Рух як основний чинник здорового хребта

О. В. Скорина, ЗОШ — ліцей спортивного профілю № 34, м. Черкаси


Діти відрізняються рухливістю та активністю в сприйнятті навколишнього світу. Вони із задоволенням

 

грають у рухливі ігри. Якщо під час добирання гри орієнтуватися на ті, що формують правильну поставу, то це приноситиме подвійну користь.
 
Навіть якщо дитина здорова, профілактичні ігри допоможуть зберегти та зміцнити поставу. Особливе значення ці ігри мають для школярів, адже вони тривалий час перебувають у нерухомому сидячому положенні.
 
Ігри для формування правильної постави виконують у положенні лежачи, стоячи, а також рачки.
 
Для занять рекомендують добирати ігри, що впливають на різні групи м’язів і виконують у різних вихідних положеннях.
 
Це дає змогу уникнути надмірного навантаження
на одну групу м’язів.

 

 

Рухливі ігри на формування правильної постави. Перекотиполе

Гравці об’єднуються у команди, які шикуються в колону по одному. У напрямних — м’яч. Учитель говорить: «Наше перекотиполе покотилося по полю. Хто швидше його поверне, приз команді принесе!».

Після цих слів напрямні піднімають м’яч над головою, нахиляються назад і передають його наступному учасникові. Останній гравець у колоні біжить уперед своєї колони, стає напрямним і знову передає м’яч учневі, який стоїть за ним.

Під час передачі м’яча ноги в колінах не згинати, спина пряма. Гра триває, доки розташування гравців команди не відновиться.

Перемагає команда, яка фінішує першою.

Варіант: учні розташовуються у положенні сидячи, ноги навхрест.

 

 

Рухливі ігри на формування правильної постави. Совонька

Обирають ведучого («совоньку»). На майданчику позначають коло діаметром 1,5 м («гніздо совоньки»). У колі — стілець, на якому сидить «совонька», набувши положення руки на пояс, лікті назад, спина пряма. Гравці беруться за руки, утворюючи навколо «совоньки» велике коло та зі словами: «Ой ти, совонько-сова! Ти велика голова! Ти на дереві сидиш, ніч літаєш, вдень ти спиш!», ідуть приставним кроком по колу. Потім учитель подає команду: «День настає — усе оживає!». Діти, зображуючи мишок, бігають навшпиньки у різних напрямках, наближаючись до «гнізда совоньки».

Коли вчитель промовить слова: «Ніч настає — усе засинає!», «мишки» завмирають на місці, набувши визначеного положення. «Совонька» «вилітає на полювання», оглядає гравців і знаходить тих, хто не набув правильного положення, забираючи їх до «гнізда». Потім гру повторюють.

Щойно у «гнізді совоньки» опиниться троє гравців, гру зупиняють і обирають нову «совоньку». Перемагають учасники, які жодного разу не потрапили до «гнізда совоньки».

Положення, що набувають «мишки» під час «полювання совоньки»:

  • «силачі» (руки до плечей, пальці в кулак, лопатки звести);
  • «пістолет» (напівприсід на правій нозі, ліву вперед, руки на пояс, лікті назад);
  • «флюгер» (напівприсід, руки на пояс долонями вперед, спина рівна);
  • «лелека» (стоячи на правій нозі, ліву зігнути та підняти коліно, руки вгору, долонями назовні).

 

 

Рухливі ігри на формування правильної постави. Кухар і кошенята

Обирають ведучого («кухаря»), решта гравців — «кошенята». Позначають коло діаметром 2 м («будинок кухаря»), у яке кладуть 5–6 кубиків. «Кухар» — у колі.

Учасники йдуть по колу навколо «будинка кухаря» і виконують різні вправи на поставу, промовляючи: «Плачуть кицьки в коридорі: в кошенят велике горе. Хитрий кухар бідним кицькам вкрасти не дає сосиски!».

Після цих слів «кошенята» стрибають у коло, намагаючись вхопити кубик і швидко вистрибнути назад. «Кухар» намагається заквацати гравців. Ті, кого торкнувся «кухар», повертають кубики в коло, і гра триває.

Наприкінці гри називають «кошенят», яких жодного разу не заквацав «кухар», і «кухарів», які впіймали найбільшу кількість «кошенят».

Вправи, що виконують «кошенята»:

  • ходьба на носках, руки за голову, лікті в сторони;
  • ходьба у напівприсіді, руки на пояс, лікті назад;
  • стрибки приставними кроками лівим (правим) боком, руки на пояс, лікті назад.

 

 

Рухливі ігри на формування правильної постави. Квач

Обирають ведучого (квача). Учасники підбігають до нього і, плескаючи в долоні, промовляють: «Раз, два, три! Нумо швидше нас лови!». Квач наздоганяє гравців, намагаючись заквацати їх, гравці мають зупинитися та набути визначеного положення. За деякий час обирають іншого квача, і гра триває.

Перемагають учасники, яких жодного разу не заквацали, і квач, який упіймав найбільшу кількість гравців.

Положення, які набувають учасники під час переслідування квачем:

  • «вартовий» (основна стійка, лопатки звести);
  • «літак» (стійка ноги нарізно, нахил уперед вигнувшись, руки на пояс, лопатки звести);
  • «зірочка» (стійка ноги нарізно, руки за голову, лікті в сторони);
  • «балерина» (стійка на носках, руки попереду дугами, спина рівна).

 

 

Рухливі ігри на формування правильної постави. Горобці та горлиці

Учасники шикуються у дві шеренги на відстані 8 м одна від одної. Одна команда — «горобці», друга — «горлиці». У центру майданчика — кубики («ворони») та тенісні м’ячі («горобці»), причому предметів удвічі менше, ніж учасників.

Гравці разом із ведучим виконують різні фізичні вправи на поставу. Коли ведучий промовляє слово «горобці», учасники біжать до м’ячів, намагаючись схопити один предмет, а коли промовляє «ворони» — до кубиків.

За кожний предмет команда отримує 1 бал. Перемагає команда, яка набрала найбільше балів.

Вправи, які виконують учасники:

  • «фігуристка» (вихідне положення (В. П. — основна стійка. 1 — ліву ногу назад на носок, руки за голову, лікті розвести; 2–3 — утримувати положення; 4 — В. П.; 5–8 — те саме правою ногою);
  • «силачі» (В. П. — те саме. 1 — руки вгору; 2 — руки до плечей, лопатки звести; 3 — руки вгору; 4 — В. П.);
  • «Іван-покиван» (В. П. — стійка ноги нарізно. 1 — напівприсід, руки до плечей долонями вперед; 2–3 — утримувати положення; 4 — В. П.).

 

 

Рухливі ігри на формування правильної постави. Піскар

Обирають ведучого («піскаря»), решта учасників — «метелики», «комахи», «коники». На відстані 2–3 м позначають дві лінії («річка»), у якій живе «піскар». Гравці стоять «на березі».

Учитель

Біля річки росла горобина,

А в річці вона рябила.

Там велика глибина,

В ній гуляє рибина.

Ця рибина — цар,

Називається піскар!

Після цих слів учасники намагаються перебігти на інший бік, а «піскар», не виходячи за межі «річки», торкається їх рукою. Учасники, яких «піскар» заквацав, зупиняються та набувають визначеного положення.

За сигналом учителя діти біжать назад через «річку». Вони можуть торкнутися рукою тих, кого заквацали, і повернути їх знову у гру. Гру повторюють кілька разів.

Положення, що набувають учасники:

  • «бабка» (стоячи навшпиньках, руки на пояс, лікті назад);
  • «силачі» (руки до плечей, пальці стиснуті в кулаки, лопатки звести);
  • «ластівка» (стоячи на правій нозі, ліву пряму назад, руки в сторони, лопатки звести).

 

 

Рухливі ігри на формування правильної постави. Зайчики

Команди шикуються у колони по одному перед стартовою лінією. Навпроти кожної команди на відстані 8 м — прапорець. У напрямних на голові мішечок з піском розміром 10×20 см.

Учитель

Плиг-скік, плиг-скік,

скачуть зайці — білий бік.

По сніжечку, по лісочку

до заповідного куточ­ка!

Після цих слів напрямні набувають положення руки на пояс, лікті назад, спина рів­на та стрибають на обох ногах до прапорців, оминають його та бігом повертаються назад, передаючи мішечок наступному учасникові.

Якщо мішечок упав, то його слід підняти, покласти на голову та продовжити рухатися вперед.

Перемагає команда, яка фінішує першою.

Dounload PDF

Відгуки читачів