Як улаштувати традиційну сімейну вечерю?

Ведуча рубрики Анна Гресь


Час вечері — той самий момент удома, коли виникає можливість зібратися разом усім членам родини. Батьки повернулися з роботи, діти — зі школи й дитячого садка. І де ж ще збиратися всім домашнім, як не за столом?

 

Психологи говорять про те, що саме сімейні вечері сприяють зближенню родини. Дослідження засвідчують, що як мінімум одна з десяти родин ніколи не вечеряє разом. А 20% родин, хоча й знаходять час для сімейної вечері, але проводять разом усього лише десять хвилин і навіть менше. Ще 10 % дітей і батьків не вечеряють разом навіть у суботу або неділю. І є такі родини, які збираються для спільної трапези рідше ніж раз на тиждень. Звісно, ми не робитимемо висновків про те, що всі родини, у традиціях яких немає сімейної вечері, нещасливі й недружні. Але не можна ігнорувати той факт, що майже половина опитаних дітей прагнула б збиратися разом за сімейним столом, а трішки менше половини опитаних дорослих уважають, що спогади про сімейні трапези — одні із найщасливіших моментів у їхньому житті.
 
Будь-яка традиція вимагає часу й терпіння, для того щоб вона стала саме традицією. І якщо ви хочете, щоб ваша родина збиралася разом за одним столом хоча б один раз на тиждень, подумайте для початку, який день найзручніший для всіх ваших домашніх. Наприклад, це може бути вечір п’ятниці або суботи, хоча насправді кожна родина матиме свій розклад. Ніхто з членів родини не повинен відчувати, що є частиною плану, регламенту. Усе має відбуватися м’яко й ненав’язливо. Якщо дотепер у вашій родині такої традиції не існувало, почніть якнайшвидше. Не шукайте спеціального приводу. Але попередьте заздалегідь, що, наприклад, у п’ятницю ввечері ви чекаєте всіх на смачний пиріг з яблуками. Або ж приготуйте страву, яку всі люблять.
 
Дуже добре, якщо, крім спільної трепези, ви також разом готуватимете. Це приємно й цікаво. Малюки долучаються до простих і зрозумілих їм дій, спостерігають за тим, що роблять дорослі. А в процесі приготування часто саме й виникає те гарне спілкування, якого так бракує і дітям, і дорослим у повсякденному житті.
 
Оскільки організація сімейних вечерь найчастіше залежить саме від мами, то вона повинна подбати не тільки про те, щоб смачно нагодувати. Адже найголовніше в таких вечерях — тепла атмосфера. Заздалегідь продумайте, як правильно розсадити своїх домашніх. Не саджайте поруч дітей, які часто сваряться і дражнять одне одного. Посадіть бабусю й дідуся так, щоб їм було комфортно сидіти за столом, щоб активні й рухливі діти не заважали їм. Передбачається, що сімейна вечеря триватиме не п’ятнадцять хвилин, тому не забувайте про зручні місця для сидіння.
 
Окремо слід сказати про телевізор. Багато хто вважає, що він є найголовнішою прикрасою стола. Одного разу мама двох дочок після візиту до психолога вирішила влаштувати сімейну вечерю. Психолог дала таку пораду тому, що в родині практично було відсутнє живе спілкування між дітьми й батьками. Через деякий час мама повернулася й розповіла: «У мене нічого не вийшло. Ми сиділи та їли мовчки. А за десять хвилин старша дочка сказала: “Мамо, може хоч телевізор увімкнемо? Чого ми так сидимо!”». Така ситуація швидше виглядає сумною, ніж смішною. Діти не звикли спілкуватися з мамою й татом. Крім того, у родині було заведено завжди вмикати телевізор, який і заміняв живе спілкування дітей і дорослих. Якщо ви не хочете опинитися в аналогічній ситуації, не вмикайте телевізор, особливо під час спільних вечерь і обідів з дітьми.
 
Якщо в родині є діти, які вже можуть готувати самі, час від часу ви можете надавати їм таку можливість. Деякі татусі також виявляють бажання бути головними на кухні. Та і є чимало чоловіків, які полюбляють готувати. Нехай іноді сімейна вечеря буде татусевого приготування — це теж може стати доброю традицією.
 
Крім їжі ви також можете подбати про те, щоб чимсь розважити дітей і дорослих. Наприклад, після приємної вечері ви можете запропонувати якусь спільну цікаву гру. Такі ігри, як лото, «Монополія», «Уно», «Корова» та багато інших, припускають, що гратимуть у них люди різного віку, та й кількість учасників також може різнитися. Відомі такі випадки, коли їжа під час сімейної трапези ставала справою другорядною, а родина збиралася разом, щоб поговорити, пограти.
 
А що робити, якщо тато (мама), діти намагаються уникнути сімейної вечері, посилаючись на зайнятість? Усе-таки набратися терпіння. Не наполягати занадто, але водночас м’яко запрошувати провести час разом, незважаючи ні на що. Досить часто мами скаржаться, що татусям дуже складно спілкуватися з дітьми в цей час. Татусі роблять зауваження, обсмикують дітей, намагаються швидше доїсти і піти. Пояснюйте татусям важливість і потребу такої традиції, намагайтеся зробити так, щоб тато почувався головним, шановним, улюбленим. Якщо йому буде комфортно, він навряд чи уникатиме домашніх вечорів. Те саме стосується й дітей. Якщо впродовж вечері дитина розмірковуватиме лише про те, як правильно тримати виделку, як акуратно їсти, як з’їсти все те, що мама поклала в тарілку, то для дитини така сімейна вечеря обернеться лише стресом, але ніяк не приємною традицією.
 
Якщо ви прагнете, щоб традиція прижилася надовго, намагайтеся не пропускати намічені вечері. Спочатку ви відчуватимете, що це начебто ваша робота, яку потрібно виконати обов’язково. Але вже незабаром діти й дорослі з нетерпінням очікуватимуть на таку вечерю й запитуватимуть вас: «А ми зберемося всі разом?». Уже будьте впевнені, що саме ці вечері діти запам’ятають на все життя, розповідатимуть про них своїм дітям і заведуть у своїх родинах таку саму традицію.
Dounload PDF

Відгуки читачів