З історії депортації населення часів Першої світової війни


Депортації — різновид примусових міграцій та одна зі специфічних форм політичних репресій.
 
Визначальними особливостями депортацій як репресій є:
1) адміністративний (позасудовий) характер;
2) спрямованість не на конкретну особу, громадянина, а на цілу групу осіб, іноді дуже численну, яка відповідає певним, визначеним згори критеріям;
3) установка на відрив мас людей від усталеного і звичного середовища і, відповідно, на переміщення у просторі (часом на тисячі кілометрів).
 
Депортаційна політика і практика — типова форма як радянської, так і російської репресивної політики. Відомим є досівід депортаційної практики Російської імперії, яка намагалась позбутися небажаних «інородців», особливо на півдні — Північному Кавказі (адиги, абазини) або в Криму та Новоросії (кримські татари і турки).
 
Проте під час Першої світової війни примусові міграції в Росії набули небачених масштабів. Головним ініціатором і провідником «превентивних» етнічних депортацій під час бойових дій виступила саме царська Росія. Військові виходили з того, що ідеальним середовищем для бойових дій є етнічно однорідне середовище, що говорить однією мовою. А тому держава має за необхідності «право на депортації».
 
Дивує швидкість, з якою російська влада вдалася до операцій з депортацій. Уже проти ночі на 18 липня 1914 р. (за ст. ст.), тобто ще до офіційного оголошення війни, Росія розпочала арешти і висилку підданих Німеччини та Австро-Угорщини (а з кінця жовтня 1914 р. — і Туреччини). Загалом це було не менше 330 тис. осіб. Із центральних районів їх виселяли в дальні внутрішні — у В’ятську, Вологодську, Оренбурзьку губернії, мешканців Сибіру і Примор’я — до Якутії).
 
Депортації підлягали не лише ті, кого «підозрювали у шпигунстві», але і взагалі усі особи призивного віку (щоб уникнути їх мобілізації до ворожої армії). Особливо суворо повелися з німецьким населення Волині, яких влітку 1915 р. майже поголовно вислали до Сибіру. До речі, висилали коштом засланих, а в разі відсутності у них грошей відправляли по етапу і под конвоєм, як засуджених.
 
Тих німецьких та австро-угорських підданих віком від 17 до 60 років, хто відмовився виїжджати з території протяжністю 100 верст уздовж російського узбережжя Балтійського моря, оголошували шпигунами Німеччини.
 
10 тис. підданих Туреччини (а серед них було чимало кримських татар) вислали у глиб Росії, а 5 тис. осіб ізолювали у таборі в Баку.
 
Масовій депортації було піддано також єврейське населення прифронтових губерній. Причому найбільших поневірянь зазнали галицькі євреї, яких російське армійське командування вважало своїми головними ворогами і піддавало знущанням, побиттям, навіть погромам.
 
У жовтні 1914 р. кількість євреїв-біженців у Варшаві уже досягла 80 тис. осіб. За наказом російського командування з Курляндії було виселено близько 40 тис. осіб, а з Ковенської та Гродненської губерній від 150 до 160 тис. осіб. Місцем їх поселення стали повіти Полтавської, Катеринославської та Таврійської губерній.
 
За даними Єврейського комітету допомоги, станом на 1915 рік на його утриманні перебувало понад 250 тис. осіб.
 
Загалом, з території Польщі, Литви Білорусії у внутрішні губернії Росії протягом 1914–1916 рр. виселили 25–350 тис. євреїв. Підхід царського уряду до «ворожо-підданих» значною мірою передбачив жахливі ознаки депортаційної політики радянської держави як під час Другої світової війни, так і після неї.
 
Загалом, станом на 1 липня 1917 р. кількість депортованих становила близько 1 млн.осіб, з яких половина — евреї, а третина — німці. На думку П. Гартрела, біженці в Росії стали різновидом «громадянського стану», новим неформальним станом, який внаслідок обставин опинився на межі і навіть за межами суспільства. Це була спільнота людей, що втратили (як вони вважали тимчасово) все: житло, власність, роботу, становище в суспільстві. Добропорядні громадяни в одну мить перетворились на юрбу безхатченків, які повністю залежали від держави і приватних осіб, що намагались надати підтримку потерпілим.
 
 
Павло Полян
За матеріалами сайту: http://hero1914.com/
Dounload PDF

Відгуки читачів