Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Проблема інформаційної грамотності вчителя

О. А. Бондаренко, учитель технологій, Жовтневий ліцей, м. Кривий Ріг


Світова спільнота, увійшовши до третього тисячоліття — тисячоліття інформаційних технологій, глобальної комп’ютеризації виробництва, широкого використання мікропроцесорів, мікроелектроніки, лазерної техніки й світлопровідних ліній зв’язку, полімерних і напівпровідникових матеріалів, опинилася в ситуації, коли технологічна складність виробництва зростає швидше, ніж рівень кваліфікації задія них у ньому виконавців.
 
Упровадження і використання в навчальному процесі сучасних засобів збирання, зберігання, опрацювання, передавання і подання інформації відкривають широкі перспективи гуманізації освіти й навчального процесу. Важливу роль при цьому відіграють телекомунікаційні системи, комп’ютерні мережі, розподілені бази даних, гіпертекстові системи, системи відеотексту та інших видів операційного інформаційного обслуговування, довідково-інформаційні системи та інші комп’ютерно-орієнтовані системи навчального призначення. Використання комп’ютера розвантажує педагога від рутинних операцій, не лише надаючи можливість, а й просто вимагаючи зосередитися на творчих аспектах педагогічної діяльності, що становить профільну готовність до роботи з комп’ютером.
 
Знання предметної галузі, уміння та навички роботи з інформа цією є складовими інформаційної культури, які не тільки забезпечують діяльність педагога новими ефективними засобами, а й сприяють систематизації фахового знання особистості. Отже, зміст інформаційної культури сучасного вчителя має розумітися не просто як поєднання інформативної компетентності та фахової підготовки, а як результат синергізму виявів цих складників.
 
Інформаційна культура містить у своїй структурі культуру логічного мислення та розумових дій і комп’ютерну культуру. Культура логічного мислення та розумових дій — це комплекс знань і вмінь планувати структуру дій, необхідних для:
  • досягнення визначеної мети за допомогою фіксованого набору інформаційних засобів;
  • організації пошуку інформації, необхідної для розв’язання поставлених завдань.
 
Це правильне, чітке й однозначне формування думки в зрозумілій для співрозмовника формі та правильне розуміння текстів, інформаційних повідомлень. Іншими словами, це культура вживання інформації. 
 
Узагальнюючи дослідження Л. Угрина, зауважимо, що саме поняття «інформаційна культура» обов’язково передбачає сформованість у сучасної людини таких груп умінь і навичок.
 
1 Пошук інформації:
  • уміння користуватися рекомендованою бібліографією, бібліотечними каталогами, картотеками, списками літератури;
  • уміння вільно орієнтуватися в бібліотечному фонді (знати принципи розміщення книжок,
  • основи ББК, поняття авторського знака, принципи їх застосування в бібліотечних фондах сучасних бібліотек, каталогах);
  • уміння складати список літератури.
 
2 Осмислення та перероблення інформації:
  • знання структури книги та її довідкового апарату (у т. ч. підручника);
  • уміння орієнтуватись у різних видах джерел інформації (енциклопедіях, словниках, довідниках, науково-популярних виданнях, навчальних посібниках, художній літературі); уміння працювати з кількома виданнями одночасно;
  • володіння основними логічними прийомами роботи з текстом (аналіз та виділення головного, порівняння, узагальнення, доведення та спростування);
  • уміння визначити та пояснити поняття, творчо осмислювати прочитане.
 
3 Використання інформації:
  • уміння раціонально використовувати, подавати матеріал: робити короткі нотатки, складати план матеріалу, робити вирізки, збирати наочність з певної теми тощо;
  • уміння використовувати зібраний матеріал, інформацію з прочитаних джерел і оформляти його у вигляді доповіді, реферату, твору на певну тему;
  • уміння використовувати здобуті з додаткових джерел інформації знання;
  • уміння зробити короткий огляд нової літератури, літератури з певної теми, використовувати додаткові джерела інформації під час підготовки до інтегрованих уроків, вікторин, дидактичних ігор, диспутів, конференцій та ін. [6].
 
 
Головні компоненти інформаційної культури (за дослідженнями М. Жалдака, Н. Морзе,
А. Олійник, Ю. Рамського):
 
  • розуміння сутності інформації та інформаційних процесів, їх ролі в пізнанні навколишньої дійсності та творчої діяльності людини, в управлінні технічними й соціальними процесами, у забезпеченні зв’язку живого із зовнішнім оточенням;
  • усвідомлення проблеми подання інформації, її сприймання і розуміння зв’язку між змістом і формою подання, усвідомлення ролі інформаційного моделювання в сучасній інформаційній технології, розуміння сутності неформалізованих, творчих компонентів мислення;
  • уміння добирати й формулювати мету, здійснювати постановку задач, висувати гіпотези, будувати інформаційні моделі досліджуваних процесів і явищ, аналізувати їх за допомогою засобів інформаційних технологій та інтерпретувати отримані результати, систематизувати факти, осмислювати й формулювати висновки, узагальнювати спостереження, передбачати наслідки рішень, що приймаються, дій щодо їх розв’язання та вміння їх оцінювати (М. Близнюк [1; с. 98]);
  • уміння добирати послідовність операцій і дій у професійній діяльності, розробляти програму спостереження, досліду, експерименту;
  • володіння знаряддєвими застосуваннями електронних обчислювальних машин, системами опрацювання текстової, числової і графічної інформації, баз даних і знань, предметно-орієнтованими прикладними системами, системами телекомунікацій.
 
Аналізуючи наукову літературу з питання структурних основ інформаційної культури, зазначимо, що, наприклад, І. Смирнова виокремлює такі її компоненти:
  • професійна підготовка вчителя-фахівця;
  • психологічна готовність особистості до застосування комп’ютерних технологій;
  • наявність «докомп’ютерних умінь» — уміння інформаційного моделювання об’єктів, процесів, явищ, розв’язання навчальних і практичних задач із використанням комп’ютера і без його застосування;
  • оволодіння навичками пошуку, зберігання та опрацювання інформації із застосуванням ком п’ютера;
  • володіння основами алгоритмізації та програмуванням;
  • інформативна компетентність;
  • різнопланове системне використання інформаційних технологій у навчальній та професійній діяльності.
 
 
Однією з головних складових інформаційної культури педагога є здатність людини, яка володіє необхідним інструментарієм, передбачати наслідки власних дій, розуміти те, що цей інструментарій (маються на увазі комп’ютерні технології) є продуктом «колективного розуму» і не лише надає додаткові можливості, а й накладає певні обмеження на діяльність користувача, на професійно-педагогічні дії. Зазначене вище дає підстави визначати важливою складовою інформаційної культури вчителя вміння застосовувати нові інформаційні технології в процесі навчання [5].
 
У педагогічній діяльності вагомого значення набувають такі логічні прийоми педагогічного мислення, як індукція, дедукція, аналіз, синтез, зіставлення, аналогія, класифікація, абстрагування, конкретизація, зв’язок навчання з реальною дійсністю, вплив виховання в процесі навчання.
 
Безперечно, педагог, як користувач інформаційних технологій, насамперед, має вільно орієнтуватися в предметній галузі, інакше він не зможе ефективно використовувати можливості інформаційних технологій, планувати свою професійно-навчальну діяльність й навчальну діяльності учнів.
 
Отже, створення фундаментальної ролі інформації в суспільному розвитку, шалене зростання обсягів інформації, розвиток інформаційної техніки та технології, становлення інформаційного суспільства й нової інформаційної культури, їх безпосередній вплив на сферу освіти вимагає швидких відповідних дій із боку освітніх структур у плані розроблення нових педагогічних технологій, у тому числі педагогічного моделювання.
 
 
ЛІТЕРАТУРА
 
  1. Близнюк М. М. Комп’ютерні технології графічних побудов: експериментальний посібник / М. М. Близнюк, Б. М. Дрінь, О. В. Козич. — Чернівці : Прут, 1999. — 156 с.
  2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. — [Чинний від від 2004.01.14]. — К. : Кабінет Міністрів України, 2004. — [№ 24]. — С. 8.
  3. Жалдак М. І. Вплив нової інформаційної технології на зміст освіти / М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, А. Г. Олійник, Ю. С. Рамський // Сучасна інформаційна технологія в навчальному процесі. Збірник наукових праць. — К. : КДПІ. — 1991. — С. 17–21.
  4. Зиновьева Н. Б. Информационная культура личности / Н. Б. Зиновьева. — Краснодар, 1996. — 212 с.
  5. Смирнова І. М. Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / І. М. Смирнова — Ізмаїл, 2004. — 20 с.
  6. Угрин Л. Я. Формування інформаційної культури та розвиток громадянської освіти : (сесія третя) [Електронний ресурс] / Internet. — 2004. — № 12. — Назва з титул. екрана. 
Dounload PDF

Відгуки читачів