Любов — розставання як базовій концепти в поетичній картині Алли Солодовникової

В. І. Бездітко, канд. філол. наук, доцент, м. Харків


Сучасні лінгвістичні студії дають змогу по-новому підійти до розгляду окремих питань сучасного мовознавства, яке перебуває в пріоритетних площинах когнітивістики й лінгвоконцептології.
 
У межах цих напрямів важливим і актуальним є питання номінації концептів, визначення співвідношення термінів «концепт», «поняття», «значення слова». Ці питання в сучасному мовознавстві розв’язуються по-різному.
 
Так, на думку М. М. Полюжина, «концепт як універсальна поняттєва категорія наділений змістом, на відміну від семантики, котра є мовним явищем» [8, с. 8]. І. Марчук відзначає, що термін «поняття» позбавлений точності, не тотожний концепту, який вміщує образний складник [6, с. 375].
 
Значення слова не дорівнює концепту. Концепт має складну структуру, до якої, з одного боку, належить усе, чим характеризується будова поняття, а з другого, до концепту входить усе те, що робить його фактом культури, — вихідна форма, історія, згорнута до основних ознак змісту, сучасна асоціація, оцінка [1, с. 443].
 
 
  • Лінгвокультуролічне потрактування поняття концепту формує декілька підходів:
- антропоцентричний;
- етноцентричний (концепт як знак, культурна домінанта, ключове слово культури);
- аксіологічний (концепт як цінність) [2].
 
Своє систематизоване об’єднання концепти, як відомо, знаходять на певному ментальному рівні — у концептуальній системі, яка конструюється ще на довербальній стадії існування людини, формується впродовж розвитку людства, втілюючись у мовній формі [4, с. 151].
 
Ю. С. Степанов розглядає концепт як явище, споріднене із поняттям, але відрізняється від нього змістом, формою і сферою існування: його сфера — ментальний світ, не логіка, а культура в будь-якій галузі, його форма — не науковий термін, а слово або словосполучення загальної мови [10, с. 40].
 
«Через складність терміна «концепт», — зауважує Л. А. Лисиченко, — він і виражається в мові не стільки окремим значенням слова, скільки певним лексико-семантичним мікрополем, що знаходить часткове відбиття в дефініціях ментального значення в тлумачних словниках» [5, с. 84].
 
На сьогодні важливим питанням у лінгвістиці є питання про співвідношення концептуальної і мовної картин світу.
 
Найбільш глибоко, чітко й послідовно співвідношення між мовною і концептуальною картиною світу висвітлила Л. А. Лисиченко. Одним із важливих питань, пов’язаних із структурою мовної картини світу (МКС), відзначає вона, є питання про її структуру. Характеризуючи рівні МКС, ми, крім концептуального й лінгвального, виділяємо ще рівень домовного знання, домовну картину світу.
 
Відповідно до цього в структурі МКС виділяють три рівні:
  • ментальний (домовний);
  • логічний (концептуальний — рівень понять і узагальнень);
  • власне лінгвальний.
 
Цим трьом рівням відповідають три одиниці: концепт як ментальна сутність, поняття як логічна і значення як лінгвальна сутність. Трьом названим рівням відповідають три пов’язані між собою, але відмінні через належність до різних мовців МКС одиниці: концепт як явище ментальне, поняття як явище ККС і значення як власне лінгвальна [5].
 
Мета пропонованої статті — репрезентувати модель лінгвопоетичного аналізу концептів любов, розставання в поетичній картині світу Алли Солодовникової. Під час дослідження вищезазначеної проблеми вчені оперують найрізноманітнішими методами, серед яких продуктивним є метод концептуального аналізу.
 
В. Кононенко основне призначення концептуального аналізу вбачає в тому, що він «має на меті виділення смислу, що включає часом достатньо широкі знання». А смисл стосовно концептуального аналізу характеризується ним як «комплекс ознак імені (концепту), що характеризує його зміст» [3, с. 14].
 
«Концептуальний аналіз, — зауважує С. Нікітіна, — може означати й аналіз концепту й спосіб аналізу за допомогою концептів або такий, що має концепти як свої ознаки» [7, с. 117]. Т. А. Космеда до системи культурних концептів відносить поняття типу добро — зло, любов — ненависть [4]. Звичайно, цей ряд можна продовжити. Ми б доповнили його концептами розставання, самотність та ін.
 
Різновекторність концептів любов, розставання, самотність дало А. Солодовниковій можливість висвітлити найважливіші проблеми моральноетичних понять. У художньому світі Алли Солодовникової одну з центральних позицій посідає концепт любов, який у поетеси асоціюється з такими концептами, як ніжність, вірність, весілля та ін. 
 
Пор.: Цей вірш про ніжність і любов, Про вірність і чекання дива, Про радість справлення обнов І про весілля сніжно-біле [9, с. 47].
 
Описова репрезентація концепту любов без акцентуації його в контексті (сонце, диво, зорепад) не зменшує експресивної сили його сприймання: Шукаю в тебе захисту й розради. Чекаю сонця, дива, зорепаду [9, с. 26].
 
Інтимна поезія А. Солодовникової — це художнє відтворення бурхливих почуттів, які відчуває людина впродовж усього життя. Конструюючи сюжет поезії, автор використовує лексичну синонімію (контекстуальну) для відображення плинності людських переживань: любити — горіти, шаленіти; кохати — страждати, ревнувати; любити — прощати, жаліти, розуміти [9, с. 66].
 
У поезії А. Солодовникової можна простежити опозицію любов — розставання. Атрибуція відбувається в двох проекціях: любов — «цвіт біленьких квіточок», розставання — «чорні ягоди»: Був цвіт з ясненьких зірочок. І я збагнуть не маю сили, Як з тих біленьких квіточок Та й чорні ягоди вродили [9, с. 27].
 
Багате коло семантичних інтерпретацій має концепт розставання, що реалізується в тексті як «загублена стежка», «зупинка «Осінь»: Вийдемо, коханий на зупинці «Осінь», Листя нам зірками падає в пітьму — Десь поміж шляхами загубилась стежка наша назавжди. Іншими словами, іншими губами Все таке потрібне розказав не ти [9, с. 5].
 
Тут також можна простежити опозицію не моя — чужа, що знаходить своє вираження через протиставлення займенника і прикметника: Не моя ти, осене, не моя — чужая. Як ти сміла, осене, запізнитись так? [9, с. 5]
 
З концептом розставання тісно пов’язаний концепт безнадія, що представлений цілим набором семантичних характеристик: «розбиті химери», «сумно блимає свічка», свічка («худенька, сльозлива») [9, с. 73].
 
Асоціативно-образна співвідносність понять розставання, самотність зумовила лексико-семантичне наповнення метафоричної конструкції «темна хусточка із самотності»: Темну хусточку із самотності Ще й не зиму й не дві носить… Геть заплакані. Здавна послані Наболілі мої листи [9, с. 18].
 
Як бачимо, у поетичному просторі А. Солодовникової концепти любов, розставання, самотність складають досить розгалужену систему, яка є визначальною для всієї творчості поетеси.
 
Матеріал дослідження, репрезентований вибіркою із поетичної мови Алли Солодовникової, дозволяє стверджувати, що інтимна лірика — це глибинна естетико-значуща домінанта її творчості, що адекватно реалізовано концептуальною та мовною, зокрема поетичною, картиною світу художника слова. Багатство поетичної мови А. Солодовникової зумовлює перспективність подальших наукових пошуків.
 
 
ЛІТЕРАТУРА
  1. Арутюнова Н. Д. Истина : фон и коннотации // Логический анализ языка : культурные компоненты. — М., 1991.
  2. Іващенко В. Л. Концептуальна репрезентація фрагментів знання в науково-мистецькій картині світу. — К., 2006.
  3. Кононенко В. І. Концептологія в лінгвістичному аспекті // Мовознавство. — 2006. — № 2–3. — С. 111–117.
  4. Космеда Т. А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики. — Львів, 2000.
  5. Лисиченко Л. А. Людина і мовна картина світу // Ритми сучасної філології : зб. наук. праць. — Львів, 2007.
  6. Марчук І. Лінгвокультурема чи лінгвокультурний аспект? // Семантика мови і тексту : матеріали ІХ Міжнародної конференції. — Івано-Франківськ, 2006. — С. 373–375.
  7. Никитина С. Е. О концептуальном анализе в народной культуре // Логический анализ языка: культурные аспекты. — М., 1991.
  8. Полюжин М. М. Концепти як співвідносні зі значенням слова поняття // Культура народов Причерноморья. — Сентябрь. 2002. — № 32. — С. 109–111.
  9. Солодовникова А. Пізнє літо. Поезії. — Х., 2004.
  10. Степанов Ю. С. Константы : словарь русской культуры. — М., 2001.
Dounload PDF

Відгуки читачів