Як читати і переказувати оповідання з дітьми від 4-х до 5-ти років

Ведучі рубрики Альона Ємець, Ольга Коваленко


Продовжуємо обговорювати питання розвитку мовлення дошкільників за допомогою художньої літератури. У попередній статті ми розглядали питання залучення дітей середнього дошкільного віку до переказу художніх творів і зосередили свою увагу на особливостях роботи з казкою.

Сьогодні ми розкажемо про те, як читати і переказувати оповідання пізнавального характеру. 

 

Які особливості має сучасна пізнавальна література для дітей?

Сучасна пізнавальна дитяча література є досить різноманітною. Вона не обмежується лише енциклопедіями і довідниками. Для дітей дошкільного віку доступними є пізнавальні казки, вірші, оповідання. Ці твори є не лише цікавими за змістом, легкими для сприйняття, а й стимулюють дитину до пізнання навколишнього світу.
 

Радимо! До читання твору разом з дитиною проростити на підвіконні цибулину і впродовж тижня спостерігати за змінами.

 

Як читати і переказувати пізнавальні оповіданя?

Наведемо приклад, як ознайомити дітей з оповіданням А. Потапової «Миколчин городець» і переказати його.
 
Прочитайте оповідання.
 
А. Потапова
МИКОЛЧИН ГОРОДЕЦЬ
 
У круглої цибулини проклюнувся паросток. Побачив це Миколка й загукав:
 
— Бабусю, бабусю! Поглянь, у цибулі зелений хвостик виріс!
 
— Візьми, онучку, склянку, налий туди води і поклади в неї цибулину. От і буде в тебе свій городець, — відповіла бабуся. Миколка так і зробив. Щоранку він підбігав до свого городу, дивився на цибулину. На третій день у неї з’явилися тонесенькі білі ниточки — корінчики.
 
— Тепер можна і в землю посадити, — сказала бабуся і зняла з полиці горщик на квіти. Минув тиждень, потім іще один, зелений пагінчик тягся вгору та вгору.
 
— Час із твого городу врожай збирати! — сказала бабуся. За обідом усі їли смачний салат із зеленої цибулі, хвалили Миколку. А він, зашарівшися від похвали, казав:
 
— Їжте, їжте, я знов посаджу. От тільки насіння десь дістану.
 
 
Перед читанням твору варто звернутися до попереднього досвіду дитини.
 
— Подивись, яка цибуля виросла в нас на підвіконні. Пригадай, як ми її вирощували. Ми взяли цибулину із зеленим паростком. Налили в склянку води і поставили в неї цибулю. Що ми тепер бачимо? Зелений паросток піднявся вгору і збільшився. А внизу цибулини з’явилися… Що? Біленькі корінчики.
 
— Тобі було цікаво спостерігати за тим, як росте цибулина? А я знаю одного хлопчика, який теж мав свій городець на підвіконні. Послухай про нього.
 
Прочитайте оповідання.
 
 

Про що варто запитати в дитини після читання оповідання?

— Сподобалося тобі оповідання?
— Хорошим городником був Миколк а?
— Ще раз розгляньмо нашу цибулину в склянці.
 
Як називається ця частина цибулини? (Дорослий показує на паросток.) Це… паросток (повторення слова разом з дитиною). Його ще можна назвати словом «пагінець» або «пагінчик». Повтори це слово.
 
Потім дорослий звертає увагу на корінці.
 
— Покажи і розкажи ведмедикові (або іншій улюбленій іграшці), де склянка, цибулина, паросток (пагінець), корінчики. Попроси ведмедика назвати те, що ти показуєш.
 
— Тепер наш ведмедик добре знає, що таке цибулина, пагінець, корінчики. Йому буде теж цікаво пос лухати оповідання Алли Потапової«Миколчин городець».
 
Повторне читання оповідання.

— Дізнаймося у ведмедика, чи все він зрозумів?

— Як звали хлопчика?
— Що побачив Миколка? (Рис. 1)
— Що порадила Миколці бабуся? (Рис. 2)
— Коли в цибулини з’явилися біленькі ниточки-корінчики? (Рис. 3)
— Що після цього сказала бабуся? (Рис. 4)
— Як довго ще тягнувся зелений пагінчик угору? (Рис. 5)
— Що відбулося під час обіду? (Рис. 6)
— За обідом, коли їли салат із зеленої цибулі, усі хвалили Миколку. А він зашарівся від похвали. Зашарівся — означає, що він почервонів. Йому було ніяково, незручно від того, що його всі хвалили, бо Миколка був скромним хлопчиком.
— Скажи, що сталося з Миколкою від похвали. (Миколка зашарівся.)
— Що пообіцяв Миколка своїм рідним?
— Ведмедик просить, щоб ти йому ще раз розповів цю історію.
 

Переказ оповідання за малюнками

Dounload PDF

Відгуки читачів