А ви вже оформили передплату на 2019 рік?

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Шляхи реалізації освітніх потреб національних меншин

С. Ф. Одайник, О. Б. Полєвікова,

м. Херсон

Актуальною проблемою національної освіти є організація навчання національних меншин. Про досвід реалізації цієї проблеми у Херсонській області розповідають автори цієї статті.

Важливе значення для демократичної держави має те, як реалізовано в ній право нації на самовизначення, які права надано корінним народам і національним меншинам. Стаття 11 Конституції України проголошує: «Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України».


Шляхи реалізації освітніх потреб національних меншин

С. Ф. Одайник, О. Б. Полєвікова,

м. Херсон

Актуальною проблемою національної освіти є організація навчання національних меншин. Про досвід реалізації цієї проблеми у Херсонській області розповідають автори цієї статті.

Важливе значення для демократичної держави має те, як реалізовано в ній право нації на самовизначення, які права надано корінним народам і національним меншинам. Стаття 11 Конституції України проголошує: «Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України».

Наш час відкрив широкі можливості для повернення колись депортованих народів та інтеграції їх з тими, хто залишився тут. Серед багатьох показників етнічності найважливішим є мова. Роки, що увійшли у історію як роки перебудови, внесли певні зміни, що дали підстави на значно кращі можливості етнічного відродження національних поселень Херсонщини. Існують національно-культурні товариства, при яких починають діяти групи по вивченню рідної мови, активізують етнічну самосвідомість національних меншин. Державою вжиті заходи для їх всебічного розвитку. Нині на Херсонщині зареєстровані 23 громадські організації національних меншин.

За роки незалежності освітній рівень найбільш чисельних етнічних груп населення Херсонської області значно покращився. Приміром, ще у 1989 році на 1000 чол. населення області мали вищу освіту: українців — 78  чол., росіян — 132 чол., білорусів — 81 чол., євреїв  — 344 чол.; незакінчену вищу і середню спеціальну освіту: українців — 187  чол., росіян  — 234 чол., білорусів — 180  чол., євреїв — 291  чол.; середню спеціальну: українців  — 320 чол., росіян  — 307 чол., білорусів  — 298 чол., євреїв — 178 чол.; неповну середню освіту: українців — 202 чол., росіян  — 186 чол., білорусів — 199 чол., євреїв  — 111 чол. Як бачимо, найбільш низький освітній рівень мали українці, які складали більшість в регіоні (58,7 %), а найвищийєвреї. Наведені обєктивні дані спростовують необґрунтовані твердження про переваги і привілеї, що їх нібито мали українці на своїй території перед представниками національних меншин.

Сьогодні в області постійно проводиться робота, спрямована на реалізацію політичних, економічних, соціальних, культурних прав і свобод усіх громадян незалежно від їхнього етнічного походження, створюються умови розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин, діяльності їхніх громадських організацій.

В одну Батьківщину я думкою лину

Вірменію в серці своїм бережу.

І другу країну люблюУкраїну,

Щодня по землі українській ходжу.

Я знаю: куди б не закинула доля в житті,

Мене привітають й зустрінуть гостинно

На сонячній рідній вірменській землі.

Я вдячна моїм землякам-українцям,

Що нас привітали в своїй стороні.

Тепер я живу в Україні, вірменка у паспорті я.

Одне у нас сонце, одне у нас небо,

Одна в нас планетаЗемля!..

Ці слова з роботи «ВірменіяУкраїна: історико-культурний діалог» Гьогчан Маргарити учениці 11 класу Князегригорівської загальноосвітньої школи ІІІІ ступенів Великолепетиського району Херсонської області є чудовим прикладом результативної роботи школи і, безумовно, сімї щодо толерантного, патріотичного, національного виховання творчої особистості сучасного навчального закладу.

Реалізувати свій хист, висловити любов до етнічної Батьківщини та повагу до країни проживання надала цього року багатьом хлопчикам та дівчаткам загальноосвітніх шкіл Спілка вірмен України, яка за підтримки Міністерства освіти і науки України організувала і успішно провела Всеукраїнський дитячий конкурс з історії й культури Вірменії та вірмен, які проживають в Україні.

Слід відзначити, що такий конкурс відбувся вперше не тільки на теренах України, а й у світі загалом і став гарним прикладом для наслідування іншим громадським обєднанням національних меншин нашої держави.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 03.05.2007 411-к «Про нагородження вчителів, які підготували переможців та лауреатів Всеукраїнського дитячого конкурсу з історії й культури Вірменії та вірмен, які проживають в Україні» за сумлінну працю, високу результативність в роботі, особистий вагомий внесок у справу навчання і виховання підростаючого покоління оголошено подяку вчителям Любові Антонівні Осипковій та Тетяні Григорівні Прокопенко.

Міністерством освіти і науки України та Спілкою вірмен України відзначено 14 учнівських робіт.

Пілотний проект Спілки вірмен України у Херсонському регіоні підтримала науково-методична лабораторія національних меншин Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, діяльність якої спрямована на виконання Законів України «Про освіту», «Про мови», «Про національні меншини в Україні»; Національної доктрини розвитку освіти України; концептуальних засад держави про задоволення освітніх запитів національних меншин області; на втілення в життя науково-методичної проблеми області «Реалізація ресурсного підходу в освітньому процесі як фактор самореалізації учня та вчителя»; на модернізацію освітньої системи регіону, на впровадження ефективних технологій управління якістю освіти; висвітлення та поширення результатів наукового пошуку, перспективного педагогічного досвіду.

З методистами рай(міськ)вно, учителями, які працюють у школах, де навчаються діти національних меншин, керівниками факультативів розглядаються питання відродження й розвитку етнопедагогіки та етнокультури для задоволення освітніх запитів представників національних меншин; питання повноцінного вивчення та вживання державної мови.

Постійно вивчається база документів України про загальну середню освіту і зокрема тих, що стосуються національних меншин.

Наприклад, лише у першому півріччі 2007 року проведено обласні науково-практичні семінари «Громадянська освіта в школах, де навчаються діти різних національностей», «Гаазькі рекомендації щодо прав національних меншин на освіту»; висвітлено досвід роботи С. М. Вишневецької, директора Хрестівської ЗОШ Чаплинського району Херсонської області щодо формування полікультурного мислення школярів; підготовлено матеріали з теми «Варіативність етнічних стереотипів у контексті формування особистості XXI століття» на Всеукраїнську науково-методичну конференцію «Культурологічні та філологічні аспекти формування особистості XXI століття» (м. Херсон); вивчено питання «Діяльність РМК, керівників освітніх закладів, громадськості Чаплинського району щодо відродження освіти національних меншин» тощо.

Завідувач лабораторії взяла участь у II Міжнародній науково-практичній конференції «Акмеологіянаука XXI століття: розвиток професіоналізму» (м. Київ).

Триває плідна співпраця з відділом внутрішньої політики облдержадміністрації; з 23  національно-культурними товариствами, міжнародними фондами, організаціями. Найбільшу активність у суспільно-політичному та культурно-освітньому житті області виявляють: єврейський благодійно-громадський центр «Хесед Шмуель», обласне відділення Товариства німців України «Відергебурт», обласне польське товариство «Полонія», Херсонський міський центр німецької культури, Херсонське товариство греків, обласний громадський культурно-просвітницький центр турків-месхетинців «Ахалцихе», Херсонська міська громадська організація «Руська національна громада «Русичь», Генічеський районний культурно-просвітницький центр кримських татар «Бирлик».

Спільно з єврейським благодійно-громадським центром «Хесед Шмуель» налагоджено постійну роботу з метою наукового осмислення історії Голокосту. Вчителі області, які проходять курсову перепідготовку в Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів, відвідують виставку музею історії Голокосту.

Проводяться заходи щодо вирішення мовно-освітніх проблем національних меншин. Нині в області триває моніторинг мовного середовища з метою виявлення перспектив щодо задоволення освітніх запитів представників національних меншин у закладах освіти.

Херсонщина завжди відрізнялася поліетнічним складом громадян. Як етнічний регіон ще з минулих часів має свою специфіку та характерні риси, що пояснюється особливістю її заселення, тому розвиток освітньої галузі має тісний взаємозвязок з етнічною структурою населення.

Освітяни спрямовують всі зусилля на те, аби наша державна й мови національних меншин розвивалися, збагачуючи культуру кожного з нас. Адже головнене навчання за національною ознакою, а збереження національних культур тих народів і народностей, які живуть у містах і селах нашого краю.

На Херсонщині споконвіку складалися міжетнічні стосунки, які базувалися на толерантних взаєминах. Прикладом цього є те, що мови національних меншин як предмет вивчають у НВО «Дошкільний закладспеціалізована школа І–III ступенів «Хабад» (іврит), у Новоолексіївській ЗОШ 1 Генічеського району (кримськотатарську), сформовані групи з вивченням польської, німецької та грецької мов у Херсонській ЗОШ 16. Факультативно вивчають кримськотатарську мову в Новотроїцькому та Генічеському, турецько-месхетинськуу Каланчацькому, Голопристанському, Чаплинському та Генічеському, корейську  у Голопристанському районах. Діють недільні школи: із вивченням шведської мови у Зміївці Бериславського району, старогрецькоїу Складовську, турецько-месхетинськуу с. Партизани Генічеського району.

Попереду ще багато ідей щодо задоволення освітніх потреб національних меншин.

Відгуки читачів