Передплатну кампанію на 2019 рік розпочато!

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Зміст освіти динамічного світу

А. О. Гін, засновник і науковий керівник лабораторії освітніх технологій «Освіта для Нової Ери»


Світ за останні 10–20 років став інакшим. Світ став динамічним, підручники застарівають ще до того, як їх випускають у світ. У сферах високих технологій «період напіврозпаду» професійних знань оцінюють у півтора-три роки.

 

 

Глобальний світ — глобальні проблеми

 

Епоха «золотого мільярда», що настала в країнах, відрізняється від попередньої індустріальної епохи принципово, якісно. Найважливішими відмінностями є:

  • динамічність;
  • глобалізація;
  • експонентне зростання інформації;
  • витіснення людини з виробничої діяльності[1].

 

У новій епосі неможливо один раз навчитися (як кажуть: одержати освіту), щоб потім усе життя бути забезпеченим кваліфікованою роботою. Нова епоха вимагає високого напруження інтелектуальних і психічних сил від людини, яка бажає бути успішною в будь-якій сфері діяльності. Нова епоха занурює нас у конкурентне середовище величиною з усю планету, різко ускладнюючи можливості самореалізації. Нова епоха позбавляє людину одного з провідних сенсів існування, який полягає в боротьбі за біологічне виживання.

 

Все це серйозно тисне на людину, генетично не готову до існування за таких умов. Не дивно, що репродукція населення в економічно розвинених і спокійних районах планети є найнижчою. Не дивно й те, що рівень відчуття населенням щастя не збігається з рівнем цивілізаційного розвитку[2], а акти «немотивованої» агресії та самогубств у економічно розвинених регіонах продовжують залишатися актуальною соціальною проблемою.

 

Нові соціально-економічні відносини, зростання впливу на глобальну політику транснаціональних корпорацій із поступовим зменшенням самостійності держав, нові можливості швидкого перерозподілу фінансових потоків і промислово-виробничих потужностей у масштабах планети, демографічна рухливість народів — все це з неминучістю породжує клубок соціальних і технологічних протиріч нового світу.

 

Невирішені глобальні протиріччя завжди породжували настільки ж глобальні зіткнення — історія світових воєн це доказово ілюструє.

 

Нові військово-технічні можливості, що дозволяють впливати у планетарному масштабі, плюс клубок протиріч у ролі запала — це закладена в космічний корабель «Земля» бомба уповільненої дії.

 

Нескладно помітити, що й досі найсильніші гравці на глобальному полі користуються старими картами та методами. І це закономірно — адже люди, які приймають рішення, є продуктами старої епохи [3].

 

Невдалі спроби світового співтовариства зупинити розповзання ядерної зброї, зростання загрози тероризму, безлад у Франції — все це маленькі демонстрації великої нездатності вирішувати нові завдання старими методами. Ейнштейн стверджував: «Чималі проблеми, які постають перед нами, неможливо розв’язати на тому рівні мислення, на якому їх створили».

 

Якщо кучера пересадити за роль спортивного автомобіля — буде аварія. Керування динамічним світом потребує іншого розуміння й інших навичок. Звідки їм взятися?

 

 

Інші навички — які?

 

Детальний розгляд цього питання — тема окремої монографії.

 

Тут і зараз ми коротко перелічимо лише основні інтелектуальні навички, наявності яких вимагає від людини нова епоха:

  • системність, цілісність мислення;
  • діалектичність, уміння працювати з протиріччями;
  • відкритість світогляду, усвідомлення модельності уявлень.

 

Однак нова епоха вимагає ще й нового світовідчування, в тому числі, приміром, відчуття себе й інших людей насамперед мешканцями єдиної планети, а вже потім представниками раси, нації, громадян держави або співробітниками організації.

 

Як цього досягти? Формально можна уявити собі всього два варіанти:

  • зміна генетичного коду людини;
  • глобальні зміни системи освіти планети.

 

Перший шлях уявляється абсолютно фантазійним, принаймні, у доступному для огляду майбутньому. Залишається другий шлях.

 

 

Система освіти — як бути?

 

Отже, світ став інакшим, а система освіти, що склалася в основних рисах у XVIII столітті, залишилася колишньою.

 

Нинішня система освіти ґрунтується на навчанні навичок, які дають можливість комфортного існування у відносно статичному світі. Традиційні етичні принципи, перевірені формули, усталені факти. Тому «навчальна доблесть» полягає, насамперед, в умінні повторити за учителем, відмінній пам’яті, слухняності.

 

Нова система освіти має бути побудована на навчанні навичок, які дають можливість комфортно існувати в динамічному світі. Стара функція освіти — передання через покоління традицій, усталеної культури залишається. Але її доповнено новою функцією — навчання зміни культури, прогнозування системних наслідків цілеспрямованих або нецілеспрямованих, але неминучих [4] змін; прогнозування з метою збільшення корисних і зменшення шкідливих наслідків.

 

Це вимагає неабияких змін засобів освіти, ролі вчителя, змісту освіти.

 

Нові засоби освіти не лише розвивають, але й упроваджують високими темпами — як того й вимагає нова епоха. Дистантне навчання, ноутбук кожному студентові [5], ноутбуки по 100 доларів для бідних [6], безкоштовне під’єднання до Інтернету університетів — краплі в морі фактів-підтверджень.

 

Не так швидко, але змінюється й роль учителя [7]. У сьогоднішній (так і хочеться увесь час сказати — колишній!) системі освіти вчитель насамперед джерело, а точніше — передавач знань. Друга за важливістю його роль — контролер [8]. Значно поступається першим двом у реальній практиці третя функція — консультант. І надто мізерна функція — діагност.

 

У новій системі освіти учитель виконуватиме інші функції. Перша з них (можливо, не за важливістю, а функціонально перша) — це діагност. Учитель має розуміти провідну мотивацію конкретної дитини, її здібності, методи навчання, найбільш адекватні для неї. Все це потрібно для того, щоб виконати наступну функцію. Її можна назвати так: інженер-конструктор індивідуального освітнього шляху. Третя функція — консультант, необхідна для супроводу процесу освіти учня. І лише четверта — джерело знань (експерт).

 

Найгірші справи з розроблянням нового змісту освіти. Тут замкнуте коло: колишня система не сприйнятлива до нового змісту. А це означає, що немає стимулу й для розробляння, — оскільки немає адресного споживача. Суспільство, яке першим розірве це замкнуте коло, отримає стрімкий рух уперед і конкурентну перевагу.

 

 

Новий зміст

 

До змісту освіти мають прийти час і метод. Сьогодні учень одержує знання поза контекстом часу [9] і без розуміння, яким чином їх було отримано. Це стосується системи освіти не лише Росії, але й практично всього світу. Мабуть, мій опонент за великого бажання зміг би знайти приклади, як «подекуди в нас часом» фактори часу та методи прориваються у свідомість учня, але це окремі прориви, не пов’язані системно.

 

Замість завчання фактів — уміння працювати з інформацією. Ще точніше: уміння працювати з інформацією за умовах її нестачі, а також надлишку неякісної [10] інформації; уміння бачити інформацію в системі та формулювати в протиріччях.

 

Формування відкритого, творчого мислення, здатного до розвитку протягом усього життя — вже не ідеал, а необхідність системи освіти динамічного світу.

 

Сьогодні вже багато чого зрозуміло — як будувати навчальні курси, яка навчальна діяльність має бути провідною.

 

Про провідну діяльність — дещо детальніше. З погляду автора, провідна діяльність має вирішувати творчі завдання. Такі завдання є в будь-якому історичному контексті й у будь-якій предметній сфері: у природознавстві, літературі та математиці, техніці та соціальних науках.

 

І тут дуже доречно згадати теорію розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ). Первісно фахівці з ТРВЗ позиціонували себе як професійні розв’язувачі технічних, інженерних задач. У цій сфері накопичено колосальний досвід — за грубими оцінками, фахівці ТРВЗ розв’язали близько 105творчих задач.[11] Останні 10–15 років розпочато успішні спроби розширити застосування теорії в гуманітарні сфери: розв’язання рекламних і PR-задач, бізнес-консультування, освіта. Методичні напрацювання унікальні, і було б недалекоглядно пройти повз них, маючи мету навчити творчої діяльності.

 

Ось і місце ТРВЗ-педагогіки сьогодні: це розробляння змісту нової освіти, і в першу чергу, теорії відкритих [12] задач, що містить усі ключові визначення, взаємозв’язки між ними, методичні рекомендації з навчання, теоретичний інструментарій для учнів.



[1] Урозвиненихкраїнах кількість людей, зайнятиху виробничій сфері, становитьуже близько 20 %.

[2] Відповіднододосліджень організації World Values Survey, у промислово розвиненихкраїнах за останні 60 років, попри зростання доходів і рівня життя, індекс щастя знижувався (журнал «Все ясно» № 41/2005).

[3] Уцьомуреченнінемає засудження, лише констатація факту.

[4] Наприклад, змін клімату.

[5] Заплановано національною програмою Франції.

[6] Ініціативу з розробляння такого ноутбука запропонував Н. Негропонтена Всесвітньому економічному форумі в Давосі2005 р. Ноутбуки заплановано направлятибезпосередньо до шкіл через великі урядові програми.

[7] УСША, наприклад, стало швидко зростатикількість консультантів з освіти , радників з перебування в коледжі. За останні п’ятьроків (2001–2005 рр.) їхня кількість подвоїлася, досягши 3 тисяч (журнал Buisiness Week від 19 червня 2006). Це не зовсім те, про що ми тут говоримо, але явище показове.

[8] Вреальності російської школи ця функція, на жаль, іноді навіть переважуєпершу.

[9] Контекст часу передбачає зв’язок знань, розуміння цього філогенетичного зв’язку кожним учнем: інструменти пізнання, уявлення про світ у цілому, докази за різних часів…

[10] Погано структурованої, помилкової, недостовірної, тенденційної, однобічної.

[11] Слід ураховувати, що в культурі ТРВЗзадачі розв’язують на рівнізнаходженняключової ідеї, концепту. Однак і кількість успішно впроваджених ідей величезна — це кілька тисяч або навіть десятків тисяч.

[12] У цьому контексті ми говоримопро навчальні задачі: творчі, евристичні, дослідницькі, винахідницькі…

Dounload PDF

Відгуки читачів