Пошуково-краєзнавчий підхід як метод поглиблення практичного спрямування навчально-виховного процесу

Г. М. Бебко, учитель Кам’янської ЗОШ І–ІІІ ступенів Березнівського району, Рівненська обл.


У кожної людини в житті є щось таке сокровенне, найрідніше, без чого вона не може навіть уявити свого життя. Це рідний батьківський край, де вперше дитиною побачила світ, ясне сонечко, дрібні сльозинки дощу на віконному склі, зелена травичка, тисячі різних квіток, які радували серце своїм розмаїттям. Це та земля, якою ми зробили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів і прадідів, і вона найдорожча за все на світі. Вона єдина, де ми почуваємося вдома, затишно і привітно. І де б людина не жила потім, а зі своїм краєм її пов’язує невидима пуповина, яка не відпускає від себе, живить душу рідним теплом і дає наснаги. Іноді люди, постійно живучи на одному місці, не задумуються над цим, вони у своїй стихії, вдома. Але варто залишити рідну місцину на деякий час, як затужить серце, болем озветься душа, і все те, чого й не помічав раніше, стане ріднішим, ближчим і дорожчим. Це і є та ностальгія, яка не дає щасливо жити в чужому краю. Недаремно ж люди кажуть, що в рідному домі і стіни допомагають, так воно і є. Тільки в рідному краю людина почувається захищеною, стійкою, впевненою, бо вона вдома. Це велике і дуже сильне почуття, яке живить людину, не дає їй збайдужіти, робить активною та сильною.

Під час перегляду телепередачі «Світ навиворіт» я зацікавилась тим фактом, що група українських науковців приїхала до Австралії, щоб поспілкуватись із аборигенами. Після переговорів наші вчені приємно здивувались, що це плем’я знає свій родовід до сімнадцятого покоління, а наші науковці — максимум до третього. Доходимо висновку, що в школі потрібно більш практично вивчати свій край, традиції, родовід. Інший факт: у США учні географію вивчають півроку, вони можуть не знати, що знаходиться за межами їхнього штату, але свою місцевість знають чудово. Можливо й нам потрібно бути більшими патріотами свого краю, вивчати й уміти застосовувати на практиці відповідний матеріал.
 
Значення краєзнавчої роботи в школі полягає не лише в тому, що вона сприяє всебічному вивченню природничо-економічних і соціально-історичних умов розвитку рідного краю, а й у тому, що дає вчителю можливість вивчити психолого-педагогічні особливості учнів, виявити їхні інтереси, участь у суспільно-корисній роботі. Виконання індивідуальних завдань краєзнавчого змісту формує в школярів пізнавальний інтерес до краєзнавчих знань. Краєзнавче виховання — це вид науково-освітньої діяльності, якому властиві свій зміст, техніка, функції, етапи, методи й форми.
 
Краєзнавство належить до нового типу міждисциплінарного знання, що полягає в сучасній науці та містить географічні, історичні, економічні, демографічні, біографічні, фольклорні, літературознавчі, соціологічні, екологічні, музеєзнавчі, бібліографічні аспекти. Об’єднувальним компонентом є те, що вся ця інформація стосується однієї місцевості. Взаємодія в краєзнавчій роботі різноманітних видів людського знання та діяльності сприяє поступовому формуванню науково-теоретичного ядра краєзнавства в тісному зв’язку із загальнокультурною просвітницькою роботою. До напрямів такої роботи можна віднести збереження матеріальних пам’яток, збирання аудіо- та відеоспогадів, складання родоводів. Активним учасником цієї роботи має бути учнівська молодь. 
 
Для ефективної краєзнавчої роботи слід керуватись:
  • способами активізації учнів у цій роботі;
  • можливостями педагогічних технологій, групових методів та індивідуальних форм навчання;
  • дослідницькими краєзнавчими уроками, які мають суттєві переваги над традиційними;
  • наявними технологіями моделювання наукового краєзнавчого дослідження;
  • можливостями для формування в учнів дослідницьких умінь;
  • установкою на кінцевий результат залучення учнів до краєзнавчої роботи — цілеспрямований розвиток їхньої особистості.
 
Особливостями інноваційних технологій використання краєзнавства в навчально-виховному
процесі є те, що:
  • змінюється роль учителя як керівника навчально-виховного процесу (учень сам стає керівником краєзнавчого пошуку);
  • перевагу надано дослідницьким комунікативно-діалогічним і моделювальним формам роботи;
  • підґрунтям краєзнавчої роботи є не засвоєння певної кількості знань, а розвиток особистості й опанування продуктивними способами діяль ності;
  • максимальне використання особистого досвіду учня, розвиток його творчого мислення, а отже, посилення його внутрішньої мотивації до отримання нових знань і навичок;
  • зміст краєзнавчої роботи з прикладної площини переходить у більш теоретичну;
  • визнання існування «білих плям» і «відкритих проблем»;
  • домінування позитивного викладу матеріалу.

 

Краєзнавча робота в школі має забезпечити виховання національної свідомості, а також навчити дітей аналізувати отримані дані.

 
Організаційною формою позакласної та позашкільної краєзнавчої роботи є практична реалізація ідей руху, що відбувається у формі Всеукраїнських експедицій «Краса і біль України», «Сто чудес України», «Календар Globe» і низки місцевих заходів.
 
Краєзнавчу роботу проводимо на уроках, факультативних заняттях у межах позакласної та позашкільної роботи. Багатогранна позаурочна історикокраєзнавча робота та її тісний зв’язок із навчальним процесом створюють умови для широкого застосування знань і вмінь, отриманих від учнів на екскурсіях, у походах та експедиціях, під час вивчення нового матеріалу, а також для встановлення міжкурсових і міжпредметних зв’язків. Усі найвидатніші педагоги світу визнавали, що виховання дитини завжди має ґрунтуватись насамперед на культурно-історичних цінностях своєї нації, а вже пізніше відбувається знайомство з традиціями інших народів.
 
Якщо в практичній діяльності бере участь учитель, а діти споглядають, то в підґрунті такого варіанта перебуває ілюстративний, або демонстраційний, дослід. Однак у процесі екологічного виховання перевагу слід надавати навчальному досліду. Під час екскурсій діти розкриваються по-новому, цікавляться та знаходять відповіді й пояснення, досягають очевидних результатів, перевіряють свої знання та можливості. Попри складність, цей дослід має високу результативність у результаті активізації особистості. З урахуванням специфіки пошуково-дослідної діяльності, учитель має суто умовно орієнтуватись на структуру такої діяльності, функції кожного компонента, зміст вихідних і підсумкових складових.
 
Краєзнавство всебічно розвиває світогляд учнів, прищеплює їм навички дивитися на світ очима дослідника. Завдяки краєзнавчим спостереженням відбувається активне засвоєння учнями навчального матеріалу та набуття навичок, необхідних у житті. Краєзнавчий принцип дає можливість будувати роботу за дидактичним правилом — від відомого до невідомого. Багатогранне та різноманітне життя рідного краю дає невичерпний цікавий наочний матеріал для навчання та виховання дітей, допомагає поєднувати теорію з практикою. Неабияка роль у навчально-виховній діяльності належить творчо-пошуковій роботі та написанню дослідницьких робіт у межах роботи Малої академії наук України.
 
На сучасному етапі учні Кам’янської ЗОШ проводимо таку роботу:
  • збираємо матеріали з історії Березнівського району від найдавніших часів до наших днів;
  • фотографуємо пейзажі своєї місцевості;
  • знаходимо та збираємо експонати для шкільного музею, записуємо спогади, розповіді, легенди, вірші;
  • організовуємо походи, екскурсії;
  • проводимо фенологічні спостереження;
  • граємо в квести — ігри на відкритій місцевості свого краю.
 
Отже, шкільне краєзнавство виконує двоєдине завдання: по-перше, сприяє всебічному вивченню історії рідного краю; по-друге, допомагає використати історико-краєзнавчий матеріал у навчально-виховному процесі. Краєзнавство навчає людей любити не лише рідні місця, але й знати про них, привчає їх цікавитись історією, мистецтвом, літературою, підвищувати свій культурний рівень. Виховувати та навчати дітей треба так, щоб вони усвідомлювали себе, з одного боку, дітьми своїх батьків, онуками і правнуками своїх предків, а з іншого — дітьми своєї країни. Бо людина лише тоді стає активним членом нації, коли чітко знає, хто вона, з якого роду, коли дійсно знає свій народ, його історичну долю, його колію в історичному житті.
Dounload PDF

Відгуки читачів