Скарби народної мудрості. Фольклорний ранок у 4-му класі

М. М. Руденко, учитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, ЗОШ І–ІІІ ст. № 1, м. Канів, Черкаська обл.


Мета: виховувати шанобливе ставлення до всіх різновидів народної творчості, що ми вважаємо народним скарбом (колискових пісень, казок, скоромовок).
 
 
Хід заходу
 
Свято розпочинається піснею «Ми вас вітаємо» (під мелодію пісні «Ласкаво просимо»).
 
Сьогодні ми зібралися на свято,
До нього готувалися усі.
Щасливі, що у залі мами й тата,
І гості, що запрошували ми.
 
Приспів:
Ми вас вітаємо, ми вас вітаємо
4-А клас щиро промовля,
Ми вас вітаємо, ми вас вітаємо
Хай щастям наша повниться сім’я.
 
Ви за столи святковії сідайте,
Ми пісню заспіваєм щиро вам,
Ми вдячні, що прийшли ви всі на свято,
Тож веселитись можна усім нам.
 
Приспів.
Хай це родинне свято в нашім класі,
Ще більше здружить і зріднить всіх нас,
Бо щасливіша в світі та людина,
Що друзів має поряд повсякчас.
 
Приспів.
 
У ч и т е л ь. Шановні гості! Любі діти! Минають роки і віки, змінюють одне одного покоління, та назавжди залишається з людством скарб — дитинство. Усі ми виходимо з нього. Дорослішаємо, старішаємо, проте ніколи не забуваємо; чим більше дитячого зуміємо зберегти у своєму серці, тим мудрішими і щедрішими стаємо. Пам’ять дитинства — вірний супутник нашого дорослого життя. У дитинстві не розлучаємося з найщирішими друзями: маминою піснею, бабусиною казкою, мудрою загадкою, лагідною мірилкою — зі всім тим, що вчені люди звуть дитячим фольклором, і без чого не може прожити жодна дитина. До неоціненних скарбів українського фольклору належать прислів’я та приказки, легенди та перекази, народні усмішки та анекдоти.
 
Існують багато різновидів народної творчості, що ми справедливо вважаємо всенародним скарбом.
 
В е д у ч а. Усі ви, діти, були колись маленькими. Вкладала вас матуся спати, і щоб ви швидше заснули, щоб снилися вам гарні сни, співала колискову пісеньку, колисаночку.
 
Тихенько наспівувала і мріяла мати, вірячи, що піснею можна не тільки навіяти спокійний сон, а й відігнати лихо від своєї дитини.
 
Ой щоб спало — щастя мало,
Ой щоб росло — не боліло.
 
Співає мати, а дитина з перших днів свого життя поринає у чарівний світ народної поезії.
 
— Чи пам’ятаєте ви, діти, мамину колискову пісеньку? (Так)
 
— Напевно дівчатка, бавлячись з лялькою, укладаючи її спати у ліжечко, також співають? (Так)
 
  • Конкурс на краще виконання колискової пісні
 
В е д у ч а. Підростає дитина. Пісні, що дарує відчуття затишку і безпеки, поступається місцем веселій дитячій забавлянці, аби дитина зростала розумною і веселою. Допоможіть мені, діти, пригадати такі забавлянки!
 
  • Конкурс на краще виконання забавлянок
Потягусі, потягусі, на Галю ростусі,
Щоб Галочка росла, росла-виростала,
Щоб Галочка своїй мамі
Скоріш в поміч стала.
У помічі стала, діток колихала
Й хату доглядала.
 
— Киця Мура, де ти була?
— Мур, у бабусі.
— Що робила?
— Миски мила.
— Дві помила, дві розбила,
Баба голову побила.
 
У ч и т е л ь
Мій дім, моя хатина, моя хата.
Стежина в двір під ноги, як рушник,
Казки мені розказувала мати,
Мій дім їх, як святі скарби, зберіг.
Твій дім, твоя хатина, доля,
Як хмари в далину летять роки.
Завжди чекають у старому домі
Казки дитинства, мамині казки.
Конкурс казок для бабусь
 
В е д у ч а. А ось, шановні гості, перегляньте, яку казку підготували діти.
 
Приніс Зайчик дрівець в’язку,
Наколов їх дрібненько,
Зварив кашку швиденько.
Кашка була солоденька,
А моя казка коротенька.
 
  • Інсценізація казки «Бабусина пригода»
Д і в ч и н к а. Друзі! Наша Україна багата на запальні, веселі танці. Потанцюймо!
 
Виконується танок.
 
— Хлопці вирішили викликати вас на змагання і дізнатися, хто знає більше прислів’їв.
 
Конкурс прислів’їв проводиться між хлопчиками та дівчатками.
 
В е д у ч а. Добре в теплій, затишній кімнаті слухати казку. Та, мабуть, ще краще — вибігти на вулицю, щоб пограти з друзями. Яка гра може починатися без лічилки? Лічилок багато, вони різняться. Яка з них краща?
 
Діти читають різні лічилки, утворивши коло.
 
Летіла, летіла,
Стомилась, та й сіла;
Сиділа, сиділа —
Знялась, полетіла.
Коло млина, коло броду
Перескочив Іван воду,
Перескочив, не змочився,
До дерева причепився.
 
— А тепер гратимемо! (Народні українські ігри: «Подоляночка», «Зайчик-чеберяйчик», «Панас», «Коза».)
 
В е д у ч а. Весело грати! Але граючись можна посваритися й дражнити одне одного. У дитячому фольклорі є не тільки казки та пісні, але й дражнилки. Та не будемо на них ображатися, натомість просто послухаємо їх.
 
Грицько-тицько
По болоту ходив,
Жабенята ловив,
Жабенята давив.
Жабеня пищить,
Він у рот тащить.
 
Ой, Іван-подолян,
На горбочку хата.
Повна хата діточок
Й жінка пелехата.
 
У ч и т е л ь. Сваритися, кривдити друзів не можна! Вивчімо мирилку, щоб завжди дружити. Адже після таких лагідних слів усі образи забуваються.
 
Двоє дівчаток, промовляючи мірилку, зчіплюють мізинчики.
 
Мир — миром, пироги з сиром,
Варенички в маслі
Ми дружечки красні. Поцілуймося!
 
— Ще не помирилися? Ну то є ще одна мірилка.
 
Вишні-черешні розвиваються,
Синє озеро розливається.
Ясне сонечко усміхається,
Жито силоньки набирається.
Через тин вишня похилилася,
Дві подружечки посварилися.
Тобі яблучко, мені грушечка,
Не сварімося, моя душечко!
Тобі яблучко, мені зернятко,
Не сварімося, моє серденько!
 
— Помирилися! Далі гратимемо! Що може бути веселіше ніж скоромовки! Спробуємо?
 
  • Конкурс скоромовок
Кипи, кипи, кашка,
Поки прийде Йвашка.
 
Кабан жолуді шукає,
Жолудь жолудя питає:
«Жолудь, братику, скажи,
Де кабанчик? Покажи!»
 
Клара у Валі грає на роялі.
Юра ловить рибку ловко,
Скоро мовить скоромовку:
Виринає риба-блиска,
Розсипає срібні бриски.
 
Б і б л і о т е к а р. Якщо зі скоромовками впоралися, саме час відгадувати загадки. Адже про загадки складено про явища природи, про рослинний і тваринний світ, про людину та її працю. Є навіть загадки-жарти, загадки-добавлянки. (Діти загадують загадки.)
 
— А зараз розгадайте загадки-добавлянки!
 
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте, хто це?.. (Мама).
 
Віті вірші прочитав,
Я з Сергійком заспівав.
Слово в слово, тон у тон
Повторив... (магнітофон).
 
— Ви чули, друзі? Як багато знають загадок наші діти і як вправно їх розгадують! Мабуть, тому що найчастіше приходять до нас у бібліотеку, обов’язково користуються книгами, де представлений український дитячий фольклор. Огляд книжкової виставки.
 
— Ми сьогодні ознайомились з українським дитячим фольклором, що виник за багато століть до того, як з’явилася писемна література. 
 
Фольклор народився у сиву давнину, дожив до наших днів і житиме далі, адже в ньому — душа народу, його дитинство. Пропоную берегти ці заповіти і наслідувати їх, передавати наступним поколінням і примножувати.
 
Наше свято завершується. Дозвольте вам, любі діти і шановні батьки, побажати здоров’я!
 
Діти виконують пісню «Бувайте здорові...».
 
Бувайте здорові, живіте багато,
А ми від’їжджаємо додому, до хати.
Щоб в вас і в нас все було гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.
На щастя, на здоров’я,
Хай щастить вам всім.
Dounload PDF

Відгуки читачів