Полетіли далі!
 
«Підлітають» до нірки іграшкового зайця.
 
— Хто це? (Заєць)
— Де мешкає? (У лісі, в полі)
— Чим живиться? (Припущення дітей.)
— Якого кольору хутро? (Білого)
— Про цю тварину чули всі. Його можна зустріти будь-де — і в лісі, і в полі. Зайця, який злякався, можна наздогнати тільки машиною. Він бігає дуже прудко! Ховатися заєць може і у ямці, і за пучечком травички.
— Полетіли далі!
— Трішки перепочиньмо! Сідайте на пеньочки, я розповім вам казку. Але це казка незвичайна! Ви мені допомагатимете її розповідати. 
 
Вихователь читає текст (див. додаток), а діти «озвучують» картинки, обираючи малюнок, що відповідає за значенням.
 
— Полетіли далі, сніжиночки!
 
«Підлітають» до барлогу ведмедя. (Вихователь ставить запитання, аналогічні до попередніх.)
 
— Хто не знає цю тварину? Хоч на вигляд він
незграбний, проте чудово бігає, лазить по деревах.
А поласувати клишоногий велетень полюбляє ягодами, грибами, жолудями, рибою. Для того щоб поласувати медом, готовий терпіти дуже болячі укуси бджіл. Узимку впадає в сплячку.
— Полетіли далі!
 
«Підлітають» до кучугури із паперових сніжинок.
 
— Що це за купа снігу? (Кучугура)
 
Вправа на піддування. Діти «запорошують снігом» усе навкруги.
 
— Діти, коли падає рясний сніг, як це називають? (Снігопад)
— Молодці, мої сніжиночки-помічники! А зараз настав час перетворитися на дітей.
— Виконаймо аплікацію «Сніжиночки допомагають Зимоньці».
 
Виконання аплікації.
 
Після аналізу робіт діти виконують разом із Зимою пісню «Зимонька-зима».
   
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 8650
 
Догори