Особливості роботи практичного психолога з дітьми — вимушеними мігрантами

О. І. Петрусевич, м. Чернігів


Воєнні події, що відбуваються на сході нашої країни, потужно й негативно впливають на стан психічного здоров’я людей, які постраждали від них та були вим ушені покинути свої домівки. Часто такий вплив сягає патогенного рівня і стає причиною формування цілої низки психічних та поведінкових розладів, до яких належать гострі реакції на стрес, посттравматичний стресовий розлад, різноманітні розлади адаптації, а також стійкі зміни особистості після катастрофічної події. Пошук ефективних методів здійснення психологічної допомоги дітям — вимушеним мігрантам — є необхідним і особливо актуальним.

 

На жаль, діти та підлітки — це одна з найбільш вразливих категорій населення, у яких психічна травма, викликана ситуацією вимушеного переселення, може істотно порушити весь подальший хід психічного розвитку та життя. Останнім часом проблема психологічної допомоги вимушеним мігрантам перебуває в центрі уваги вітчизняних (Я. Овсяннікова, К. Халепа та ін.) та зарубіжних (А. Асмолов, Г. Солдатова, В. Франкл та ін.) дослідників. Незважаючи на те, що науковці працюють над вивченням внутрішніх механізмів протидії деструктивному впливові на особистість психологічної травми, багато питань ще залишаються не з’ясованими. Тому пошук ефективних методів здійснення психологічної допомоги дітям — вимушеним мігрантам — є необхідним і особливо актуальним.
 
Дослідники наголошують, що психологічна робота з дітьми — вимушеними переселенцями — потребує глибинної психологічної інтервенції та має свою специфіку. Психологічними ризиками такої роботи є імовірність як ретравматизації, так і розвиток споживацької психології, зумовлений закріп ленням статусу «біженця». Серед чинників адаптації вимушених мігрантів дослідники називають індивідуальні характеристики — демографічні та особистісні (насамперед — вік). Так, маленькі діти адаптуються швидко й успішно, для підлітків цей процес болісний, оскільки в класі вони повинні у всьому бути схожими на своїх однокласників — зовнішнім виглядом, манерами, мовою і навіть думками. Значну роль відіграє ставлення батьків дитини до ситуації вимушеного переселення. «Мама хоче залишитись у вашому місті, тут добре», — говорить семирічний хлопчик. Або ж чуємо: «Ми поїдемо звідси, тут нема російської мови».
 
Унаслідок вимушеного переселення соціальна ситуація розвитку дитини набуває суттєвих змін. У зовнішньому плані — це зміни всіх об’єктивних реалій існування дитини. Внутрішній план ситуації соціального розвитку пов’язаний з особливостями дитячих переживань. Характерною особливістю таких переживань є тенденція до символічної інтерпретації пережитого травматичного досвіду. Тому в таких дітей можуть спостерігатись стенічність у прояві емоцій, гальмування пізнавальних процесів тощо. Основною метою корекційної роботи є відокремлення символічного досвіду дитини та надання йому «адаптивного» сенсу. Найбільш доцільними для досягнення вищезазначеної мети визнано техніки арт-терапії.
 
Одна дівчинка порівняла себе з берізкою, яку буревій вирвав із корінням. Інші діти в групі почали допомагати їй «вирости». Двоє сестричок грали в мишенят, що бояться блискавки (так вони символізували страх обстрілу), але потім виглянуло сонечко, і мишенятам більш нічого не загрожувало.
 
Практичний психолог у своїй роботі повинен ураховувати вікові особливості дитини та наявність попереднього травматичного досвіду.
 
Діти дошкільного віку (від 3 до 6 років) не в змозі оцінити ситуацію, що склалася, як загрозливу. Тільки з реакції дорослих діти розуміють, що відбувається щось незвичайне. Я. Овсяннікова зазначає, що під час надання психологічної допомоги дитині цієї вікової категорії насамперед слід заспокоїти маму дитини.
 
Діти старшого віку (від 6 до 12 років) здатні розрізняти ступінь загрози і більш уразливі до стресових переживань, ніж діти молодшого віку. Вони навіть можуть звинуватити себе в нездатності запобігти надзвичайній ситуації. Так, один із хлопчиків відчував провину за розбомблений спортивний комплекс, де він раніше займався. Дитина проговорювала, що як би він був дорослий, то обов’язково б запобіг руйнуванню. Для цієї дитини «цілющою» виявилась технологія створення «казки із щасливим завершенням». Під час роботи з дітьми цієї вікової категорії важливе впевнене, спокійне, доброзичливе спілкування, оскільки безпорадні і зневірені дорослі є надзвичайним подразником для дитячої психіки.
 
У спілкуванні з дітьми старше 12 років бажано уникати жартівливого тону та штампованих фраз на кшталт «Все буде добре». Важливо правильно організувати спілкування, яке має базуватися на довірі та відвертості. Дітям важливо пояснити, що з ними відбувається та які прояви наслідків психотравми можуть виникати.
 
Таким чином, проблема надання психологічної допомоги дітям — вимушеним мігрантам — потребує подальших наукових розвідок. Особливості роботи практичного психолога з дітьми — вимушеними мігрантами, обумовлені віком дитини, положенням родини, наявністю попереднього травматичного досвіду. Найбільш ефективним напрямком корекційно-розвивальної роботи з дітьми — вимушеними переселенцями — є арт-терапія.
Dounload PDF

Відгуки читачів