Професійні проби самовизначення учнів

Надруковано за виданням: Професійні проби самовизначення учнів // Педагогічна майстерня. — 2015. — 2.


На сучасному етапі розвитку освіти проблема професійної орієнтації досить актуальна. Зміст виховної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі з професійного самовизначення учнів спрямований на розвиток прагнення до усвідомленого вибору професії, що відповідає здібностям, інтересам учнів і включає формування в них уявлень про ринок праці, професії, що є потрібними та перспективними, якості сучасного професіонала та його ключові кваліфікації.
 
Під час психолого-педагогічних досліджень з’ясовано, що ранній юнацький період найбільш сензитивний для професійної орієнтації в контексті розвитку цілісної самосвідомості та самовизначення особистості.
 
 
  • ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Професійна орієнтація — це комплекс психолого-педагогічних і медичних заходів, спрямованих на оптимізацію процесу працевлаштування молоді відповідно до сформованих
бажань, схильностей і здібностей та з урахуванням потреби у фахівцях народного господарства й суспільства в цілому.
 
 
Професійне самовизначення ми визначаємо як найважливіший «особистісний приріст» учнів у професійній орієнтації.
 
У теоретичних аспектах розгляду проблеми професійної орієнтації учнів особливе місце посідають професійні проби. Професійна проба — це моделювання елементів конкретного виду професійної діяльності, що мають завершений вигляд, яке сприяє свідомому й обґрунтованому прийняттю рішення про оцінку, самооцінку її виконання; це «примірювання» індивідуальних особливостей до конкретної праці відповідно до її вимог. Проби можуть проходити протягом навчального процесу та в позаурочній роботі. Під час проведення професійних проб учням повідомляють базові відомості про конкретні види професійної діяльності; моделюють основні елементи різних видів професійної діяльності; визначають рівень готовності учнів до виконання проб; забезпечують умови для діяльності. За цілеспрямованої професійної орієнтації важливим є поєднання словесно-наочних методів і практичних.
 
Така модель отримала визнання серед держав Європи й Азії. Її обґрунтування дав японський професор С. Фукуяма.
 
Особливості професійної проби. На кожному етапі проводять діагностику загальних і спеціальних професійно важливих якостей.
 
Результатом кожного етапу та всієї проби є отримання завершеного продукту діяльності — виробу, виконання функціональних обов’язків професіонала.
 
Виконання проби спрямоване на формування в учнів цілісного уявлення про конкретну професію, групу споріднених професій чи сферу, що їх включає.
 
Професійна проба спрямована на розвиток інтересів, схильностей, здібностей, професійно важливих якостей особистості, що досягається поступовим ускладненням виконання практичних завдань відповідно до рівня підготовленості школярів, внесення у зміст проби елементів творчості й самостійності.
 
Перевага методу полягає в тому, що професійна проба включає три найважливіші компоненти соціально-економічної компетенції особистості: технологічний, ситуативний і функціональний, що дозволяє учням усвідомити оптимальну відповідність вибраній діяльності і відтворити цілісний образ професії.
 
Технологічний компонент характеризує операційну сторону професії, припускає оволодіння прийомами роботи учнів зі знаряддями праці, знаннями про послідовність дій на предмет праці з метою отримання завершеного виробу. Цей компонент спрямований на ознайомлення зі способами здобуття знань і вмінь та їх застосуванням у практичній діяльності. Він дозволяє відтворити наочну сторону професійної діяльності.
 
Ситуативний компонент відтворює змістову сторону професійної діяльності, визначає її предметно-логічні дії. Виконання завдань вимагає від учнів певних розумових дій на підставі досвіду та знань. Учень повинен знайти спосіб діяльності, який найбільшою мірою відповідає його природним даним і формі поведінки, що склалася в нього.
 
Функціональний компонент відображає динамічну сторону професійної діяльності, визначає успішність освоєння способу діяльності за допомогою засобів, прийомів, внутрішніх компенсаторних механізмів учнів. Фіксуються показники, яких слід досягти, відповідно до завдань проби.
 
Заслуговує на увагу досвід використання професійних проб у школах Японії. С. Фукуяма виділяє три основні чинники усвідомленого вибору професії: самоаналіз, аналіз професії та професійні проби. Ці чинники ми використовуємо як самостійні етапи професійного самовизначення учнів.
 
Самоаналіз здійснюється в поєднанні зі спостереженням, вивченням та оцінкою експертів — педагогів, психологів, батьків — для своєчасної корекції самооцінки. Пройшовши діагностику, учні отримують об’єктивну інформацію про власні особливості. Щоб виявити свої можливості, учні піддають аналізу свій характер, уміння, навички, інтелектуальні здібності та фізичну силу. На етапі самоаналізу головними є самопізнання та діагностика природних схильностей, інтересів, бажань.
 
Аналіз професій полягає у вивченні можливого роду занять, вимог, що ставить до людини той чи інший вид діяльності. Учні старших класів часто роблять свій професійний вибір під упливом зовнішніх умов (сім’ї, ЗМІ, громадських організації), не володіючи при цьому об’єктивними знаннями про особливості майбутньої професії.
 
О. Кочетов відзначає, що раннє ознайомлення з різними видами людської діяльності не тільки розширює загальний світогляд дитини, а й, що дуже важливо, відкриває можливості для раннього прояву та конкретизації її інтересів і схильностей: «Людина, яка з дитинства ставить перед собою конкретні цілі, пов’язані з майбутньою професією, навіть якщо вони змінюються, прагне усвідомити своє майбутнє місце в суспільстві, навряд чи поповнить армію «важких підлітків» і соціально неблагополучний контингент молоді».
 
Професійні проби дають підлітку можливість набути досвід у тій діяльності, яку він вибрав, і визначити, чи відповідає її характер особистим здібностям і вмінням.
 
Реалізація цього підходу припускає самостійне та повне виконання роботи з покладанням усієї відповідальності за неї на учня. Позитивним явищем може бути той факт, що професійні проби можуть виступати як одна з форм тимчасової зайнятості учнів. Професійні проби дозволяють залучити учнів до праці, сформувати початкові професійні вміння, набути досвіду взаємодії з роботодавцем, інформацію стосовно трудових відносин.
 
У результаті проходження професійних проб учні мають нагоду випробувати свої сили у професіях різних галузей. Розглядаючи професійну пробу як процес, ми можемо відзначити її діагностичні та навчальні можливості. Крім того, професійна проба стимулює формування адекватної самооцінки рівня готовності учня до майбутньої професійної діяльності, виступає ефективним механізмом формування й розвитку майбутньої професійної «Я-концепції» особи.
 
Роль учителя розглядають як роль організатора, порадника, консультанта, тренера.
 
За період навчання в 7–9-х класах учні мають нагоду випробувати свої сили в численних професійних пробах. Деякі види діяльності можуть стати для них хобі, не заважаючи, а тільки орієнтуючи на вибір майбутної професії. Підліток може вибрати професію, що межує з двома спеціальностями.
 
Таким чином, роль професійних проб як способу організації роботи профорієнтації в загальноосвітній установі полягає у створенні ефективних умов для усвідомленого професійного самовизначення учнів за рахунок спеціальної організації їх діяльності, активної проби сил у різних видах професійної діяльності, розширення знань про світ професій, формування здатності вибирати сферу діяльності, що оптимально відповідає їх особливостям і запитам ринку праці.
 
 
http://alib.edu.by/apo/
Dounload PDF

Відгуки читачів