Зміст освіти динамічного світу

А. О. Гін, засновник і науковий керівник лабораторії освітніх технологій «Освіта для Нової Ери»


Світ за останні 10–20 років став інакшим. Світ став динамічним, підручники застарівають ще до того, як їх випускають у світ. У сферах високих технологій «період напіврозпаду» професійних знань оцінюють у півтора-три роки.

 

 

Глобальний світ — глобальні проблеми

 

Епоха «золотого мільярда», що настала в країнах, відрізняється від попередньої індустріальної епохи принципово, якісно. Найважливішими відмінностями є:

  • динамічність;
  • глобалізація;
  • експонентне зростання інформації;
  • витіснення людини з виробничої діяльності[1].

 

У новій епосі неможливо один раз навчитися (як кажуть: одержати освіту), щоб потім усе життя бути забезпеченим кваліфікованою роботою. Нова епоха вимагає високого напруження інтелектуальних і психічних сил від людини, яка бажає бути успішною в будь-якій сфері діяльності. Нова епоха занурює нас у конкурентне середовище величиною з усю планету, різко ускладнюючи можливості самореалізації. Нова епоха позбавляє людину одного з провідних сенсів існування, який полягає в боротьбі за біологічне виживання.

 

Все це серйозно тисне на людину, генетично не готову до існування за таких умов. Не дивно, що репродукція населення в економічно розвинених і спокійних районах планети є найнижчою. Не дивно й те, що рівень відчуття населенням щастя не збігається з рівнем цивілізаційного розвитку[2], а акти «немотивованої» агресії та самогубств у економічно розвинених регіонах продовжують залишатися актуальною соціальною проблемою.

 

Нові соціально-економічні відносини, зростання впливу на глобальну політику транснаціональних корпорацій із поступовим зменшенням самостійності держав, нові можливості швидкого перерозподілу фінансових потоків і промислово-виробничих потужностей у масштабах планети, демографічна рухливість народів — все це з неминучістю породжує клубок соціальних і технологічних протиріч нового світу.

 

Невирішені глобальні протиріччя завжди породжували настільки ж глобальні зіткнення — історія світових воєн це доказово ілюструє.

 

Нові військово-технічні можливості, що дозволяють впливати у планетарному масштабі, плюс клубок протиріч у ролі запала — це закладена в космічний корабель «Земля» бомба уповільненої дії.

 

Нескладно помітити, що й досі найсильніші гравці на глобальному полі користуються старими картами та методами. І це закономірно — адже люди, які приймають рішення, є продуктами старої епохи [3].

 

Невдалі спроби світового співтовариства зупинити розповзання ядерної зброї, зростання загрози тероризму, безлад у Франції — все це маленькі демонстрації великої нездатності вирішувати нові завдання старими методами. Ейнштейн стверджував: «Чималі проблеми, які постають перед нами, неможливо розв’язати на тому рівні мислення, на якому їх створили».

 

Якщо кучера пересадити за роль спортивного автомобіля — буде аварія. Керування динамічним світом потребує іншого розуміння й інших навичок. Звідки їм взятися?

 

 

Інші навички — які?

 

Детальний розгляд цього питання — тема окремої монографії.

 

Тут і зараз ми коротко перелічимо лише основні інтелектуальні навички, наявності яких вимагає від людини нова епоха:

  • системність, цілісність мислення;
  • діалектичність, уміння працювати з протиріччями;
  • відкритість світогляду, усвідомлення модельності уявлень.

 

Однак нова епоха вимагає ще й нового світовідчування, в тому числі, приміром, відчуття себе й інших людей насамперед мешканцями єдиної планети, а вже потім представниками раси, нації, громадян держави або співробітниками організації.

 

Як цього досягти? Формально можна уявити собі всього два варіанти:

  • зміна генетичного коду людини;
  • глобальні зміни системи освіти планети.

 

Перший шлях уявляється абсолютно фантазійним, принаймні, у доступному для огляду майбутньому. Залишається другий шлях.

 

 

Система освіти — як бути?

 

Отже, світ став інакшим, а система освіти, що склалася в основних рисах у XVIII столітті, залишилася колишньою.

 

Нинішня система освіти ґрунтується на навчанні навичок, які дають можливість комфортного існування у відносно статичному світі. Традиційні етичні принципи, перевірені формули, усталені факти. Тому «навчальна доблесть» полягає, насамперед, в умінні повторити за учителем, відмінній пам’яті, слухняності.

 

Нова система освіти має бути побудована на навчанні навичок, які дають можливість комфортно існувати в динамічному світі. Стара функція освіти — передання через покоління традицій, усталеної культури залишається. Але її доповнено новою функцією — навчання зміни культури, прогнозування системних наслідків цілеспрямованих або нецілеспрямованих, але неминучих [4] змін; прогнозування з метою збільшення корисних і зменшення шкідливих наслідків.

 

Це вимагає неабияких змін засобів освіти, ролі вчителя, змісту освіти.

 

Нові засоби освіти не лише розвивають, але й упроваджують високими темпами — як того й вимагає нова епоха. Дистантне навчання, ноутбук кожному студентові [5], ноутбуки по 100 доларів для бідних [6], безкоштовне під’єднання до Інтернету університетів — краплі в морі фактів-підтверджень.

 

Не так швидко, але змінюється й роль учителя [7]. У сьогоднішній (так і хочеться увесь час сказати — колишній!) системі освіти вчитель насамперед джерело, а точніше — передавач знань. Друга за важливістю його роль — контролер [8]. Значно поступається першим двом у реальній практиці третя функція — консультант. І надто мізерна функція — діагност.

 

У новій системі освіти учитель виконуватиме інші функції. Перша з них (можливо, не за важливістю, а функціонально перша) — це діагност. Учитель має розуміти провідну мотивацію конкретної дитини, її здібності, методи навчання, найбільш адекватні для неї. Все це потрібно для того, щоб виконати наступну функцію. Її можна назвати так: інженер-конструктор індивідуального освітнього шляху. Третя функція — консультант, необхідна для супроводу процесу освіти учня. І лише четверта — джерело знань (експерт).

 

Найгірші справи з розроблянням нового змісту освіти. Тут замкнуте коло: колишня система не сприйнятлива до нового змісту. А це означає, що немає стимулу й для розробляння, — оскільки немає адресного споживача. Суспільство, яке першим розірве це замкнуте коло, отримає стрімкий рух уперед і конкурентну перевагу.

 

 

Новий зміст

 

До змісту освіти мають прийти час і метод. Сьогодні учень одержує знання поза контекстом часу [9] і без розуміння, яким чином їх було отримано. Це стосується системи освіти не лише Росії, але й практично всього світу. Мабуть, мій опонент за великого бажання зміг би знайти приклади, як «подекуди в нас часом» фактори часу та методи прориваються у свідомість учня, але це окремі прориви, не пов’язані системно.

 

Замість завчання фактів — уміння працювати з інформацією. Ще точніше: уміння працювати з інформацією за умовах її нестачі, а також надлишку неякісної [10] інформації; уміння бачити інформацію в системі та формулювати в протиріччях.

 

Формування відкритого, творчого мислення, здатного до розвитку протягом усього життя — вже не ідеал, а необхідність системи освіти динамічного світу.

 

Сьогодні вже багато чого зрозуміло — як будувати навчальні курси, яка навчальна діяльність має бути провідною.

 

Про провідну діяльність — дещо детальніше. З погляду автора, провідна діяльність має вирішувати творчі завдання. Такі завдання є в будь-якому історичному контексті й у будь-якій предметній сфері: у природознавстві, літературі та математиці, техніці та соціальних науках.

 

І тут дуже доречно згадати теорію розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ). Первісно фахівці з ТРВЗ позиціонували себе як професійні розв’язувачі технічних, інженерних задач. У цій сфері накопичено колосальний досвід — за грубими оцінками, фахівці ТРВЗ розв’язали близько 105творчих задач.[11] Останні 10–15 років розпочато успішні спроби розширити застосування теорії в гуманітарні сфери: розв’язання рекламних і PR-задач, бізнес-консультування, освіта. Методичні напрацювання унікальні, і було б недалекоглядно пройти повз них, маючи мету навчити творчої діяльності.

 

Ось і місце ТРВЗ-педагогіки сьогодні: це розробляння змісту нової освіти, і в першу чергу, теорії відкритих [12] задач, що містить усі ключові визначення, взаємозв’язки між ними, методичні рекомендації з навчання, теоретичний інструментарій для учнів.



[1] Урозвиненихкраїнах кількість людей, зайнятиху виробничій сфері, становитьуже близько 20 %.

[2] Відповіднододосліджень організації World Values Survey, у промислово розвиненихкраїнах за останні 60 років, попри зростання доходів і рівня життя, індекс щастя знижувався (журнал «Все ясно» № 41/2005).

[3] Уцьомуреченнінемає засудження, лише констатація факту.

[4] Наприклад, змін клімату.

[5] Заплановано національною програмою Франції.

[6] Ініціативу з розробляння такого ноутбука запропонував Н. Негропонтена Всесвітньому економічному форумі в Давосі2005 р. Ноутбуки заплановано направлятибезпосередньо до шкіл через великі урядові програми.

[7] УСША, наприклад, стало швидко зростатикількість консультантів з освіти , радників з перебування в коледжі. За останні п’ятьроків (2001–2005 рр.) їхня кількість подвоїлася, досягши 3 тисяч (журнал Buisiness Week від 19 червня 2006). Це не зовсім те, про що ми тут говоримо, але явище показове.

[8] Вреальності російської школи ця функція, на жаль, іноді навіть переважуєпершу.

[9] Контекст часу передбачає зв’язок знань, розуміння цього філогенетичного зв’язку кожним учнем: інструменти пізнання, уявлення про світ у цілому, докази за різних часів…

[10] Погано структурованої, помилкової, недостовірної, тенденційної, однобічної.

[11] Слід ураховувати, що в культурі ТРВЗзадачі розв’язують на рівнізнаходженняключової ідеї, концепту. Однак і кількість успішно впроваджених ідей величезна — це кілька тисяч або навіть десятків тисяч.

[12] У цьому контексті ми говоримопро навчальні задачі: творчі, евристичні, дослідницькі, винахідницькі…

Dounload PDF

Відгуки читачів