Видозмінені пагони

Т. І. Шокотько, учитель біології та хімії вищої категорії Березоворудської ЗОШ, Пирятинський р-н, Полтавська обл.


Цілі уроку: розширити уявлення про різноманітність пагонів, їх видозміни у зв’язку з пристосуванням до життя на суходолі й до виконання різних функцій; визначити загальні риси будови надземних пагонів і підземних видозмінених пагонів; навчити учнів виконувати дослідно-експериментальну роботу, доводити свої гіпотези для кращого засвоєння матеріалу; з’ясувати біологічне значення видозмінених пагонів; продовжити формувати вміння і навички працювати з лабораторним обладнанням, виконувати й оформляти лабораторну роботу, робити відповідні висновки; розвивати спостережливість, допитливість; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до рослин.

Обладнання: експозиція підземних пагонів (бульби картоплі, цибуля, кореневища, часник) і надземних пагонів (колючки груші, стебла кактуса, головка капусти, колючки терну, вуса винограду), проросла цибулина, мікроскоп, стакан із водою, предметні скельця, лупи.

На кожному учнівському столі: бульба картоплі розрізана й не розрізана, кореневище пирію, цибулина городньої цибулі, розрізана цибулина, колючки дикої груші, сливи, гледичії, вусики винограду, вуса суниці, стакан із йодною водою, скляні палички.
 
Методи: розповідь, бесіда, проблемні питання, дослідна робота, випереджувальне навчання, робота з підручником, мікроскопом, натуральними об’єктами, на інтерактивній дошці.
 
Тип уроку: засвоєння нових знань, формування практичних умінь і навичок.
 
Основні поняття й терміни: видозміни пагона.
 
 
Хід уроку
 
I. Організація класу
 
 
II. Актуалізація опорних знань
 
У ч и т е л ь. Діти, сьогодні ми з вами продовжимо вивчати вегетативні органи рослини.
 
Давайте проведемо невеличку розминку та пригадаємо органи рослини та їхні функції:
  • корінь (підземна частина рослини; зміцнює рослину в ґрунті, збільшує поживну площу, запасає поживні речовини);
  • пагін (надземна частина рослини);
  • пагін складається зі… (стебла, листків, бруньок);
  • стебло (осьова частина пагона; здійснює висхідний і низхідний тік поживних речовин, надає положення у просторі);
  • листок (бічна частина пагона; функції — фотосинтезу, дихання, випаровування);
  • брунька (зачатковий пагін).
 
 
III. Мотивація пізнавальної діяльності
 
У ч и т е л ь. Подивіться на ваш стіл і відберіть пагони. Не всі пагони ви змогли розпізнати. Чому? (Вони видозмінились, і важко їх розпізнати) Як ви розумієте слово «видозміни»? (Змінені так, що важко з першого погляду сказати, що це)
 
Оголошую тему уроку. (Учні записують її в зошитах.)
 
Яку мету ми поставимо? (Вивчити видозміни пагонів)
 
 
IV. Вивчення нового матеріалу
 
У ч и т е л ь. Пропоную вам провести дослідження, в якому нам допоможуть казкові герої — колобки. Зупинимо свою увагу на видозмінах пагона. (Дослідження проводимо за презентацією на інтерактивній дошці.)
 
Видозміни пагона поділяють на дві великі групи — підземні й надземні.
 
Розгляньте малюнки в підручнику.
 
Ми з вами детальніше зупинимося на вивченні підземних видозмін пагона. Давайте відгадаємо загадку.
 
Хто ховає під кущі
Наші супи та борщі?
(Картопля)
 
І печуть мене, і варять,
І їдять мене, і хвалять,
Бо я добра.
(Картопля)
 
Так, це картопля. Всі ви її добре знаєте й полюбляєте. Історію відкриття дослідили ваші друзі, які розкажуть нам про це. (Діти розповідають.)
 
1 - й у ч е н ь. У пошуках їжі людина здавна шукала їстівні коріння та бульби. Яких тільки скарбів не було в кованих скринях Христофора Колумба та інших мореплавців часів іспанських морських завоювань! Іспанські каравели, які досягали берегів Нового Світу, повертаючись на батьківщину, везли коштовне каміння, прянощі й безцінні прикраси тубільців.
 
Тож не дивно, що, коли один із моряків-шукачів щасливої долі в далеких таємничих країнах привіз із Південної Америки скромний трофей — небачені в Європі екзотичні плоди — довгасті бульби із шорсткою оболонкою, — ніхто не звернув на заморське диво особливої уваги.
 
А ці «земляні яблука» насправді були цінніші за золото, і їм судилося поширитися по всій землі.
 
Більшість ботаніків вважає, що картопля походить із високогір’я Анд — тропічної частини Південної Америки, а також із помірних широт центрального Чилі.
 
Ще в сиву давнину місцеве населення цього острова відшукало в землі картопляні бульби й використовувало їх у їжу. Називали ці плоди «папа». Дикі «папа» були надто дрібними, і їх було надзвичайно важко зберігати. Вони швидко в’янули, вкривалися пліснявою, ставали непридатними для вжитку.
 
Минуло чимало часу, перш ніж індійці навчилися зберігати їх.
 
Спочатку вони кілька разів приморожували бульби, а потім прогрівали та просушували на сонці. Підмерзлі бульби обережно розминали, щоб вичавлена з них вода випарувалася. Після багаторазового повторення цього процесу одержану в такий спосіб продукцію ще раз промивали водою та просушували. Такі «консерви» місцеві жителі називали «чуньо». Оброблені бульби втрачали властивий їм гіркуватий присмак і добре зберігалися до нового врожаю. Поступово картопля стала головною годувальницею місцевого населення.
 
Щоправда, прихильність людей і посівні площі «земляні яблука» завоювали поступово. Подекуди їх почали розводити як рідкісну квітку. В Італії вельможі католицької церкви презентували заморську дивину римському папі. А Ватикан дав указівку поширити рослину по всій країні. Саме тут «земляні яблука» й одержали свою назву — картопля.
 
Дедалі частіше чутки про дивовижну рослину — картоплю — проникали в Росію. Цар Петро I, перебуваючи в далекій закордонній подорожі, надіслав своєму улюбленцю графу Шереметьєву незвичайний заморський дарунок. Петро I збагнув, що картопля — поживна та врожайна культура, яка з часом неодмінно має стати важливим продуктом харчування населення країни.
 
Сприяли поширенню картоплі й деякі місцеві поміщики. Так, чернігівський поміщик Галаган, щоб зацікавити селян новою культурою, вдався до хитрощів. Він наказав посадити картоплю на найкращій землі, дбайливо її доглядати, часто й сам навідувався на поле. Восени, коли бульби дозріли, Галаган поставив на полі охорону, яка зобов’язана була оберігати картоплю від можливих злодіїв. І в той же час кухарі щодня готували страви з картоплі для поміщицької родини. По селу пішла чутка, що пан вирощує смачну й чудодійну рослину, яку щодня подають до його столу.
 
Серед селян знайшлися охочі покуштувати земляні бульби. Вночі вони проникли на поле, накопали бульб і спекли їх на вогнищі. Картопля сподобалася. І знову селяни пішли вночі на поле по бульби. Звичайно, ніхто з них не підозрював, що пан наказав своїм вартовим робити вигляд, ніби вони не помічають нічних відвідувачів.
 
З часом картопля з’явилася й на селянських городах.
 
Нині картоплю називають другим хлібом. І ця назва цілком справедлива. Зараз нам навіть важко уявити стіл без страв із картоплі. Цю культуру, як відомо, вирощують повсюдно, і площі, відведені під неї, щороку збільшуються.
 
У ч и т е л ь. Подивіться на стіл, де ми з вами зібрали різні сорти картоплі, які вирощують на наших полях. Молодці! Участь у цих дослідженнях ви брали всі.
 
Які ж сорти картоплі вирощують на наших полях? Своїми дослідженнями поділиться з нами Зоряна. (Учениця розповідає про сорти картоплі.)
 
На своєму дослідному полі вирощує картоплю й родина… (називає учня), і він згодився поділитися з нами своїми дослідженнями. (Учень ділиться своїм досвідом.)
 
А тепер давайте дослідимо саме цей видозмінений пагін — бульбу картоплі. Подивіться на неї (на столі в кожного учня). Давайте вивчимо її будову (основа, верхівка, вічка — це бруньки, які є у вузлах, меживузля). Що це вам нагадує? Це нагадує нам будову пагона. Отже, бульба картоплі — це видозмінений пагін. Порівняйте будову бульби картоплі й пагона за малюнками підручника та погляньте на презентацію.
 
А зараз давайте проведемо експериментально-дослідну роботу. 
 
Розгляньте поперечний і повздовжній зріз стебла в підручнику, порівняйте складові поперечного й повздовжнього зрізу картоплі, відмітьте подібність. (Видно всі складові стебла: пробкова шкірка, кора, провідні судини деревини й серцевина) 
 
Висновок. Бульба картоплі — це видозмінений короткий і потовщений пагін.
 
Візьміть розрізану картоплинку й капніть йодної води. Що ви спостерігаєте? (Картоплинка посиніла) А що це означає?
 
А це означає, що бульба картоплі містить крохмаль, який за наявності йоду синіє.
 
Роздивіться під мікроскопом зріз бульби картоплі, забарвлений йодом. Що побачили? (Картину клітин, заповнених великими крохмальними зернами)
 
Висновок. Отже, в картоплі запасається поживна речовина — крохмаль.
 
Тепер, я вважаю, ви переконалися, що бульба картоплі — це видозмінений пагін, який запасає крохмаль.
 
Проблемне питання. Яке значення має для рослини таке велике накопичення крохмалю в бульбах картоплі? (Коли щільна пробкова тканина до весни стане тоншою й почне пропускати тепле повітря й вологу, крохмаль починає поступово перетворюватися на цукор, а бруньки бульби живляться розчином цукру й ростуть. Ось чому, проростаючи, бульби картоплі солодкуваті на смак)
 
У ч и т е л ь. Відгадайте другу загадку: не б’є, не лає, а від неї плачуть. (Цибуля)
 
Представники родини Цибулеві ростуть переважно в жарких засушливих місцях. Ранньою весною, коли в землі багато вологи, вони квітнуть, а влітку листя засихає, у землі ж залишається цибулина, яка покрита тонкою, але шкірястою шкіркою. 
 
Свою дослідну роботу з історії походження цибулі розкаже учень. У той же час поставить експеримент інший учень.
 
1 - й у ч е н ь. Я взяв шкірку цибулі й розглянув її під світловим мікроскопом. Побачив, що вона складається з клітин, і кожна клітина складається з клітинної оболонки, цитоплазми, ядра, вакуолі з клітинним соком. Отже, цибулина має клітинну будову.
 
Висновок. Отже, цибулина — живий організм.
 
2 - й у ч е н ь. Я поставив у стаканчик із водою цибулину й побачив, що спочатку з’явилися корінці, а потім зелені листочки, які я скуштував, бо вони дуже добрі.
 
Отже, вирощуйте цибулю, вона смачна й поживна.
 
3 - й у ч е н ь. Коли в мене нежить, я закапую ніс розведеним у воді соком цибулі, і все проходить. 
 
У ч и т е л ь. Давайте дослідимо будову цієї видозміни пагона. За своєю будовою цибулина нагадує пагін.
 
Розгляньте розрізану вздовж цибулину, порівняйте з малюнком підручника. Знайдіть укорочене стебло — денце, від якого вниз відходить мичка додаткових коренів, а доверху — соковиті листки. Іноді в середині цибулинки видно квіткову стрілку й молоді цибулинки — дітки. У цибулині запаси поживних речовин зберігаються під час засушливого літа або ж холодної зими. В її листках запаси не крохмалю, а цукру. Те, що в цибулині міститься дійсно багато поживних речовин, видно з дослідження, яке провела учениця.
 
Висновок. Цибулина є видозміною пагона. У зошиті замалюйте ці видозміни пагона й підпишіть їхню будову. У висновку зазначте, чому ці органи рослини є видозміненими пагонами.
 
У ч и т е л ь. Де ми використовуємо ці видозмінені пагони? (В їжу, для лікування хвороб, розмноження рослин, створення нових сортів рослин)
 
Діти, подивіться на будову кореневища пирію та, користуючись підручником і гербарними зразками, доведіть, що кореневище пирію є видозміненим пагоном. (Є вузли, меживузля, пазушні бруньки, видозмінені листки — луски на кореневищі) Воно позбавлене кореневих волосків і кореневого чохлика. Росте кореневище верхівкою, де розташована верхівкова брунька. Від вузлів кореневища відростають додаткові корені, а з його бруньок розвиваються надземні пагони.
 
У деяких рослин, як от у гладіолуса, видозмінений підземний пагін за будовою подібний і до стеблової бульби, і до цибулини, тому такі видозміни пагона називають бульбоцибулиною.
 
Луски в неї сухі — подібність до цибулини, а запасні поживні речовини відкладаються у стебловій частині, тому вона й потовщується — подібність до бульб.
 
 
V. Узагальнення та систематизація знань
 
Вправа на інтерактивній дошці «Згрупуй надземні та підземні видозміни пагона»
 
Вправа «Мікрофон»
  • Чому бульбу картоплі, цибулину городньої цибулі, кореневище відносять до пагонів?
Підсумковий висновок з уроку діти записують у зошит.
 
 
VІ. Домашнє завдання
 
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на питання після параграфа.
Dounload PDF

Відгуки читачів