Пісочна терапія у роботі з учнями

Т. В. Павленко, ЗШ №29, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.


Гра є невід’ємною частиною у житті будь-якої дитини. Під час маніпулювання з різними предметами у дитини розвиваються мислення, моторика, формується досвід поведінки у різних життєвих ситуаціях. Саме тому використання гри у роботі психолога з молодшими школярами є таким важливим.

 

Одним із дієвих напрямів ігрової діяльності у корекційно-розвивальній роботі психолога є використання піску. Цей метод є доволі новим у вітчизняній психології, але дозволяє реалізувати багато порушених задач. Пісочна терапія спирається на уяву дітей, їхній досвід, дозволяє встановити зв’язок між свідомим і несвідомим, вербальним та невербальним. Завдяки використанню піску психолог може вивчити внутрішній світ дитини, пізнати її тривоги та хвилювання.
 
Засновниками методу пісочної терапії вважають Карла Юнга та його послідовницю Маргарет Ловенфельд, яка в кінці першої третини ХХ століття започаткувала новий напрям з використання піску, що дістав назву «Техніка Світу». Спочатку вона його застосовувала для роботи з дітьми, але можливості цього методу цілком підходять і для
роботи з дорослими.
 
Жизелла де Доменіко говорила, що пісочна терапія ефективна не лише на індивідуальних заняттях, а й під час групових.
 
Використання пісочниці у роботі з дітьми початкових класів дає можливість розв’язати такі проблеми:
  • розвинути у дитини інтерес до пізнання себе та довкілля;
  • розвинути у дитини тактильні відчуття, здатність виражати свої емоції;
  • розвинути мислення, увагу, пам’ять, мову та моторику;
  • навчити дитину аналізу та синтезу, уявляти та відтворювати свої думки;
  • зменшити рівень негативізму, агресії;
  • сприяти гармонізації особистості.
 
Серед переваг методу варто відмітити його універсальність. Використовувати пісочну терапію можна з дітьми різного віку, раси, культури та віросповідання, а також без урахування рівня їх розвитку. З його допомогою легко реалізувати ресурси самосвідомості і забезпечити їх активність під час всього періоду корекційної роботи.
 
Важливу роль у пісочній терапії відіграє особистість власне психолога. Жизелла де Доменіко говорила, що він повинен відповідати таким вимогам:
  • вміти спонтанно і повною мірою програвати досвід дитини;
  • вміти створювати новий досвід, стати об’єднувальною ланкою між дитиною та піском, бути помічником для дитини;
  • знати всі особливості розвитку людини;
  • мати уявлення про людське тіло, його захворювання.
 
Наступним, не менш важливим моментом під час організації роботи з піском є наявність власне пісочниці та об’єктів, які й будуть виконувати роль головних героїв світу дитини. Комплект фігурок для пісочниці повинен містити:
  • тварин, які відображають інтуїтивне життя дитини та її інстинкти;
  • рослин — життєві сили, циклічність життя;
  • будівлі — символи захисту та усамітнення;
  • транспорт — психологічний стан дитини, її здатність до самоконтролю, влади, свободи;
  • людей як спосіб вираження власного «Я» дитини.
 
Персонажі повинні бути як позитивними, так і негативними, щоб діти мали можливість виразити свій внутрішній світ повною мірою.
 
Корекційне заняття з пісочної терапії можна розділити на кілька етапів.
 
1-й етап. Налаштування на робочий лад.
 
На цьому етапі психолог говорить з дитиною, дізнається про її емоційний стан та іншу інформацію, яку дитина вважає за необхідне повідомити.
 

Гра «Добрий день, піску!»

Психолог. Зараз ми з тобою привітаємося з піском:
  • торкнися його кожним пальчиком;
  • візьми пісок у долоні, потім висип;
  • торкнися його всією долонею;
  • перетри пісок у долонях.
 
Опиши почуття: тепло — холодно, приємно — неприємно, колюче (жорстке на дотик) — м’якеньке.
 
Вправа «Незвичайні сліди»
 
Психолог показує, як:
  • ідуть ведмедики (кулаками та долонями із силою натискає на пісок);
  • плигають зайці (натиск кінчиками пальців);
  • повзуть змійки (пальцями робить лінії).
 
Дитина сама показує сліди жучків-павучків; котиків, собачок; слоника; жабки; незвичайної дивної тварини, яка живе у її чарівній пісочній країні. Можна придумати їй ім’я.
 
2-й етап. Побудова власного світу.
 
На цьому етапі дитині пропонують побудувати власний світ, придумати йому персонажів, країну, у якій вони будуть жити.
 
Вправа «Візерунки на піску»
 
Психолог малює візерунок на папері, а дитина відтворює його на піску.
 
Психолог малює початок візерунка, а дитина продовжує чи пропонує свій варіант візерунка.
 
Психолог. А зараз спробуймо прикрасити наш чарівний дім. Зараз ми будемо малювати узори, можна використовувати іграшки.
 
Створення власного «світу» і відображення його на піску має бути спонтанним для дитини. Це повинні бути її переживання та тривоги.
 
3-й етап. Обговорення побудованого світу.
 
На цьому етапі дитина повинна розказати про свій світ, описати місце, героїв, їхній емоційний стан, причини дій, заняття. Це можна зробити у вигляді казки.
 
4-й етап. Демонтаж пісочного світу.
 
Після завершення розповіді та детального обговорення персонажів дитина повинна самостійно розібрати свій світ.
 
Можуть траплятися випадки, коли учень відмовляється розібрати світ, тоді психолог повинен зробити це самостійно, але так, щоб «маленький будівельник» цього не бачив.
 
У кінці заняття бажано сфотографувати «світ», оскільки це буде потрібно для подальшого аналізу емоційного стану дитини.
 
Як бачимо, пісочна терапія дозволяє вирішити багато важливих питань стосовно розвитку дитини. З її допомогою можна детально вивчити внутрішні переживання учнів та надати їм психологічну допомогу.
 
 
ЛІТЕРАТУРА
 
1. Горошкова Л. Игры с песком и водой // Дошкольное воспитание. — 1989. — № 6.
2. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д., Грабенко Т. М. Чудеса на песке. Практикум по песочной терапии. — СПб. : Речь, 2010. — 340 с.
3. Заботливая Н. Ф. Песочная терапия коррекции эмоциональной сферы детей раннего и младшего дошкольного возраста // Дошкольная педагогика. — 2006. — № 7, 8.
4. Кузуб Н. В., Осипчук Э. И. В гостях у песочной феи. Организация педагогической песочницы и игр с песком для детей дошкольного возраста. Методическое пособие для воспитателей и психологов дошкольных учреждений. — СПб.: Речь; М.: Сфера, 2011. — 61 с.
5. Сакович Н. А. Технология игры в песок. Игры на мосту. — СПб.: Речь, 2008. — 176 с.
6. Эль Г. Н. Человек, играющий в песок. Динамичная песочная терапия. — СПб.: Речь, 2010. — 2008.
Dounload PDF

Відгуки читачів