Закон протидії дискримінації

Гапєєв Л. В., юрист, член Національної спілки журналістів, м. Харків


Суб’єкти, наділені повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації
 
Що робити і до кого звертатися, якщо на практиці трапляються конкретні випадки дискримінації за тими чи іншими ознаками? Законом передбачені відповідні суб’єкти, наділені повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації. Такими суб’єктами є: Верховна Рада України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Кабінет Міністрів України; інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування; громадські організації, фізичні та юридичні особи.
 
Відповідно до ст. 10 Закону Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у межах здійснення парламентського контролю за дотриманням конституційних прав і свобод людини та громадянина та захистом прав кожного на території України і в межах її юрисдикції запобігає будь-яким формам дискримінації та вживає заходів щодо протидії дискримінації, а саме:
  • контролює дотримання принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;
  • здійснює моніторинг та узагальнює результати дотримання принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;
  • розглядає звернення осіб та / або груп осіб з питань дискримінації;
  • веде облік та узагальнює випадки дискримінації в різних сферах суспільних відносин;
  • висвітлює у щорічній доповіді питання запобігання та протидії дискримінації та дотримання принципу недискримінації;
  • здійснює співпрацю з міжнародними організаціями, відповідними органами зарубіжних країн з питань дотримання міжнародних стандартів недискримінації;
  • виконує інші повноваження, визначені Конституцією і законами України.
 
 
Права громадських організацій, фізичних та юридичних осіб щодо запобігання та протидії дискримінації
 
Громадські організації, фізичні та юридичні особи мають право:
  • брати участь у розробленні рішень, що приймають державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, щодо запобігання та протидії дискримінації;
  • делегувати своїх представників до складу консультативно-дорадчих органів з питань запобігання та протидії дискримінації у разі їх утворення при державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування;
  • проводити моніторинг з питань запобігання та протидії дискримінації; представляти в судах інтереси осіб та/або груп осіб, стосовно яких було застосовано дискримінацію; проводити громадську антидискримінаційну експертизу проектів нормативно-правових актів; провадити іншу діяльність відповідно до законодавства з питань дотримання принципу недискримінації (ст. 13 Закону).
 
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 61 «Питання проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів», п.2 передбачено таке: громадську антидискримінаційну експертизу проводять громадські організації, фізичні та юридичні особи в межах публічного громадського обговорення проектів нормативно-правових актів відповідно до «Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 (далі — Порядок). Відповідно до п. 11, п. 12, п. 13 Порядку, консультації з громадськістю проводять у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма). В обов’язковому порядку проводять консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов’язків громадян, проектів регуляторних актів. Публічне громадське обговорення передбачає організацію і проведення: конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю; теле- або радіодебатів, інтернет-конференцій, електронних консультацій.
 
Відповідно до п. 22 Порядку, вивчення громадської думки здійснюється шляхом:
  • проведення соціологічних досліджень та спостережень (опитування, анкетування, контент-аналіз інформаційних матеріалів, фокус-групи тощо);
  • створення телефонних «гарячих ліній», проведення моніторингу коментарів, відгуків, інтерв’ю, інших матеріалів у друкованих та електронних засобах масової інформації для визначення позиції різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін;
  • опрацювання та узагальнення висловлених у зверненнях громадян пропозицій та зауважень з питання, що потребує вивчення громадської думки.
 
 
Право звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
 
Статтею 14 Закону передбачено можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності з питань дискримінації. Таким чином, особа, яка вважає, що її було дискриміновано, має право звернутися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду. У Законі передбачено таке. Використання права звернення зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду не може бути підставою для упередженого ставлення, а також не може спричиняти жодних негативних наслідків стосовно особи, яка використовує таке право.
 
  • Законодавчі зміни
Відповідно до Розділу IV «Прикінцевих Положень» Закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» внесено зміни до окремих законодавчих актів України. Так, згідно з п. 7 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
 
Відповідно до ч. 2 ст. 7, ч. 1 і ч. 2 ст. 8 Закону України «Про колективні договори і угоди», у колективному договорі встановлюють взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: заборона дискримінації. (Таким чином, у колективних договорах, які укладають представники роботодавців та профспілок, в обов’язковому порядку необхідно передбачити норми щодо протидії дискримінації.) Угодою на національному рівні регульовано основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин, зокрема щодо заборони дискримінації. Також Угодою на галузевому рівні регулюють галузеві норми, у тому числі щодо заборони дискримінації.
 
На підставі пункту 6-1 частини першої статті 5-ї Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнено позивачів за подання позовів щодо спорів, пов’язаних із дискримінацією.
Dounload PDF

Відгуки читачів