Адаптаційні можливості людини до зміни екологічних факторів

О. С. Мартинець, учитель біології КЗ СЗШ № 22, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл.


Цілі уроку: надати учням інформацію про адаптаційні можливості людини, способи їх підвищення та причини зниження адаптацій; розвивати вміння і навички роботи у групах; виховувати дбайливе ставлення до свого здоров’я.

Обладнання і матеріали: аркуші паперу, фломастери, клей, клейкі папірці, паперові геометричні фігури.

 

Хід тренінгу
 
I. Знайомство
 
Учасники стають у коло, й передаючи один одному «мікрофон», продовжують фразу: «Для мене здоров’я — це…».
 
 
II. Нагадування правил тренінгу
  • Бути позитивним.
  • Говорити коротко.
  • Говорити по черзі.
  • Бути доброзичливим.
  • Не критикувати.
 
 
 
III. З’ясування очікувань
 
Діти пишуть на клейких папірцях на одному боці свої імена, а на іншому — те, що вони очікують від заняття, і приклеюють на дошку.
 
 
IV. Основна частина
 
  • Інформаційне повідомлення «Коротко про адаптаційні можливості»
На організм людини впливає такий кліматичний чинник, як температура. Температура — один із важливих абіотичних факторів, що впливають на фізіологічні функції всіх живих організмів. Температура залежить від географічної широти, висоти над рівнем моря та пори року. Для людини в легкому одязі комфортна температура повітря становить +19–20 °С, без одягу +28–31 °С. Максимальна температура тіла, які переносить людина, дорівнює 42–43 °С, мінімальна — –28 °С. За температури тіла нижче –28 °С людина не може жити. Коли температурні чинники змінюються, то людський організм виробляє щодо кожного чинника специфічні реакції пристосування, тобто адаптується.
 
Адаптація — це процес пристосування організму чи його окремих органів до змінених умов середовища.
 
Як же відбувається адаптація до низької температури?
 
У ході адаптації дія холоду не постійна, а чергується з нормальним для організму людини температурним режимом. Адаптація за таких умов виражена нечітко. Реагуючи на низьку температуру, з перших днів теплоутворення наростає, тепловіддача недостатньо обмежена. Після адаптації процес теплоутворення збільшується, а тепловіддача знижується. Наприклад, «арктичним» поселенцям властиве пристосування до вологого, холодного клімату і кисневої недостатності, що характеризується підвищенням газообміну, високим умістом холестерину в сироватці крові. Ці ознаки притаманні арктичним поселенцям, незалежно від раси та походження. У північних широтах адаптація до умов життя відбувається інакше: на людину впливають не лише низькі температури, а й властиві цим широтам режим освітлення та рівень сонячної радіації. Мешканці Півночі мають більші розміри тіла та більшу масу, це сприяє кращому збереженню тепла. У північних районах люди потребують більшої кількості їжі, тому в них інтенсивніший обмін речовин. Найважливіший фактор, який забезпечує адаптацію людини до умов низької температури (Півночі), — потреба в аскорбіновій кислоті. Вона підвищує стійкість організму до бактеріальних інфекцій, виробляє антитіла. Чим нижча температура середовища, тим більша потреба в аскорбіновій кислоті.
 
 
  • Адаптація до дії високої температури
Висока температура середовища збуджує теплові рецептори, спрямовані на підвищення тепловіддачі. При цьому розширюються судини шкіри, збільшується кровообіг, зростає теплопровідність тканин. Якщо для цього недостатньо теплової рівноваги, то підвищується температура шкіри і починається рефлекторне потовиділення — спосіб віддачі тепла. Віддача тепла відбувається через шкіру ніг, рук, обличчя. Довгі кінцівки і худорляве тіло мають більшу поверхню відносно об’єму, а чим більша поверхня, тим інтенсивніша віддача тепла. Наприклад, аборигени Центральної Африки, Південної Індії та інших спекотних регіонів із сухим кліматом відзначаються довгими худорлявими кінцівками, невеликою масою тіла. В умовах, коли організм отримує велику кількість тепла, основне фізичне завдання — підвищення тепловіддачі для збереження гомеостазу.
 
Найвідчутніше посилює температурне відчуття вітер. У вітряну погоду холодні дні здаються ще холоднішими, а спекотні — ще більш спекотними. Тобто дія температури пов’язана зі швидкістю вітру. Також на сприйняття організмом температури впливає і вологість. За підвищеної вологості температура повітря здається нижчою, а за зниженої вологості вищою.
 
 
  • Це цікаво
Зміни атмосферного тиску позначаються на стані здоров’я насамперед тих людей, які хворі на артрити й артрози (захворювання, що супроводжено болями в суглобах та зміною їхньої форми). Один із проявів впливу атмосферного тиску — гірська хвороба. На висоті, починаючи приблизно з 3000 м, через зниження парціального тиску газів гемоглобін недостатньо насичується киснем, і розвивається гіпоксія (кисневе голодування). При цьому з’являються задишка, кволість, пришвидшується серцебиття, іноді людина непритомніє. На великих висотах (понад 5000 м) може розвинутися набряк легенів, а внаслідок гіпоксії мозку — кома. Гірською хворобою частіше уражаються люди нетреновані, особливо ті, хто зловживає спиртними напоями.
 
Великі й швидкі перепади атмосферного тиску можуть спричинити кесонну хворобу, пов’язану також із раптовими змінами парціального тиску газів у крові й «кипінням» у судинах азоту. Пухирці азоту, що при цьому виділяються, можуть закупорити капіляри й призвести до непритомності й навіть смерті. Кесонна хвороба найчастіше розвивається в аквалангістів і водолазів, якщо вони порушують правила підйому на поверхню.
 
На нервову систему людини та її психічний стан істотно впливають вітри. Через поривчасті й жаркі суховії різко частішають випадки ненормальної поведінки людей. Багатьох людей уражає пов’язана з вітрами фенами хвороба, коли за кілька днів до початку вітрів у крові й тканинах збільшується вміст біологічно активної речовини серотоніну, який впливає на передавання нервових імпульсів. Унаслідок вирубування лісів, розорювання степів родючі землі перетворюються на безплідні солонці й солончаки, дедалі частіше проносяться над Землею суховії. Клімат і погода розхитуються людиною, й це невідворотно позначається на її самопочутті.
 
 
  • Тестування «Чи метеозалежні ви?
 
Руханка
 
Робота в групах
Групи отримують завдання:
1-ша група. Намалюйте людину, якій холодно, жарко, у якої паморочиться голова. Не підписувати.
2-га група. Зберіть із розрізаних словосполучень причини зниження адаптаційних можливостей.
 
yy Нераціональне харчування.
yy Шкідливі звички.
yy Знижений імунітет.
yy Переїзд в інші кліматичні умови.
 
3-тя група. Пантомімою зобразіть способи підвищення адаптаційних можливостей організму:
  • загартовування;
  • вітамінізована їжа;
  • фізичні вправи;
  • уникання стресів.
  • уникання шкідливих звичок.
 
Презентації результатів робот
 
 
V. Зворотний зв’язок
 
Тренер. Які ми з вами молодці! На початку тренінгу ви писали свої сподівання. Якщо вони справдилися, переклейте ваші папірці на іншу частину дошки.
 
 
VI. Завершення тренінгу
 
Вправа «Ланцюжок побажань»
 
По черзі кладуть руку на плече сусіда і кажуть: «Бажаю тобі здоров’я!». Коли коло замкнеться, разом сказати: «Будьмо здорові!» і поаплодувати одне одному.
 
Тренер. Дякую всім за гарну роботу! До побачення!
Dounload PDF

Відгуки читачів