Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році


Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у 2015/2016 навчальному році пов’язані, першочергово, зі змінами, внесеними до навчальних програм.
 
На виконання наказів Міністерства освіти і науки України від 05. 11. 2014 № 1275 «Про проведення експертизи та громадського обговорення типових навчальних планів та навчальних програм для початкової школи» та від 06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, урахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій.
 
Після громадського обговорення та розгляду Колегією Міністерства зміни до програм були затверджені наказами МОН:
 
1) № 149 від 22. 12. 2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з української мови, літературного читання, математики, природознавства, «Я у світі», інформатики, російської мови для шкіл із російською мовою навчання, української мови для шкіл із навчанням російською мовою;
 
2) № 584 від 29. 05. 2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1–3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з української мови, літературного читання, математики, природознавства, «Я у світі», інформатики, російської мови для шкіл із російською мовою навчання, української мови для шкіл із навчанням російською мовою;
 
3) № 585 від 29. 05. 2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», яким затверджено зміни та надано гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки» програмам для 5–9 класів із таких навчальних предметів: українська мова, українська література, зарубіжна література, іноземні мови, історія України, всесвітня історія, математика, біологія, фізика, хімія, географія, інформатика, трудове навчання, українська мова для шкіл із навчанням російською мовою, українська мова для шкіл із навчанням молдовською мовою, українська мова для шкіл із навчанням румунською мовою, українська мова для шкіл із навчанням польською мовою, українська мова для шкіл із навчанням угорською мовою, болгарська мова для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою, мова іврит для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою, молдовська мова для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням молдовською мовою, польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою, польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням польською мовою, російська мова для шкіл із навчанням українською мовою (початок навчання з 1-го класу), російська мова для шкіл із навчанням українською мовою (початок навчання з 5-го класу), російська мова для шкіл із навчанням російською мовою, румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу), румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу), румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням румунською мовою, словацька мова для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою, угорська мова для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням угорською мовою, інтегрований курс «Література» (молдовська та зарубіжна), інтегрований курс «Література» (польська та зарубіжна), інтегрований курс «Література» (російська та зарубіжна) для шкіл із навчанням російською мовою, інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна), інтегрований курс «Література» (словацька та зарубіжна).
 
Навчальні програми зі змінами розміщено на сайті (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita- navchalni-prohramy/). Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, учителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.
 
Обласні, районні та міські методичні кабінети (об’єднання) не можуть втручатися в такі питання, оскільки це винятково компетенція вчителя.
 
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально- методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).
 
Дозволяється використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки, ураховуючи при цьому зміни у програмах.
 
Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.
 
Також залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років…
 
На відміну від підходів до укладання методичних рекомендацій про вивчення предметів, що практикувалися упродовж багатьох років і в яких нерідко з року в рік переповідалися добре відомі вчителям-практикам і методистам загальнодидактичні концепції та підходи до навчання дітей, у цьогорічних рекомендаціях переважно йдеться про нововведення.
 
 
Математика
 
У 2015/2016 навчальному році 7 класи загальноосвітніх навчальних закладів продовжать навчання за програмою «Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (авт. М. Бурда, Ю. Мальований, Є. Нелін, Д. Номіровський, А. Паньков, Н. Тарасенкова, М. Чемерис, М. Якір), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 29. 05. 2015 № 585 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня» та розміщеною на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua/ua//activity/education/56/general-secondary-education/educati onal_programs/1349869088/).
 
Звертаємо увагу, що до навчальної програми з математики внесено зміни, викликані потребою розвантаження навчального матеріалу. Так, із курсу математики в 5–6 класах вилучено елементи комбінаторики й теорії ймовірностей. Учні не зобов’язані більше набувати вмінь розв’язувати найпростіші комбінаторні задачі шляхом розгляду можливих варіантів і на прикладах пояснювати поняття випадкової події та ймовірності появи випадкової події.
 
Програма для 7 класу зазнала таких змін: із курсу геометрії вилучено задачі на побудову, у зв’язку з цим перерозподілено години між темами. Також спрощено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
 
За Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН від 29. 05. 2014 № 664, на вивчення математики в 7 класі відводиться 4 години на тиждень (2 години алгебри і 2 години геометрії).
 
В основу побудови змісту й організації процесу навчання математики в 7 класі покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності учнів. Їх сутнісний опис подано в програмі в розділі «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів».
 
Починаючи з 7 класу, вивчаються два математичних курси: алгебра і геометрія.
 
Основними завданнями курсу алгебри є формування вмінь виконання тотожних перетворень цілих і дробових виразів, розв’язування рівнянь і нерівностей та їх систем, достатніх для вільного їх використання у вивченні математики і суміжних предметів, а також для практичного застосування математичних знань. Важливе завдання полягає в залученні учнів до використання рівнянь і функцій як засобів математичного моделювання реальних процесів і явищ, розв’язування на цій основі прикладних та інших задач. У процесі вивчення курсу посилюється роль обґрунтувань математичних тверджень, індуктивних і дедуктивних міркувань, формування різноманітних алгоритмів, що має сприяти розвитку логічного мислення і алгоритмічної культури школярів.
 
Основу курсу становлять перетворення цілих раціональних виразів. Важливо забезпечити формування вмінь школярів вільно виконувати основні види перетворень таких виразів, що є передумовою подальшого успішного засвоєння курсу та використання математичного апарату під час вивчення інших шкільних предметів.
 
Істотного розвитку набуває змістова лінія рівнянь та нерівностей. Відомості про рівняння доповнюються поняттям рівносильних рівнянь. Процес розв’язування рівняння трактується як послідовна заміна поданого рівняння рівносильними йому рівняннями. На основі узагальнення відомостей про рівняння, здобутих у попередні роки, вводиться поняття лінійного рівняння з однією змінною. Розглядаються системи лінійних рівнянь із двома змінними.
 
Значне місце відводиться застосуванню рівнянь до розв’язування різноманітних задач. Важливе значення надається формуванню вмінь застосовувати алгоритм розв’язування задачі за допомогою рівняння.
 
У 7 класі вводиться одне з фундаментальних математичних понять — поняття функції. Також вводиться поняття лінійної функції та її графіка. Ці відомості використовуються для графічного ілюстрування розв’язування лінійного рівняння з однією змінною, а також системи двох лінійних рівнянь із двома змінними.
 
Функціональна лінія пронизує весь курс алгебри основної школи і розвивається в тісному зв’язку з тотожними перетвореннями, рівняннями і нерівностями. Властивості функцій, як правило, встановлюються за їх графіками, тобто на основі наочних уявлень, і лише деякі властивості обґрунтовуються аналітично. У міру оволодіння учнями теоретичним матеріалом кількість властивостей, що підлягають вивченню, поступово збільшується. Під час вивчення функцій значна увага має відводитись формуванню вмінь будувати й аналізувати графіки функцій, характеризувати за графіками функцій процеси, які вони описують, спроможності розуміти функцію як певну математичну модель реального процесу.
 
Головна лінія курсу геометрії — геометричні фігури та їхні властивості. Основними поняттями курсу є точка, пряма, площина, належати, лежати між. Перші три поняття — це основні геометричні фігури, а два останніх — основні відношення. Це неозначувані поняття — для них не формулюються означення, але їх зміст розкривається через опис, показ, характеристику. Інші поняття курсу визначаються, а їхні властивості встановлюються шляхом доказових міркувань. Учень має усвідомити, що під час доведення теорем можна користуватися означеннями, аксіомами і раніше доведеними теоремами.
 
Фігури, що вивчаються у 7 класі, — точка, пряма, відрізок, промінь, кут, трикутник, коло, круг. Учень повинен формулювати означення планіметричних фігур та їх елементів, зображати їх на рисунку, класифікувати.
 
У 7 класі учні ознайомлюються з основами геометричної науки — означеннями, аксіомами, теоремами, основними методами доведення теорем. Поглиблюються і систематизуються відомості про геометричні величини: довжину, градусну міру кута, площу, об’єм.
 
У навчально-виховному процесі можна використовувати підручники з алгебри та геометрії для 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що видані в попередні роки і мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. При цьому слід зважати на особливості нової програми, оскільки вона відрізняється порядком викладу матеріалу і певними спрощеннями.
 
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати такі періодичні фахові видання: «Математика в рідній школі», «Математика», «Математика в школах України».
 
Директор департаменту
Ю. Г. Кононенко
Бєскова 481 32 01
Фіцайло 481 47 61
Dounload PDF

Відгуки читачів