Вони визволяли наш край (9 кл.)

С. В. Степанюк, учитель ЗОШ I–III ступенів № 24, м. Рівне


Мета: розширити знання учнів про партизанський рух в Україні, героїв партизанського руху; розкрити сутність неоціненного внеску народних месників у перемогу над нацистськими загарбниками; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну точку зору, критичне мислення; виховувати патріотичні почуття любові до України та рідного краю.

Обладнання: репродукції картин про партизанський рух, виставка учнівських малюнків про війну.

 

ХІД ЗАХОДУ
 
Лунає музика воєнних років.
 
1-й ведучий
В небі промінь не згасає,
Не світає далина,
Йде весна і сном не знає,
Що в полях не спить війна.
 
2-й ведучий
Що над темною ріллею,
Зброю стиснувши в руці,
Вслід за щастям, вслід за нею
Пробиваються бійці.
 
3-й ведучий. Своїми подвигами прославили нашу Вітчизну різні покоління українського народу, на своїх плечах винесли вони тягар Другої світової війни. У найтяжчий час для нашої Батьківщини пішли на фронт тисячі солдат. Але були й такі, хто боровся з ворогами в глибокому тилу.
 
1-й ведучий. Щороку 22 вересня згідно з Указом Президента України від 30 жовтня 2001 року в Україні відзначаємо День партизанської слави.
 
2-й ведучий. Велику Вітчизняну війну називають всенародною. Безумовним підтвердженням такого визначення є широкий розмах партизанського руху.
 
3-й ведучий. Протягом липня 1941 року фашисти окупували Рівненську область. Окупована, але нескорена Рівненщина піднялася на смертний бій із фашистськими загарбниками. Окупанти зустрічали озброєний опір партизанів, саботаж населення.
 
1-й ведучий. Від перших днів окупації розгорнулася антифашистська боротьба. Вже в липні 1941 року розпочала свою діяльність підпільна група В. О. Сосніна, яка вела розвідку. В серпні виникають підпільні організації, якими керували О. О Кринько, М. К. Фідаров.
 
2-й ведучий. Антифашистська боротьба на Рівненщині ширилася щодня. З метою згуртування та посилення діяльності патріотичних сил було створено обласний штаб партизанського руху.
 
3-й ведучий. Розгортанню партизанського руху на Рівненщині сприяли партизанські рейди: в листопаді 1942 року було здійснено рейд із Білорусі на Рівненщину загону під командуванням комісара А. П. Бринського, в жовтні–листопаді 1942 року — партизанських об’єднань С. А. Ковпака та О. М. Сабурова.
 
1-й ведучий. У різний час Великої Вітчизняної війни на Рівненщині діяли загони й об’єднання під командуванням Д. М. Медведєва, О. Ф. Федора, М. І. Наумова, П. П. Вершигори, Я. С. Мельника.
 
2-й ведучий. «Як жодна інша область в Україні, Рівненська була центром, у якому сконцентрувались об’єднання, — згадував С. А. Ковпак. — Тут розпочинались головні рейди по глибоких тилах противника. Кожен партизан завжди із почуттям глибокої вдячності згадуватиме її ліси, допомогу, яку надавали йому рівненчани…».
 
3-й ведучий. У результаті партизанського руху 1943 року на півночі області утворився партизанський край, який охоплював понад 1000 населених пунктів.
 
1-й ведучий. 15 серпня 1943 року було створено три партизанські об’єднання: Рівненське партизанське об’єднання № 1 (командир В. А. Бегма), Рівненське об’єднання № 2 (командир У. П. Федоров), третє об’єднання сформоване із польських антифашистів (командир Р. Сатанинський).
 
2-й ведучий. Усього в партизанських об’єднаннях, загонах і диверсійних групах, які діяли на Рівненщині, налічували 13 586 бійців. Партизани та підпільники області пустили під укіс 607 ешелонів із живою силою та технікою ворога, знищили 4368 залізничних вагонів і платформ, понад 70 км залізничного полотна, вбили та поранили понад 26 тисяч гітлерівців.
 
3-й ведучий. Складовою антифашистської боротьби в Україні стали дії УПА. Перші партизанські загони виникли на Поліссі та Волині. УПА здійснювала контроль над чималою частиною Волинської та Рівненської областей. Головнокомандувачем цих сил було призначено члена проводу ОУН Романа Шухевича.
 
1-й ведучий. Минають роки, відлітають у вічність. Багато часу минуло від тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли, настав мир, за який заплачено ціною життя мільйонів людей. Усе далі відходять ті грізні роки, але не згасає пам’ять про тих, хто віддав життя заради перемоги.
 
2-й ведучий
Не спиться ще вдовам, бо туга лишилась,
Для них і сьогодні війна не скінчилась.
Серця в них назавжди тривогою скуті.
Ніхто не забутий, ніщо не забуте!
 
3-й ведучий. Ми ніколи не забудемо героїв партизанського руху.
 
Хвилина мовчання, хвилина мовчання,
Пекуча й терпка, як сльоза.
Хвилина мовчання — в ній наша любов і гроза.
Уклонімося тим, хто поліг у бою,
Хто прикрив рідну землю собою.
Свято мужності й радість велику свою
Розмішаєм живою сльозою.
Хвилина мовчання.
 
1-й ведучий. Пам’ять… Вона нетлінна й вічна. Вона дивиться на нас зі старих фронтових фотографій, тих речей, які зберігають колишні партизани. А ми, молоде покоління, про бойові подвиги можемо дізнатися сьогодні тільки з їхніх розповідей, кінофільмів чи творів художньої літератури.
 
2-й ведучий. Наш обов’язок — згадувати про них не лише в свята, а щодня пам’ятати, хто кував цю перемогу, хто загинув у цій війні.
 
1-й ведучий
За мене, за тебе, за всю Батьківщину,
Хто фронтом звитяги йшов поруч з тобою,
Боровся з фашизмом, тоді партизанив
І ворога нищив героєм незнаним.
Згадай їх усіх, замордованих, вбитих,
І гідно живи їх життям недожитим.
 
Учні розповідають про своїх дідусів, прадідів, родичів, які були партизанами та допомагали звільнити від фашизму рідну землю.
 
2-й ведучий. На закінчення години історичної пам’яті хочеться нагадати всім слова: «Батьківщину люблять не за те, що вона велика, а за те, що своя».
 
Звучить пісня про Україну.
   
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 1944
 
Догори