Здоров’язбережувальні технології на уроках фізичної культури

В. В. Купаєв, Фруктовська ЗОШ, Мелітопольський р-н; Т. В. Купаєва, медичний коледж, м. Мелітополь, Запорізька обл.


На світі, напевно, немає людини, у якої хоча б один раз не боліла спина. Без перебільшення можна стверджувати, що остеохондроз хребта, особливо попереково-крижового відділу, є соціальним захворюванням, що характерне для нашого часу.
 
У вертикальному положенні тіла різко збільшується тиск усередині міжхребцевих дисків, що виконують ресорну функцію,— до 6,5 кг/см2, у положенні лежачи — 3,3 кг/см2. Це може призводити до поступового порушення обмінних процесів у речовині дисків, розтріскування щільної оболонки, що оточує ядро, та до утворення так званих «гриж диска», що здатні стискувати нервовий корінець і спинний мозок.
 
Ми пропонуємо метод розвантаження хребта, що містить фізичні вправи, які виконують у перевернутому положенні тіла (догори ногами). У разі фіксації тіла за нижні кінцівки хребет повністю позбавляється напруження, що сприяє відпочинку стомлених м’язів і суглобно-зв’язкового апарату, нормалізації міжхребцевих співвідношень. Відбувається самовправлення зміщених хребців.
 
У перевернутому положенні (із фіксацією за нижні кінцівки) під дією власної ваги тіла спостерігається значне зниження тиску в міжхребцевих дисках. Заняття в перевернутому положенні тіла ефективні у разі синдрому юнацької сутулості, сколіозів, для профілактики остеохондрозу (після великих виробничих і спортивних навантажень), під час болів і відчутті дискомфорту в області спини та шиї, при головних болях, порушенні постави, вегетосудинної дистонії, у разі загального перевтомлення та нервового перенапруження.
 
Після перерв у заняттях необхідно відновлювати виконання вправ із мінімальних навантажень. Для позбавлення напруження хребців, що виникає протягом дня, використовують пристрій для відновлення гнучкості хребта (рис. 1).
 
Тренажер (рис. 2) призначений для дітей з надлишковою вагою та учнів спеціальної медичної групи. Тренажер можна використовувати також для розвитку сили м’язів живота, спини та ніг за допомогою таких вправ:
  • піднімання тулуба з положення лежачи на спині головою вниз;
  • діставання почергово рукою різнойменної ноги;
  • обертальні рухи тулуба праворуч і ліворуч;
  • діставання пальцями рук умовної точки;
  • прогинання тулуба з положення лежачи на животі.
 
Вправи на витягування хребта використовують з метою розвантаження та можливої його корекції. Під час витягнення хребта відбувається збільшення висоти міжхребцевого диска, зниження внутрішньодискового тиску, що сприяє декомпресії диска.
 
Універсальний тренажер (рис. 3) розвиває швидкісно-силові якості та гнучкість.
 
Вправи для розвитку сили плечового пояса:
  • підтягування у висі;
  • підтягування з вису лежачи спиною на візку з додатковою опорою ногами об мотузки;
  • згинання та розгинання рук у висі лежачи спиною на візку головою вниз;
  • згинання та розгинання рук лежачи животом на візку головою вниз, руки вгору з опорою об ручки або петлі мотузок;
  • лежачи животом на візку, руки вгору, переміщення вгору рухами прямими руками через сторони вниз і назад дугами назовні;
  • лежачи животом на візку головою вниз, руки вгору. Піднімання рук у сторони та вгору;
  • те саме, рухаючи руками через сторони вниз і вгору;
  • лежачи спиною на візку головою вниз, руки вздовж тулуба. Піднімання рук у сторони;
  • те саме, рухаючи руками через сторони вгору і вниз.
 
Вправи для розвитку сили м’язів живота та ніг:
  • розгинання та згинання ніг у висі лежачи, спиною на візку, головою вниз із зігнутими ногами та опорою ними об петлі коротких мотузок і хватом руками за довгі мотузки;
  • те саме у положенні сидячи на візку;
  • те саме без опори руками об мотузки;
  • лежачи спиною на візку головою вниз з опорою склепіннями стоп за петлі коротких мотузок. Згинання та розгинання ніг у кульшових суглобах.
Вихованню психологічної стійкості багато в чому сприяють фізичні вправи на тренажері для координації рухів (рис. 4). Вправи в рівновазі використовують для вдосконалення координації рухів, позбавлення скутості руху та поліпшення постави, тренованості вестибулярного апарату.
 
Для розвитку м’язів плечового пояса зазвичай використовують підтягування на перекладині, але ця вправа досить одноманітна. Тому ми створили тренажер «барабанний рукохід» (рис. 5).
 
Як правильно побудувати тренувальні заняття? Для цього важливо завжди пам’ятати основний принцип тренування — поступовість збільшення навантажень. Не слід швидко збільшувати кут підйому нижніх кінцівок і тривалість виконання вправ. Фізично сильні люди, які не мають відхилень у стані здоров’я, можуть починати профілактичні заняття відразу з вертикального положення тіла, але тривалість вису не має перевищувати 1 хв. Поступово збільшують тривалість (зазвичай на 1 хв через день), досягаючи індивідуального оптимуму. У будь-якому випадку тривалість занять не має перевищувати 30 хв.
 
 
ЛІТЕРАТУРА
  1. Васіна М. Т., Душатинська Л. В. Фізична реабілітація дітей, хворих на церебральний параліч. — Х. : Ранок, 2009.
  2. Васіна М. Т., Душатинська Л. В. Формування правильної постави та профілактика плоскостопості.  — Х. : Ранок, 2009.
  3. Завгородняя С. В., Омельченко А. И. О здоровой осанке детей и школьников / Метод. реком-ции специалистам по физ. восп-нию, студ-там пед. колледжей, высш. учеб. завед. — Запорожье, 2009.
  4. Физическая реабилитация : учеб. для студ. высш. учеб. завед. / под общ. ред. проф. С. Н. Попова. — Ростов-на-Дону : Феникс, 2004.
Dounload PDF

Відгуки читачів