Наступність між дошкільною та початковою ланками навчання

Н. Я. Жовтовата, завідувач методичного кабінету; Н. Г. Клопотенко, методист початкового навчання відділу освіти Ватутінської міської ради, Черкаська обл.


Починати навчання дітей зі школи

означає зводити будівлю на піску

і без фундаменту...

Н. Лубенець

 

Сьогодні доводиться констатувати, що взаємозв’язок між дошкільною і шкільною ланками освіти залишається декларативним, хоча саме цей віковий період найважливіший для загального розвитку, формування особистісних якостей, необхідних протягом усього наступного життя і є фундаментом для надбання спеціальних знань, умінь і навичок.

 

Сучасна школа потребує від дітей, які приходять до першого класу, не стільки певного обсягу знань та умінь, скільки здатності до дій у розумовому плані, до аналізу та узагальнення взагалі.

 

Реформаційні процеси, що відбуваються у вітчизняному просторі, зумовлюють нагальність розв’язання комплексних соціально-педагогічних завдань. Одним з найвідповідальніших життєвих циклів людини є дошкільний період, тому інноваційні шляхи творчого розвитку дошкільників сприяють опануванню ними не тільки премудростей шкільної науки, а й науки життя, набувають у сучасних умовах особливого значення.

 

У наш час набуває цінності особистісне формування дитини. Навчально-виховний комплекс забезпечує творчий розвиток і особистісно орієнтовану підготовку, гуманістичну систему взаємин дитини у дошкільному закладі й школі, неперервність дошкільної та початкової освітніх ланок, створює єдиний соціально-педагогічний простір для успішного творчого розвитку дошкільника та школяра і здійснення завдань навчання та виховання.

 

Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади м. Ватутіного працюють над проблемою наступності організації та змісту дошкільної та початкової освіти, організовуючи щороку відкриті заходи для вихователів, учителів та батьків дітей віком 5–6 років. Взаємодію сім’ї, дошкільного навчального закладу та початкової школи визначаємо як особистісно-соціальне явище, зумовлене сукупністю умов, методів, засобів і форм сучасного навчання й виховання, а також адміністративних і загальноосвітніх заходів, що перетворюються в систему, спрямовану на формування творчої особистості. Це дає змогу розглядати навчально-виховний комплекс з його наступністю, різноплановою структурою функціонування як соціально-педагогічну систему — центр творчого розвитку дитини. Процес передбачає достатньо організовану взаємодію сім’ї, дошкільного навчального закладу і початкової школи як цілісного соціально-педагогічного середовища; включення різних форм підготовки до школи; виникнення якісних змін особистості.

 

У спільній роботі з реалізації наступності дошкільного навчального закладу і школи вихователі та вчителі мають діяти узгоджено. На початку навчального року методист дошкільної освіти міста та методист, що відповідає за початкову ланку освіти, складають спільний план роботи. Запрошуємо вихователів ДНЗ та вчителів початкових класів на науково-практичні семінари. Улаштовуємо спільні виставки дидактичних посібників, нових програм, організовуємо виставки робіт наших вихованців. Заздалегідь плануємо екскурсії старших дошкільнят до школи, ознайомлюємо з приміщенням школи, класом, бібліотекою, спортивною залою, їдальнею. Такі екскурсії викликають у дітей інтерес, позитивне ставлення до школи. Вихователі відвідують відкриті уроки вчителів початкових класів, а вчителі початкових класів — спеціальні заняття, на яких діти демонструють свої знання та вміння. Усе це забезпечує психологічні передумови безпроблемного входження дитини в колектив класу, сформованість готовності до свідомого, активного навчання, виконання шкільних обов’язків.

  • Якщо в дитини вчасно сформувалися адекватні уявлення про школу, розуміння вимог до нової ролі, вона не відчуватиме труднощів у прийнятті нової позиції, легко засвоюватиме норми і правила навчальної діяльності та поведінки у школі, взаємин з учителем та однокласниками.

 

У нас уже склалася традиція проводити у травні перші збори для батьків майбутніх першокласників.

 

Щороку у квітні вихователі ДНЗ та вчителі ЗОШ проводять семінар-практикум щодо наступності дошкільної освіти та початкової школи «Взаємозв’язок вихователів дошкільного закладу, учителів початкової школи та батьків у підготовці дітей до школи». На семінарі присутні методисти відділу освіти дошкільного та початкового навчання, вихователі дошкільних навчальних закладів та вчителі початкових класів. Мета заходу — визначення психологічної готовності дитини до школи в найзагальнішому вигляді:

— мотиваційна готовність;

— вольова готовність;

— інтелектуальна готовність;

— соціальна готовність.

 

Так, наприклад, про сучасні проблеми наступності дошкільної та початкової освіти розповідає завідувач ДНЗ. Вона окреслює коло завдань, за допомогою яких визначають рівні підготовленості дитини до школи: загальна обізнаність, увага, пам’ять, мислення, розвиток дрібної моторики руки, довільність поведінки.

 

Батьків цікавить питання розвитку інтелектуальних здібностей дітей, тобто готовності до навчання грамоти. Із програмою виховання і навчання малюків від 2 до 7 років «Дитина» щодо мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку з підготовки до школи ознайомлюють батьків вихователі старшої групи. На думку вчителів початкових класів, щоденні заняття з дитиною з підготовки до навчання грамоти слід починати з 5 років. Один раз або двічі на тиждень слід займатися спеціальною підготовкою руки до письма, що передбачає розвиток:

— зап’ястя руки й дрібних м’язів пальців;

— координації рухів руки, пальців, очей, передпліччя;

— окоміру;

— просторових уявлень;

— плавності, точності й ритму рухів;

— уміння проводити безвідривні лінії на папері, зошиті.

 

Дитина повинна ще до школи набути певного чуттєвого досвіду, просторової орієнтації, навчитися керувати своїми рухами та коригувати їх.

 

Батькам майбутніх першокласників пропонують практичні вправи, спрямовані на розвиток пізнавальної, емоційно-вольової сфери з урахуванням психологічної особливості дошкільнят. Ці вправи мають подаватися дитині не як навчання, тренування, а як цікаві захопливі ігри і починатися пропозицією погратися. Наприклад, це можуть бути вправи («Запам’ятай послідовність», «Знайди предмет одного кольору», «Логічні кінцівки» та інші). Крім того, батькам запропонували цікаві ігри для визначення кількості слів у реченні, кількості складів у слові, визначення наголошеного та ненаголошеного складу, голосних та приголосних звуків. Логопед пропонує нетрадиційні логопедичні технологи для розвитку мовлення дитини дошкільного віку, що є важливою умовою навчання в школі. Ці технології ґрунтуються на принципі активізації загальної, дрібної моторики, артикуляційного апарату.

  • Насіннєва терапія — це своєрідний масаж кисті рук насінням рослин різноманітної форми. Зерно впливає на біоактивні точки, наповнюючи організм людини цілющою позитивною енергією, активізуючи моторику рук, та розвиток артикуляційного апарату.
  • Манкотерапія — робить традиційні методи цікавішими, захопливішими, освіжає сприйняття, розвиває тактильно-кінестичну чутливість і дрібну моторику рук, дає можливість логопедові розширювати в дітей словниковий запас, зв’язне мовлення, формувати фонематичний слух.
  • Сольова терапія — у морській солі містяться корисні для організму людини макро- та мікроелементи: бром, магній — позбавляють головного болю, напруження; йод — підтримує роботу щитовидної залози; селен — життєво необхідний для роботи клітин; калій, кальцій — для зміцнення кісток та роботи серця. Сольова терапія поєднує вправи на стабілізацію емоційного стану, на підвищення концентрації уваги, розвиток логіки та мовлення, даючи змогу промовляти свої відчуття на основі тактильних відчуттів, дрібної моторики рук. Її використовують у поєднанні з музикотерапією, стимулюючи різні функції мозкової діяльності.
  • Артотерапія є важливим чинником ефективного і зовсім непомітного впливу на розумову діяльність людини, активізуючи водночас роботу мозку, поліпшуючи настрій, збільшуючи рівень концентрації уваги.

 

Отже, поєднання запахів, звуків, дотиків допомагають дитині почати спілкуватися. Сформований фонематичний слух передбачає розвиток багатьох умінь, зокрема: уміння чути окремі звуки у слові, виокремлювати звуки у словах і складати зі звуків слова; уміння розрізнити на слух всі звуки мовлення, які належать до різних фонем не змішуючи їх один із одним; уміння співвідносити почутий звук із певною фонемою мови.

 

Дослідники дитячого мовлення дійшли висновку, що недостатній розвиток фонематичних процесів негативно впливає на якість мовлення дитини, гальмує опанування грамоти, призводить, зокрема, до труднощів у засвоєнні звукобуквенного аналізу та синтезу слів.

 

Щоб виробити гарну дикцію в дитини, забезпечити чітку й благозвучну вимову, учителі пропонують батькам розроблені ігри для розвитку фонематичного слуху. Граючись з дитиною, необхідно чітко й правильно вимовляти звуки в слові, звертати увагу малюка на правильну вимову. («Жирафа й мишеня» — формування мовленнєвого подиху й правильного звуковимови; «Звуки по колу» — розпізнавання звуків у контексті слова й визначення його місця в назві предмета; «Веселий папужка» — розвиток звуко-фонематичного аналізу, формування почуття ритму; «Початок, середина, кінець» — визначення місця звука в назві предмета; відгадування загадок з приголосними, що чергуються; чистомовки для розвитку фонематичного слуху; ігри для розвитку складового аналізу слів).

 

Про психологічну готовність дітей дошкільного віку до навчання в школі розповідає практичний психолог. Вона готує буклети для батьків: «Психологічна готовність до школи»; про інтелектуальну, емоційну, соціальну зрілість дитини до школи, а також індивідуальні особливості кожної дитини. Дуже цікавими для батьків є тести («Чи готова дитина до школи?», «Простий тест для майбутнього школяра»). Психолог може дати відповіді на запитання батьків про психологічну готовність дитини до навчання в школі. Наголошує, що батьки повинні навчати дітей висловлювати свою думку, доводити її, розвивати в дитині вміння будувати розповідь за картиною, за планом, за темою. Дітям молодшого шкільного віку слід допомагати розвивати мислення: операції узагальнення, порівняння, абстрагування, класифікації, установлення причинно-наслідкових зв’язків.

 

Висновки. Мета початкової освіти: продовжити всебічний загальний розвиток дитини з урахуванням специфіки дошкільного виховання. Навчально-виховний процес має бути спрямований на становлення особистості дитини. Усі форми роботи з наступності створюють загальний сприятливий фон для розвитку дітей як у дошкільному закладі, так і в початковій школі. Наступність забезпечує органічне, природнє продовження розвитку, навчання та виховання. А пошук нових підходів до цього питання сприяє успішному розв’язанню завдань безперервної освіти.

 

Не бійтесь експериментувати та дізнаватися нове. Запроваджувати сучасні методи роботи з педагогами та вихователями необхідно! Це допоможе розвинути сучасну, креативну, упевнену у своїх силах та здібностях, соціально адаптовану та гармонійно розвинену особистість.

Dounload PDF

Відгуки читачів