А ви вже оформили передплату на 2019 рік?

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Закон протидії дискримінації

Гапєєв Л. В., юрист, член Національної спілки журналістів, м. Харків


Суб’єкти, наділені повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації
 
Що робити і до кого звертатися, якщо на практиці трапляються конкретні випадки дискримінації за тими чи іншими ознаками? Законом передбачені відповідні суб’єкти, наділені повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації. Такими суб’єктами є: Верховна Рада України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Кабінет Міністрів України; інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування; громадські організації, фізичні та юридичні особи.
 
Відповідно до ст. 10 Закону Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у межах здійснення парламентського контролю за дотриманням конституційних прав і свобод людини та громадянина та захистом прав кожного на території України і в межах її юрисдикції запобігає будь-яким формам дискримінації та вживає заходів щодо протидії дискримінації, а саме:
  • контролює дотримання принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;
  • здійснює моніторинг та узагальнює результати дотримання принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;
  • розглядає звернення осіб та / або груп осіб з питань дискримінації;
  • веде облік та узагальнює випадки дискримінації в різних сферах суспільних відносин;
  • висвітлює у щорічній доповіді питання запобігання та протидії дискримінації та дотримання принципу недискримінації;
  • здійснює співпрацю з міжнародними організаціями, відповідними органами зарубіжних країн з питань дотримання міжнародних стандартів недискримінації;
  • виконує інші повноваження, визначені Конституцією і законами України.
 
 
Права громадських організацій, фізичних та юридичних осіб щодо запобігання та протидії дискримінації
 
Громадські організації, фізичні та юридичні особи мають право:
  • брати участь у розробленні рішень, що приймають державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, щодо запобігання та протидії дискримінації;
  • делегувати своїх представників до складу консультативно-дорадчих органів з питань запобігання та протидії дискримінації у разі їх утворення при державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування;
  • проводити моніторинг з питань запобігання та протидії дискримінації; представляти в судах інтереси осіб та/або груп осіб, стосовно яких було застосовано дискримінацію; проводити громадську антидискримінаційну експертизу проектів нормативно-правових актів; провадити іншу діяльність відповідно до законодавства з питань дотримання принципу недискримінації (ст. 13 Закону).
 
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 61 «Питання проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів», п.2 передбачено таке: громадську антидискримінаційну експертизу проводять громадські організації, фізичні та юридичні особи в межах публічного громадського обговорення проектів нормативно-правових актів відповідно до «Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 (далі — Порядок). Відповідно до п. 11, п. 12, п. 13 Порядку, консультації з громадськістю проводять у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма). В обов’язковому порядку проводять консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов’язків громадян, проектів регуляторних актів. Публічне громадське обговорення передбачає організацію і проведення: конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю; теле- або радіодебатів, інтернет-конференцій, електронних консультацій.
 
Відповідно до п. 22 Порядку, вивчення громадської думки здійснюється шляхом:
  • проведення соціологічних досліджень та спостережень (опитування, анкетування, контент-аналіз інформаційних матеріалів, фокус-групи тощо);
  • створення телефонних «гарячих ліній», проведення моніторингу коментарів, відгуків, інтерв’ю, інших матеріалів у друкованих та електронних засобах масової інформації для визначення позиції різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін;
  • опрацювання та узагальнення висловлених у зверненнях громадян пропозицій та зауважень з питання, що потребує вивчення громадської думки.
 
 
Право звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
 
Статтею 14 Закону передбачено можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності з питань дискримінації. Таким чином, особа, яка вважає, що її було дискриміновано, має право звернутися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду. У Законі передбачено таке. Використання права звернення зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду не може бути підставою для упередженого ставлення, а також не може спричиняти жодних негативних наслідків стосовно особи, яка використовує таке право.
 
  • Законодавчі зміни
Відповідно до Розділу IV «Прикінцевих Положень» Закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» внесено зміни до окремих законодавчих актів України. Так, згідно з п. 7 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
 
Відповідно до ч. 2 ст. 7, ч. 1 і ч. 2 ст. 8 Закону України «Про колективні договори і угоди», у колективному договорі встановлюють взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: заборона дискримінації. (Таким чином, у колективних договорах, які укладають представники роботодавців та профспілок, в обов’язковому порядку необхідно передбачити норми щодо протидії дискримінації.) Угодою на національному рівні регульовано основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин, зокрема щодо заборони дискримінації. Також Угодою на галузевому рівні регулюють галузеві норми, у тому числі щодо заборони дискримінації.
 
На підставі пункту 6-1 частини першої статті 5-ї Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнено позивачів за подання позовів щодо спорів, пов’язаних із дискримінацією.
Dounload PDF

Відгуки читачів