Ми з тобою однієї групи крові!

К. М. Задорожний, кандидат біологічних наук


Ідея порятунку життя шляхом переливання крові виникла дуже давно. Ще 1667 року було здійснено першу спробу такої операції, щоправда, тоді людині перелили кров ягняти. А ось уже 1819 року Джеймс Бланделл вдало здійснив цю маніпуляцію між двома людьми…
 
 
Відкриття Карла Ландштейнера
 
Проте до початку ХХ століття переливання крові нагадувало гру в рулетку. Воно абсолютно могло бути успішним, а могло так само вірогідно закінчитися смертю пацієнта.
 
Лише 1900 року австрійському медику Карлу Ландштейнеру вдалося встановити, що існує кілька груп крові. Виявилося, коли переливати кров тієї ж групи, яку має пацієнт, то проблем не виникне. А от якщо йдеться про іншу групу, наслідки будуть непередбачувані.
 
Цікаво, що спочатку вчений виявив лише три групи крові: 0, А і В. Та вже через два роки його учні спостерегли існування ще однієї — АВ. Тепер ці групи часто позначають ще й римськими цифрами — І(0), ІІ(А), ІІІ(В) і IV(АВ). Відкриття дослідника було воістину сенсаційним, тому 1930 року Карла Ландштейнера нагородили Нобелівською премією.
 
 
Що ж це таке — група крові?
 
Виявляється, групу крові людини визначає певний ген, який має три алелі (варіанти). Цей ген відповідає за синтез білка, що розташовується на мембранах клітин крові — еритроцитів. Алель А, наприклад, дозволяє організму синтезувати фермент, який допомагає формувати на поверхні еритроцитів спеціальну структуру А, а алель В, відповідно,— структуру В. Ці структури називають аглютиногенами. Третій алель уважають нульовим. Він не здатен синтезувати ферменти.
 
Ген групи крові (як і інші гени) представлений у кожній клітині нашого організму у двох екземплярах. Ці екземпляри дістаються нам від наших батьків (один від батька, а другий від матері) й можуть бути як однаковими, так і різними. Так ось, насправді саме їхня комбінація й визначає конкретну групу крові кожної людини! Як же це відбувається? Уявімо, що людина має два варіанти алеля А або алель А і нульовий алель. У такому разі на її еритроцитах будуть знаходитися лише аглютиногени А. Значить, у людини ІІ(А) група крові. Якщо ж ідеться про варіанти алеля В або алель В і нульовий алель, то на еритроцитах виявляться тільки аглютиногени В. Відповідно, в людини буде ІІІ(В) група крові. Коли один із алелів — А, а другий — В, то еритроцити нестимуть обидва аглютиногени — А і В. На цей раз людина матиме IV(АВ) групу крові. І нарешті, якщо обидва алелі нульові, то група крові буде І(0), а на еритроцитах не міститиметься аглютиногенів.
 
 
Ген — це певна ділянка ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти) у клітині людини, яка несе інформацію про синтез білків чи РНК або регулює роботу інших генів. Гени відповідають за прояв спадкових ознак в організмі. Саме завдяки генам ми схожі на своїх батьків.
 
 
Чому треба знати свою групу крові?
 
Навколо нас щодня перебуває незчисленна кількість різних мікроорганізмів. Для захисту від їхніх чужорідних впливів наша імунна система виробляє велику кількість білків. Є серед них і ті, які «йдуть в атаку» на сторонні аглютиногени. Ці білки містяться в плазмі крові. Їх називають аглютинінами й позначають літерами грецького алфавіту α (альфа) і β (бета). Цікаво, що аглютиніни проти власних аглютиногенів у людини не виробляються. Наприклад, у тому випадку, коли ми маємо ІІ(А) групу крові, на наших еритроцитах, відповідно, є білки А, а в плазмі міститься β-аглютинін. Якщо нам випадково перелити кров групи ІІІ(В), то наш β-аглютинін буде взаємодіяти з білком В. Це призведе до зсідання крові в судинах, і наслідки для здоров’я будуть сумними. Тому, якщо хворому потрібна чужа кров, слід переливати кров лише тієї групи, яку він має.
 
 
Резус-фактор та нові системи груп крові
 
Як виявили вчені, на еритроцитах людини можуть перебувати речовини (частіше за все білки), які є продуктом роботи інших генів. Ці гени також здатні мати різні алелі й, таким чином, створювати різні групи крові. Тому дослідники виділяють і різні системи груп крові. Виходить, кожна із цих систем визначається окремим геном. Кількість груп крові в них може відрізнятися. Так, система АВ0, яку ми розглядали, має чотири групи крові, а система Rh (резус) — дві. Насправді, існує більше 40 варіантів цього гена, але за своїми властивостями значно відмінний від інших тільки нульовий алель, який не синтезує білка для еритроцитів. Тому й говорять лише про Rh(+) та Rh(–) групи крові.
 
Вражає той факт, що в людини вже виявлено більше двадцяти систем груп крові й учені постійно відкривають нові. Наведемо хоча б кілька з них: MNSs, Келл, Кідд, Даффі тощо.
 
Показово, що імунна система реагує на відмінності між групами крові інших систем не так активно, як на систему АВ0. Тому в разі переливання невеликих об’ємів крові негативні наслідки можна й не побачити. А от коли йдеться про великі кількості (та ще в деяких специфічних випадках), неврахування цих відмінностей може скінчитися дуже погано. Так, якщо мати має Rh(+), а дитя, яке вона носить, — Rh(–) групу крові, імунна система матері здатна атакувати власну дитину, що призводить до важких захворювань новонароджених.
Dounload PDF

Відгуки читачів