Еволюція образу дитини в педагогічному просторі нового часу (XVII — середина XIX ст.)

С. В. Білецька, кандидат педагогічних наук, доцент Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди

Під час характеристики XVIII ст. дослідники не можуть уникнути таких епітетів, як «розкішний», «освічений», «витончений», «інтелектуальний». Дійсно, сперечатися складно, ця епоха дійсно примітна багатьма визначними подіями, особами, ідеями, в тому числі й тими, що безпосередньо пов’язані з історією дитинства. В контексті цієї теми XVIII ст. справді рубіжне: дитяча душа, що безпорадно блукала вулицями і століттями в марних пошуках допомоги, нарешті її одержала. Саме в 1700-х роках пролунали славетні слова великого Ж.-Ж. Руссо: «У людства — своє місце в загальному порядку Всесвіту, в дитинства — теж своє в загальному порядку людського життя: у людині потрібно розглядати людину, в дитині — дитину» [8; с. 224].


   
Dounload PDF

Відгуки читачів