Творча реалізація педагогічних ідей В. Сухомлинського

В. В. Лозовська, заступник директора з навчально-виховної роботи Устинівської загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів Устинівської районної державної адміністрації, Кіровоградська обл.

Педагогічна спадщина Сухомлинського має потужний виховний потенціал, який з плином часу не втрачає своєї актуальності.


Устинівська ЗОШ І–ІІ ступенів є опорною школою з питання «Творча реалізація педагогічних ідей В. О. Сухомлинського в умовах модернізації освіти» лише третій рік, але напрацювань педагоги мають чимало.
 
Однією з основних ідей В. О. Сухомлинського є послідовний гуманізм. Кожна дитина, вважав педагог, має бути щасливою вже сьогодні. Для цього організація життя та діяльності дітей має ґрунтуватися на врахуванні їхніх потреб, інтересів, нахилів, бажань, цього ми намагаємося домогтися в нашій школі. Використовуючи окремі технології навчання й виховання, форми, методи чи прийоми, керуємося тим, наскільки це доцільно для дітей, для їх розвитку, їх життя. У школі система виховної роботи спрямована на розвиток особистості. У початкових класах ми вивчаємо особистість на основі психологічного діагностування, лише після цього розвиваємо здібності наших вихованців, спираючись на їхні реальні навчальні можливості. Систему виховної роботи вчителів Л. В. Варенюк і Т. І. Новікової вивчали спеціалісти обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.
 
З усвідомлення дитини себе як індивіда, неповторного та єдиного у світі, уміння характеризувати себе, визначати позитивні й негативні риси свого характеру й починається процес пізнання, розвитку та дослідження особистості. Значну роль у цьому процесі відіграють моральні настанови, які звучать у казках та оповіданнях для дітей, написаних Педагогом. Години спілкування «Дивись, не забудь — людиною будь», «Краса справжня і краса показна», «Ти живеш серед людей», «Друг — це значить другий “Я”», «Повага у твоїй родині» учителі проводять, використовуючи твори В. О. Сухомлинського.
 
Він писав, що вчитель має підійматися на нові вершини з думкою про людину, про неповторність і красу дитячої душі. Саме в цьому велике покликання педагога. Професія вчителя — справа тяжка й водночас прекрасна. Йдучи на уроки, учителі сподіваються, що кожен наступний урок буде кращим, ніж попередній, твердо переконані в тому, що «учитель готується до свого найкращого уроку все життя».
 
Так уже склалась учительська доля, що більшу частину життя вчитель проводить серед дітей, шукаючи все нові й нові засоби впливу на розвиток і навчання учнів. «Мистецтво і майстерність навчання й виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці»,— писав В. О. Сухомлинський. Навчально-виховний процес має бути побудований відповідно до потреб особистості й індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності та творчої активності, що в кінцевому результаті має зміцнити демократичні основи громадянського суспільства та прискорити його розвиток. Над цією проблемою працюють педагоги нашої школи, вивчаючи індивідуальні особливості учнів, допомагають їм сформувати своє «Я», скласти програму саморозвитку й самовдосконалення особистості.
 
Проблема, над якою працюють учителі початкової ланки опорної школи: «Цілеспрямоване виявлення й розвиток природних здібностей дітей шляхом створення оптимальних умов для самовираження в усіх видах діяльності, забезпечення загальнокультурного розвитку особистості шляхом використання творчої спадщини В. О. Сухомлинського».
 
Над нею працюємо третій рік. Школа починається з учителя, творчого вчителя. А ними багата наша школа. Саме вони роблять значний внесок у вдосконалення навчально-виховного процесу, покращення успішності родинного виховання.
 
Очолює творчу групу заступник директора з навчально-виховної роботи Лозовська Віра Василівна, вищої спеціаліст категорії, «Учитель-методист».
 
Основні напрями роботи: формування культури розумової праці школяра та моральних переконань і вчинків.
 
Василь Сухомлинський стверджував, що моральний розвиток є тією сферою, де панує безмежна та справжня рівність, де кожен, навіть «найважчий» учень, може досягти вершини, бути великим і неповторним. Навчання — це важка розумова праця, і, щоб ця праця була успішною, вона має бути цікавою, бажаною для учнів. При цьому цікавим може бути не тільки предмет, а й спосіб пізнання.
 
Становлення особистості — постійний труд душі людини. І основне завдання вчителя — допомогти вихованцям бути творчими особистостями, навчити їх вільно спілкуватися, правильно мислити, вести здоровий спосіб життя.
 
В. О. Сухомлинський писав: «Прагніть того, щоб ваші учні побачили, відчули незрозуміле, щоб перед ними постало питання. Якщо вам удалося цього досягти — маєте половину успіху». Тому на своїх уроках учителі використовують елементи критичного мислення: «мозкову атаку», «асоціаційні кущі», «бджолині групи», дискусії.
 
Групові способи навчання передбачають залучення всіх учнів до активної розумової діяльності. Завдання групи:
  • обговорити й подати свій варіант розв’язання проблеми;
  • поставити запитання до отриманої інформації.
 
Cпільна робота в групах сприяє формуванню колективу, навчає дітей спілкування, уміння почути самих себе.
 
У групах легше можна усунути прогалини в знаннях.
 
Для того щоб відчути радість пізнання, радість відкриття нового, проводимо традиційні шкільні свята.
 
«Розвиток дитини на кінчиках її пальців»,— писав В. О. Сухомлинський.
 
Тому навіть першокласники мають свій куточок шкільного двору, про який вони дбають та піклуються, гармонійно поєднуючи три речі: бачити, спостерігати й думати.
 
Естетичне виховання, на думку Сухомлинського, це — виховання красою, виховання прагнення жити за законами краси.
 
Естетичну насолоду школярі отримують у ході спостережень серед природи. Після подорожей та екскурсій народжуються твори.
 
У школі проводять конкурси на краще оповідання й казку, складені учнями в позаурочний час з нагоди річниці народження В. О. Сухомлинського. Діти із задоволенням включаються в роботу. Так народилися кращі оповідання «Горобець-стрибунець» (О. Костюк) та «Чудо, а не олівець» (А. Штець). А у своїх казках «Сонечко» (Н. Білошицька) і «Півень-розбишака» (О. Кудінов) учні навчають інших бережливого ставлення до тварин — наших менших друзів — і вміння цінувати справжню дружбу.
 
У шкільній бібліотеці є куточок з творами В. О. Сухомлинського та збірками творів учнів нашої школи.
 
«Завдання вчителя — зробити дитину щасливою. Запорука ж щасливого дитинства — її шкільні успіхи. Діти мають жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості»,— писав Василь Олександрович.
 
У школі ми проводимо різні за тематикою виставки дитячих малюнків, виробів із природного матеріалу.
 
На думку Сухомлинського, фізична культура є елементарною умовою повноти духовного життя, інтелектуального багатства, облагородження всіх інших сфер людської особистості. Тому в нашій школі стали традиційними змагання між учителями й учнями.
 
Учні з радістю відвідують заняття спортивних секцій і беруть участь у різноманітних змаганнях.
 
«Діти, як квіти. Доторкнись до кожної з них — і вона задзвенить, і розсиплеться аромат, несхожий один на одного»,— саме ці слова В. О. Сухомлинського втілюють ідею організації виховного процесу так, щоб у центрі уваги була особистість учня. У нашій школі система виховної роботи спрямована на розвиток особистості. А це неможливо без постійної допомоги батьків. Тому в школі організовано роботу батьківського всеобучу.
Dounload PDF

Відгуки читачів