Особливості викладання образотворчого мистецтва за новою програмою (4-й клас )

Г. А. Безрук, викладач кафедри методики дошкільної та початкової освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», м. Харків


Образотворче мистецтво у системі сучасної освіти є суттєвим компонентом загальної освіти школяра. Могутній пізнавальний і виховний потенціал мистецтва пов’язаний з естетичною природою, завдяки якій осягаються найскладніші процеси духовного життя дитини, її внутрішнього світу.
 
Шкільна мистецька освіта є посередником між суспільно значущими культурними цінностями й особистісними цінностями дитини. Вона має забезпечити набуття комплексу ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей, формувати смаки, прагнення і здатність до художньо-творчої самореалізації та духовного самовдосконалення.
 
Навчальна програма «Образотворче мистецтво» (автори Р. Т. Шмагало, Ж. С. Марчук, І. Б. Вачкова, О. В. Чорний, М. В. Гнатюк) реалізує вимоги освітньої галузі «Мистецтво» Державного стандарту початкової загальної освіти та гармонійно поєднує навчально-виховний потенціал образотворчої культури з її естетично-мистецькою, зображальномоторною і творчо-діяльнісною складовими.
 
Як і у попередні роки, у 4-му класі на вивчення образотворчого мистецтва відводять 1 годину на тиждень, 35 годин на рік (з них 3 години — резервний час). Години резервного часу можуть бути використані на узагальнення тематичного матеріалу, відвідування, музеїв, виставок, проведення уроків на природі тощо.
 
Програмою передбачено узагальнення вивченого протягом 1–3-х класів, формування в учнів системи знань з основ образотворчої грамоти та цілісного художнього бачення світу.
 
Провідною лінією програми 4-го класу є поняття «художній образ». Учні мають отримати уявлення про специфіку створення художнього образу в різних видах образотворчого мистецтва, за допомогою різних засобів виразності.
 
У 4-му класі поглиблюються знання про живопис, скульптуру, архітектуру, розширюється коло відомостей про основні жанри образотворчого мистецтва (пейзаж, портрет, натюрморт, анімалістичний), удосконалюються навички створювати сюжетно-тематичні картини.
 
Як і в попередні роки навчання образотворчого мистецтва, основними видами художньої діяльності учнів на уроках є сприймання та практична художня діяльність (репродуктивно-творча або творча).
 
Сприймання й обговорення художнього твору є основою сучасного уроку образотворчого мистецтва в аспекті формування ціннісно-естетичної сфери молодшого школяра. У 4-му класі на кожному уроці образотворчого мистецтва учні знайомляться з художніми творами України та світу, вдосконалюють уміння «читати» і розуміти твори мистецтва, бачити, за допомогою яких засобів виразності художник передав особливості певної пори року, настрій та характер людини, об’єм предметів тощо.
 
Важливо пам’ятати! Наявність репродукції картини на уроці ще не гарантує цілісного емоційного сприймання її змісту. Від того, наскільки вчителеві вдасться організувати роботу з картиною, активізувати емоції, мислення дітей, значною мірою залежить результат опрацювання художнього твору та позитивний вплив на розвиток дитини.
 
Тому найбільш дієвим є сприймання художніх творів через активну естетичну діяльність. Використання різноманітних методів і прийомів під час ознайомлення школярів з репродукціями художніх картин («входження» у світ картини; занурення в образ людини на портреті; метод музичного супроводу; розв’язування проблемних завдань, «уявна подорож» за змістом картини, придумування власної назви картини тощо) дасть змогу уникнути формалізму в цій роботі, допоможе учням краще зрозуміти художні твори.
 
У додатку до програми наведено орієнтовний перелік мистецьких творів, рекомендованих для сприймання учнями, що упорядковано за видами візуального мистецтва (графіка, живопис, скульптура, архітектура, декоративно-ужиткове мистецтво). Але, на нашу думку, доречніше було б розподілити ці твори ще й за класами, як у попередній програмі. 
 
Практична художня діяльність передбачає опанування навичок роботи в різноманітних художніх техніках (гратографія, плямографія, малюнок гумкою, монотипія, штампування, паперопластика, колаж). Тематика уроків дає змогу вчителеві застосовувати не лише чисті техніки живопису, графіки, ліплення, але й змішані, що впливає на розвиток уяви та фантазії, розширить творчі можливості учнів.
 
У програмі з образотворчого мистецтва 2012 р., порівняно з попередньою, логічніше структуровано зміст, зменшено кількість тем, що полегшує складання календарного планування, теми згруповано у першу чергу за видовою категорією (у програмі 2006 р.— переважно за жанровою). Додано 2 години на узагальнення матеріалу.
 
Програма побудована за спірально-концентричним принципом, що передбачає повернення до окремих тем і понять, забезпечує неперервне розширення кола знань і вмінь відповідно до вікових особливостей дітей.
 
Орієнтовні тематичні завдання є цікавими за змістом і враховують інтереси учнів відповідно до їхніх вікових особливостей.
 
Принципово новою є тема 1 «Художній образ в графіці, живописі та скульптурі» (8 годин), що передбачає ознайомлення учнів зі специфікою вирішення художнього образу в різних видах образотворчого мистецтва, поглиблення знань про скульптуру та її види, створення художнього образу в об’ємі з зрізних пластичних та природних матеріалів.
 
Зверніть увагу! За новою програмою, відсутні поняття про світлотінь та світлотну градацію, вилучено формування уявлення про перспективні зміни кола. Натомість детально розглянуто основні засоби виразності кожного виду візуального мистецтва: графіки (лінія, штрих, крапка, пляма); живопису (колір); скульптури (форма, об’єм, фактура), підкреслено значення вибору графічної або живописної техніки для створення виразного художнього образу. Поглиблено знання про колір. Програмою передбачено розуміння і вживання термінів: «контраст», «нюанс», «хроматичні» та «ахроматичні» кольори тощо. Удосконалюються вміння змішувати фарбу на палітрі, досягаючи необхідних колірних відтінків.
 
На вивчення теми 2 «Художній образ у декоративно-прикладному мистецтві, архітектурі та дизайні» програмою передбачено 7 годин. Значну увагу приділено ознайомленню з мистецтвом петриківського декоративного розпису, з народним мистецтвом витинанки, розширюється коло відомостей про осередки народних художніх промислів України, поглиблюються знання про архітектуру як будівельне мистецтво.
 
Зверніть увагу! Новим є введення в цю тему поняття дизайну як художнього конструювання, ознайомлення з роботою художників-дизайнерів.
 
Створення образу жінки-матері в різних видах мистецтва, на жаль, із теми вилучено.
 
Темою 3 «Образи природи, тварин, людей у мистецтві» (9 годин) передбачено створення художніх образів у різних мистецьких жанрах:
  • удосконалення вміння зображувати простір на площині, передавання плановості відкритого простору за допомогою кольору, тону, деталізації (пейзаж);
  • засвоєння знань про будову людського тіла, пропорції фігури, зображення людини в статичному та динамічному станах (портрет);
  • зображення фігури тварини на площині чи в об’ємі, закріплення понять «пропорції», «динаміка», «статика» (анімалістика).
 
Зверніть увагу! Новим у програмі є зображення фантастичних, реалістичних та казкових персонажів у мистецтві, ознайомлення з трансформацією форми як засобом створення фантастичного образу, іншими виражальними засобами під час створення фантастичних істот за мотивами творів народних художників.
 
Тема 4 «Образ рідного краю в мистецтві» (8 годин) є принципово новою (у попередній програмі ця тема відсутня). Вона передбачає ознайомлення з художніми традиціями рідного краю, особливостями архітектури рідного міста, ковальським та ливарним мистецтвом. Змістом навчального матеріалу з теми передбачено також ознайомлення з поняттям малих архітектурних форм (ліхтарі, альтанки, фонтани, лави тощо), формування уявлення про ландшафтну архітектуру та дизайн, розуміння важливості збереження пам’яток архітектури, історії, культури.
 
Тема «Образ рідного краю в мистецтві» є цікавою і актуальною для сьогодення, оскільки сприятиме підвищенню культурного рівня, розширенню кругозору, а також вихованню національно-патріотичних почуттів юних громадян України.
 
Особливістю викладання предмета є міжгалузева інтеграція — гармонійне поєднання в структурі уроку різноманітних видів мистецтва (музика, поезія, екранні види мистецтва тощо). Дуже цінним є те, що нова програма дає змогу вчителеві самостійно, на власний розсуд обирати тематичні завдання, а також матеріали та художні техніки виконання тематичних завдань із запропонованих програмою.
 
Молодший шкільний вік є сприйнятливим до образного пізнання світу. Ураховуючи цю особливість, педагогічно доцільним є включення учнів у творчий діалог з мистецтвом, навчання «мови мистецтва», за допомогою якої таке спілкування стає яскравим і глибоким.
 
Отже, ознайомлення учнів зі світом мистецтва дає змогу сформувати в дитині систему ціннісних орієнтацій (шляхом її залучення до національних та світових надбань художньої культури; загальнолюдських цінностей, які знайшли своє відображення у різних видах мистецтва); розвинути розумові здібності учнів; збагатити емоційну сферу й культуру почуттів школяра; сформувати моральні вчинки дитини; удосконалити її художньо-творчі здібності.
   
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 6274
 
Догори