Професійно-орієнтований підхід під час вивчення іноземної мови у старших класах профільної школи

Романенко Л. М., загальноосвітній спеціалізований санаторний інтернатний заклад ІІ−ІІІ ступенів «Ерудит» для обдарованих дітей, м. Донецьк


Головна мета навчання іноземної мови у старшій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної
компетенції. Згідно з комунікативно-діяльним підходом та з урахуванням навчального й життєвого
досвіду учнів цієї вікової категорії, їхніх інтересів і схильностей до майбутньої професії зростає
пріоритетність методів і форм навчальної діяльності, що забезпечують соціальну взаємодію учнів
у процесі комунікації, у тому числі в межах професійно спрямованих ситуацій та з використанням
відповідних мовних засобів.
 
Функціонування старшої школи як профільної забезпечує виконання практичної, виховної, розвивальної та професійно-орієнтованої функцій освіти.
 
Зміст навчання іноземної мови учнів 10–11 класів диференціюється відповідно до навчальних профілів, забезпечуючи як загальноосвітню підготовку школярів, для яких іноземна мова вважається базовим загальноосвітнім предметом, так і профільну спеціалізовану поглиблену підготовку до майбутньої професійної діяльності.
 
Навчання іноземної мови у класах різних профілів має забезпечувати оволодіння учнями уміннями та навичками, що певною мірою адаптують їх до обраного профілю та сприяють професійному самовизначенню.
 
Таке профільне навчання іноземної мови передбачає поглиблене оволодіння нею, створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей кожного учня, інтересів, здібностей, нахилів, мотивів і потреб для формування чіткої орієнтації на певний вид майбутньої професійної діяльності, пов’язаний з такими предметами, як біологія, хімія, математика, фізика, інформатика, історія, правознавство, лінгвістика, економіка.
 
Стрімкий науково-технічний прогрес, невпинне зростання інформаційного потоку, поширення обміну інформацією надають вмінню перекладати іншомовну літературу наукового та технічного характеру особливого значення.
 
Науково-технічна інформація досить різноманітна за своїм характером. Це і друковані праці з науково-технічної тематики, спеціальні журнали, бібліографічні і технічні довідники, технічні інструкції та описи, ділові папери, патенти та інше. Різноманітність наявних джерел науково-технічної інформації робить актуальною проблему створення сучасного дидактичного забезпечення процесу вивчення іноземної мови у варіативному курсі «Науково-технічний переклад». Рефлектуючи свій досвід роботи у класах математичного, біологічно-хімічного та економічного профілів, хочу відзначити, що курс «Науково-технічний переклад» є надзвичайно важливим не лише з точки зору формування інформаційних компетентностей сучасного учня, але й з точки зору успішності подальшого навчання у вищій школі та формування наукової кар’єри особистості.
 
Вищезгаданий курс складається з лекційного та практичного блоків, які об’єднані єдиною метою: прищеплення учням навичок науково-технічного перекладу. У лекційному блоці висвітлена теорія перекладу відповідно вікових особливостей учнів, а саме: основних видів і форм перекладу, реферативного та аннотаційного перекладу наукової документації, лексичні основи перекладу та граматичні особливості під час перекладу з англійської мови українською та з української англійською. Практичний блок складається з роботи з науково-технічними текстами, адаптованими до профільних навчальних предметів. Джерела текстів мають найрізноманітніше походження: статті з газет і журналів англійських та українських видавництв (New York Times, Popular Mechanics, World Watch, Economist, Financial Times, National Law Juornal, Economic Sociology, Discover Magazine, 21st century), підручники та наукові книги, інтернет-джерела тощо. Застосовані форми роботи — самостійний переклад, аналіз текстів, обговорення труднощів перекладу, виконання реферативних та анотаційних перекладів, ділових листів, інструкцій, тощо. Усе це стосується обміну науково-технічною інформацією, інформаційного процесу та пізнавальної діяльності. Викладання курсу «Науково-технічний переклад» сприяє активній участі учнів нашого навчального закладу в міжнародних студентських конференціях, вони залюбки спілкуються на предметні теми з учасниками конференції та англомовними фахівцями.
 
Для дидактичної підтримки курсу «Науково-технічний переклад» мною створений методичний посібник, який містить скорочений курс лекцій, лексичний матеріал та тексти для перекладу; посібник щорічно оновлюється та друкується навчальним закладом для використання учнями.
 
Ураховуючи високу навчальну мотивацію учнів нашого навчального закладу, я з кожним роком поглиблюю зміст лекційного матеріалу. Особливу увагу приділяю лексико-семантичним особливостям науково-технічних текстів. Лексичний склад таких текстів характеризується широким використанням термінів (слів, словосполучень, фраз, кліше), а також наявністю реалій (під реаліями науково-технічної літератури прийнято розуміти назви фірм, марки обладнання, місце знаходження підприємств; реалії зазвичай не перекладаються, а даються в перекладі в їх оригінальному написанні або в транслітерації).
 
Особливе місце в загальному арсеналі лексичних засобів у наш час посідають кліше — стереотипні слова і фрази, які вживаються у періодичних публікаціях політичного та науково-технічного характеру. Кліше містять ідіоми, стійкі вирази, набір готових фраз.
 
Ознайомлення учнів із лексичними особливостями перекладу формує в них свідоме ставлення до роботи з інформацією, допомагає у роботі над науковими дослідженнями, які є обов’язковими під час навчання в нашому навчальному закладі та допомагають у підготовці до зовнішнього незалежного тестування.
Dounload PDF

Відгуки читачів