Інформаційно-комунікаційні технології в науково-методичній роботі з педагогічними кадрами

Н. М. Дениско, учитель Костопільської гуманітарної гімназії імені Т. Г. Шевченка Рівненської обл.

Однією з найпопулярніших сьогодні є інформаційно-комунікативна технологія, яка охоплює не лише комп’ютерні програми, а й усі сучасні засоби комунікації: телебачення, мобільні телефони, Інтернет тощо.


Однією з найпопулярніших сьогодні є інформаційно-комунікативна технологія, яка охоплює не лише комп’ютерні програми, а й усі сучасні засоби комунікації: телебачення, мобільні телефони, Інтернет тощо.

 

Одним із завдань підготовки педагогів до роботи з обдарованими дітьми є розвиток умінь застосовувати новітні технології. На проблемних семінарах, семінарах-практикумах, школах удосконалення педагогічної майстерності вчителі світової літератури опрацювали інноваційні технології: технологію критичного мислення, технологію створення ситуації успіху, інтерактивну технологію, технологію особистісно зорієнтованого навчання, технологію проблемного навчання, інформаційно-комунікативну технологію (ІКТ).

 

Учителі світової літератури вивчили способи використання ІКТ на уроках. Це можуть бути аудіоматеріали, відеоматеріали, інтерактивна дошка, електронні посібники, енциклопедії, тестові технології, віртуальні екскурсії, Інтернет-ресурси, проекти, презентації, анімаційні та графічні матеріали.

 

У своїй роботі вчителі-словесники вміло використовують ІКТ. На методичних структурах представляють створені текстові документи, таблиці, малюнки, діаграми, презентації, розробляють власні електронні продукти (розробки уроків, демонстраційний матеріал). Під час підготовки до виступів використовують інформацію із мережі Інтернет. У своїй професійній діяльності поєднують готові електронні продукти (електронні підручники, енциклопедії, навчальні програми, демонстраційні програми тощо), використовують медіазасоби.

 

Одне із засідань школи вдосконалення педагогічної майстерності було присвячене темі «Використання глобальної мережі Інтернет як потужного ресурсу формування інформаційної компетентності вчителя й учня». На ньому вчителі заслухали виступ «Роль інформаційних комунікацій у сучасному підході до викладання базових дисциплін», ознайомились із сайтами, матеріали яких можуть бути використані для покращення ефективності навчального процесу, з ресурсами блогу «Освіта Рівненщини», оброблянням відеосюжетів за допомогою спеціальних програм, представили фрагменти уроків із метою демонстрування можливостей предмета щодо формування інформаційних компетентностей учнів.

 

Словесники дослідили медіазасоби, які можуть використати на своїх уроках для формування читацької компетенції в учнів. Це буктрейлери, постери, плейкасти, аудіокниги, віртуальні екскурсії, комп’ютерні презентації, анімація, кінофільми та ін.

 

Сучасною формою реклами книги є буктрейлер. Усі ми звикли до звичайного способу зацікавити книгою — книжкової виставки. Але зараз з’являються все нові й нові форми роботи в бібліотеках. Спочатку це були віртуальні виставки, а тепер це буктрейлер. Що ж це таке?

 

З англійської book — це книга, trailer — тягач, причіп, призначений для перевезення вантажів. Дослівний переклад: тягнути книгу на причепі. А простіше кажучи, буктрейлер — це короткий відеоролик за мотивами книги, кліп за книгою. Основне його завдання — яскраво й образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати читача, спонукати до читання.

 

За кордоном буктрейлери з’явилися 2002 року, а популярність здобули з розвитком YouTube та його аналогів. Уперше на публіці ролик був показаний 2003 року. Це був буктрейлер до десятого роману вампірської саги Крістін Фіхан «Темна симфонія». Тоді це більше нагадувало музичний кліп, ніж ефективну атаку на свідомість споживача. Зараз у США над створенням буктрейлерів працюють провідні кіностудії. У Росію та Україну цей спосіб просування книги прийшов 2009 року. Щоб дібрати найкращі зразки буктрейлерства, проводять спеціалізовані фестивалі, які ініціюють відомі бібліотеки, журнали й окремі видавництва.

 

Кращі буктрейлери можна використовувати на уроках для реклами книжок. Їх слід демонструвати перед вивченням теми, щоб зацікавити дітей. Подивившись яскравий, мальовничий кліп, учні із задоволенням прочитають книжку (перегляд буктрейлера до казки Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц»).

 

У своїй роботі вчитель може скористатися постерами, які рекламують як читання, так і книгу. Їх можна застосовувати на вступних уроках, уроках позакласного читання, для оформлення кабінету, на позакласних заходах. На жаль, здебільшого такі постери можна знайти на російських сайтах. За аналогією учитель (або учень) може створити постери книжок, що вивчають. Для цього потрібно знайти в Інтернеті ілюстрацію до твору або обкладинку книжки і дописати слоган, який рекламуватиме твір.

 

Цікавою формою роботи є плейкасти — інтерактивні листівки, які з’єднують у єдине творіння слова, картинку, музику. У результаті виходить унікальний маленький шедевр.

 

Плейкасти часто використовують у соціальних мережах для привітань. В Інтернеті на сайті «Галерея плейкастів» є чимало літературних. Їх можна застосувати на різних етапах уроку: як мотивацію вивчення твору, як фон, коли звучить слово вчителя, художнє читання, учні виконують творче завдання і т. д. (представлення плейкаста до новели О’Генрі «Останній листок»).

 

З метою створення умов для самостійного спостереження, збирання необхідних фактів можна організувати віртуальну екскурсію, яка відрізняється від реальної віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів.

 

Сьогодні учням будь-яких класів можна запропонувати віртуальні екскурсії до Лувра, Ермітажу, Британського музею, багатьох музеїв Києва, Львова. Школярам сподобається подорож до музею Марка Твена, Ганса Крістіана Андерсена, Олександра Пушкіна, Оскара Уайльда та ін.

 

Віртуальні екскурсії розвивають спостережливість, здатність бачити красу реальної дійсності, затримувати увагу на деталях, знаходити в них сенс, переживати й елементарно аналізувати побачене. Використання віртуальних екскурсій робить процес навчання і викладання більш цікавим, якісним, результативним.

 

Звукове оформлення уроків світової літератури допомагає почути «звучання» епохи, її вібрацію; це міцний засіб формування інтегративного мислення учнів. Із цією метою використовують аудіо матеріали.

 

Пізнавальна мета аудіоматеріалів — познайомити учнів з голосом відомих письменників, поетів, акторів; з відомими творами світової класичної музики (слухання байки І. Крилова «Вовк та Ягня» у виконанні Олексія Грибова).

 

Сьогодні популярною стає аудіокнига— озвучений професійними артистами та записаний на звуковий носій літературний твір. Наприклад, казки братів Грімм записані на диск телеведучою Ольгою Фреймут за участі її доньки Злати. «У мені є німецька кров по лінії матері, і я відчуваю своїм обов’язком зробити щось для німецької культури, тому я з радістю взялася за цю справу»,— сказала Ольга в одному зі своїх інтерв’ю.

 

Над створенням художніх аудіокниг працює команда професіоналів: режисер, звукооператор, композитор, артисти-виконавці. Тож аудіокниги можна використовувати як еталонне прочитання, до якого необхідно прагнути.

 

У науковій і методичній літературі пропонується метод розвитку творчої діяльності учнів — скрапбук (англ. scrapbooking, від англ. scrapbook: scrap — вирізка, book — книга, букв. «книга із вирізок»). Він передбачає створення «альбому» з фотографіями, фотоколажами, який декорований картинками, малюнками, замітками, афоризмами та ін.

 

Скрапбук допомагає розкрити сенс виучуваної теми. Сторінки такого «альбому» зазвичай оформлюють за певними розділами, художніми напрямками, за творчістю письменника або літературного героя. Створювати скрапбук можна своїми руками або на комп’ютері.

 

Наприклад, у 5 класі можна запропонувати виготовити сторінки про особу Андерсена (1-а група), про його твори (2-а група), про героїв казкаря (3-я група). Представлення сторінок може бути таким.

 

Зразок відповіді 1-ої групи. Свою сторінку ми назвали «Король казки». Мабуть, немає людини, яка б не знала казок Андерсена «Гидке каченя», «Дюймовочка», «Русалонька», «Принцеса на горошині», «Дикі лебеді» та ін. Життя письменника схоже на казку, адже із простого сина шевця він став знаменитим казкарем. Ось чому епіграфом до нашої сторінки стали слова Андерсена: «Моє життя — прекрасна, розкішна казка». Дитинство та юність його асоціюється із гидким каченям, доросле життя — із непохитним олов’яним солдатиком, життєві досягнення — з трояндою. Тому ми помістили ці образи на сторінці. У рідному місті Андерсена Оденсі є пам’ятники не тільки митцю, а і його героям, наприклад Русалоньці. До цих пір найкращим казкарям присуджують Золоту медаль Андерсена.

 

Зразок відповіді 2-ої групи. Свою сторінку ми назвали «Незабутні казки». Вказали їх кількість — 156. Вибрали обкладинки найулюбленіших казок. Розташували за роками написання: «Принцеса на горошині» (1835), «Русалонька» (1836), «Нове вбрання короля» (1837), «Стійкий олов’яний солдатик», «Дикі лебеді» (1838), «Оле-Лукойє» (1842), «Гидке каченя» (1844) та «Снігова королева» (1845). Доповнили сторінку словами С. Маршака: «Андерсен добріший від свого маленького Лукойє. Він ніколи не залишає вас у темряві!» Дійсно, казки Андерсена світлі, сонячні, радісні — тому й незабутні.

 

Зразок відповіді 3-ої групи. У центрі нашої сторінки композиція, на якій зображений Андерсен, що спостерігає за своїми казковими героями: Дюймовочкою, олов’яним солдатиком та ін. Ці персонажі, а також Кай і Герда, північний олень, гидке каченя, Еліза, Оле-Лукойє, русалонька, соловей є нашими улюбленими, тому ми їх помістили в сердечка. Усі вони нас чогось навчили. Кай та Герда — щирості, олов’яний солдатик — відданості, Еліза — добра, соловей — цінувати справжнє мистецтво.

 

Учні не просто дивляться відео. Їм попередньо пропонують завдання, питання, на які треба відповісти після перегляду відеосюжету. Під час перегляду вони можуть записувати основні факти, складати тези чи простий план, що розвиває загальнонавчальні вміння та навички; виконувати найбільш прості завдання, наприклад: які події передували цьому моменту і які відбулися після нього? Після перегляду обов’язково проводять бесіду з учнями (перегляд фрагмента анімаційного фільму «Дванадцять місяців»).

 

Сьогодні в багатьох сферах використовують комп’ютерні презентації. Їх можна застосувати і на уроках літератури для представлення країни, письменника, твору, головного героя та ін.

 

Презентації мають такі переваги:

  • послідовність викладу (за допомогою слайдів, що змінюють один одного на екрані, утримати увагу аудиторії набагато легше, ніж бігаючи з указкою між розвішених плакатів);
  • можливість швидко повернутися до будь-якого з уже розглянутих питань або зовсім змінити послідовність викладу;
  • мультимедійні ефекти, адже слайд презентації — це синкретичне явище, яке містить елементи анімації, аудіо- та відеофрагменти.

 

Час, досвід урівноважили використання комп’ютерних технологій у школі: урок ХХІ століття — це урок з ІКТ. Уроки з використанням медіазасобів мають практичні, теоретичні та пізнавальні результати, вони цікаві школярам. Учні на уроках з використанням ІКТ — це не звичайні п’ятикласники, старшокласники, а веб-дизайнери, автори ідеї сайту, письменники, художники-ілюстратори, аніматори, дослідники інших світів, тобто творчі люди, які вміють працювати в команді. Використовуючи інформаційні технології в навчальному процесі, не варто робити це епізодично, безсистемно, інакше вони не впливатимуть на результати навчання. Необхідно розумно використовувати медіазасоби й усвідомлювати, що вибір технічних засобів обумовлений формою навчального заняття (урок-презентація, урок-дослідження, практикум, віртуальна екскурсія, тематичний проект чи ін.).

Dounload PDF

Відгуки читачів