Образи Середньовіччя

Кожем’яка О. Л., ЗОШ № 12, м. Донецьк


«Амваська чума». 639 року, мусульманську державу спіткало ще одне важке випробування — чума. Вона охопила Ірак і Сирію, але особливо лютувала в Палестині, де на той час перебувала значна частина арабської армії. Епіцентр чуми був у районі Амваса, між Луддом і Єрусалимом, від якого вона дістала свою назву. Протягом декількох місяців чума забрала життя близько 25 000 мусульман, деякі великі родини вимирали майже повністю.
 
Битва верблюда (Верблюжа битва). Наприкінці 656 року між армією халіфа Алі та загонами його супротивників відбулася битва, що дістала таку назву. «Талісманом» заколотників була вдова Мухаммада Аїша. Вирішальна битва розгорілася навколо верблюда, на якому сиділа Аїша. Вона потрапила в полон, але згодом її відпустили.
 
Будинок Мудрості — ісламська академія, заснована в 20-х роках IX ст. халіфом аль-Мамуном в Багдаді. Сюди з усіх областей халіфату були зібрані видатні вчені, багато з яких були уродженцями Середньої Азії та Ірану. При Будинку Мудрості існувала велика бібліотека.
 
Геркулесові стовпи — протока Гібралтар. 
 
«Грецьке царство» — так зазвичай іменували Візантію слов’янські народи, з якою у них склалися тісні зв’язки.
 
«Груди світу» — так середньовічні географи називали Арабський Схід: тут протягом багатьох сторіч билося серце світової цивілізації.
 
«Замки пустелі» — резиденції арабських халіфів та придворної знаті, побудовані далеко від багатолюдних міських центрів в пісках чи на пустельних землях.
 
«Заступники пророка» — халіфи, керманичі Арабської держави.
 
«Золотий вік ісламу» — під такою назвою увійшов в історію період Арабського халіфату, оскільки цей час був періодом найвищого розквіту ісламської науки і культури.
 
«Каролінзьке відродження» — період розвитку освіти, відродження зацікавленості працями давніх римських і грецьких мислителів, майже повністю забутих у попередні часи, що відбувалося за часів правління найбільш видатного представника династії
Каролінгів Карла Великого.
 
«Кораблі пустелі» — верблюди, що ідеально пристосовані до життя в пустелі і можуть декілька днів обходитися без води. Бедуїн харчується його молоком і м’ясом, носить одяг із верблюжої вовни. У пустелі немає дерева чи будь-якого іншого палива, замість нього бедуїни використовують верблюжі кізяки. Кочовики жили в наметах з верблюжої повсті; збрую, сідла, взуття виготовляли зі шкури верблюда. Верблюд правив за гроші, був як одиниця розрахунків. Араби вірили і знали: якщо скінчилася вода чи караван заблукав у пустелі, треба пустити попереду верблюда — він знайде воду і шлях.
 
Країна міст — Візантійська імперія, у якій в період розквіту нараховувалося близько 1 000 міст.
 
«Купол Скелі» (Куббат ас-Сахра) — третя за значенням святиня після Кааби у Мецці і мечеті Пророка в Медіні. За переказами, вона була побудована на честь знаменної події — нічної подорожі пророка Мухаммеда з Мекки до Єрусалима, яку він здійснив на чарівному крилатому коні: Мухаммад здійнявся у небо, відштовхнувшись ногою від скелі, і залишив на тому камені відбиток своєї ступні.
 
Мешканці пустелі — кочовики-бедуїни, більшість арабського населення Аравійського півострова, що розводили кіз, овець.
 
«Місто світу» — так халіф Абу Джафар аль-Мансур (754–775) назвав свою нову величну столицю — місто Багдад. Його будівництво тривало чотири роки і коштувало халіфу 9 млн золотих динарів (один динар важив 4,265 грама золота). Багдадський період історії халіфату називали «золотим віком Аббасидів», часом нечуваної розкоші халіфів.
 
Новий Рим (Рим Сходу) — Константинополь, закладений імператором Константином Великим 324 року на європейському березі Мармурового моря. Урочисте освячення Нового Риму, що дістав статус другої після Риму столиці імперії, відбулося 11 травня 330 р.
 
Порфіра — пурпурний одяг у вигляді широкої та довгої мантії (плаща), символ імператорської влади.
 
«Правильний шлях» — шаріат: сукупність правових, морально-етичних і релігійних норм ісламу, що охоплює значну частину життя мусульманина і проголошена в ісламі як «вічне і незмінне» божественне настановлення; фактично — правила мусульманської поведінки.
 
«Прирослі до коней» — гуни, про яких сучасники говорили, що вони народжувалися, жили і помирали у сідлі.
 
«Римська (Ромейська) імперія» («Романія») — так називали свою державу візантійці.
 
«Рік попелу» — так називають в арабській історії 639 рік, оскільки тоді в Аравії сталася страшна посуха, що спричинила великий голод.
 
Стіни Феодосія — міські мури Константинополя, споруджені за імператора Феодосія II, довжиною 5 630 м, які простяглися від Мармурового моря до затоки Золотий Ріг.
 
«Темні віки» («темні століття», «доба варварів і невігласів») — період в європейській історії VI–VIII ст. Характерною ознакою цього часу є відставання західного європейського регіону від Візантії, мусульманського світу і Китаю.
 
Царгород («царствений град», «цар міст») — так називали Константинополь слов’янські народи.
 
Юстиніанова чума — перша зареєстрована в історії світова епідемія (пандемія) чуми, яка виникла за часів правління візантійського імператора Юстиніана I (середина VІ ст.), що охопила всю територію тогочасного цивілізованого світу.
Dounload PDF

Відгуки читачів