Проект нової концепції: точки зору, проблеми

С. В. Каплун, канд. пед. наук, завідувач кафедри методики природничо-математичних дисциплін; М. В. Коченгіна, канд. пед. наук, доцент секції розвивального навчання Харківської академії неперервної освіти

Міжнародний проект «Київський діалог»: обговорення проекту нової концепції розвитку освіти в Харкові.


Проект концепції розвитку освіти України на 2015–2025 роки активно обговорюють в освітянській і громадських спільнотах упродовж останніх двох місяців. Деякі освітяни та представники громади, ознайомившись зі змістом проекту, сказали: «Саме так і має бути! Зміни давно вже потрібні! Вони вже не просто літають в повітрі й живуть у думках людей, вони вже є тим свіжим, чистим, повітрям, без якого жити просто неможливо!». Інші зазначили: «Ця концепція занадто радикальна! Не можна змінювати вітчизняну систему освіти настільки швидкими темпами! Ми не готові!». Треті нічого не кажуть, мовчки обмірковують, зважують усі «за» і «проти». Але, певно, всі одностайно згодні з тим, що визначені в концепції стратегічні орієнтири необхідних змін у змісті дошкільної, середньої, вищої та професійної освіти, у рівнях доступу до якісної освіти, у кадровій політиці, управлінні, фінансуванні та менеджменті освіти нікого не залишили байдужим — ані пересічного вихователя або вчителя, ані директора загальноосвітнього навчального закладу, ані студентську молодь, ані відповідальних батьків дітей дошкільного чи шкільного віку. Чому? Бо до того, що відбувається в освіті сьогодні, якою вона буде завтра, в кожного є не просто інтерес, а життєво важлива зацікавленість.
 
У цій площині дуже своєчасним виявилося проведення 15 грудня 2014 року в м. Харкові широкого громадського обговорення проекту концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років. Публічна дискусія відбулася в межах міжнародного проекту «Київський діалог» і за партнерської участі Східного регіонального представництва міжнародного фонду «Відродження».
 
Одразу зауважимо, що цей захід, на нашу думку, був цікавим і результативним і для тих, хто поділяє точку зору авторів концепції, і для тих, хто цікавиться питаннями модернізації освіти лише в своїй галузі, і для тих, хто лише поверхово «пробіг очами» текст документа. Це стало можливим завдяки ретельній організації заходу й активності його учасників — як авторів концепції, так і представників громади й освітянської спільноти Харківського регіону, серед яких були керівники закладів навчальних закладів — вищих, загальноосвітніх і дошкільних, керівники та співробітники громадських організацій, завідувачі кафедр, викладачі ВНЗ, учителі шкіл, вихователі дошкільних навчальних закладів, психологи, студенти. Успіх обговорень також було зумовлено високим рівнем професіоналізму та компетентності авторів концепції, які теж були присутні на заході. Це — Георгій Касьянов, директор БФ «Інститут розвитку освіти», керівник стратегічної дорадчої групи «Освіта»; Сергій Клепко, проректор Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, експерт стратегічної дорадчої групи «Освіта» (зміст освіти); Роман Шиян, директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, експерт стратегічної дорадчої групи «Освіта» (дошкільна, загальна середня освіта); Віктор Громовий, шеф-редактор порталу громадських експертів «Освітня політика», експерт стратегічної дорадчої групи «Освіта» (загальна середня освіта, освітній менеджмент); Юрій Шукевич, директор Фінансового ліцею м. Києва, експерт стратегічної дорадчої групи «Освіта» (загальна середня освіта, управління освітою).
 
Спікерами заходу були харків’яни — Ігор Соломадін, учитель Харківської приватної гімназії «Очаг», освітній консультант системи шкільного менеджменту «School Champion», експерт у сфері середньої освіти; Тарас Данько, професор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», директор лабораторії високотехнологічного підприємництва, експерт у сфері вищої освіти. Модератором спілкування був Олег Марущенко, доцент кафедри філософії Харківського національного медичного університету, експерт гендерного інформаційно-аналітичного центру «КРОНА». На обговоренні були присутні понад 100 освітян, які представляли всі гілки освіти — від дошкільної до вищої та після дипломної.
 
На початку обговорень Георгій Касьянов у своєму виступі стисло, але дуже чітко та конкретно акцентував увагу на провідних ідеях концепції. Він наголосив на тому, що всі експерти стратегічної дорадчої групи — це професіонали, успішні та творчі педагоги-практики (керівники навчальних закладів різного рівня акредитації, викладачі ВНЗ, учителі загальноосвітніх навчальних закладів) із чималим стажем педагогічної діяльності. Він зазначив, що концепція, проект якої обговорюється, — це «відкритий документ, а не директива», запросив усіх до його активного обговорення. Також він повідомив про плани подальшої роботи над проектом концепції. Упродовж усіх обговорень Георгій Касьянов неодноразово відповідав на запитання, що надходили від учасників заходу.
 
Виступ Ігоря Соломадіна задав тон і темп обговоренню. У своєму виступі він акцентував увагу експертів на важливих моментах у змісті проекту концепції, які поки що залишилися «поза» проектом, — це проблема першокласників-шестирічок, питання використання сюжетно-рольової гри для розвитку дитини, важливість запровадження дистанційного навчання в школі (потрібні методологія та нормативна база). Ігор Соломадін зауважив, що в проекті концепції нічого не сказано про місце авторських методик у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.
 
Однією з провідних тез виступу Тараса Данька було те, що «освіта має бути комфортною, насамперед студентству». Також він, як і інші експерти, ще раз наголосив, що концепція «задає напрямок руху».
 
У репліках (на які, за регламентом, відводили 2 хв) йшлося про таке: «потрібно якомога швидше залучатись до європейської системи науки»; «необхідно розвивати громадянську самосвідомість молоді»; «навчальним закладам потрібна фінансова самостійність»; «навчальним закладам потрібно дати можливість заробляти гроші»; «у концепції майже нічого не сказано про особистість і роль учителя в освітніх процесах» тощо.
 
Чимало запитань торкалися процесу та змісту виховання молодого поколіннях: «Де в концепції йдеться про патріотичне виховання?»; «У проекті концепції нічого немає про виховання!» (хочемо відзначити такий момент: на нашу думку, деякі учасники обговорень не цілком уважно ознайомилися з текстом документа або просто його не дочитали, і тому запитували про те, про що йшлося в проекті); «Яким ви бачите духовне виховання?». Під час відповіді на третє запитання С. Клепко наголосив на важливості ціннісно-орієнтованої домінанти в освіті, зазначив, що, на його думку, щодо виховання дитини краще було б уживати замість слова «формувати» слова «плекати», «викохувати». Р. Шиян додав: «Ми хочемо відійти від планування виховного процесу, який ґрунтується на календарних датах». Ю. Шукевич висловив свою думку про патріотичне виховання: «Якісне викладання предмета — ось прояв патріотизму!». (Оплески в залі.) Георгій Касьянов зауважив, що «ми усвідомлено мало сказали про виховання», щоб не спровокувати виникнення виховних доктрин.
 
Учасники обговорень цікавились у авторів/експертів щодо узгодженості дій авторів проекту концепції з авторами Закону «Про освіту», про те наскільки «наші стандарти освіти відповідатимуть зарубіжним стандартам освіти?», про розробляння критеріальної бази якості освіти. На ці запитання автори/експерти відповіли ствердно — їхні дії узгоджуються з авторами Закону «Про освіту», стандарти вітчизняної освіти відповідатимуть стандартам зарубіжної освіти, а 2015 року будуть прийняті та почнуть діяти індикатори якості освіти.
 
Про майбутнє післядипломної освіти в світ лі ідей концепції поцікавилась Тетяна Дрожжина, проректор Харківської академії неперервної освіти. Під час відповіді на її запитання Роман Шиян розмірковував, що в демонополізації освіти більше ризиків не для закладів післядипломної освіти, а саме для вчителів і взагалі системи освіти в цілому, оскільки сьогодні далеко не всі вчителі готові усвідомлено навчатися. Більшість погодилася б навчатися там, де треба докладати менше зусиль, де підвищення кваліфікації відбувалося б формально. Він також актуалізував необхідність упровадження нових форм підвищення кваліфікації педагогів.
 
Серед питань, які обговорювали під час заходу, були питання інклюзивної та дошкільної освіти.
 
Названі в публікації запитання, що стали предметом публічної дискусії під час обговорення проекту концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років — це не повний перелік усіх запитань, які представники громадськості ставили авторам концепції. Із відеозаписом заходу можна познайомитися за посиланням: http://www.ustream.tv/recorded/56501218.
 
Отже, на нашу думку, громадські обговорення проекту концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років пройшли дуже конструктивно. Автори-розробники концепції у своїх виступах і відповідях на запитання роз’яснили провідні ідеї концепції. Головним резуль татом дискусії вважаємо те, що проект концепції — відкритий документ, тож залучитись до доопрацювання може кожен охочий.
   
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 3547
 
Догори