Передплатна кампанія з січня 2019 закінчино! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Усний журнал «Зимонька­-зима».Урок навчання грамоти в 1 класі

Л. Г. Вепрецька, вчитель Пархомівської ЗОШ I–III ст.,

Краснокутський р-н, Харківська обл.

Мета: формувати вміння спостерігати за явищами природи; розвивати спостережливість; прищеплювати інтерес до пізнання нового; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї; виховувати любов до поетичного слова.


Усний журнал «Зимонька­-зима».Урок навчання грамоти в 1 класі

Л. Г. Вепрецька, вчитель Пархомівської ЗОШ I–III ст.,

Краснокутський р-н, Харківська обл.

Мета: формувати вміння спостерігати за явищами природи; розвивати спостережливість; прищеплювати інтерес до пізнання нового; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї; виховувати любов до поетичного слова.

Хід уроку

— Діти, ви вже навчилися читати, вмієте самостійно читати книжечки.

А хто з вас читав дитячі журнали? Підніміть, будь ласка, руку.

— Які дитячі журнали ви читали?

(Ознайомлення з дитячими журналами: «Малятко», «Пізнайко», «Загадкова скарбничка», «Соняшник», «Чомусик», «Не журись», «Яблунька».)

— Ось сьогодні ми з вами спробуємо випустити свій журнал. А матеріал для нашого журналу ми використаємо той, який зібрали на уроках навчання грамоти, музики, ознайомлення з навколишнім світом.

Журнал буде містити вірші, пісні, таночки.

Через те, що немає друкарського станка, журнал буде незвичайним — усним.

Скажіть, із чого починається журнал? (З палітурки)

— А сьогодні в нас — жива палітурка. І ось, я бачу, перші її гості вже завітали до нас — це веселі, грайливі... Хто саме, ви скажете, коли відгадаєте загадку.

Ніжна зірка сніжно-біла

На рукав згори злетіла,

Поки ніс її сюди,

Стала краплею води. (Сніжинка)

— Так, це сніжинки.

(Заходять дівчатка в костюмах сніжинок.)

1-а сніжинка

Летять сніжинки, наче біле диво,

Мете пороша, бо її пора.

У лісі, в полі стало так красиво,

І казці цій радіє дітвора.

2-а сніжинка

Закружляли скрізь сніжинки,

Як метелики прудкі.

Прилетіли до ялини,

Почепились на гілки.

Голі кущики прикрили,

Притрусили поріжок,

І доріжку побілили,

Зовсім інший став лісок.

3-я сніжинка

Глянь, як навколо красиво,

Змінився і сад наш, і луг...

Летить і летить біле диво,

Все стало чарівним навкруг.

4-а сніжинка

А сніг і легкий, і лапатий,

Чарує, летить і летить.

Не клич нас, матусю, до хати,

Бо ми відкриваємо світ.

— Діти, коли ми милуємося рухом сніжинок у повітрі, то які можна дібрати слова для характеристики цього руху? (Летять, кружляють, в’ються, крутяться, спускаються, танцюють)

— Тож ми зараз спробуємо передати рух сніжинок у таночку. (Танок сніжинок)

— Діти, я думаю, ви здогадалися, якій порі року буде присвячений наш журнал. Давайте прочитаємо його назву на палітурці.

«Зимонька-зима»

— Тепер скажіть, а що, крім палітурки містить журнал? (Його сторінки)

— Ми зараз з вами їх побачимо і погортаємо. А коли ви гортаєте сторінки, чуєте певні звуки? (Шарудіння)

— У нас буде свій звуксигнал перегортання сторінок — послухайте його.

(Подається звуксигнал.)

— Отже, увага!

Перша сторінка «Зима — скульптор»

— Уважно придивіться до зимового пейзажу. Ви помітили, як чітко окреслені всі форми. Погляньте на кущі, пеньки, дерева, які щільно вкриті снігом. Помилуйтеся нерухомою зимовою красою. Придивіться до того, як снігова ковдра огорнула землю, як дбайливо позакутувала кожну билиночку. І про цю красу ось такі рядки написав Олександр Олесь.

ЗИМОЮ ВДОСВІТА

Коли із хати вийшли ми,

Ще тільки розсвітало...

Під білим килимом зими

Усе навколо спало.

В пухнасті ковдри і свитки

Ялини повдягались,

Кущі насунули шапки

І вовною пишались.

Укрилось ряднами село,

Безмежний степ біліє,

Стежки й дороги занесло

І цяточки не мріє...

(О. Олесь)

— А закінчується наша сторінка піснею «Білий сніг».

Друга сторінка «Зимові місяці»

— Діти, які ви знаєте зимові місяці? Вони сьогодні завітали до нас у гості.

(Заходять три місяці.)

Грудень

Я — місяць грудень, на радість людям

Сніжком присипав замерзле груддя.

Січень

Я — місяць січень, кличу морози,

Морожу лиця, щипаю носа.

Лютий

Я — місяць лютий, вітрами дую,

На водах з льоду мости будую.

— Діти, давайте і ми дещо розповімо про місяці, а гості-місяці нехай послухають.

В грудні виють заметілі,

Вкрили ковдри білі-білі

І луги, й долини, й поле.

Спить, дрімає все навколо.

Грудень скрізь господарює:

Замки крижані мурує,

На ялинові верхи

Одягає кожухи.

Грудень-місяць рік кінчає,

Нас до свята наближає.

Січень — року перший син.

Носить одяг він з перлин.

Всіх морозами страхає,

Путь­-доріжки замітає.

Але люблять його діти.

Як же січню не радіти?

Новий Рік, Різдво Христове,

Водохреща — ці чудові

Свята січень нам дарує,

Всіх гостинцями частує.

Лютий — місяць дуже лютий,

Запитає, в чому взутий?

Виє хуга-завірюха,

Не пускає без кожуха,

Але сонечко сміється,

Стиха до землі проб’ється

Хоч частинку, хоч хвилинку...

— Діти, які ви знаєте приказки про зиму та її місяці?

  Грудень рік кінчає — зиму починає.

  Грудень око снігом радує, а за вуха скубає.

  Ще його називали «студнем», «мостовиком».

  Січень — року початок, зимі середина.

  Січень без снігу — літо без хліба.

  Січень настає — мороз людей обнімає.

  Січень на поріг — прибавило дня на курячий скік.

  Лютий зиму замикає, новому сезону доріжку вказує.

Грудень. Спасибі, дорогі діти, за цікаві повідомлення. А нам час вирушати в дорогу. Ми з вами ще будемо зустрічатися на гірці, в лісі, на лузі.

Січень. Здоровими будьте, чудово відпочивайте, але про менших друзів наших не забувайте.

Лютий. Не забувайте про птахів, підгодовуйте їх: насипайте зерна, крихти хліба, вішайте шматочки несолоного сапа в годівнички. І птахи вам віддячать навесні, знищуючи шкідливих комах у ваших садках.

Третя сторінка «Поетична»

— Скільки гарних слів сказано про чарівну і пухнасту, теплу з відлигами й холодну, злючу зиму. І, чуючи, як тріщить лід на річках і ставках, відчуваєш холодний подих Снігової Королеви.

Сьогодні на поетичній сторінці ознайомимося з віршами Катерини Перелісної.

ЗИМОНЬКА

Ой, ти зимонько-зима,

В тебе жалощів нема;

Снігом вкрила наш садок,

Розігнала всіх пташок.

Вітер твій гуде-шумить,

За вікном мороз тріщить,

А та віхола не раз

Заганяє в хату нас.

(К. Перелісна)

МОРОЗ

Причепився Морозенко

Та й щипає помаленьку:

Ручки, ніжки вже щемлять,

Щічки з холоду горять.

Та ще носик чих та чих!

Бо замерз він більше всіх.

Відчепися ж ти, Морозе,

Бо течуть у мене сльози.

(К. Перелісна)

І закінчуємо сторінку піснею «Зимонька-хурделиця».

Четверта сторінка «Зимові розваги»

— Діти, а чи любите ви зиму? Чому?

— Які зимові розваги вам найбільше подобаються? (Відповіді дітей.)

— І ось зараз ми з вами пограємо в гру «Не заморозь».

(Діти під спокійну музику танцювальним кроком ідуть по колу. Коли розпочинається жвава музика, діти підходять до місяців зі словами: «Місяць, місяць, як мороз, ти нам ручки заморозь». У цей час місяці ніби віють холодним подихом, а діти швидко сідають на свої місця, ховаючи руки за спину. Хто не встиг заховати руки за спину, залишає гру.)

П’ята сторінка «У зайчика Запитайлика»

— Діти, зайчик Запитайлик підготував нам цікаві загадки. Давайте їх відгадаємо. (З кишені зайчика дістаю загадки, читаю їх дітям, а вони відгадують.)

— Діти, а ми з вами давайте подаруємо зайчикові наш веселий таночок.

Шоста сторінка «Улюблені фарби красуні-зими»

— Якщо уважно придивитися до зимового пейзажу, чи можна назвати цю пору року безбарвною? Давайте спробуємо перерахувати кольори і відтінки зими.

Наступні поетичні рядки дуже добре характеризують кольори зими.

БІЛІ ЧЕРЕВИЧКИ У ЗИМИ

Вкрив дерева білими крильми

Морозець колючий, мов шипшина.

Білі черевички у зими,

Біла-біла в неї кожушина.

Білі сани, білогриві коні,

Білі рукавички пухові,

Білі щоки, а вуста червоні,

Мов розквітлі маки в полі.

(П. Сингаївський)

ВИЙШЛИ ВРАНЦІ МИ

Вийшли вранці ми,

Дивне місто проти сонця!

Всі взолочені віконця...

Ні, такої ще зими

Не стрічали ми.

Проти сонця дим,

Проти зимнього патлатий,

Що з труби зверта до хати,

Й понад садом молодим

Тане, тане дим.

Ох, яка ж краса!

Сад увесь убрався в іній,

Проти сонця він — як синій.

Гілля до землі звиса,—

Ох, яка ж краса!...

(П. Тичина)

— Справді, зима не тільки біловолоса пора року, а й надзвичайно барвиста. Вона може бути і білою, і синьою, і сірою, і рожевою, і фіолетовою...

Це була остання сторінка нашого усного журналу.

Діти, чи сподобалось вам випускати журнал? Що сподобалось найбільше?

— Я вдячна вам всім за вашу творчу роботу. Всі ви були активними, дружніми. Велике вам спасибі!

Відгуки читачів