Навчально-дослідницька діяльність дітей молодшого шкільного віку

М. В. Коломієць, заступник директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи № 59, м. Миколаїв

У статті розкрито сутність понять «дослідження», «дослідницька поведінка», «дослідницька діяльність», «дослідницьке навчання» в початковій школі.


Світ змінюється дуже швидко, і це змушує сучасну психологію переглядати роль і значення дослідницької поведінки в житті людини, а педагогіку орієнтує на переоцінювання ролі дослідницьких методів навчання. Цілком зрозуміло, що вміння й навички дослідницьког о пошуку обов’язково потребують не тільки ті, чиє життя пов’язано з науковою діяльністю. Вони необхідні кожній людині.
 
Дитяча потреба в дослідницькому пошуку обумовлена біологічно. Кожна здорова дитина народжується дослідником. Невтомна жадоба нових вражень, допитливість, цікавість, прагнення спостерігати й експериментувати традиційно розглядають як важливі риси дитячої поведінки. Дослідницька активність — природний стан дитини. Вона спрямована на пізнання світу і хоче його пізнавати. Саме це внутрішнє прагнення до пізнання шляхом дослідження спричиняє дослідницьку поведінку та створює умови для дослідницького навчання.
 
Що ж таке дослідження? Дослідження — це процес пошуку невідомого, нових знань, один із видів пізнавальної діяльності. Дослідницьке навчання формує в учнів здатність самостійно, творчо опановувати нові способи діяльності в будь-якій сфері людської культури. Дослідницький метод навчання — це організація пошукової пізнавальної діяльності дітей шляхом постановки педагогом пізнавальних і практичних завдань, що вимагають самостійного творчого розв’язання. За допомогою цього методу учнів залучають до самостійних і безпосередніх спостережень, на основі яких вони встановлюють зв’язки предметів і явищ дійсності, роблять висновки, пізнають закономірності.
 
Виконання дослідницьких робіт у порівнянні з іншими формами навчальної діяльності дозволяє найбільш ефективно й поступово здійснити перехід від традиційного підходу в навчанні до нового, продуктивного навчання. Саме дослідницький підхід у навчанні спрямований на розвиток таких універсальних здібностей і компетенцій учнів, як:
  • здатність до самонавчання;
  • навички орієнтуватися в інформаційних потоках;
  • уміння бачити, усвідомлювати й розв’язувати проблему.
 
Дослідницька орієнтація концентрує в собі інноваційний підхід до навчального процесу, в якому метою навчання є розвиток в учнів можливості опановувати новий досвід.
 
Навчально-дослідницька діяльність учнів — одна із прогресивних форм навчання в сучасній школі. Вона дозволяє в повній мірі виявити й потім розвивати як інтелектуальні, так і творчі здібності учнів.
 
Важливо саме в початковій школі створити умови для реалізації вікової потреби в пошуковій активності. Основу дослідницької діяльності складають:
  • розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;
  • уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;
  • уміння самостійно конструювати свої знання;
  • уміння інтегрувати знання з різних галузей наук;
  • уміння критично мислити.
 
Оволодіння молодшими школярами на доступному рівні дослідницькою діяльністю зумовлює необхідність формування в них дослідницьких умінь. На сучасному етапі розвитку освіти в Україні вчителі мають:
  • включити молодших школярів у самостійне розв’язання навчальних завдань і допомогти відчути задоволення від дослідницької діяльності;
  • цілеспрямовано формувати мислення, розвивати інтелектуальні вміння, інакше кажучи, навчання розумових умінь, процесів пізнавального пошуку. Головним у розвитку інтелектуальних умінь стало критичне мислення;
  • створити умови для розвитку творчої особистості, її самовизначення та самореалізації, а також успішної соціалізації.
 
Зважаючи на термін навчання в початковій школі і важливість окремих способів діяльності для дітей молодшого шкільного віку, є необхідність виділення групи таких дій, які є найважливішими, незамінними у структурі кожного дослідницького вміння та доступними для засвоєння на початковому етапі навчання.
 
Акумулюючи дослідження науковців, передовий педагогічний досвід і власні розробки, ми вибудували систему формування дослідницьких умінь за такими напрямами:
  • уміння усвідомлювати проблему. Не можна вимагати від дитини, щоб вона, починаючи дослідження, чітко сформулювала проблему. Саме формулювання проблеми часто виникає лише тоді, коли проблему вже розв’язано. Не потрібно вимагати ясного формулювання проблеми, чіткого визначення мети. Досить її загальної приблизної характеристики;
  • уміння ставити питання. У процесі дослідження запитання відіграє ключову роль. Запитання націлює мислення дитини на пошук відповіді, таким чином викликає потребу в пізнанні;
  • уміння висувати гіпотези. Гіпотеза — це передбачене знання, але не доведене логічно та не підтверджене досвідом;
  • уміння давати визначення понять. Визначити поняття — указати, що воно означає, виявити ознаки, які йому належать. Мета визначення — уточнення змісту понять.
 
Прийоми визначення понять:
1) опис передбачує перерахування зовнішніх рис предмета з метою відмінності його від схожих із ним предметів;
2) характеристика передбачує перерахування лише деяких внутрішніх, суттєвих властивостей людини, явища, предмета, а не лише їх зовнішнього вигляду;
3) роз’яснення на прикладі використовують тоді, коли легше навести приклад, який ілюструє це поняття, ніж дати його визначення за допомогою роду або видової відмінності;
4) порівняння дозволяє виявити схожість або відмінність предметів:
  • уміння класифікувати. Класифікація — операція розподілення понять за певними ознаками;
  • уміння спостерігати. Спостереження — вид сприйняття, який характеризується цілеспрямованістю. Для того щоб спостереження стало можливим, треба мати спостережливість;
  • уміння й навички проводити експеримент. Експеримент — важливий метод дослідження. Будь-який експеримент передбачає проведення будь-яких практичних дій з метою перевірки та порівняння;
  • уміння висловлювати судження й робити умовиводи. Судження — висловлювання про предмети або явища, яке складається з твердження або заперечення чогонебудь;
  • уміння робити висновки;
  • уміння складати тексти. Особливий вид умінь — уміння працювати з текстом або з книгою.
 
Навички дослідницької діяльності формують поступово. Спираючись на вимоги навчальних програм початкової школи, ми склали моделі учнів 1–4 класів з розвитку дослідницьких здібностей.
 
 
 
ОВОЛОДІННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИМИ ВМІННЯМИ Й НАВИЧКАМИ УЧНЯМИ 1 КЛАСУ
 
1. Уміння бачити проблеми:
  • намічає основне в практичному завданні;
  • виділяє наголошений склад;
  • визначає головне в мультфільмі, тексті.
 
2. Уміння ставити питання:
  • відповідає на низку запитань із загальної теми, відповідає на запитання «чому?»;
  • використовує засоби наочності як образну опору.
 
3. Уміння висувати гіпотези: вчиться бачити суперечності й висловлює думки про можливе рішення.
 
4. Уміння давати визначення поняттям:
  • виконує порівняння в одному напрямі (відмінність або схожість);
  • порівнює за формою, розміром, призначенням.
 
5. Уміння класифікувати предмети:
  • класифікує слова в групи за їх змістом;
  • виділяє зайве слово серед групи слів;
  • об’єднує предмети в групи за спільною ознакою.
 
6. Розвиток умінь спостерігати:
  • виділяє зовнішні ознаки знайомих предметів, явищ;
  • для полегшення розуміння визначень використовує наочність;
  • знаходить відмінності й подібності;
  • знаходить помилки в малюнках.
 
7. Розвиток умінь і навичок експериментувати:
  • намічає послідовність дій;
  • переказує коротко текст;
  • проводить нескладний аналіз тексту.
 
8. Розвиток умінь висловлювати судження та робити умовиводи: висловлює судження, робить висновок про його істинність.
 
9. Уміння робити висновок про приналежність предметів до загального родового поняття.
 
10. Розвиток умінь складати тексти:
  • вчиться складати тексти;
  • придумує заголовок, робить малюнок до прослуханого, прочитаного тексту;
  • виділяє на слух основні компоненти тексту.
 
 
ОВОЛОДІННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИМИ ВМІННЯМИ Й НАВИЧКАМИ УЧНЯМИ 2 КЛАСУ
 
1. Уміння бачити проблеми:
  • виконує елементарний аналіз, завершує його простою логічною оцінкою;
  • аналізує інформацію.
 
2. Уміння ставити питання: уміє ставити питання й відповідати на них: «Чому ти так думаєш?», «Про що розповідається далі?».
 
3. Уміння висувати гіпотези: бачить суперечності, висловлює просте припущення про можливе рішення.
 
4. Уміння давати визначення поняттям: уміє розширювати задане родове поняття.
 
5. Уміння класифікувати:
  • розділяє ціле на частини, бачить окремі компоненти в цілісному зображенні;
  • уміє зіставляти на однотипному матеріалі два предмети, два живі організми, картинки за формою, кількістю, величиною, кольором, цільовим призначенням.
 
6. Розвиток умінь спостерігати:
  • виділяє істотні й неістотні ознаки предметів, нескладних явищ;
  • уміє виділяти головне та другорядне.
 
7. Розвиток умінь і навичок експериментувати:
  • проводить нескладні досліди;
  • намічає план дій під керівництвом учителя;
  • перевіряє результат за зразком.
 
8. Розвиток умінь висловлювати судження та робити умовиводи:
  • розрізняє істотні й неістотні ознаки предметів, явищ і на цій основі знаходить подібність або відмінність;
  • здійснює практичну систематизацію.
 
9. Уміння робити висновки:
  • порівнює уривки, слова, вчинки, мотиви, дії героїв казок;
  • на основі вмінь аналізувати, порівнювати, виділяти головне формулює узагальнення;
  • підводить знайомі однотипні предмети під загальне родове поняття;
  • порівняння закінчує елементарним висновком.
 
10. Розвиток уміння складати тексти:
  • придумує заголовки;
  • пояснює заголовок;
  • складає простий план;
  • опановує картинний план.
 
 
ОВОЛОДІННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИМИ ВМІННЯМИ Й НАВИЧКАМИ УЧНЯМИ 3 КЛАСУ
 
1. Уміння бачити проблеми: висловлює просте припущення про послідовність дій, необхідних для розв’язання проблеми, про можливі способи рішення.
 
2. Уміння ставити питання:
  • виділяє предмет думки в тексті, відповідаючи на питання: «Про кого (про що) йдеться?», «Що йдеться про це?»;
  • знаходить у тексті найбільш важливі слова;
  • придумує питання до тексту й малюнку;
  • відповідає на запитання із загальної теми.
 
3. Уміння висувати гіпотези:
  • вправляється в розпізнаванні нових функцій об’єкта (відповідаючи на запитання на кшталт: «Як ще можна використовувати цей предмет?»);
  • висловлює просте припущення про послідовність дій, необхідних для розв’язання проблеми.
 
4. Уміння давати визначення поняттям:
  • накопичує досвід визначення й пояснення понять через практичний, наочний показ предмета, явища, через указівку, опис;
  • зіставляє і протиставляє за конкретними ознаками два предмети, явища, слова в рідній і споріднених мовах, речення, геометричні фігури, числа, прості завдання, приклади.
 
5. Уміння класифікувати:
  • уміє виділяти істотні й неістотні ознаки нескладних предметів, явищ, подій;
  • на основі зіставлення двох нескладних практичних, наочних, словесних об’єктів (предметів, фактів, явищ, подій) формулює часткові узагальнення індуктивно;
  • оформлює узагальнення у вигляді плану;
  • проводить просте групування й систематизацію об’єктів і явищ;
  • на основі аналізу малюнків, таблиць і схем знайомиться з простими способами узагальнення.
 
6. Розвиток умінь спостерігати:
  • проводить за планом нескладні спостереження;
  • придумує завдання за зразком.
 
7. Розвиток умінь і навичок експериментувати: учиться осмислювати суперечності в процесі проведення нескладних дослідів, спостережень, аналізу простої вербальної й наочної інформації.
 
8. Розвиток умінь висловлювати судження й робити умовиводи:
  • порівнює інформацію, аналізує й порівнює вчинки героїв казок, розповідей;
  • учиться послідовності порівняння і його цілеспрямованості;
  • учиться завершувати думку простим логічним висновком.
 
9. Уміння робити висновки:
  • виділяє головне;
  • аналізує й порівнює прості організаційні та практичні дії і їхні результати, робить висновки за підсумками аналізу й порівняння.
 
10. Розвиток умінь складати тексти:
  • виробляє елементарний смисловий аналіз тексту;
  • відтворює основні елементи прочитаного;
  • придумує свої заголовки до казки, розповіді, телефільму, мультфільму;
  • робить елементарний смисловий аналіз, аналізує завдання за складовими елементами, користується картинним планом-орієнтиром.
 
 
ОВОЛОДІННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИМИ ВМІННЯМИ Й НАВИЧКАМИ УЧНЯМИ 4 КЛАСУ
 
1. Уміння бачити проблеми:
  • виконує елементарний аналіз різної інформації;
  • розподіляє ціле на складові під час виконання практичних дій;
  • здійснює елементарний смисловий аналіз тексту, розповіді вчителя, відтворює в бесіді основні смислові частини прослуханого, побаченого;
  • аналізує відповідь товариша за планом.
 
2. Уміння ставити питання:
  • виділяє суб’єкт, сюжет прочитаного тексту і його частин, відповідаючи на запитання: «Що йдеться про…?»;
  • уміє придумувати заголовки, складати простий план невеликого тексту.
 
3. Уміння висувати гіпотези:
  • аналізує умови завдання; виділяє відоме й невідоме;
  • може пригадати правило, необхідне для певного випадку;
  • виконавши завдання, перевіряє правильність його виконання.
 
4. Уміння давати визначення поняттям:
  • уміє розподіляти інформацію на логічні частини, визначати й розрізняти родові та видові поняття;
  • уміє порівнювати різну за призначенням інформацію;
  • здійснює порівняння двох об’єктів із введенням третього;
  • зіставляє і протиставляє явища й факти.
 
5. Уміння класифікувати:
  • уміє порівнювати в межах якісного рівня;
  • виконує повне порівняння з дотриманням його послідовності: визначення об’єкта й мети порівняння, виділення основних ознак, установлення відмінності й подібності;
  • формулює висновки.
 
6. Розвиток умінь спостерігати:
  • уміє спостерігати за об’єктами, переключатися з одного пошуку рішення на інший;
  • знаходить і виправляє помилки.
 
7. Розвиток умінь і навичок експериментувати:
  • проводить практичні дії з метою перевірки та порівняння;
  • уміє використовувати накопичений практичний досвід.
 
8. Розвиток умінь висловлювати судження та робити умовиводи:
  • уміє розшифрувати задане родове поняття;
  • конкретизує заголовок, малюнок;
  • складає простий словесний план;
  • читає прості таблиці, використовує прості схеми.
 
9. Уміння робити висновки:
  • аналізує результати дій і робить висновки за підсумками аналізу;
  • уміє оцінювати якість власної роботи, здійснює взаємоперевірку.
 
10. Розвиток умінь працювати з книгою:
  • складає тексти різних типів на задану тему;
  • аналізує тексти;
  • уміє знаходити потрібну інформацію;
  • складає зв’язну розповідь за планом.
 
Навчально-дослідницька діяльність — це шлях формування особливого стилю дитячого життя й навчальної діяльності, який дозволяє трансформувати навчання в самонавчання, запускає механізм саморозвитку. Дослідницька діяльність у початковій школі сприяє загальному розвитку школярів, а також має безпосередній вплив на такі показники розумової діяльності, як уміння:
  • класифікувати;
  • узагальнювати;
  • відбирати всі можливі варіанти рішення;
  • складати програму дій своєї роботи;
  • розглядати об’єкт з різних точок зору;
  • порівнювати різні об’єкти;
  • складати завдання із запропонованої теми;
  • здійснювати самоконтроль.
 
Дослідницька діяльність дає дитині можливість насолодитися радістю свого відкриття.
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
  1. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи [Текст] / О. Я. Савченко. — К. : Абрис, 1997. — 416 с.
  2. Савенков А. И. Психологические основы исследовательского похода к обучению : Учеб. пособие [Текст] / А. И. Савенков. — М. : Ось, 1989. — 480 с.
  3. Савенков А. И. Путь к одаренности: исследовательское поведение дошкольников [Текст] / А. И. Савенков. — СПб. : Питер, 2004. — 272 с.
  4. Сокуренко О. О. Метод проектів як засіб формування знань про навколишній світ [Текст] / О. О. Сокуренко. — Миколаїв : ОІППО, 2006. — 86 с.
  5. Сокуренко О. О. Навчальні дослідження в дошкільному закладі та початковій школі [Текст] / О. О. Сокуренко. — Миколаїв : ОІППО, 2011. — 50 с.
  6. Стругацька В. Через дослідження — до самоосвітньої компетентності учнів [Текст] / В. Стругацька // Робота на уроках української (російської) мови. Початкова освіта. — 2012. — № 28. — С. 20–24.
Dounload PDF

Відгуки читачів