«Дерево пізнання». Новітній погляд на освітні процеси

О. О. Новак, учитель трудового навчання вищої категорії Корощинської ЗОШ I–II ступенів, Олевський р-н, Житомирська обл.


Глобальні виклики, які переживає людство сьогодні, вимагають змін суті й змісту освіти не тільки в нашій державі, а й усьому світі.
 
Завдяки інноваційній політиці змінюються тенденції розвитку нашої країни й у результаті удосконалюються старі (класичні) та з’являються нові концепції виховання, методики навчання, освітні технології тощо.
 
Незмінною залишається людина з її основними інстинктами, потребами, цінностями і, зрештою, сенсом життя. Класична й новітня педагогічна думка сходяться до єдиної точки зору в головному: матеріальне й правильне (перевірене часом), пізнавально-духовне в освіті повинно бути рівновекторним і достатнім для виховання нових поколінь без комплексів неповноцінності та меншовартості й у повазі всіх націй і народностей.
 
Виховувати й навчати людину не можна тільки «частинами», як те робимо ми — учителі-предметники. Усі предмети, які вивчають у школах, нагадують мені гілки й листочки «дерева пізнання».
 
Найінноваційнішим, на мою думку, було б уведення нового предмета, який би об’єднав стовбур і корінь того ж таки «дерева пізнання». Адже людина — це цілісна істота, і сучасні ринкові умови, різноманітні джерела інформації потребують від неї фундаментальних (головних) знань із багатьох сфер одночасно.
 
Цей предмет я назвав би «Людина й інформаційний простір». Не секрет, що сучасну людину вважають освіченою, якщо, умовно кажучи, однією сторінкою її диплома є академічна освіта, а другою — життєвий досвід. «Розум, — писав Костянтин Ушинський — це добре систематизовані знання». Зерно, як відомо, іде разом із половою. Тому новий предмет має давати учням ті зерна знань, які необхідні в щоденному житті та які, за бажання, можуть і повинні прорости в «колоски» професійності, життєвої мудрості й соціальної компетентності.
 
Зміст більшості програм і підручників потрібно «відфільтрувати», щоб відібрати ту систему знань, яка дасть можливість безперешкодно інтегруватися до європейського освітнього простору.
 
Сучасна криза показала недосконалість знань з організації виробництва та надання послуг в економіці. Початкові знання в цій сфері учні отримують на уроках трудового навчання.
 
На мою думку, під час вивчення трудового навчання інноваційними можна вважати такі під ходи:
1) визначення головної мети викладання трудового навчання в школі: участь кожного учня (у майбутньому) у створенні матеріальних цінностей та надання послуг у новітній економічній ситуації;
2) навчання та виховання слід проводити на випередження з метою оптимістичного ставлення до можливих криз, катаклізмів, невдач, неврожаїв та інших негараздів;
3) націлення в профорієнтації на декількапрофільність і гнучкість, яких вимагає ринкова економіка;
4) обмеження диференціації в практичній діяльності учнів за статевими ознаками (хлопці, дівчата);
5) оптимізація мотивацій навчання під час викладання трудового навчання (добробут, кар’є ра, соціальна компетентність тощо).
 
Для розв’язання перелічених завдань застосовують такі методи:
1) вивчення програмних тем на тлі виконання на уроках трудового навчання завдань, які носять виробничий та суспільно-корисний характер (ремонт шкільного обладнання, виконання замовлень місцевих установ тощо);
2) виявлення позитивних зразків самореалізації особистості в особистісній та соціально й особистісно значимих діяльностях;
3) успішна самореалізація в пізнавальній, творчій, ігровій діяльностях;
4) досвід реалізації різноманітних позицій: активного учасника, організатора, консультанта тощо;
5) застосування здобутих у процесі навчання знань, умінь, навичок у соціально значимій діяльності;
6) аналіз оцінки поведінки людей у різних життєвих ситуаціях, що відображають їхні особистісні якості й досвід самооцінки порівняно з оцінками дорослих та однолітків;
7) співпраця з дорослими та однолітками;
8) проектування власної діяльності, прогнозування та послідовний аналіз її результатів.
 
Визначені учасниками освітнього процесу цінності та мета виховання знайдуть відображення в розроблених та затверджених ними внутрішньошкільних нормативних актах (Статут, Конституція Дитячої республіки, Кодекс поведінки тощо) навчального закладу. При цьому акцентується увага на традиціях, ритуалах, системі стимулювання колективного й особистісного розвитку суб’єктів навчально-виховного процесу.
 
Визначення мети педагогічної праці — у конкретних прогнозованих результатах розвитку особистості, досягнення яких відбувається в процесі реалізації змісту виховання.
 
Опис прогнозованого результату, рівень росту колективу та особистості є п’ятим компонентом програми виховання, який можна виписати тільки після викладення змісту. Прогнозований результат є наслідком поставлених завдань, але розкрити його необхідно максимально конкретно, відповідно до кожного з основних етапів реалізації програми. В основі визначення результатів реалізації програми виховання полягає динаміка морально-етичного розвитку особистості, зокрема формування в дітей певних особистісних якостей. Звертаємо увагу, що, створюючи програму виховання, необхідно моделювати виховну діяльність, а не особистість дитини (модель випускника). Бо саме модель випускника веде до стандартизації, а не до вільного розвитку дитини. Ми проектуємо умови розвитку особистості, а не саму особистість.
 
Кінцевий результат — це високий рівень розвитку духовної культури, виражений у постійному намаганні до саморозвитку, наявності ідеалів і впровадження духовних цінностей у практичну діяльність. Ціннісні орієнтації, які пропонуємо в програмі, — це лише орієнтир сьогоднішнього дня, але головне, щоб дитина мала потребу до самовдосконалення, щоб пошук вищих духовних цінностей рухав її до особистісного розвитку, що буде виражено в конструктивній діяльності, творенні добра, досягненні гармонії з оточуючим світом.
 
Створення програми закінчується розробкою механізмів її реалізації, що передбачає наявність:
  • опису виховного процесу;
  • структури дитячого самоуправління;
  • ключових форм виховної роботи;
  • законів життя;
  • колективу освітнього закладу;
  • виховних технологій.
 
Механізми мають відповідати логічній схемі програми — її концептуальним основам і завданням, змісту, а також враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів.
Dounload PDF

Відгуки читачів