Рада у справах дітей і молоді

О. І. Городнянська


Концепція сталого розвитку соціально орієнтована. Вона спрямована на забезпечення культурної стабільності, скорочення руйнівних конфліктів. Досягнення добробуту для всіх громадян повинно стати головною метою людства. Розвитком соціальної складової концепції сталого розвитку є базова ідея дотримання прав майбутніх поколінь. Загальноосвітня школа покликана виховувати свідомого громадянина, який поважає права та обов’язки громади. Про управління в школі як структури відносин йдеться у статті.

 

 

Співуправління, відкрите, довірливе, яке будується на взаємопідтримці і взаємотворчості — управління школи сталого розвитку, школи інноваційної особистості. Взаємодіяльність рад, комітетів, клубів, консультпунктів, комісій спрямована на вирішення правових питань.

 

Рада у справах дітей і молоді включає в себе представників усіх зацікавлених сторін: сільська рада, служба у справах неповнолітніх, відділ кримінальної міліції у справах дітей, лікарі, представники бізнесу, адміністрація школи, педагоги, випускники, представники батьків, учнів.

 

Справи, які організовує рада:

  • матеріальна підтримка сімей, які потрапили у складні життєві обставини;
  • організація учнівської практики та професійного навчання в місцевих агротовариствах;
  • підтримка спортивних команд, проведення змагань і конкурсів;
  • створення шкільних товариств;
  • організація клубного відпочинку тощо.

 

Систематично проводяться рейди спільно із сільською радою «Діти вулиці». Завдяки цілеспрямованій систематичній роботі цієї комісії в школі спостерігається високий відсоток відвідування навчальних занять, відсутні пропуски уроків без поважних причин. Кожна сім’я знаходиться в полі зору відповідальних осіб, до яких можна звернутися по допомогу й підтримку в разі непередбачуваних обставин.

 

Представники сімей добре знають, що кожне порушення Статуту школи не мине без розслідування чи втручання. За кожним відвідуванням неблагонадійної (або й звичайної сім’ї, з якої дитина не вирушила вчасно до школи з будь-якої причини) прослідує заповнення акту відвідування як застережного серйозного документу.

 

Неабияку роль у розробці управлінських і науково-методичних рекомендацій, вирішенні управлінських проблем відіграють постійні круглий стіл та комісія з конфліктів. Засідання проводять за необхідності. У роботі беруть участь усі зацікавлені члени педагогічного колективу, соціуму, батьки й учні.

 

Завдання конфліктної комісії:

  • розв’язання конфліктів між учнями шляхом утручання колективу в сутички;
  • розгляд учинку, який порушує честь і гідність іншої людини, а також порушення шкільних законів, але не злочину (цим займаються правозахисні органи).

 

Слід привчати дітей з раннього віку розв’язувати конфлікти правовим шляхом. Діти, як і дорослі, завжди стоять на позиції доведення власної правоти, і в таких випадках ситуацію доводять до конфліктної. У свідомості сторін конфлікту не виникають спроби припинити конфлікт, установити консенсус інтересів.

 

Важливо формувати свідомість управляти колективом кожному з його членів. Це повинні бути органи співуправління.

 

Проблема шкільного правосуддя — одна з неоднозначно прийнятих у шкільному демократичному управлінні. Але, як підтверджує досвід, її слід запропонувати для розв’язання. Корисно мати такий орган у школі. Він повинен відрізнятися від судів державних. Розглядає не злочини, а проступки, порушення дисципліни, приниження гідності однолітків, бійки, уживання нецензурних слів, принизливих кличок, шантаж, доведення іншого до істерики, плачу.

 

Прийняті в школі Правила толерантності, співіснування повинні суворо дотримуватися. Ці правила щороку удосконалюють, доповнюють і затверджують на загальношкільній конференції. Вони ґрунтуються на принципах толерантності, справедливості, забезпечують вільний розвиток кожного.

 

Важливо, щоб їх прийняли всі члени колективу, які регулюють конфліктні процеси й розв’язують їх (а в цілому формують досвід законотворення й розуміння честі і справедливості в інноваційному суспільстві).

 

Як і в «дорослому» суді кожному притягненому до відповідальності в шкільному суді має бути надане право на захист і юридичну допомогу. Нікого не можна звинувачувати до рішення суду. Суд вислуховує сторони, забезпечує рівноправне вислуховування сторін у процесі засідання, ставить запитання, кожен член суду має право висловити власну думку. Суд виносить покарання. Але вони мають закінчуватися здебільшого вироком : визнати вчинок проступком і помирити, простити, застерегти.

 

Рішення суду виносять на загальне ознайомлення. Його оскарження подає не директор, а загальні збори. Демократизм суду (конфліктної комісії) підтверджується відкритим її обранням: кожен може бути обраний до цього органу шляхом голосування (обираються ті, за кого проголосувала більшість). До такої комісії входять і діти, і дорослі (але бажано, щоб дітей була переважна кількість).

 

Важливу роль у шкільному управлінні відіграє шкільна юридична консультація. До її складу за бажанням входять учні і вчителі. Перед початком роботи кожен її член має скласти іспити на знання шкільних законів та їх застосувань. «Юристи» надають допомогу учням, батькам. Не треба зважати на несерйозність питань, які виникають у дитячому соціумі. Нехай боротьба за володіння іграшкою чи цукеркою буде набуттям досвіду діяти відповідно до права, закону, а не стихійно або за допомогою насилля.

 

Робота комісії і діяльність юридичної консультації повинні керуватися не покаранням винних, а прагненням розв’язати конфлікт, знайти компроміс між сторонами, сприяти їхньому примиренню.

 

Ефективність роботи цієї комісії підтверджує факт відсутності в школі дітей, які стоять на обліку в кримінальному відділі міліції. Конфлікти розв’язують у стінах школи, класу. Учні добре усвідомлюють відповідальність за кримінальні порушення, учаться діяти толерантно під час сутичок поза межами навчального закладу.

Створення такого органу в школі — це шлях до реконструкції шкільного укладу на основі норм гуманізму, толерантності, співтворчості.

 

Література

  1. Комплексна програма «Освіта для сталого розвитку» на період 2009-2015 рр.
  2. Бех Ю. В. Саморозгортання соціального світу : Монографія. — К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. — 248 с.
  3. Мармаза О. І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом / О. І. Мармаза. — Х. : Основа, 2004. — 240 с.
  4. Огнев’юк В. О. Освіта між парадигмального періоду. — Нова парадигма. — 2006. — № 50. — С. 36-48.
Dounload PDF

Відгуки читачів