Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

«Дерево пізнання». Новітній погляд на освітні процеси

О. О. Новак, учитель трудового навчання вищої категорії Корощинської ЗОШ I–II ступенів, Олевський р-н, Житомирська обл.


Глобальні виклики, які переживає людство сьогодні, вимагають змін суті й змісту освіти не тільки в нашій державі, а й усьому світі.
 
Завдяки інноваційній політиці змінюються тенденції розвитку нашої країни й у результаті удосконалюються старі (класичні) та з’являються нові концепції виховання, методики навчання, освітні технології тощо.
 
Незмінною залишається людина з її основними інстинктами, потребами, цінностями і, зрештою, сенсом життя. Класична й новітня педагогічна думка сходяться до єдиної точки зору в головному: матеріальне й правильне (перевірене часом), пізнавально-духовне в освіті повинно бути рівновекторним і достатнім для виховання нових поколінь без комплексів неповноцінності та меншовартості й у повазі всіх націй і народностей.
 
Виховувати й навчати людину не можна тільки «частинами», як те робимо ми — учителі-предметники. Усі предмети, які вивчають у школах, нагадують мені гілки й листочки «дерева пізнання».
 
Найінноваційнішим, на мою думку, було б уведення нового предмета, який би об’єднав стовбур і корінь того ж таки «дерева пізнання». Адже людина — це цілісна істота, і сучасні ринкові умови, різноманітні джерела інформації потребують від неї фундаментальних (головних) знань із багатьох сфер одночасно.
 
Цей предмет я назвав би «Людина й інформаційний простір». Не секрет, що сучасну людину вважають освіченою, якщо, умовно кажучи, однією сторінкою її диплома є академічна освіта, а другою — життєвий досвід. «Розум, — писав Костянтин Ушинський — це добре систематизовані знання». Зерно, як відомо, іде разом із половою. Тому новий предмет має давати учням ті зерна знань, які необхідні в щоденному житті та які, за бажання, можуть і повинні прорости в «колоски» професійності, життєвої мудрості й соціальної компетентності.
 
Зміст більшості програм і підручників потрібно «відфільтрувати», щоб відібрати ту систему знань, яка дасть можливість безперешкодно інтегруватися до європейського освітнього простору.
 
Сучасна криза показала недосконалість знань з організації виробництва та надання послуг в економіці. Початкові знання в цій сфері учні отримують на уроках трудового навчання.
 
На мою думку, під час вивчення трудового навчання інноваційними можна вважати такі під ходи:
1) визначення головної мети викладання трудового навчання в школі: участь кожного учня (у майбутньому) у створенні матеріальних цінностей та надання послуг у новітній економічній ситуації;
2) навчання та виховання слід проводити на випередження з метою оптимістичного ставлення до можливих криз, катаклізмів, невдач, неврожаїв та інших негараздів;
3) націлення в профорієнтації на декількапрофільність і гнучкість, яких вимагає ринкова економіка;
4) обмеження диференціації в практичній діяльності учнів за статевими ознаками (хлопці, дівчата);
5) оптимізація мотивацій навчання під час викладання трудового навчання (добробут, кар’є ра, соціальна компетентність тощо).
 
Для розв’язання перелічених завдань застосовують такі методи:
1) вивчення програмних тем на тлі виконання на уроках трудового навчання завдань, які носять виробничий та суспільно-корисний характер (ремонт шкільного обладнання, виконання замовлень місцевих установ тощо);
2) виявлення позитивних зразків самореалізації особистості в особистісній та соціально й особистісно значимих діяльностях;
3) успішна самореалізація в пізнавальній, творчій, ігровій діяльностях;
4) досвід реалізації різноманітних позицій: активного учасника, організатора, консультанта тощо;
5) застосування здобутих у процесі навчання знань, умінь, навичок у соціально значимій діяльності;
6) аналіз оцінки поведінки людей у різних життєвих ситуаціях, що відображають їхні особистісні якості й досвід самооцінки порівняно з оцінками дорослих та однолітків;
7) співпраця з дорослими та однолітками;
8) проектування власної діяльності, прогнозування та послідовний аналіз її результатів.
 
Визначені учасниками освітнього процесу цінності та мета виховання знайдуть відображення в розроблених та затверджених ними внутрішньошкільних нормативних актах (Статут, Конституція Дитячої республіки, Кодекс поведінки тощо) навчального закладу. При цьому акцентується увага на традиціях, ритуалах, системі стимулювання колективного й особистісного розвитку суб’єктів навчально-виховного процесу.
 
Визначення мети педагогічної праці — у конкретних прогнозованих результатах розвитку особистості, досягнення яких відбувається в процесі реалізації змісту виховання.
 
Опис прогнозованого результату, рівень росту колективу та особистості є п’ятим компонентом програми виховання, який можна виписати тільки після викладення змісту. Прогнозований результат є наслідком поставлених завдань, але розкрити його необхідно максимально конкретно, відповідно до кожного з основних етапів реалізації програми. В основі визначення результатів реалізації програми виховання полягає динаміка морально-етичного розвитку особистості, зокрема формування в дітей певних особистісних якостей. Звертаємо увагу, що, створюючи програму виховання, необхідно моделювати виховну діяльність, а не особистість дитини (модель випускника). Бо саме модель випускника веде до стандартизації, а не до вільного розвитку дитини. Ми проектуємо умови розвитку особистості, а не саму особистість.
 
Кінцевий результат — це високий рівень розвитку духовної культури, виражений у постійному намаганні до саморозвитку, наявності ідеалів і впровадження духовних цінностей у практичну діяльність. Ціннісні орієнтації, які пропонуємо в програмі, — це лише орієнтир сьогоднішнього дня, але головне, щоб дитина мала потребу до самовдосконалення, щоб пошук вищих духовних цінностей рухав її до особистісного розвитку, що буде виражено в конструктивній діяльності, творенні добра, досягненні гармонії з оточуючим світом.
 
Створення програми закінчується розробкою механізмів її реалізації, що передбачає наявність:
  • опису виховного процесу;
  • структури дитячого самоуправління;
  • ключових форм виховної роботи;
  • законів життя;
  • колективу освітнього закладу;
  • виховних технологій.
 
Механізми мають відповідати логічній схемі програми — її концептуальним основам і завданням, змісту, а також враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів.
Dounload PDF

Відгуки читачів