Виховуємо тактовність і ввічливість. 10 клас

В. М. Сузік, Чернігівська обл.


Мета: поглибити знання учнів про етикет і важливість дотримання правил поведінки, навчати учнів жити у злагоді з оточуючими, сприяти розвитку культурного рівня учнів, виховувати в учнів повагу одне до одного.

 

Обладнання:український етимологічний словник, вислови.

 

 

Хід заняття

 

Слово вчителя

— Відчуття такту, культура поведінки, спілкування з оточуючими — це те, що робить людину по-справжньому гарною. Кожний із нас у повсякденному житті вживає ввічливі слова. Найпоширеніші з них — «добридень», «до побачення», «будь ласка», «дякую». Проте чи замислювались ви коли-небудь, що означають ці ввічливі слова, звідки вони прийшли в нашу мову? Виявляється, що походження цих слів дуже давнє, їх вживання сягає ще часів Київської Русі. Спочатку вони були сталими виразами, добрими побажаннями. Так, слова «будь ласка» означало «будь ласкавим до мене, привітним», «добридень» — це побажання співбесідникові доброго дня, багатого на успіхи і радісні події. Коли ми кажемо людині «до побачення», то даємо їй зрозуміти: «мені приємно тебе бачити, і я сподіваюсь на нову зустріч із тобою». Звичне нині слово «спасибі» колись означало не просто подяку, а дуже вагоме побажання «Спаси Бог!».

 

Бесіда

  • Чи потрібно вітатися із незнайомими людьми?
  • Чи можна добрим словом покращити настрій людині або зцілити її?
  • Поясніть український народний вислів-побажання: «Щоб тебе добра година знала!». Яким ввічливим словом можна замінити цей вислів? (Щасти)

 

Слово вчителя

— Уживання ввічливих слів нас навчають ще змалку. Вони давно увійшли до нашого лексикону, стали звичними. Іноді ви, майже не замислюючись, вживаєте ввічливі слова: щось запитуєте чи просите — кажете «будь ласка», вітаєтесь — кажете «добрий день».

 

Але трапляються випадки, коли ви просто не знаєте, як поводитись: слід сісти чи підвестись, сказати щось чи промовчати, піти чи залишитися. От саме втаких ситуаціях вам на допомогу приходять «чарівні» правила — правила ввічливості.

 

Було б добре, якби люди були ввічливі від природи. Але ця риса прикрашатиме вас лише за умови, що ви плекатимете її в собі.

 

У всіх громадських місцях, які ви відвідуєте (школі, транспорті, кінотеатрі, лікарні), а також вдома, люди поводяться відповідно до певних правил поведінки. Як назвати одним словом ці правила? (Етикет)

 

 

Повідомлення учня

— Слово «етикет» походить із французької мови й у перекладі буквально означає «церемоніал». У цього поняття доволі широкий зміст: етикет — це гарні манери, уміння поводитися в суспільстві.

 

Колись правил етикету дотримували дуже суворо. Наприклад, за часів Петра І дівчині шляхетного походження не годилося вступати врозмову з незнайомцем, а коли вона все ж таки була змушена говорити, то мала відповідати якомога коротше, тобто «так» чи «ні». Спочатку етикет був засобом відокремлення вищих верств населення від простолюдинів. Адже людину знатного роду відрізняло не лише ошатне вбрання (у яке, до речі, міг одягтися заможний міщанин), але й особлива поведінка. Часи змінилися, але етикет не зник. Деякі його форми стали історією, деякі збереглися лише як давні традиції монарших домів, але загалом він поширився всіма верствами суспільства.

 

 

Вікторина «Чарівні вчинки»

1. Як виник звичай знімати капелюха, заходячи до приміщення?

(Цей звичай виник у Середньовіччі, за часи лицарства. Заходячи до приміщення, лицар знімав шолом, даючи цим жестом зрозуміти господарю: «Я довіряю тобі». Нині, знімаючи капелюх, гість показує господарям, що ставиться із повагою до них і їхньої оселі. До речі, це правило ввічливості, як і в давнину, стосується лише чоловіків. Жінкам дозволено перебувати в приміщенні в капелюшку, адже він — частина їхнього вбрання, модний аксесуар.)

 

2. Як виник звичай, вітаючись, знімати рукавичку?

(Цей звичай також започаткували лицарі. Вітаючись, одне з одним, вони знімали рукавичку з правої руки. У такий спосіб вони показували, що не мають наміру застосовувати зброю і ставляться до співрозмовника доброзичливо.)

 

3. Чому вважають неввічливим перебувати в темних окулярах під час розмови із кимось?

(Якщо під час розмови людина не знімає окулярів, співбесідник не бачить її очі й відчуває психологічний дискомфорт, адже в людщини складається враження, що від неї щось приховують.)

 

Слово вчителя

— А що таке тактовність? Це відчуття міри, уміння відучувати настрій оточуючих, поважати їхню думку, погляди, почуття. Неможливо бути байдужою, зверхньою чи егоїстичною людиною і при цьому бути тактовним до інших. Тактовність властива лише по-справжньому вихованій і добрій людині.

 

Поведінка тактовної людини викликає приємні відчуття. Ця людина ніколи не дозволить собі штовхатися біля входу до транспорту, байдуже сидіти, коли поруч стоїть дитина або літня жінка. В основі поведінки тактовної людини лежить також уміння володіти собою. Вона ніколи не демонструє оточуючим спалахи гніву.

 

Тактовність потрібно постійно виховувати в собі. Наприклад, хтось із твоїх однокласників прочитав чужу записку. Що це — дрібниця? Звісно, ні. Щонайменше — нетактовність. У тебе є звичка грюкати дверима, виходячи, з приміщення? Це також свідчить про недостатній рівень твоєї культури. А не поступитися місцем у транспорті літній або хворій людині? Усе це прояви нетактовності.

 

А тепер послухайте вірш «Найкраща риса».

Промовив гордий Кипарис:

— Із людських рис

Для мене прямота — найкраща!

А липа: — Лишенько! Це глупота.

Людина — хай велика чи мала — пропаща

Без щедрості й сердечного тепла.

Озвався Дуб:

—Послухайте мене:

Твердий характер— ось що головне.

— А гнучкість розуму, то риса неважлива?

Докинула Ліщина пустотлива.

Троянда мовила:

— Забули про красу,

А я в собі віки її несу!

Людина мудрі речі наслухала

І тужно так замріяно зітхала:

— Мені б тих рис найбільше осягти —

Змогла б ягідно шлях увесь пройти!

 

Бесіда

  • Які риси характеру дерева вважали найважливішими?
  • Чому для кипариса найкраща риса — прямота, для липи — щедрість й сердечне тепло, для дуба — твердість, для ліщини — гнучкість розуму, для троянди — краса?
  • Яку думку висловила людина? Чи погоджуєтеся ви з нею?

 

Творче завдання «Дружня порада»

Учитель пропонує учням життєві ситуації. Учні мають обговорити їх і відповісти на запитання.

 

Ситуація 1

Черга перед касою кінотеатру. Хлопчик підійшов до каси і просить квиток. На запитання касира: «У якому ряду ти хочеш сісти?» — хлопчик довго не може відповісти: він із дитинства заїкається, а зараз ще й хвилюється. «У п’ятому», — нарешті вимовляє він.

«Спочатку навчися говорити, а потім у кіно ходитимеш», — раптом говорить хтось із черги. Опишіть почуття хлопчика.

  • Як би ви вчинили, коли б ця ситуація сталася на ваших очах?

 

 

Ситуація 2

Дівчинка йде вулицею і раптом помічає, що в жінки, яка йде попереду, на панчосі поповзла широка стрілка. «Тьотю! — дівчинка звертається до жінки так голосно, що перехожі обертаються, — у вас подрані панчохи!»

  • Чи правильно вчинила дівчинка?
  • Як потрібно зробити зауваження?

 

Ситуація 3

Одного разу Олена, Катя і Наталя прийшли в музей природи. Розпочалася екскурсія. Оленка весь час озиралася навкруги, затримувалась біля експонатів, від яких група екскурсантів уже відійшла, а потім перепитувала екскурсовода про те, чого не почула. Екскурсовод закінчив розповідь і дозволив глядачам ближче підійти до експонатів. Оленка відстала від подруг, бо її зацікавило чучело птаха. Дівчинка взяла його і з цікавістю почала розглядати, а потім голосно покликала подруг. Доглядач музею зробив Оленці зауваження.

  • Яких помилок припустилася Оленка під час відвідин музею?
  • Як слід поводитись у музеї?

 

Вправа «Мікрофон»

  • Поясніть вислів Гете: «Поведінка — це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя».

 

Гра «Чарівний стілець»

Учитель просить дітей устати в коло, у центрі ставить стілець. Учні йдуть по колу і говорять:

 

«Хто сьогодні найуважніший за всіх? Хто сьогодні найтактовніший за всіх? З’явися скоріше! Сідай-но зручніше!»

 

Один з учнів сідає на «чарівний» стілець, а інші по черзі мають сказати про нього що-небудь хороше і добре.

 

 

Заключне слово вчителя

— Закінчити сьогоднішню розмову про культуру поведінки мені б хотілося порадами відомого польського психолога Яна Комичека.

  • Для того щоб життя в родині було щасливе, щоб дружно працювалося в гурті, люди повинні бути уважними і ввічливими одне до одного.
  • Не забувайте якнайчастіше вживати такі слова й вирази: «пробачте, що потурбував», «дякую», «спасибі», «будь ласка», «якщо ваша ласка», «дозвольте, будь ласка» тощо, й одразу побачите, як зміниться на краще ваш настрій.
  • Пам’ятайте, якщо ви розлютилися, то інші «заряджаються» вашою агресивністю й не сприймають ваші, навіть цілком справедливі й розумні аргументи.
Dounload PDF

Відгуки читачів