Підтримка пізнавального інтересу на уроках фізичної географії

Л. О. Корень, гімназія «Ерудит», м. Київ


Урок був і залишається надалі основною формою організації навчання в школі. І, незважаючи на те, що йому відведено досить незначний проміжок часу, — це найвідповідальніший і, мабуть, найскладніший етап навчального процесу. Адже від успішності кожного окремого уроку залежить якість шкільної освіти в цілому. Ось чому основні зусилля і вченихеоретиків, і методистів, і вчителів-практиків спрямовані на вдосконалення саме цього виду занять, на пошук нових форм, методів та прийомів — цікавих, нестандартних, а головне ефективних.
 
Міцно увійшли до шкільної практики так звані нестандартні уроки, основна мета яких — пробудити й утримати інтерес учнів до вивчення предмету, до навчання в цілому, а також розвиток особистісних здібностей дитини. Підготувати такий урок — непроста справа навіть для досвідченого вчителя. Це потребує значних зусиль, великих витрат часу. Важливим також є те, щоб учитель не зосереджувався тільки на ефективності зовнішньої сторони проведення заняття, а вміло поєднав нестандартність форми уроку з його ефективністю.
 
Як і більшість педагогів, уважаємо, що перетворювати нестандартні уроки на головну або єдину форму роботи недоцільно, але поєднувати їх з «педагогічною класикою» потрібно.
????
Пізнавальний інтерес — це вибіркова спрямованість особистості, звернена до сфери пізнання, її предметності та власне процесу оволодіння знаннями, це інтерес до глибоко свідомого пізнання.
 
У центрі уваги учнів опиняється проблема (пізнавальні завдання), яку потрібно вирішити.
 
Пізнавальний інтерес як прагнення не лише пізнати закономірності теоретичних основ, але й застосувати їх на практиці, активно вплинути на світ, що вимагає від особистості глибоких знань і стійких переконань.
 
 
Динаміка розвитку інтересу:
 
Цікавість  Допитливість  Пізнавальний інтерес  Теоретичний інтерес
 
 
Перелічені стадії інтересу тісно переплетені, взаємопов’язані й можуть співіснувати навіть на одному й тому ж рівні: учні переходять від зацікавленості (перша стадія) до допитливості (друга стадія) і далі — до розкриття причинно-наслідкових зв’язків (третя стадія).
 
Необхідно постійно стимулювати пізнавальні інтереси. Головними напрямами стимулювання пізнавальних інтересів є добір змісту матеріальну та раціональна організація діяльності.
 
Розвиток здатності здійснювати пізнавальну діяльність має різні рівні.
 
I рівень — засвоєння забезпечується сприйняттям, усвідомленням та запам’ятовуванням матеріалу.
 
II рівень — дозволяє використовувати знання за незвичайних умов, що вимагають творчого підходу до використання знань, наявних в учня.
 
Процес формування пізнавального інтересу до географії відбувається під впливом багатьох факторів.
 
Вирішальними є такі: зміст предмету і методи навчання; діяльність учня.
 
На перший погляд зміст предмета важко вважати вирішальним фактором, але він реалізується через методи навчання та діяльність учнів на уроці.
 
Об’єктивно необхідним є розумне поєднання методів навчання (словесних, практичних, наочних); необхідним є врахування конкретної ситуації: зміст навчального матеріалу і рівня підготовки класу, рівня педагогічної майстерності вчителя, наявності необхідних засобів навчання, емоційно-психологічної атмосфери конкретного класу, його стосунків з учителем.
 
Лише застосування методів, заздалегідь обміркована різноманітність прийомів і форм навчання в межах теми й курсу в цілому, а потім і під час планування наступних курсів мають вирішальний вплив на формування пізнавальних інтересів.
 
Навчання — підґрунтя розвитку пізнавального інтересу учнів.
 
До стимулів, що посилюють пізнавальний інтерес до змісту навчання, належать:
  • новизна навчального матеріалу;
  • історичний підхід до змісту знань;
  • відповідність сучасним досягненням науки;
  • практична значущість.
 
До стимулів, пов’язаних з організацією пізнавальної діяльності, належать:
  • різноманітність форм самостійності роботи учнів;
  • опанування учнями нових способів пізнавальної діяльності;
  • проблемність у навчанні;
  • елементи дослідження (різні творчі та практичні роботи).
 
Творча активність школярів сама собою не виникає, її постійно треба стимулювати вчителю.
 
Вона формується та створюється змістом навчального матеріалу; методами та прийомами навчання, особистістю вчителя та під впливом внутрішніх потреб, бажанням учнів навчатися.
 
Важливо здійснити оптимальний вибір методів навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.
 
Обсяг інформації дедалі розширюється і в майбутньому учням буде важко засвоїти всі необхідні знання.
 
Багато нинішніх знань швидко старіють. Наші сучасні учні приблизно сорок років працюватимуть за певним фахом. Суспільство та технології впродовж цього часу змінюватимуться, тому їм потрібно буде постійно здобувати нові знання. Саме методи проблемного навчання покликані задовольнити ці потреби.
 
Основою навчання є проблемні запитання, активна участь учнів у навчанні, стимулюванні потягу дитини до знань. Тільки сам учень може «навчитися», а завдання вчителя — сприяти цьому, і лише в окремих випадках — учити (у традиційному розумінні цього поняття).
 
Суть проблемного навчання полягає у створенні перед учнями проблемних ситуацій, усвідомленні, сприйнятті і розв’язанні цих ситуацій у процесі спільної діяльності учнів і вчителя.
 
Можна використовувати в дидактиці методи проблемного навчання:
1) проблемний виклад навчального матеріалу вчителем;
2) частково-пошуковий:
а) учні залучаються до розв’язання проблеми тільки на окремих її етапах, а саму проблемну ситуацію створює вчитель;
б) проблемну ситуацію створює теж учитель, а розв’язують її учні в процесі самостійної діяльності;
3) навчально-дослідницький — учні самі бачать і формулюють проблему, самостійно розв’язують її.
 
Наприклад, під час вивчення клімату Південної Америки (7 клас) на дошці записую дві інформації.
 
Інформація 1. Дев’ять, а то й десять місяців на рік у всьому басейні Амазонки йдуть дощі і рівень води в річках підвищується на 15 м. У травні вода в річці сягає найвищого рівня, заливає ліси Амазонки на сотні квадратних кілометрів. У вересні все змінюється. Дощі припиняються вода спадає, річки оголюють білі пляжі, звідусіль злітаються птахи. Усе залито сонячним промінням.
 
Інформація 2. Дощів тут майже ніколи не буває. Широкі плоскі долини без річок і річищ розділені невисокими хребтами. Всюди солончаки — темні, щільні, оскільки без вологи жодні рослини не можуть прижитися. Це найсухіша на земній кулі пустеля Атакама.
 
Учням дають завдання з’ясувати, чому на території Південної Америки такий нерівномірний розподіл опадів. Аналізуючи кліматичну карту шкільного атласу, учні самостійно відшукують причини виникнення різних типів клімату на території Південної Америки. Потім роблять висновки. Нерівномірність розподілу температури й опадів залежить від широти місцевості та морських течій, пануючих вітрів, рельєфу, конфігурації материка.
 
Застосування на уроках географії методів проблемного навчання в їхньому взаємозв’язку з інноваційними технологіями сприяє активізації навчально-виховного процесу, удосконаленню форм і методів сучасного уроку, відкриває нові можливості широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності учнів, дозволяє залучити всіх учасників навчального процесу до активного набуття знань.
 
Інтерактивне навчання є шляхом пізнавальної діяльності учнів. В інтерактивному навчанні головним є те, що навчальний процес відбувається за умов постійної взаємодії всіх учнів.
 
Це співнавчання, взаємонавчання, де вчитель і учень є рівноправними суб’єктами пізнавальної діяльності. Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи.Організація інтерактивного навчання передбачає спільне розв’язання проблем, формування особистісних цінностей, навичок і вмінь, створення атмосфери співпраці.
  • Те, що я чую, я забуваю.
  • Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.
  • Те, що я чую, бачу й обговорюю, — я починаю розуміти.
  • Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю,— я набуваю знань і навичок.
  • Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
 
Інтерактивне навчання спрямоване не на навчальний предмет і подання учневі певної суми знань, а перш за все — на розвиток особистості учня.
Dounload PDF

Відгуки читачів