Переклади романтичних віршів

Ковальова О. П., к. ф. н. кафедри німецької мови, НПУ ім. О. Г. Сковороди, м. Харків


Heinrich Heine (1797 —1856)
***
 
Der Wind zieht seine Hosen an,
Die weißen Wasserhosen!
Er peitscht die Wellen, so stark er kann,
Die heulen und brausen und tosen.
 
Aus dunkler Höh', mit wilder Macht,
Die Regengüsse träufen;
Es ist, als wollt die alte Nacht
Das alte Meer ersäufen.
 
An den Mastbaum klammert die Möwe sich
Mit heiserem Schrillen und Schreien;
Sie flattert und will gar ängstiglich
Ein Unglück prophezeien.
 
Штани вітрисько надяга
З морської піни — білі.
Він хвилі з усіх сил шмага,
Щоб, мов скажені, бігли.
 
Мов темна рушиться гора,
Мов б'ють дощу копита.
Так, ніби хоче ніч стара
Старі моря втопити.
 
На щоглі чайка в люту мить
Від крику знемагає,
Б'є перелякано крильми,
Біду передрікає.
 
***
 
Die Rose, die Lilie, die Taube, die Sonne,
Die liebt' ich einst alle in Liebeswonne,
Ich lieb' sie nicht mehr, ich liebe alleine
Die Kleine, die Feine, die Reine, die Eine;
Sie selber, aller Liebe Wonne,
Ist Rose und Lilie und Taube und Sonne.
 
Троянду, лілею і сонце, й голубку
Кохав я нестямно і ніжно голубив.
Я вже не люблю їх, кохаю одненьку
Маленьку, гарненьку, ясненьку, рідненьку.
 
Вона лиш єдина, вона моя любка,
Троянда, лілея і сонце, й голубка.
 
***
 
Mensch, verspotte nicht den Teufel,
Kurz ist ja die Lebensbahn,
Und die ewige Verdammnis
Ist kein bloßer Pöbelwahn.
Mensch, bezahle deine Schulden,
Lang ist ja die Lebensbahn,
Und du musst noch manchmal borgen,
Wie du es so oft getan.
 
Не кпи з біса, чоловіче,
Бо за мить життя мине.
Пам'ятай: прокляття вічне —
Не базікання дурне.
Борг належить віддавати,
Довга ця життя пора.
Ще поткнешся позичати,
Як уже робив не раз.
 
***
 
Du bist wie eine Blume,
So hold und schön und rein;
Ich schau dich an, und Wehmut
Schleicht mir ins Herz hinein.
Mir ist, als ob ich die Hände
Aufs Haupt dir legen sollt,
Betend, dass Gott dich erhalte
So rein und schön und hold.
 
Ти гарна, ніби квітка,
Ясна твоя чистота.
Дивлюсь на тебе й туга
Серце моє огорта.
І так мені, ніби руки
Кладу тобі на чоло,
За тебе Богу молюся,
Щоб добре тобі було.
 
***
 
Herz, mein Herz, sei nicht beklommen,
Und ertrage dein Geschick,
Neuer Frühling gibt zurück,
Was der Winter dir genommen
Und wie viel ist dir geblieben!
Und wie schön ist noch die Welt!
Und, mein Herz, was dir gefällt,
Alles, alles darfst du lieben!
 
Серце, не мирись з журбою
І витримуй долі гніт.
Що зимові вкрали дні,
Знов віддасть весна з любов'ю.
Та й не все водою змито,
Є і пахощі, і квіт.
Й те, чим милий тобі світ,
Все дозволено любити.
 
***
 
Andre beten zur Madonne,
Andre auch zu Paul und Peter;
Ich jedoch, ich will nur beten,
Nur zu dir, du schöne Sonne.
Gib mir Küsse, gib mir Wonne,
Sei mir gütig, sei mir gnädig,
Schönste Sonne unter den Mädchen,
Schönstes Mädchen unter der Sonne!
 
Дехто молиться Мадонні,
Хтось Павлові та Петрові,
Я ж молюся лиш любові,
Лиш тобі, як сонцю й долі.
Поцілуй мене на щастя,
Засіяй в моє віконце,
Поміж сонць дівча найкраще,
Між дівчат найкраще сонце.
 
***
 
Du liebst mich nicht, du liebst mich nicht,
Das kümmert mich gar wenig;
Schau ich dir nur ins Angesicht,
So bin ich froh wie'n König.
Du hassest, hassest mich sogar,
So spricht dein rotes Mündchen;
Reich mir es nur zum Küssen dar,
So tröst ich mich, mein Kindchen.
 
Ти не любиш мене, ти не любиш мене,
Я не дуже за теє журюся;
Як погляну на личенько любе, ясне,
То веселий, мов цар, я роблюся.
Ненавидиш мене, те говорять мені
Ці коханії уста-рубіни;
Але дай поцілую ті уста знадні,
То забуду всі прикрі хвилини!
 
Fortsetzung folgt
Dounload PDF

Відгуки читачів