Наративний підхід до навчання іноземної мови

Конончук Л. В., гуманітарна гімназія № 1, м. Житомир

Перед сучасною школою стоїть важливе завдання: не просто передати дитині сукупність знань, але й зробити так, щоб відбулася актуалізація відповідно до цих знань особистого та соціального досвіду школяра. На наш погляд, найбільш ефективними методами, що вирішують це завдання, є наративні методи навчання.


Перед сучасною школою стоїть важливе завдання: не просто передати дитині сукупність знань, але й зробити так, щоб відбулася актуалізація відповідно до цих знань особистого та соціального досвіду школяра. На наш погляд, найбільш ефективними методами, що вирішують це завдання, є наративні методи навчання.
 
У широкому сенсі під наративом розуміють розповідь як процес створення та аналізу історій, оповідань, описів. Найважливішим положенням, на якому базується наративне навчання, є ідея про те, що в основі навчально-виховного процесу є історії, які учні аналізують, приміряють на себе — тим самим актуалізується їхній власний досвід.
 
Отже, наратив у широкому сенсі — це будь-яке письмове або усне висловлювання. Слово «наратив» часто вживається як синонім до слова «історія», «розповідь». Аналіз поняття «наратив» дає не тільки нові аспекти вивчення процесу комунікації, але й ролі суб'єкта цієї комунікації. Важливим у наративі є виділення акту висловлювання, з одного боку, комунікативної дії, з іншого боку, і рефлексії на завершальному етапі. Цей акт спрямований не на передачу повідомлення про історію, а на передачу ставлення до неї. Це і є акт нарації. Метою цього акту є вплив на емоції та позицію слухачів. Якщо в повідомленні, оповіданні, історії є інформація, яка налаштовує слухача на певну позицію, то він буде не просто слухати, але й виробляти власне ставлення до цього повідомлення. У цьому випадку рефлексія стає невід'ємною частиною наративу.
 
В основі наративного підходу є уявлення про те, що основна форма людського досвіду існує у вигляді певних ситуацій (історій), які прямо впливають на реальне життя людини.
 
Наративна схема моделює:
  • героїв історії, які опиняються у відповідній життєвій ситуації;
  • їхні цінності: позитивні чи негативні;
  • репертуари інтенцій (наміри, цілі, прагнення) героїв та відповідні плани їх реалізації;
  • можливі наслідки, що очікують героїв у момент реалізації намірів та прагнень;
  • умови та шанси щодо подолання труднощів у реалізації прагнень.
 
Таким чином, наративні схеми впливають на спосіб запам'ятовування, розуміння та використання знань у поведінці. Тобто наратив формує поведінку людини, відбувається актуалізація відповідного досвіду, особистого та соціального, через використання різноманітних історій, оповідань.
 
Мета навчання іноземної мови — формування комунікативної компетенції, тобто компетенції спілкування. На уроках іноземної мови можна моделювати реальні різноманітні ситуації спілкування, коли важливо не тільки правильно і грамотно говорити, але і уміти слухати, співпереживати.
 
У зміст уроків іноземної мови необхідно уводити творчі завдання, які стимулюють розвиток творчих здібностей, сприяють розвитку вмінь писемного та усного мовлення, уяви, фантазії, швидкої мовленнєвої реакції. Наприклад, на основі прочитаного тексту можна запропонувати учням наступні види завдань.
 
1. Скласти твір за аналогією чи протиставленням.
2. Придумати кінець оповідання.
3. Продовжити текст.
4. Перенести діє твору в сучасне або минуле.
5. Дібрати власний заголовок.
6. Увести нового героя.
7. Порівняти вчинки героїв твору.
8. Переказати текст зі зміною особи.
9. Скласти анотацію до прочитаного твору.
10. Написати лист героєві твору.
11. Скласти діалог за прочитаним.
12. Скласти міркування за прочитаним, висловивши власну думку.
13. Поспівчувати героєві твору, дати йому пораду.
14. Продовжити вірш власними рядками.
15. Продовжити казку чи оповідання.
16. Скласти рекламу до твору.
 
Одним з найбільш поширених методів активного навчання іноземної мови є наративна гра. Це модель дійсності, яка заснована на життєвих ситуаціях. Учні потрапляють у конкретні ігрові ситуації. До творчих ігор належать сюжетно-рольові, ігри-драматизації, інсценізації, ігри-фантазування.
 
Характерною особливістю всіх творчих ігор є наявність уявного «я-образу», уявної обставини дії. Кожен учень має свій життєвий досвід, свої погляди. Наративна гра дозволяє учням на власному досвіді пережити різноманітні ситуації, проаналізувати їх та зробити певні висновки.
 
Сюжетно-рольові ігри становлять окрему категорію рольових ігор. Мотивом цих ігор є їх зміст, бажання бути не собою, а іншим, перебувати в інших обставинах. Мета дитини в сюжетно-рольовій грі — діяти як умовний персонаж, реалізовувати своє уявлення про іншого. Перевтілення дає поштовх до роздумів, переживань, оцінки, сприяє самоствердженню школярів. Наприклад, ігри «Уяви, що ти…», «Якби я був …» допомагають формувати творчу уяву учнів.
 
Ich bin Robinson Crouse. Ich lebe auf einer unbewohnten Insel. … Wenn ich ein König wäre, …
 
На основі наративного підходу навчання іноземної мови сприймається як форма усного або письмового оповідання через власний досвід і знання учнів. Вони виконують різні види завдань: пишуть твір-роздум, лист, опис, діалог, статтю, інтерв'ю, анотацію; складають вірші, казки, загадки, оповідання; висловлюють і аргументують власну думку; аналізують інформацію та роблять висновки; беруть участь у діалогах, дискусіях. При цьому можна використовувати опори: малюнки, слайди, мовні кліше, план розповіді, логіко-структурні схеми, зразки висловлювань.
 
Присутність наративу в навчальному процесі підтримує інтерес учнів до вивчення іноземної мови, оскільки кожному хочеться поділитися своїми враженнями, розповісти цікаву історію, написати оповідання, скласти вірш, висловити власну думку або послухати про досвід своїх однокласників.
 
Отже, наративні методи навчання мають значний педагогічний потенціал і є на сьогодні одним з перспективних напрямків організації навчально-виховної роботи в сучасній школі. Sehen Sie sich die Bildserie an, erzählen Sie eine Geschichte dazu und betiteln Sie diese Geschichte.
Dounload PDF

Відгуки читачів