Активізація діяльності учнів на уроках географії

І. В. Михайлюк, ЗШ № 51, м. Одеса


Глобалізація висуває серйозні вимоги до освіти, її ефективності, прогностичності, адекватності нинішнім і майбутнім викликам. Необхідно освіту замінити на інноваційно-прогностичну, таку, що розуміє і передбачає майбутнє. Під час вивчення географії у школі постає проблема підвищення ефективності уроків географії, виведення їх на принципово новий щабель.

Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів набуває особливого значення в сучасних умовах. Нестандартні уроки допомагають створити позитивну мотивацію навчальної діяльності, стимулюють розумові дії, сприяють формуванню стійких пізнавальних інтересів до предмета.

Навчання учнів необхідно здійснювати за допомогою різних методичних прийомів, які відповідають змісту навчального матеріалу і разом з тим стимулюють пізнавальну діяльність учнів, підпорядковуючи її загальним закономірностям процесу пізнання. При цьому важливо якомога раціональніше використовувати навчальний час.
 
Проводячи кожний урок як цілісну систему, що містить цілком певний навчальний матеріал, пов’язаний з попереднім і наступним,
треба урізноманітнювати і структуру, і методику уроків, завдяки цьому процес навчання
відбувається жваво, забезпечує пізнавальну
активність учнів і міцне засвоєння ними географічних знань, умінь, навичок.
 
На уроках треба стимулювати не тільки розумову діяльність учнів, а й пізнавальний інтерес до навчального матеріалу. Умовами, які сприяють формуванню і розвитку інтересу до пізнання, є збагачення змісту уроків новими даними, не висвітленими у шкільному підручнику.
 
Це дані «географічних журналістів».
 
У класі перебуває 1–2 учні, які збирають географічні новинки. А потім дають свої повідомлення на уроці, звичайно, згідно теми.
 
Дуже важливу роль у географічній науці відіграє карта. Учні повинні знати місцезнаходження географічних об’єктів на карті. Робота з картами сприяє пошуковій діяльності учнів, розвитку пізнавального інтересу до географії.
 
Для того щоб учні не забували географічну номенклатуру, її потрібно систематично повторювати і перевіряти. Є різні прийоми кращого засвоєння матеріалу. Вивчаючи півострови, острови, знаходжу подібність цих географічних об’єктів на якісь форми.
 
Вагому роль відіграють «номенклатурні розминки». Вони займають мало часу на уроці, а ефективність їх висока. Ці розминки сприяють активізації роботи учнів, а також вчать дітей самоконтролю. Адже переважно розминки проводять учні і вони намагаються підібрати складні запитання.
 
Часто уроки розпочинаю з розминки, у процесі якої закріплюються знання учнів, як з теоретичного матеріалу, так і практичного. Це дає змогу виробити в учнів практичні навички і вміння здобувати знання.
 
Особливу роль відіграють хвилинки-розминки. Наприклад, у шостому класі за одну хвилину можна отримати відповіді на такі запитання:
  • ???? Найбільший материк світу. (Євразія)
  • ???? Найменший океан. (Північний Льодовитий)
  • ???? Хто здійснив перше кругосвітнє плавання? (Маґеллан)
  • ???? Найближче до нас море. (Чорне)
  • ???? Найвища вершина світу. (Джомолунґма)
  • ???? Рівнина висотою від 0 до 200 м. (Низовина)
  • ???? Модель Землі. (Глобус)
  • ???? Водна оболонка. (Гідросфера)
  • ???? У якому океані є найглибша западина? (Тихому)
  • ???? Хвилі в океані, що виникають у результаті землетрусу. (Цунамі)
  • ???? Найвищі гори України. (Карпати)
  • ???? Найвища точка Криму. (Роман-Кош)
  • ???? Найменший материк. (Австралія)
  • ???? Повітряна оболонка Землі. (Атмосфера)
  • ???? Рівнина заввишки від 200 до 500 м. (Плоскогір’я)
 
 
7 клас
 
  • ???? Хто вперше досяг Південного полюса? (Р. Амундсен)
  • ???? Протока, що відокремлює Південну Америку і Антарктиду. (Дрейка)
  • ???? Хто відкрив Америку? (Х. Колумб)
  • ???? Острів, розташований на південь від Південної Америки. (Вогняна Земля)
  • ???? Найбільший материк. (Євразія)
  • ???? Найсухіший материк. (Австралія)
  • ???? Найсухіша пустеля Південної Америки. (Атакама)
  • ???? Найменший материк. (Австралія)
  • ???? Найбільший півострів. (Аравійський)
  • ???? Найдовша річка. (Ніл)
  • ???? Де живуть кенгуру? (В Австралії)
  • ???? Материк, де розташовані Драконові гори. (Африка)
  • ???? Найвища точка Африки. (Кіліманджаро)
  • ???? Вологі ліси Південної Америки. (Сельва)
 
 
Щоб зацікавити своїм предметом учнів, учителю необхідно постійно оновлювати і урізноманітнювати навчальну діяльність. Це стосується як форм навчання, так і системи методів, прийомів, засобів, що сприятимуть цьому. Нетрадиційні форми навчання треба застосовувати регулярно, під час вивчення кожної великої теми. Тоді і учні беруть найактивнішу участь у проведенні таких уроків.
 
Після теми «Африка» в сьомому класі можна провести підсумковий урок у формі КВК. Наприклад, з такими конкурсними завданнями.
 
  • Хвилинка-розминка для капітанів
1) Яке місце за площею посідає Африка? (Друге)
2) Що таке самум? (Сильний вітер у пустелі)
3) Найбільший півострів Африки. (Сомалі)
4) Найглибше озеро. (Танґаньїка)
5) Найпрудкіша тварина. (Гепард)
 
Примітка: якщо капітан не може відповісти на запитання, допомагає хтось інший з команди, але тоді команда отримує 0,5 бала.
 
А якщо відповідає хтось з команди суперника, то отримують 2 бали.
 
  • «Чи знаєш ти карту?»
Показують на карті географічні об’єкти, названі суперником.
????
  • Робота з контурною картою
Беруть участь по одному представнику з команд.
 
Завдання: позначити на контурній карті г. Атлас, р. Ніґер, Мозамбіцьку протоку, півострів Сомалі, пустелі Африки, водоспад Вікторія. 
 
  • ???? Запитання до команд
 
Команда «А»
1) Який найкоротший шлях з Червоного моря до Атлантичного океану? (Через Суецький канал)
2) Хто відкрив водоспад Вікторія? (Д. Лівінґстон)
3) Найвища точка Африки. (Кіліманджаро)
4) На якій річці розташований водоспад Вікторія? (Замбезі)
5) У якій природній зоні росте фікус? (Вологі екваторіальні ліси)
6) Що таке еолові форми рельєфу? (Піщані горби, дюни, бархани)
 
 
Команда «Б»
1) Хто з наших співвітчизників досліджував Африку? (Є. Ковалевський)
2) Про яку рослину говорять, що її ноги у воді, а голова у вогні? (Фінікова пальма)
3) Яка річка двічі перетинає екватор? (Конґо),
4) Яку природну зону називають гілеєю? (Вологі екваторіальні ліси)
5) У якій природній зоні росте баобаб? (Савани і рідколісся)
6) Як називають сухі ручища річок? (Ваді, уеди)
 
 
???? Кросворд «Африка»
1. Озеро
2. Нагір’я
3. Тварина
4. Країна
5. Рослина
6. Гори
Відповідь: Тана; Ефіопське, Зебра; Єгипет; Фікус; Капські.
 
  • «У світі цікавої Африки»
Короткі цікаві повідомлення на 5 хв.
 
Серед форм, що використовують на уроках, є і урок-гра. Урок-гра є логічним продовженням підсумкового уроку. На таких уроках кожен учень має змогу показати свою ерудицію, логічне мислення та кмітливість. Діти люблять такі уроки і завжди чекають їх з нетерпінням. Такі уроки прищеплюють любов до географії.
 
Саме нетрадиційні форми роботи, різні ігрові моменти сприяють засвоєнню матеріалу. Це підвищує інтерес до уроку і поліпшує якість знань учнів. Можна використовувати різні ігри, адже необов’язково проводити весь урок у формі гри.
 
  • Гра «Географічний алфавіт»
Учитель оголошує будь-яку літеру. Дає одну хвилину. Треба за цей час написати географічні назви, які починаються на цю літеру. Потім їх показує на карті той учень, у якого більше назв. Він і є переможцем та отримує високий бал за роботу на уроці.
 
  • Гра «Ромашка»
На пелюстках паперової ромашки написані географічні терміни. Учні дають їм визначення.
 
Можна і ускладнити цю гру. До кожної пелюстки ставлять зустрічні питання з класу.
 
Наприклад, річка.
1) Назвати і показати найдовшу річку світу.
2) У долині якої річки розташована наша місцевість?
3) Що таке витік?
4) Показати гирло річки.
5) Що таке межень?
6) Що називається річищем?
7) Назвати частини річкової долини.
8) Як визначити праву і ліву притоки?
 
 
  • Гра «На що схожий об’єкт?»
Це можуть бути контури материків, морів, озер, країн. Треба відгадати, що це за географічний об’єкт, і показати його на карті.
 
  • Гра «Моя адреса»
На картках записані географічні координати об’єктів. Треба їх визначити за картою. Цю гру можна проводити в різних класах, тільки міняти, тобто ускладнювати додаткові завдання. Наприклад, Одеса. Учні шостого класу можуть сказати, що це наш обласний центр, найближче до нас місто. Учні дев’ятого класу доповнюють, що це порт, курорт, транспортний вузол, промисловий центр, вказати підприємства міста та ін.
 
 
  • Гра «Географічна десятка»
Учитель називає десять слів. Наприклад: Кук, кенгуру, Косцюшко, Дарлінґ, Тасман, Ейр, кріки, Сідней, евкаліпт, Вікторія.
 
Запитання:
1) Що об’єднує ці слова в десятку? (Всі вони належать до Австралії.)
2) Яка особливість кожного поняття?
 
Друга десятка: Ніл, Ґренландія, Євразія,
Байкал, Говерла, Джомолунґма, Африка,
Амазонка, Південна Америка, Анхель.
 
 
Запитання:
1) Що об’єднує ці слова? (Це — рекордсмени.)
2) Які особливості кожного з них?
 
Застосовуючи різні форми навчання, слід пам’ятати, що важливою ознакою сучасного уроку є активна діяльність учнів. Активізація пізнавальної діяльності спрямована на активність мислення, підвищення розумових зусиль, поліпшення процесу засвоєння знань, умінь і навичок. І все це впливає на підвищення ефективності уроку. Треба вчити учнів не просто запам’ятовувати поняття або факти, а з’ясовувати їх суть. А тому на початку уроку слід ставити проблемні завдання, які сприяють розвитку мислення в учнів і допомагають зміцнити знання.
 
Наприклад, під час вивчення клімату Африки слід одразу поставити проблемне завдання, чому саме цей материк найжаркіший. Найкраще буде провести комбінований урок. Тут буде і робота з картою, і робота з підручником. Учні пригадають кліматотвірні чинники. Учитель на уроці допомагає, спрямовує учнів, вчить їх думати, а не просто запам’ятовувати готові дані. І тоді вони поступово приходять до аналізу кліматичних умов і самостійно можуть робити висновки. Отже, до кінця уроку вже є відповідь на поставлене проблемне завдання.
 
Дуже важливу роль відіграють практичні завдання. Вони поглиблюють знання, збагачують їх, виробляють в учнів практичні навички. Діти весь час активно працюють, самостійно поповнюючи знання, а вчитель контролює їхні дії. Треба практичні завдання проводити систематично. І тоді учні краще орієнтуються на карті, виробляють стійкі практичні навички, добре закріплюють вивчений матеріал.
 
Наприклад, у сьомому класі тільки під час вивчення першого материка пояснюю, як правильно визначити географічне положення, як виконати практичну роботу з визначення географічних координат та протяжності материка у градусах та кілометрах.
 
Під час вивчення інших материків діти вже самостійно виконують такі завдання.
 
Учитель працює над тим, щоб підвищити ефективність уроку, застосовуючи різні форми і методи навчання.
 
Повторити й узагальнити знання та вміння учнів допомагають підсумкові уроки-змагання «Що? Де? Коли?» Наприклад, урок з географії України.
 
Умови гри:
  • У змаганні беруть участь чотири команди.
  • Змагання триває 4 раунди.
  • Між ними проводять музичні паузи.
  • За кожну правильну відповідь — 1 бал.
  • Для обдумування відповіді дають одну хвилину.
 
Якщо відповідь дана одразу, то команда отримує 2 бали за правильну відповідь.
 
Кожній команді потрібно обрати капітана і підібрати назву команді.
 
Ведучий оголошує тему, представляє команди, знайомить з умовами гри.
 
На столі — рулетка і конверти із запитаннями. Виходять капітани і вибирають завдання для команди.
 
 
Команда № 1
1. Хто і коли створив перший атлас України? Де він був виданий? (Французький інженер Г. Боплан 1650 року, у польському місті Ґданську.)
2. Як називається найбільший острів, що належить Україні? (Джарилгач)
3. Де розміщена найвища точка на рівнинній території України? (Г. Берда 515 м на Хотинській височині)
4. Що таке кіновар? Де вона є в Україні? (Це ртутна руда. Є в Донецькій і Закарпатській областях.)
 
 
Команда № 2
1. Де і коли вперше згадано назву Україна? (У Київському літописі, 1187 р.)
2. Що є найвіддаленішою географічною точкою території України? (Острів Зміїний)
3. Як називаються пласкі безлісі масиви у Кримських горах? (Яйли)
4. Що таке фосфорити? Де вони є в Україні? (Це сировина для виробництва добрив. Є в Донецькій області.)
 
 
Команда № 3
1. Де і коли були видані перші карти української території? (В Європі, 1482 р.)
2. Яка річка в Україні найповноводіша? (Дунай)
3. Яка найвища точка Донецької височини? (Г. Могила Мечетна — 367 м)
4. «Найвище» озеро України. (Оз. Бребенескул, 1801 м над рівнем моря, в Карпатах)
 
 
Команда № 4
1. Де розміщена найдовша у світі печера в гіпсах? (У Тернопільській області — Оптимістична, понад 200 км.)
2. Найглибше озеро в Україні. (Світязь)
3. Як називаються субальпійські луки в Карпатах? (Полонини)
4. Що таке бризи? Як вони впливають на нашу місцевість? (Прибережні вітри, що змінюють напрям двічі на добу, пом’якшують клімат, діють на відстані 50 км від моря.)
 
 
Розминка капітанів
 
Триває одну хвилину, треба дати найбільше правильних відповідей.
 
За кожну відповідь — 1 бал.
 
 
Запитання капітану команди № 1
 
1. Площа України. (603,7 тис. км2)
2. Крайня північна точка. (Грем’яч, Чернігівська область)
3. Найбільша річка. (Дніпро)
4. Найвища точка України. (Говерла)
5. Чи межує Дніпропетровська область з Одеською? (Ні)
6. Модель земної кулі. (Глобус)
7. Хто здійснив перше кругосвітнє плавання? (Маґеллан)
8. Найтвердіший мінерал на Землі. (Алмаз)
9. Найбільша права притока Дніпра. (Прип’ять)
10. Де розміщений водоспад Шипіт? (У Карпатах)
11. Як називається сировина для виробництва цементу? (Мергель)
12. Найшвидша тварина суходолу України. (Заєць)
13. Найтепліший місяць. (Липень)
 
 
Запитання капітану команди № 2
1. Населення України. (Близько 42,8 млн осіб)
2. Найбільше озеро. (Ялпуг)
3. Крайня південна точка. (Мис Сарич)
4. В якій області розташоване місто Ізюм? (У Харківській)
5. Прилад для визначення сторін горизонту. (Компас)
6. Найбільша тварина України. (Зубр)
7. Найбільший вугільний басейн. (Донецький)
8. Чи межує Миколаївська область з Одеською? (Так)
9. Кордон Молдови і України, річка. (Дністер)
10. Найбільша ліва притока Дніпра. (Десна)
11. Найбільший півострів. (Кримський)
12. Де видобувають калійну сіль? (Калуш, Стебник — Карпати)
13. Найотрутніша змія України. (Гадюка степова)
 
 
Запитання капітану команди № 3
1. Скільки областей в Україні? (24)
2. Крайня західна точка. (Поблизу м. Чоп)
3. Обласний центр Закарпатської області. (Ужгород)
4. Чи межує Вінницька область з Одеською? (Так)
5. В якій області розташоване м. Умань? (У Черкаській)
6. Яка протока з’єднує Чорне й Азовське моря? (Керченська)
7. Який вугільний басейн розташований на заході України? (Львівсько-Волинський)
8. Де розміщене озеро Донузлав? (У Криму)
9. Прилад для вимірювання тиску. (Барометр)
10. Яка рослина України має найменшу квітку? (Ряска)
11. Найпоширеніший мінерал на Землі. (Вода)
12. Найбільша глибина Чорного моря. (2245 м)
13. Найвищий птах України. (Журавель, висота 120 см)
 
 
Запитання капітану команди № 4
1. Гори на заході України. (Карпати)
2. Крайня східна точка. (Червона Зірка)
3. В якій області розташоване м. Ізмаїл? (В Одеській)
4. Прилад для вимірювання сили вітру. (Флюгер)
5. Найбільше водосховище. (Каховське)
6. Куди впадає Південний Буг? (У Чорне море)
7. Які форми рельєфу переважають в Україні? (Рівнинні)
8. Найбільший басейн марганцевих руд. (Нікопольський)
9. Постійні вітри на території України. (Західні)
10. Метал, що перебуває в рідкому стані. (Ртуть)
11. Обласний центр Волинської області. (Луцьк)
12. В яких одиницях вимірюють солоність води? (Проміле)
13. Притокою якої річки є Тиса? (Дунаю)
 
 
На жаль, виникають проблеми у здобутті якісної шкільної природничої освіти, а саме: недосконалість змісту підручників, труднощі матеріально-технічного забезпечення, традиційний орієнтир деяких учителів на запам’ятовування учнями певних абстрактних алгоритмів дій, а не на організацію пошукової діяльності, розвиток самостійності мислення, формування відповідних компетенцій, нездатність українських школярів використовувати здобуті знання та вміння в реальних ситуаціях повсякденного життя. Саме в подоланні цих проблем і полягає завдання сучасного вчителя.
Dounload PDF

Відгуки читачів