Команда супроводу створює умови для інклюзивного навчання

Т. Р. Столярчук, Хмельницька обл.


Сучасний менеджмент освітньої галузі побудований на інноваціях у системі й визначає створення якісно нового навчального закладу з урахуванням потреб дітей з вадами психофізичного розвитку. Інноваційна школа на відміну від інших створює умови для повноцінного інтелектуального творчого, морального й фізичного розвитку. Діяльність інноваційного інклюзивного закладу залежить від активної й творчої участі персоналу, а також розвитку ефективності взаємодії та роботи в команді для задоволення потреб учнів.

 

Запроваджуючи інклюзивну освіту на рівні району, ми усвідомлювали важливість впливу мультидисциплінарної команди супроводу на суб’єкта інклюзивної освіти — дитину з особливостями психофізичного розвитку, адже діяльність в інклюзивному просторі не обмежуються діяльністю в рамках навчального закладу, а поширюється й за його межі. Команда забезпечує консолідацію зусиль, спрямованих на захист прав та інтересів категорії дітей з відхиленнями психофізичного розвитку та створення єдиного позитивного громадського простору життя.

 

Районна психолого-медико-педагогічна консультація забезпечує створення мультидисциплінарної команди супроводу інклюзивної освіти, до якої обов’язково, окрім педагогів закладу, входять профільні консультанти ПМПК, члени громадських організацій інвалідів (наприклад, у модельному центрі інклюзивної освіти для слабозорих задіяні представники територіальної первинної організації Українського товариства сліпих, інші — за напрямками своєї діяльності), фахівці реабілітаційного центу, освітні менеджери.

 

Успіх будь-якої інновації залежить від професійних компетенцій учасників проекту. Команда відіграє провідну роль у повноцінному й усебічному включенні, оскільки саме вона виступає монолітним механізмом із синхронним використанням методичного інструментарію інноваційної технології інклюзивної освіти. Професіоналізм та ентузіазм працівників, уміння працювати в команді, втілювати перспективні педагогічні ідеї та досвід, опановувати інноваційні технології — це сформовані компетентності нашої команди.

 

Саме командою фахівців, з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації, в інноваційних навчальних закладах району розроблені та створені умови предметного середовища, необхідного для адаптованого навчання. Так, для слабозорих створено умови безперешкодного доступу та безпечного перебування учнів, виготовлено поручні зовнішніх сходів, створено кольорово-дотикові орієнтири для полегшення просторового орієнтування. Для дітей з вадами слуху створено умови фонетичного режиму в закладі — середовища, необхідного для якісного навчання дітей з вадами слуху, для дітей з вадами опорно-рухового апарату забезпечено безбар’єрність (відповідно до ДБН).

 

В інклюзивних закладах забезпечили обов’язкову корекційну складову навчально-виховного процесу шляхом виділення необхідних корекційних годин за потребами кожної нозології дітей: організували заняття з розвитку слухо-зоро-вібраційного сприйняття, логопедичні заняття, заняття з ритміки, дефектологічні заняття, заняття з соціально-побутового орієнтування. Також, відповідно до укладеної угоди з районним реабілітаційним центром, суб’єктам інклюзивної освіти надаються послуги лікувально-оздоровчого масажу, лікувальної фізкультури та роботи реабілітолога.

 

У діяльності інклюзивного навчального закладу саме ПМПК забезпечує синергійних рух командної кооперації та виступає фасилітатором, оскільки відповідальність за організацію цієї ділянки роботи покладено саме на консультацію, а співпраця із зацікавленими суб’єктами дозволяє надавати якісні освітні послуги.

 

Отже, одним з напрямків роботи ПМПК є співпраця з громадськими організаціями інвалідів.

 

Партнерство педагогів та громадських організацій інвалідів — це співпраця людей, які добровільно об’єднали зусилля з метою захисту прав та інтересів різних категорій дітей. Саме співпраця з громадськими організаціями є необхідною умовою розбудови інклюзивної моделі освіти, а використання ресурсів, напрацьованих роками, в інноваційній технології стає запорукою успіху.

 

Працюючи над концепцією, ми створили координаційну раду, до якої входять керівники місцевих осередків об’єднань інвалідів, голови батьківських утворень громадсько-активних, інклюзивних шкіл, консультанти психолого-медико-педагогічної консультації, спеціалісти з органів соціального забезпечення, представники реабілітаційних центрів, представники влади. Дія ради спрямована на вирішення питань:

— соціально-правовий захист осіб з відхиленнями психофізичного розвитку;

— створення атмосфери взаємопідтримки;

— спільна участь у проектах, які потребують мобілізації зусиль.

 

Нашій команді притаманний колективний характер рішень, що приймаються, необхідна і достатня глибина занурення в проблему, а це можливо лише за умови активної співпраці із вищезазначеними організаціями. Саме тому за спільної ініціативи з правлінням ТПО УТОС ми щорічно відгукуємося на Всеукраїнську акцію «Один день ночі», яка приурочена до Дня білої тростини (15 жовтня). У рамках акції традиційними стали уроки милосердя «Зряче серце небайдуже» для старшокласників, яке символічно відбуваються в музеї ім. М. Островського (музей долучений до пам’яток ЮНЕСКО), метою яких є формування в учнівської молоді ідеї толерантного співіснування, гуманізму та культивування цінності людського життя та здоров’я.

 

Докорінна перебудова навчально-виховного процесу й усіх його учасників має велике соціальне значення із формування свідомого толерантного ставлення до впровадження інклюзивної освіти й подолання людьми негативних стереотипів щодо людей з особливими потребами та полягає в тому, що одним воно дає можливість жити повноцінним життям у суспільстві, а іншим — не сприймати ці особливості упереджено. Робота з цього питання проводиться в регіоні постійно й послідовно.

 

Ми працюємо над тим, щоб сформувати педагогічну свідомість учителів і вихователів, стерти негативні установки, які заважають сприймати дитину з особливими освітніми потребами як цілісну особистість.

 

Беззаперечний той факт, що виховати особистість може лише особистість. Ми виважено підходили до комплектування команди супроводу в інклюзивних закладах, і кожен учасник команди має певний перелік професійних рис та людських чеснот. Зокрема, виділяємо такі:

— здатність до емпатії;

— професійна витримка та тактовність;

— уміння гармонізувати свої емоції;

— здібність до самоаналізу;

— розуміння неповторності та значення кожної особистості;

— виявлення волі, уміння бути відповідальним у виборі адекватних умов навчання;

— використання у практиці толерантної педагогіки.

 

Слід також зазначити, що для інклюзивного підходу, в основу якого покладені особистісні стосунки з учнями, вчителеві неприпустимо мати негативну самоконцепцію. Спеціальні дослідження самоконцепції вчителя свідчать, що між самоконцепцією вчителя і самосприйняттям учнів існує тісний взаємозв’язок — у дітей з особливими освітніми потребами істотно підвищується успішність, коли вони відчувають безумовне позитивне ставлення до себе з боку вчителя.

 

Учитель, який має позитивну самоконцепцію, готовий до спілкування з будь-яким учнем, приймає його таким, який він є. Ці якості дають змогу адекватно сприймати дитину з особливими освітніми потребами як особистість у процесі суб’єкт-суб’єктної взаємодії.

 

З метою попередження виникнення факторів, що дестабілізують розвиток, формування стійкості до ситуацій дезадаптації, створення сприятливих умов для гармонійної взаємодії учня з соціальним середовищем учителі інклюзивного закладу своїм ставленням моделюють очікувану від учнів поведінку.

 

Педагогічна діяльність членів команди супроводу інклюзивного навчання несе в собі домінанту особистісно орієнтованого спрямування навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими потребами. Педагогу необхідно побудувати роботу на уроці з урахуванням корекційної складової, відібрати ресурси, вибрати належний вид роботи, визначити пріоритети. Все це можливо за наявності чіткої системи організації навчально-виховного процесу в інклюзивному класі, розробки у вигляді педагогічної інновації, яка зазвичай має вигляд педагогічної технології, педагогічної системи, та виокреслених очікувань щодо навчальних можливостей учня з особливими освітніми потребами.

 

Районна психолого-медико-педагогічна консультація ініціює проведення заходів із формування інклюзивної компетентності на рівні району — семінари, вебінари, круглі столи, тренінги, консультпункти тощо

 

За ініціативи учасників команди організовано експериментально-дослідницьку роботу з питання впровадження інклюзивної освіти для слабозорих. На експериментально-дослідницькому майданчику працює лабораторія з накопичування навчально-корекційних прийомів, методичних особливостей навчання слабозорих учнів та шляхів збереження зору в школярів, досліджується вплив здоров’язберігаючих технологій на якість навчання слабозорих учнів. Також працює експерементально-дослідницький майданчик з питання формування інноваційної культури вчителя в загальноосвітній школі, де формується якісно нова модель поведінки вчителя з врахуванням необхідності культивування ідеї толерантного співіснування всіх учасників навчально-виховного процесу.

 

Визначальною ознакою мультидисциплінарної команди є те, що члени команди, навчаючи, повинні бути готовими вчитися самостійно. У врахуванні особливостей навчання і особливостей психофізичного стану дітей та впливу останнього на процес навчання допомагають напрацювання лабораторії інклюзивної освіти Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та робота обласної психолого-медико-педагогічної консультації. Уже два роки поспіль ми беремо участь у щорічній міжнародній конференції «Сучасний світ і незрячі», що проводиться за ініціативи Національної Асамблеї інвалідів та Волинської обласної організації Українського товариства сліпих, де презентували роботу нашого модельного центру інклюзивного навчання слабозорих, зокрема малозрячих учнів.

 

Ми навчалися й готові навчатися далі, оскільки саме набуті знання стали запорукою створення успішної стратегії діяльності, єдиною системою безперервного кваліфікованого супроводу, а це завжди пролонгований динамічний процес, цілісна діяльність.

 

Слід зазначити небайдужу громадянську позицію батьків і готовність до співпраці із закладом. Високий рівень усвідомленого батьківства полягає в активному залученні до життя шкільної спільноти в навчальний та позаурочний час. В умовах сільської школи, де створюється навчальний заклад нового типу, це відіграє домінуючу роль. Виокремлюється позиція і батьків здорових дітей шляхом підвищення суспільної свідомості та розуміння всіх переваг інтеграційних процесів над сегрегацією.

 

Розбудова інклюзії як системного процесу, який забезпечує права кожної дитини на отримання якісної освіти за місцем проживання з урахуванням її особливих освітніх потреб, вимагає багато зусиль і часу.

 

Інклюзивна освіта набирає обертів: формується матеріально-технічна база, науковий потенціал корекційної складової навчально-виховного процесу й найперше відбувається зміна свідомості суспільства. Лише спільними зусиллями, підпорядковані спільній меті та єдиній ідеї, ми можемо сприяти гармонійному розвитку дитячої особистості. І чим складніша ситуація розвитку дитини, тим більше дитина потребує допомоги, підтримки та розуміння.

 

Усвідомлення того, що кожна дитина — неоціненний скарб і самобутня особистість, робить кожного з нас досконалішим.

 

Література

1. Астафева Л., Масленнікова В., Скрипка Н. Реабілітація інвалідів України. — К. : ЛТД, 2007.

2. Елен Р. Даніелсі КейСтеффорд. Залучення дітей з особливими потребами до загальноосвітніх класів. —Львів : Надія, 2002. —256 с.

3. Фесенко О. П. Соціально-психологічні проблеми інтеграції осіб з глибокими аномаліями зору у суспільне життя. — Чернівці –Букрет, 2007.

4. Шнайдер В. В. Інклюзивна освіта: теоретико-методологічні, організаційні засади впровадження : Навчальний посібник. — Хмельницький, 2010. —287 с.

Dounload PDF

Відгуки читачів