Роль батьків та вчителів у розвитку креативності дитини

Т. В. Павленко, ЗОШ № 29, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.


Різнобічне виховання дитини сьогодні конче необхідне. І це не дивно, адже в сучасному суспільстві, аби досягти бажаних вершин, потрібно мати неординарне мислення, вміти більш просто и ефективно вирішувати різні ділові та життєві ситуації. Тому, щоб особистість була всебічно розвиненою і могла бути продуктивною у своїй діяльності, вчителі та батьки мають сприяти розвитку у неї креативності.

 

Креативність — можливість створювати нові ідеї, бачити взаємозв’язки між тими елементами, які, за визначенням, не можуть бути пов’язані між собою.
 
Креативність — це вміння створювати синергічні комбінації з різноманітних ідей чи створювати оптимальні комбінації між ними.
 
У психології під поняттям «креативність» розуміють сукупність інтелектуальних та індивідуальних особливостей індивіда, що сприяють самостійному висуненню проблем, генерації великої кількості оригінальних ідей і нешаблонному їх рішенню.
 
На думку багатьох спеціалістів, виховання креативності у дитини потрібно починати з шести років, коли пізнавальні здібності малюка активізовані на високому рівні. Тим не менш, розвиток цієї якості пов’язаний з набуттям життєвого досвіду, спілкуванням з іншими людьми та навчанням на їх прикладі. Креативність мислення неможлива без вивчення знань з різних галузей та вміння аналізувати та синтезувати їх.
 
С. Р. Рубінштейн ототожнював креативність з творчістю і говорив, що вона потребує від людини зусиль, наполегливості у досягненні мети.
 
А оскільки креативність людини залежить від розумового розвитку особистості, дуже важливо дати зрозуміти дитині таке:
  • вона може розвивати в собі творчі здібності незалежно від умов проживання та оточення;
  • має право на власну думку та не зобов’язана сприймати все так, як їй говорять ті, хто поряд;
  • може бути допитливою, намагатись дізнатись якнайбільше нової інформації;
  • здатна вирішувати свої проблеми;
  • уміє створювати різноманітні ідеї та втілювати їх у життя;
  • може виражати свою оригінальність, не слідувати установленим стандартам.
 
Тим не менш, щоб виховати дійсно творчу та креативну особистість, потрібно, щоб батьки та вчителі вели виховання в одному напрямі та використовували нові, інноваційні методи для роботи. Щоправда, виявляється, батьки та вчителі мають дещо різні погляди в цьому питанні.
 
Найбільш ефективними шляхами для розвитку креативності, на думку батьків, є відвідування дітьми гуртків, використання комп’ютерів, навчання у школі. На думку вчителів, щоб розвинути у собі таку якість, як креативність, діти повинні пробувати себе в нових сферах діяльності, ходити на гуртки, читати додаткову літературу, розгадувати логічні задачі та кросворди.
 
Щоб сприяти розвитку креативності, батьки вважають, що їм необхідно підтримувати свою дитину, допомагати їй виявляти і плекати свої сильні сторони, розвивати кругозір та відпочивати на природі. 
 
На думку вчителів, щоб стати креативною, батьки повинні різнобічно розвивати дитину, надавати їй можливість засвоювати нову інформацію, звертати увагу на успіхи дитини у школі.
 
Учителі ж, у свою чергу, мають удосконалювати свої уроки, підтримувати дитину у їхніх починаннях, давати можливість проявляти себе у різних ситуаціях.
 
Таким чином, стає очевидним, що батьки і вчителі все ж мають деякі спільні погляди щодо визначення креативності особистості. Тому першочерговим завданням школи є проведення виховної роботи з батьками та педагогічним колективом таким чином, аби їхні уявлення про креативність та її виховання мали єдину спрямованість.
 
 
ЛІТЕРАТУРА
 
1. Пущенко М. С., Гарнаева А. Ю. Особенности проявления креативных способностей учащихся среднего и старшего школьного возраста / Материалы Международ. науч. конф. «Ломоносов-2008», г. Севастополь, 2008. — С. 460—462.
2. Ільницька І. Створення умов для розвитку креативної особистості. Природничо-математичний цикл / І. Ільницька // Школа. — 2013. — № 8. — С. 32–35.
3. Леонова Н. С. Розвиток лідерських якостей і соціальної креативності в навчально-виховному процесі / Н. С. Леонова // Педагогічна майстерня. — 2013. — № 3. — С. 39–43.
4. Соловйова, О. П. Творчість як стиль життя: креативний підхід до вирішення проблем / О. П. Соловйова // Практична психологія та соціальна робота. — 2013. — № 8. — С. 21–23.
5. Ягоднікова, В. Що таке соціальна креативність. Психолого-педагогічний супровід розвитку соціальної креативності учнів / В. Ягоднікова // Управління освітою. — 2013. — № 22. — С. 8–10. — Вкладка.
Dounload PDF

Відгуки читачів