Проблема інформаційної грамотності вчителя

О. А. Бондаренко, учитель технологій, Жовтневий ліцей, м. Кривий Ріг


Світова спільнота, увійшовши до третього тисячоліття — тисячоліття інформаційних технологій, глобальної комп’ютеризації виробництва, широкого використання мікропроцесорів, мікроелектроніки, лазерної техніки й світлопровідних ліній зв’язку, полімерних і напівпровідникових матеріалів, опинилася в ситуації, коли технологічна складність виробництва зростає швидше, ніж рівень кваліфікації задія них у ньому виконавців.
 
Упровадження і використання в навчальному процесі сучасних засобів збирання, зберігання, опрацювання, передавання і подання інформації відкривають широкі перспективи гуманізації освіти й навчального процесу. Важливу роль при цьому відіграють телекомунікаційні системи, комп’ютерні мережі, розподілені бази даних, гіпертекстові системи, системи відеотексту та інших видів операційного інформаційного обслуговування, довідково-інформаційні системи та інші комп’ютерно-орієнтовані системи навчального призначення. Використання комп’ютера розвантажує педагога від рутинних операцій, не лише надаючи можливість, а й просто вимагаючи зосередитися на творчих аспектах педагогічної діяльності, що становить профільну готовність до роботи з комп’ютером.
 
Знання предметної галузі, уміння та навички роботи з інформа цією є складовими інформаційної культури, які не тільки забезпечують діяльність педагога новими ефективними засобами, а й сприяють систематизації фахового знання особистості. Отже, зміст інформаційної культури сучасного вчителя має розумітися не просто як поєднання інформативної компетентності та фахової підготовки, а як результат синергізму виявів цих складників.
 
Інформаційна культура містить у своїй структурі культуру логічного мислення та розумових дій і комп’ютерну культуру. Культура логічного мислення та розумових дій — це комплекс знань і вмінь планувати структуру дій, необхідних для:
  • досягнення визначеної мети за допомогою фіксованого набору інформаційних засобів;
  • організації пошуку інформації, необхідної для розв’язання поставлених завдань.
 
Це правильне, чітке й однозначне формування думки в зрозумілій для співрозмовника формі та правильне розуміння текстів, інформаційних повідомлень. Іншими словами, це культура вживання інформації. 
 
Узагальнюючи дослідження Л. Угрина, зауважимо, що саме поняття «інформаційна культура» обов’язково передбачає сформованість у сучасної людини таких груп умінь і навичок.
 
1 Пошук інформації:
  • уміння користуватися рекомендованою бібліографією, бібліотечними каталогами, картотеками, списками літератури;
  • уміння вільно орієнтуватися в бібліотечному фонді (знати принципи розміщення книжок,
  • основи ББК, поняття авторського знака, принципи їх застосування в бібліотечних фондах сучасних бібліотек, каталогах);
  • уміння складати список літератури.
 
2 Осмислення та перероблення інформації:
  • знання структури книги та її довідкового апарату (у т. ч. підручника);
  • уміння орієнтуватись у різних видах джерел інформації (енциклопедіях, словниках, довідниках, науково-популярних виданнях, навчальних посібниках, художній літературі); уміння працювати з кількома виданнями одночасно;
  • володіння основними логічними прийомами роботи з текстом (аналіз та виділення головного, порівняння, узагальнення, доведення та спростування);
  • уміння визначити та пояснити поняття, творчо осмислювати прочитане.
 
3 Використання інформації:
  • уміння раціонально використовувати, подавати матеріал: робити короткі нотатки, складати план матеріалу, робити вирізки, збирати наочність з певної теми тощо;
  • уміння використовувати зібраний матеріал, інформацію з прочитаних джерел і оформляти його у вигляді доповіді, реферату, твору на певну тему;
  • уміння використовувати здобуті з додаткових джерел інформації знання;
  • уміння зробити короткий огляд нової літератури, літератури з певної теми, використовувати додаткові джерела інформації під час підготовки до інтегрованих уроків, вікторин, дидактичних ігор, диспутів, конференцій та ін. [6].
 
 
Головні компоненти інформаційної культури (за дослідженнями М. Жалдака, Н. Морзе,
А. Олійник, Ю. Рамського):
 
  • розуміння сутності інформації та інформаційних процесів, їх ролі в пізнанні навколишньої дійсності та творчої діяльності людини, в управлінні технічними й соціальними процесами, у забезпеченні зв’язку живого із зовнішнім оточенням;
  • усвідомлення проблеми подання інформації, її сприймання і розуміння зв’язку між змістом і формою подання, усвідомлення ролі інформаційного моделювання в сучасній інформаційній технології, розуміння сутності неформалізованих, творчих компонентів мислення;
  • уміння добирати й формулювати мету, здійснювати постановку задач, висувати гіпотези, будувати інформаційні моделі досліджуваних процесів і явищ, аналізувати їх за допомогою засобів інформаційних технологій та інтерпретувати отримані результати, систематизувати факти, осмислювати й формулювати висновки, узагальнювати спостереження, передбачати наслідки рішень, що приймаються, дій щодо їх розв’язання та вміння їх оцінювати (М. Близнюк [1; с. 98]);
  • уміння добирати послідовність операцій і дій у професійній діяльності, розробляти програму спостереження, досліду, експерименту;
  • володіння знаряддєвими застосуваннями електронних обчислювальних машин, системами опрацювання текстової, числової і графічної інформації, баз даних і знань, предметно-орієнтованими прикладними системами, системами телекомунікацій.
 
Аналізуючи наукову літературу з питання структурних основ інформаційної культури, зазначимо, що, наприклад, І. Смирнова виокремлює такі її компоненти:
  • професійна підготовка вчителя-фахівця;
  • психологічна готовність особистості до застосування комп’ютерних технологій;
  • наявність «докомп’ютерних умінь» — уміння інформаційного моделювання об’єктів, процесів, явищ, розв’язання навчальних і практичних задач із використанням комп’ютера і без його застосування;
  • оволодіння навичками пошуку, зберігання та опрацювання інформації із застосуванням ком п’ютера;
  • володіння основами алгоритмізації та програмуванням;
  • інформативна компетентність;
  • різнопланове системне використання інформаційних технологій у навчальній та професійній діяльності.
 
 
Однією з головних складових інформаційної культури педагога є здатність людини, яка володіє необхідним інструментарієм, передбачати наслідки власних дій, розуміти те, що цей інструментарій (маються на увазі комп’ютерні технології) є продуктом «колективного розуму» і не лише надає додаткові можливості, а й накладає певні обмеження на діяльність користувача, на професійно-педагогічні дії. Зазначене вище дає підстави визначати важливою складовою інформаційної культури вчителя вміння застосовувати нові інформаційні технології в процесі навчання [5].
 
У педагогічній діяльності вагомого значення набувають такі логічні прийоми педагогічного мислення, як індукція, дедукція, аналіз, синтез, зіставлення, аналогія, класифікація, абстрагування, конкретизація, зв’язок навчання з реальною дійсністю, вплив виховання в процесі навчання.
 
Безперечно, педагог, як користувач інформаційних технологій, насамперед, має вільно орієнтуватися в предметній галузі, інакше він не зможе ефективно використовувати можливості інформаційних технологій, планувати свою професійно-навчальну діяльність й навчальну діяльності учнів.
 
Отже, створення фундаментальної ролі інформації в суспільному розвитку, шалене зростання обсягів інформації, розвиток інформаційної техніки та технології, становлення інформаційного суспільства й нової інформаційної культури, їх безпосередній вплив на сферу освіти вимагає швидких відповідних дій із боку освітніх структур у плані розроблення нових педагогічних технологій, у тому числі педагогічного моделювання.
 
 
ЛІТЕРАТУРА
 
  1. Близнюк М. М. Комп’ютерні технології графічних побудов: експериментальний посібник / М. М. Близнюк, Б. М. Дрінь, О. В. Козич. — Чернівці : Прут, 1999. — 156 с.
  2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. — [Чинний від від 2004.01.14]. — К. : Кабінет Міністрів України, 2004. — [№ 24]. — С. 8.
  3. Жалдак М. І. Вплив нової інформаційної технології на зміст освіти / М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, А. Г. Олійник, Ю. С. Рамський // Сучасна інформаційна технологія в навчальному процесі. Збірник наукових праць. — К. : КДПІ. — 1991. — С. 17–21.
  4. Зиновьева Н. Б. Информационная культура личности / Н. Б. Зиновьева. — Краснодар, 1996. — 212 с.
  5. Смирнова І. М. Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / І. М. Смирнова — Ізмаїл, 2004. — 20 с.
  6. Угрин Л. Я. Формування інформаційної культури та розвиток громадянської освіти : (сесія третя) [Електронний ресурс] / Internet. — 2004. — № 12. — Назва з титул. екрана. 
Dounload PDF

Відгуки читачів