Формування усного та писемного мовлення на уроках математики

О. А. Білоножко, м. Кривий Ріг


Зв’язне мовлення учнів належить до складних явищ мови. Розрязняють дві форми мовлення — усне і писемне.
 
Усне мовлення учнів має бути грамотним, виразним, чітким, емоційним, що передбачає:
  • розпізнавання школярами змістовних відтінків слів, словосполучень, фраз та усвідомлення змісту розповіді;
  • уміння в темпі, нормальному для сприйняття співрозмовником, передати, доповнити, продовжити сказане чи почуте, застосовуючи художні засоби зображення та засоби виразності (міміку, жести, інтонацію) і вживаючи займенники з метою уникнення повторення слів;
  • знання норм етики спілкування.
 
Крім цього, учні мають опанувати первинні навички лаконічно, з посиланням на джерело інформації, аргументувати свою думку, не боячись, що її можуть не поділяти співрозмовники; уміти за потреби користуватися певною довідковою літературою та здійснювати самооцінку і взаємооцінку висловленого або почутого з інших уст, що сприятиме усуненню недоліків у їхньому мовленні. Особливою вимогою до учнів є вміння правильно та чітко давати відповіді на запитання, висловлюючи закінчену думку.
 
З метою формування вміння грамотно висловлювати свою думку, формулювати означення, теореми, математичні твердження слід ознайомити учнів з алгоритмами побудови відповіді, що значно підвищить культуру їхнього мовлення. Учитель має систематично стежити за правильністю та логічністю висловлювань учнів, грамотною побудовою речень та їх змістовим поєднанням, за правильним вимовлянням учнями слів і термінів, зокрема тих, з якими школярі вперше стикаються у своїй мовленнєвій практиці.
 
Учитель має виправляти мовні і мовленнєві помилки учнів на кожному уроці, у процесі позакласної та позашкільної роботи, на перервах тощо. Почувши помилки в мовленні учня, учитель має спокійно, тактовно виправити їх після відповіді, якщо вона коротка, або під час логічних інтервалів, оскільки неодноразові зауваження переривають хід думки школяра.
 
Поштовхом до розвитку математичного мовлення є вивчення з учнями арифметичних дій, їх властивостей та обчислювальних прийомів. Уведення низки нових понять спричиняє труднощі і мовні помилки, яких припускаються як учителі, так і учні. Словниковий запас учнів збагачується під час вивчення ними власне самих назв чотирьох дій. Проте труднощі зростають, коли їм доводиться запам’ятовувати назви компонентів усіх чотирьох дій. Як показує досвід, надзвичайно важко діти сприймають і запам’ятовують такі терміни, як зменшуване, від’ємник, різниця, ділене, дільник, частка. Щоб полегшити сприймання і запобігти помилкам, доцільно встановлювати разом з учнями зв’язок з однокореневими словами. Так, наприклад, ознайомлюючи школярів з таким компонентом дії віднімання, як зменшуване, цей термін можна пов’язати зі словами «менше», «зменшується», «зменшити». Для поняття «від’ємник» відповідними словами є «відняти», «віднімається». Щоб учні швидше запам’ятали нові терміни, ці слова мають частіше звучати як у мовленні вчителя, так і учнів. У зв’язку з уведенням у чинну програму і підручники з математики термінів «математичний вираз» (вираз) і «числове значення виразу» (значення виразу) бажано відмовитися від використання слова «приклад». Замість «розв’яжи приклад» слід пропонувати учням «знайти значення виразу».
 
Сприятливі умови для підвищення культури мовлення учнів створюються під час розв’язування текстових задач. Ознайомлюючись із задачею, школярі навчаються читати її текст, переказувати зміст. Спосіб відшукування розв’язку — це встановлення зв’язку між даними задачі та даними і шуканою величиною з метою дістати відповідь на запитання. Формування вмінь і навичок розв’язувати задачі цього виду потребує від учнів мовленнєвого оформлення. Щоб процес розв’язування задачі був зв’язним, послідовним, обґрунтованим і несуперечливим, слід готувати школярів до зв’язних послідовних міркувань під час відшукання розв’язання задачі за допомогою навідних запитань. Розв’язуючи ту чи іншу текстову задачу, встановлюємо, про які величини йдеться. Так учень здатний правильно дібрати дію і пояснити цей вибір.
 
Водночас чимало учнів ототожнюють поняття величини (довжина, маса, час, вартість, кількість, ціна, швидкість тощо) з одиницями їх вимірювання (метр, кілограм, година, секунда, кілометр тощо). На більшості уроків математики школярі неправильно ставлять наголоси в назвах одиниць вимірювання міліметр, сантиметр, дециметр, кілометр. Більшість учнів говорять «сім кілограм» замість «сім кілограмів», «двадцять вісім грам», замість «двадцять вісім грамів» тощо. Учні, розв’язуючи задачі, пов’язані з масою тіл і одиницями їх вимірювання, оперуючи термінами «вага», «важить», замість запитання «Яка маса цукру в мішку?» ставлять запитання «Яка вага цукру?».
 
Формуванню навичок усного мовлення на уроках математики сприяють:
  • правильність усіх записів на дошці;
  • читання завдань уголос;
  • усне розв’язування завдання з докладним поясненням;
  • використання математичних софізмів;
  • застосування групових форм роботи, наприклад, розповісти сусіду по парті означення поняття, формулювання математичного твердження.
 
Культура писемного мовлення передбачає грамотне, правильне висловлення думки за допомогою графічних знаків — цифр, охайне, чисте, відповідно до мовних норм, каліграфічних та естетичних правил, письмо.
 
Формування культури писемного мовлення одночасно сприяє формуванню в учнів таких рис особистості, як акуратність, дисциплінованість, витримка, старанність, відповідальність.
 
З метою формування в учнів навичок писемного мовлення на уроках математики доцільно:
  • надавати зразки правильних записів розв’язання задач;
  • постійно вимагати, щоб учні уважно ставилися до оформлення письмових робіт, додержувалися правил ведення учнівських зошитів;
  • стежити за охайністю записів учнів;
  • виправляти граматичні та мовні помилки.
 
Отже, вдосконалення культури математичного мислення і мовлення учнів сприяє розвитку навичок практичних життєвих розрахунків, усуненню неточностей вживання зайвих слів під час побудови запитань і умови задачі, неправильного порядку слів у реченнях, а мовлення стає чітким, зв’язним, змістовним.
 
Тож звернімо увагу на мовлення наших учнів!
Dounload PDF

Відгуки читачів