Диктанти з поясненнями та завданням. 11 клас

Н. Я. Кучеренко, учитель української мови та літератури вищої категорії Стеблівської ЗОШ І–ІІІ ст., Корсунь-Шевченківський р-н, Черкаська обл.


Запропоновані тексти — це адаптовані уривки з листів, статей, промов відомого правозахисника, журналіста й перекладача, багаторічного політв’язня радянських концтаборів Валерія Марченка, який у житті й творчості сповідував високі ідеали людяності, свободи, національної гідності, християнської моралі, послідовно обстоював права української мови в часи тотальної русифікації.

Пристрасне слово юнака, європейського інтелігента попри залізну завісу чули не тільки рідні та найвірніші друзі. Йому писали на заслання школярі зі США, молоді люди з Італії, Голландії, Німеччини, колишніх радянських республік — Вірменії, Грузії. Як і старші побратими — Іван Світличний, Василь Стус, Євген Сверстюк — Валерій Марченко йшов за покликом совісті, був виразником дум і сподівань молодої генерації українців, які своє життя жертовно поклали на вівтар Вітчизни в ім’я вільної України. Не стало Марченка 7 жовтня 1984 році, він помер у в’язничній лікарні на 37-му році життя.

 

До диктантів додаються пояснення (тлумачення змісту окремих слів, з’ясування деяких орфограм і пунктограм, проведення паралелей з російською мовою).

 

Правило порядної людини

Дорога Сандро, в моєму житті було багато лиха та переживань, але за віщо я вдячний долі, так це за те, що вона посилає мені друзів, подібних до Вас. Я часом щиро дивуюсь, як зовсім юна дівчина може мати стільки душевної доброти й любові до такого далекого, хворого, невідомого і взагалі більше схожого на привид, аніж на реальну людину.

Я посилено став вірити в останні роки і, як кожний неофіт, відкриваю у вірі багато. Чому сповідь, навіщо молитва, для чого причастя? Я не просто осмислив, я пережив ці таїнства, тому що це в моїй природі виконувати кожне завдання по змозі дбайливіше. А це ж віра — справа цілого життя.

Ото, оглядаючи своє оточення, я й побачив, що в релігійній родині діти ростуть набагато краще, ніж у безбожній. Призвичаєні до спілкування зі священиком, до аналізування у молитві й на сповіді своїх вчинків, уникаючи гріха, ті люди можуть і не замислюватися, вони поступово призбирують благодать. І коли згодом у них народжується добра дитина, це винагорода за праведне життя, за прагнення до нього. Ви, Сандро, є такою дитиною у своїх батьків. Дівчиною з такою прекрасною душею можна пишатися.

Я пишу ці захоплені слова не через наші взаємини. Я чудово розумію: Ви цінуєте в мені те гарне, чого я маю зовсім мало, але чого сам прагну всією душею. І за цей Ваш аванс я безмежно Вам вдячний. Адже я через це мушу бути кращим! Це — правило порядної людини: коли про тебе думають гарно, будь таким.

 

Словник-довідник

Сандра Фаппіано — дочка адвоката з Італії, студентка, писала Валерію листи в табір, на заслання та додому, в Київ.

Віщо (за віщо) — знахідний відмінок займенника що. Уживається після прийменників за, на, про, через та ін. Але навіщо — це складний прислівник, утворений сполученням прийменника з займенником, пишеться разом. Пор.: нащо («Нащо мені чорні брови...»).

Аніж — складний сполучник, пишеться разом.

Неофіт (з грец. — новонавернений) — 1. церк. Новохрещений, новий прихильник якоїсь релігії. 2. перен. Новак, що пристав до якогось вчення, руху.

Набагато — складний прислівник, утворений сполученням прийменника з прислівником; але зал на багато місць — це сполучення прийменника з незмінюваним словом багато, вжитого у значенні числівника, пишеться окремо. Пор.: зал на 250 місць.

Причастя — немає подвоєння, як і в словах щастя, нещастя, нашестя, пришестя — збіг різних приголосних (с і т).

Священик — пишеться з одним н (у рос. мові — з двома).

Захоплені, призвичаєні — дієприкметники з суфіксом -єн- пишуть без подвоєння н: зроблений, написаний, підготовлений (на відміну від російської, де наявне таке подвоєння).

 

Завдання і запитання з пунктуації

  1. У восьмому реченні замість четвертої коми можна поставити також тире або двокрапку. Чому? (Безсполучниковий зв’язок, наступна частина вказує на причину.)
  2. У дев’ятому реченні, крім коми, можна ще поставити тире. Чому?
  3. Обґрунтувати наявність двокрапки в останньому реченні (перед сполучником коли). (Наступна після двокрапки частина речення розкриває зміст словосполучення правило порядної людини.)

 

Вітчизни вірнії сини (Микола Гулак)

Засновник Кирило-Мефодіївського братства, соратник Шевченка, педагог, науковець, Микола Гулак належить до чільних постатей українського демократичного руху середини XIXсторіччя. Народився він 1822 року в родині поміщика Золотоніського повіту Полтавської губернії Івана Гулака. Свою генезу Гулаки виводять від Івана Гулака, Генерального обозного Війська Запорозького (1674 р.) часів урядування гетьмана Петра Дорошенка. Навіть побіжний огляд посад та нагород на царській службі, підприємницька ініціативність, публікації з економіки сільського господарства в російських часописах дозволяють говорити про Гулакового батька як про непересічну людину. Річ певна, що й на вихованні дітей позначилися поступові погляди енергійного поміщика. Синів Миколу та Олександра він віддав учитися до Дерптського університету, який вирізнявся серед інших в імперії культивуванням науковості та німецькою школою викладання.

Вступивши на початку 1840-х років на правничий факультет, молодий Гулак поставився до навчання винятково сумлінно. Він оволодів іноземними мовами і згодом писав ними свої наукові праці, зокрема: «Про юридичний побут поморських слов’ян» (німецькою), «Про розв’язання трансцендентних рівнянь» (французькою).

Крім численної юридичної літератури, у його книгозбірні були твори Гомера, Гесіода, Плавта, Плутарха, Овідія, Верґілія ґрецькою та латиною, Мільтона, Свіфта, Ґолдсміта, Філдінга — англійською; Маціовського — польською; Шафарикові «Слов’янські древності» — чеською, Біблія в перекладі Лютера, а також книжки з ботаніки, фізики, історії, мовознавства. Дослідники життяі творчості Миколи Гулака одностайно відзначають його широку ерудицію, основи якої закладалися в Дерпті.

Закінчивши університет 1843 року й діставши свідоцтво, де вказано, що він «відмінно витримав іспит на вчений ступінь», Гулак через рік захистив працю на звання кандидата правничих знань «Права чужинців у французькому, прусському, австрійському та російському праві» (німецькою мовою).

 

Словник-довідник

Кирило-Мефодіївське братство (товариство) — українська таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 — січні 1846 рр. в Києві з ініціативи М. Гулака, М. Костомарова, В. Білозерського, П. Куліша, О. Маркевича.

Генеральний обозний — виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-службових посад в Україні XVII-XVIIIст.

Дерпт — колишня (1224-1893) назва м. Тарту — Тартуський університет (Естонія).

Вергілій — (70-19 до н. е.) — римський поет; основний твір — епічна поема «Енеїда».

Гомер — легендарний давньогрецький поет (І — або VIIст. до н. е.). З його ім’ям пов’язують створення епічних поем «Іліада» та «Одіссея».

Ґолдсміт (1728-1774) — англійський письменник-сентименталіст.

Гесіод (VIII-VIIст. до н. е.) — давньогрецький поет.

Мільтон (1608-1674) — англійський поет, публіцист, політичний діяч.

Овідій (43 до н. е. — 18 н. е.) — римський поет.

Плутарх (бл. 46 — бл. 127) — давньогрецький письменник, історик і філософ.

Свіфт (1667-1745) — англійський письменник-сатирик. Найвидатніший твір — «Мандри Гуллівера».

Філдінг (1707-1774) — англійський романіст, драматург, публіцист.

 

Завдання і запитання з пунктуації

У першому реченні комою виділено поширену прикладку. До яких слів відноситься прикладка? (До власного імені Микола Гулак.) У яких випадках ще виділяють поширені й непоширені прикладки? Знайдіть у тексті диктанту відокремлені поширені означення до означуваного слова — у препозиції чи постпозиції, підкресліть їх.

У четвертому реченні поясніть відсутність коми перед сполучником як.

У восьмому реченні після слова зокрема поставлено двокрапку. Чому? (Розуміється пропущене узагальнююче слово такі. Хоч у такому випадку двокрапку можна не ставити.)

У дев’ятому реченні поставлено три тире. Чому? (На місці пропущеного слова написані. Тире можна поставити і після слова Вергілія — мотивація така сама.)

 

Могутній дух «Патерика»

Творчість трьох давньоукраїнських письменників складає «Києво-Печерський Патерик». І, звісно, некорисливе бажання уславити власну обитель водило рукою Нестора-літописця, єпископа Симона та ченця Полікарпа. Авторам залежало на передачі духовної спадщини нащадкам.Надто непересічні мужі перебували у київських печерах, надто визначними стали їхні діла. Могутній дух «Патерика» охороняв його у катаклізмах доби, спричинився до подальшогорозповсюдження і визнання.

Один із кращих знавців вітчизняної історії М. Грушевський вказує: «Факт залишається фактом, се був найпопулярніший і то незмінний у своїй популярності твір старого нашого письменства... Може се виглядати на парадокс, коли скажемо, що «Патерик» і «Кобзар» були дві найпопулярніші книги».

Християнізація України відбувалася під визначальним впливом Візантії. Греки, привезені Володимиром, хрестили киян у Почайні, греки будували Софію та Успенський собор, вони ж належали до поширювачів книжної мудрості. Їхній місіонерський імпульс дав гарні плоди. Спираючись на гречизну, сягнув верховіть у рідному письменстві перший митрополит-українець Іларіон. Через період учнівства проходили наші тогочасні архітектори, живописці, щоб згодом дивувати світ шедеврами.

До кращих найперших належить і славетний майстер вітчизняного іконопису києво-печерський чернець Алімпій. Разом із грецькими майстрами, котрі «приведені биша нужею писати церкви Печерскія», старанно працював та вчився преподобний отець.

Минув час, благодать Божа спочила на мужеві, відомому своєю праведністю. Його хист було визнано за неперевершений, а з образами неодноразово ставались дива. Відома історія семи образів, намальованих враз після того, як троє ченців шахрайством видурили на них гроші в одного киянина-христолюбця і, коли той прийшов за замовленням, заявили, що Алімпій нічого не намалював. Схилившись перед дивом, чоловік повісив ті образи у своїй церкві на Подолі. І справді, коли незабаром церква згоріла, сім образів цілісінькі залишилися доказом їхнезвичайного походження.

 

Словник-довідник

  • Патерик (з грец.) — назва збірок життєписів пустельників і ченців якогось одного монастиря, краю або певної громади. Поширювались у Київській Русі серед перших перекладних літературних творів. У XIIIст. було створено оригінальну збірку «Києво-Печерський Патерик» — оповідання про ченців Києво-Печерської Лаври.
  • Корисливе — пишеться без т: спрощення в групах приголосних.
  • Катаклізм (з грец.) — 1. Повінь, потоп, загибель, знищення. 2. Раптовий переворот, катастрофа.
  • Софія — Софійський собор у Києві (1037 р.).
  • Успенський собор — собор Печерського монастиря в Києві (1073-1078 рр.)

 

Завдання і запитання з пунктуації

  1. У шостому реченні в наведеній цитаті (безсполучникове складне речення) перед се можна поставити також двокрапку. Чому? (Наступна частина речення розкриває зміст попередньої — про який факт ідеться.)
  2. У реченні, що починається словами «Відома історія семи образів...», після сполучника і стоїть кома (перед сполучником коли). Чому? (Єднальний сполучник з’єднує в підрядному реченні два присудки видурили і заявили.)

 

Микола Святоша

Чернігівський владика Микола, Давидів син, «полишивши князювання, і шану, і славу, і владу, і, все те ні за що маючи, прийшов до Печерського монастиря і став іноком 1107 року, лютого 17». Щоб прислужитися братії, він працював на найважчій роботі: чотири роки день у день колов дрова, сам приносячи грубезні колоди з берега Дніпра, куди їх пригонили плотарі.

Він насадив великий монастирський сад, самотужки спорудив собі келію. Ніколи не бачили його спочилим у неробстві, а на вустах святенника завжди бриніла молитва Ісусова «Господи Ісусе Христе, сине Божий, помилуй мя».

Бачачи оте гарування й убозтво, князі Ізяслав та Володимир намагались якось забезпечити брата, але все принесене він негайно роздавав жебракам і на церкву. Його подвижництво виглядало не просто рецептом класового миру. Князям, які зчепилися в клубку жорстоких міжусобиць, Микола Святоша демонстрував життя без інтриг, військових приготувань, страху за завтрашній день. І, нарешті, князь мав змогу багато й ревно молитися за свій народ. Дехто із сучасників запевняв: Микола Давидович з’їхав з глузду. Натомість він дійшов висновку, що сила повинна здійснитись через неміч, що, скинувши тягар пристрастей, він стане всім у більшій пригоді.

Це треба мати волю, аби від княжих лакомств перейти на самий хліб та сирі овочі, відкинути реальне царство на землі задля ідеального на небі. І чи не справжнім втіленням християнської любові є князь, котрий слугує у трапезній бідним ченцям?

 

Словник-довідник

  • Безсоромно, забезпечити — в українській мові, на відміну від російської, префікси роз- і без- пишуть тільки з приголосною з: безпека, безпосередньо, безсторонній, безкровний, безпочатковий, обеззброїти.
  • Ні за що — знахідний відмінок заперечного займенника ніщо. За наявності прийменників частку ні із заперечними займенниками пишуть окремо: ні з чим, ні на чому, ні до кого, ні за яких (умов). Але: нізащо, нінащо — це прислівники, які пишуть разом.
  • День у день — окремо пишемо прислівникову сполуку, яка утворена з двох іменників (іноді числівників) та прийменника (або двох прийменників): рік у рік, з дня на день, один в один, раз у раз, час від часу.
  • Святенник — збіг двох приголосних н: іменник, займенник, Погребенник (не плутати зі словом священик, якепишемо з одним н).
  • Ізяслав Мстиславич (бл. 1097-1154) — давньоруський князь, онук Володимира Мономаха. (Ім’я Ізяслав пишемо без апострофа.)
  • Зчепилися — перед приголосними к, п, т, ф, хпишеться префікс с-: спитати, сховати, сказати, стиснути, сформувати. Перед усіма іншими — з-: зцідити, зчесати, зшити, зчинити, зщипувати.
  • Завтрашній — від прислівника завтра.
  • Трапезна (з грец. — їжа, стіл) — 1. Одна зі споруд монастиря, де є трапезний зал, церква і службові приміщення. 2. Невисока прибудова із західного боку храму.

 

Завдання і запитання з пунктуації

  1. У першому реченні зверніть увагу на четвертий сполучник і, який виділений комами з обох боків. Чи тут ідеться про однорідність, як у трьох перших випадках? (Ні. Четверте і рівнозначне сполуці та й, що є підсилювальною часткою: та й... прийшов... Тому цей сполучник з обох боків виділено комами. Водночас він може з’єднувати дієприслівники полишивши і маючи, власне, два дієприслівникові звороти. У такому разі його не слід би виділяти комами.)
  2. Четверте складносурядне речення у другій частині містить поширене означення. Назвіть його. (Це цитата, уведена в мову автора: «Господи Ісусе Христе, сине Божий, помилуй мене»)

 

Література

  1. Марченко В. Листи до матері з неволі. — К. : Фундація Ольжича, 1994.
  2. Марченко В. Творчість і життя. — К. : Сфера, 2001.
Dounload PDF

Відгуки читачів