Зоряний час. Урок-гра. 7 клас

Л. Ю. Іванченко, гімназія «Ерудит», м. Київ


  • Дещо про ігрову діяльність
Учні розділені на групи. У процесі спілкування, виконуючи різні завдання, вони вчаться слухати опонента, розвивають навички культури спілкування, підвищують рівень мовної культури, вчаться аналізувати здобуту інформацію, робити висновки.
 
Під час виконання завдань формуються й розвиваються такі особистісні якості, як допитливість, самостійність, пізнавальна активність, відповідальність за спільну справу, толерантність.
 
Учні, працюючи безпосередньо в командах, навчаються шанобливого ставлення до товаришів та супротивників.
 
На закінчення гри кожна з груп пропонує для обговорення власноруч виготовлений пристрій та обговорює варіанти, які б забезпечили покращення його роботи. Це дозволяє розвивати логічне та абстрактне мислення учнів.
 
Робота в групах на заліковому уроці надає учням упевненості, тому що вони відчувають підтримку товаришів.
 
Оцінку роботи кожної групи дає вчитель з урахуванням думки дітей, які перебувають в інших групах. Діяльність кожного учня оцінюється всередині кожної групи, потім її незначно коригує або залишає без змін учитель (залежно від результатів індивідуальної роботи).
 
Більшість нестандартних уроків спирається на використання різних ігрових технологій (дидактичні, інтелектуальні, рольові, ігри-реконструкції, ігри-обговорення, ігри-змагання тощо). Ігрові елементи можуть являти собою лише певний етап уроку або задавати форму й відбивати зміст уроку в цілому. Незалежно від того, чи цілком це нестандартний урок, чи традиційний із незвичайними аспектами, скрізь наявний принцип умовності, властивий грі.
 
Цінність ігрової діяльності полягає в тому, що вона враховує психолого-педагогічну природу учня, відповідає його потребам та інтересам. Гра формує типові навички соціальної поведінки, специфічні системи цінностей, орієнтацію на групові та індивідуальні дії, розвиває стереотип поведінки в людських спільнотах, дозволяє зняти зайве психологічне напруження. Окрім того, використання ігрових технологій дозволяє істотно підвищити інтерес учнів до предмета, краще запам’ятати матеріал, а також «розкриває» свідомість і мислення учня.
 
Нестандартні уроки на основі різних форм ігрової діяльності можуть застосовувати на всіх етапах засвоєння знань: формування, закріплення, повторення, узагальнення, систематизація, оцінка й контроль. У цьому полягає їхня універсальність.
 
Індивідуальні завдання добирають з урахуванням інтелектуальних, психологічних, творчих можливостей учнів.
 
Виховна функція уроку реалізується передусім через зміст дидактичного матеріалу, а також через спілкування.
 
Рефлексія, яку проводять наприкінці уроку, дозволяє розвивати навички аналізу та самоаналізу індивідуальної та колективної діяльності.
 
 
 
Тема: «Фізика навколо нас».
 
Цілі уроку:
  • дидактичні: перевірити знання учнів із вивченого матеріалу та закріпити їх за допомогою гри; повторити в нетрадиційній, цікавій і веселій формі вивчений матеріал із фізики; перевірити вміння учнів застосовувати свої знання на практиці й удосконалювати навички групової та індивідуальної роботи;
  • розвивальні: розвивати пізнавальну активність, спостережливість, кмітливість, уміння швидко перемикати увагу; розвивати логічне мислення, уміння знаходити правильне рішення, творчість учнів, розширити їхній кругозір; розвивати інтерес до знань; показати безмежні властивості пізнання; формувати вміння застосовувати індуктивний і дедуктивний методи;
  • виховна: формування таких моральних якостей, як доброзичливість, взаєморозуміння, колективізм, почуття взаємної відповідальності, уміння гідно обстоювати свою точку зору в процесі групової роботи; формувати інтерес до фізики на основі її зв’язку з життям, побутом, довкіллям.
Тип уроку: узагальнення й систематизація знань за допомогою ділової гри.
 
Обладнання: моделі фізичних приладів, додаткові підручні матеріали.
 
Методи навчання: бесіда, діалогічний, пошуковий, спонукальний, демонстраційний.
 
Прийоми: організація сприймання пізнавальної діяльності учнів, активізація творчого потенціалу дітей, педагогічні спостереження, порівняльний аналіз, групова робота.
 
Фізика — яка це ємність слова!
Фізика для нас — не просто звук!
Фізика — опора і основа
Всіх без винятку наук.
 
 
Хід уроку
 
І. Організаційний момент
 
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
 
У ч и т е л ь. Справді, фізика — це дивовижна наука, адже вона допомогла зрозуміти безліч явищ і закономірностей світу. Фізика — не єдина наука про природу. Природу також вивчають біологія, хімія, астрономія, геологія, географія. Але в їхній основі лежить те, що вивчає фізика, яка допомогла людям опанувати потужну техніку.
 
Знання законів фізики дає змогу пояснити минуле, оскільки закони природи в минулому були такі самі, як і сьогодні, прогнозувати майбутнє.
 
Своїми знаннями про Всесвіт ми завдячуємо Архімеду, Галілео Галілею, Ісааку Ньютону, Михайлу Ломоносову, Костянтину Ціолковському, Ернесту Резерфорду, Майклу Фарадею, Дмитру Менделєєву, Альберту Ейнштейну та багатьом іншим науковцям, які зробили вагомий внесок у розвиток цієї науки.
 
Сьогодні ми спробуємо визначити, чи є серед нас знавці фізики. Можливо, виявимо справжні таланти. Отже, ми відкриваємо фізичну гру «Зірковий час», присвячену фізиці та фізичним явищам.
 
 
ІІІ. Нававчальна гра
 
Починаємо І тур нашої гри — «Привітання».
Його метою є завдання, яке дозволить командамсуперникам «налагодити стосунки». Для цього кожна з команд має зробити комплімент, не забуваючи при цьому використовувати фізичні терміни.
 
Послухаймо ж, як із цим завданням впораються наші команди, і спробуймо оцінити їхні старання. 
 
Кожна з команд говорить свою назву й зачитує або висловлює побажання, які вони підготували для команд-суперників.
 
— Доброго дня всім! Наша команда називається... Сподіваємося, що на сьогоднішній грі всі команди проявлять неабияку кмітливість, енергію й швидкість. Бажаємо всім вам успіху! Але водночас сподіваємося, що повітря в приміщенні не наелектризується, якщо перемогу здобуде наша команда.
 
— Наша команда має назву... Ми також раді змагатися з вами, сподіваємося, що ви гідні суперники й гарні друзі. Що вразите нас вашою силою тяги до знань. Сподіваємося, що між нашими командами будуть тільки теплі стосунки, які підвищать температуру в кімнаті на 5°C, і це тепло передасться й присутнім тут учителям. Тож ми від щирого серця бажаємо вам перемоги!
 
— Ми раді вітати всіх сьогодні на нашому уроці! Дякуємо всім за теплі побажання! Назва нашої команди... Ми впевнені в тому, що всі присутні тут мають великий обсяг знань, сильний характер, швидку реакцію й світлі помисли. Тому всім командам бажаємо легкої перемоги й великого задоволення від цієї гри!
 
У ч и т е л ь. А тепер починаємо ІІ тур — «Все
просте — геніальне».
 
Багатьом, я думаю, відома фраза: «Все просте — геніальне». Простаками в житті були й відомі науковці. Пропоную вам прослухати епізоди про двох відомих науковців і назвати їхні імена.
 
  • Епізод І
Він, окрім хімії, займався питаннями повітроплавання, багато часу присвятив палітурній справі й виготовленню валіз.
 
Розповідають про такий випадок.
 
Одного разу вчений купував у магазині матеріали.
— Хто це? — спитали в продавця.
— Невже ви не знаєте? — здивувався той. — Відомий валізних справ майстер.
(Д. Менделєєв.)
 
 
  • Епізод ІІ
Одного разу репортер запитав у науковця, чи записує він свої видатні думки, і якщо записує, то в блокнот, записник чи в спеціальну картотеку. Науковець подивився на пухкий блокнот репортера й сказав:
 
— Шановний... Справжні думки приходять у голову так рідко, що їх неважко й запам’ятати. 
(А. Ейнштейн.)
 
Учитель. Розпочинаємо ІІІ тур нашої гри — «Казки в реальності».
 
Наступне завдання, яке я для вас підготувала, є досить цікавим і дозволить повернутися в дитинство (до років дитячого садка). А йдеться ось про що. Літератори читають і навіть складають казки й вірші. А фізики, хіміки, біологи все життя намагаються казку зробити реальністю. Узяти хоча б за приклад «20 000 льє під водою» Ж. Верна. Спочатку це була казка — фантастика, що згодом стала реальністю. Усі ви знаєте, що декілька поколінь виросло з ідеєю: «Мы рождены, чтоб сказку сделать былью». І справді, багато з того, про що ви в дитинстві читали в казках, стало реальністю.
 
Пропоную вам пригадати казки, назвати першоджерела (можна запропонувати таке завдання для учнів):
  • літак (килим-літак);
  • кавовий автомат, автомати швидкої їжі (скатерка-самобранка);
  • електронні синтезатори (сопілка-самодуділка, гуслі Баби Яги);
  • телевізор (яблучко на тарілочці, чарівне дзеркальце);
  • хлібопіч (пічка з казки «Гуси-лебеді», яка в лісі сама пекла пироги);
  • ракета, космічні станції (летючий корабель);
  • повітряна куля, дирижабль (ступа Баби Яги).
 
Учитель. Розпочинаємо IV тур нашої гри — «Експериментатор».
 
Завдання цього конкурсу — перевірити, як учні впораються з домашнім завданням, мета якого — провести деякі спостереження.
 
 
IV. Рефлексія
Аналіз та самоаналіз індивідуальної та спільної роботи учнів на уроці.
 
V. Підсумок уроку
Учитель або члени комісії оголошують команду-переможця, найактивнішим учням виставляють оцінки за урок.
 
 
VI. Домашнє завдання
Повторити § 1–5 (Фізика : Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / [В. Г. Бар’яхтар, С. О. Довгий, Ф. Я. Божинова та ін.]; за ред. В. Г. Бар’яхтара, С. О. Довгого. — Х. : Вид-во «Ранок», 2015).
Dounload PDF

Відгуки читачів